Постанова

від 10.12.2024 по справі 340/873/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

10 грудня 2024 року м. Дніпросправа № 340/873/24

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач),

суддів: Бишевської Н.А., Семененка Я.В.,

за участю секретаря судового засідання Поспєлової А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліїції

на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2024 року (суддя Притула К.М.)

у справі №340/873/24

за позовом ОСОБА_1

до Департаменту патрульної поліції НПУ,

за участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє позовних вимог на предмет спору на стороні відповідача Первинної професійної спілки «Правозахисники країни»,

про визнання протиправним та скасування наказу, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції НПУ №15 від 08 січня 2024 року про застосування до інспектора взводу №1 роти №1 батальйону Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді попередження про неповну службову відповідність.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що матеріали службового розслідування не містять самостійно доведених фактів, які підтверджували б порушення позивачем службової дисципліни, а саме: навмисне пошкодження спеціального жетону № НОМЕР_1 , недбале ставлення до службового майна, яке він зобов`язаний берегти.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2024 року позов задоволено.

Суд виходив з того, що матеріали службового розслідування, опитані в ході службового розслідування особи жодним чином не підтвердили як навмисне пошкодження спеціального жетону позивачем, так і безвідповідальне та халатне відношення до збереження спеціального жетону. Суд визнав висновки службового розслідування в цій частині такими, що фактично ґрунтуються на припущеннях та не підтверджені жодним належним доказом. Суд звернув увагу на висновки експертного дослідження від 11.12.2023 №ЕД-19/112-23/12008-ТР, згідно з якими вирішити питання, в результаті яких дій виникли пошкодження (відокремлення) елементів жетона, чи в процесі експлуатації, чи інших дій, не виявляється можливим. Питання щодо можливого природного процесу зносу спеціального жетону (враховуючи його використання з 2015 року) ні службовим розслідуванням ні експертним дослідженням не досліджувались. Також судом враховано, що про пошкодження спеціального жетону позивач особисто доповів командиру роти ОСОБА_2 15.11.2023.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Скаржник вважає, що суд не надав належної оцінки доказам у справі, зазначає, що у своїй сукупності докази, зібрані дисциплінарною комісією під час проведення службового розслідування, вказують на те, що позивач не дотримався вимог щодо збереження майна поліцейським, характер пошкоджень спеціального жетону прямо вказує на ознаки пошкоджень, не пов`язаних із зносом. Позивач не вжив заходів щодо приєднання навіть з`єднуючих між собою частин. Такі дії призвели до його відсторонення від несення служби. Непрямим доказам вини ОСОБА_1 у вчиненні дисциплінарного проступку є його суб`єктивне відношення до служби, а саме: систематичне прагнення уникнути виконання службових обов`язків, що підтверджується матеріалами службового розслідування. Попередня поведінка та ставлення до служби позивача полягає у систематичному порушенні дисципліни, небажанні виконувати службові обов`язки, перебування протягом тривалого часу на лікарняних.

Позивач проти задоволення апеляційної скарги заперечує, відповідно до поданого письмового відзиву на апеляційну скаргу просить залишити рішення суду першої інстанції без змін як законне та обґрунтоване. Зазначає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини. Доводи скаржника не спростовують висновків суду першої інстанції, в свою чергу, відповідач не надав беззаперечних доказів в обґрунтування обставин застосування до позивача дисциплінарного стягнення, не довів правомірність та обґрунтованість своїх дій.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився з незалежних від суду причин, жодні заяви та клопотання з приводу неможливості явки в судове засідання відповідачем не подавались. Відповідачем подані письмові заперечення з приводу тверджень позивача щодо вчасного повідомлення керівництву УПП в Кіровоградській області про пошкодження жетону, самостійного ремонту жетону, зносу жетону, враховуючи характер його пошкоджень поза розумним сумнівом. Зокрема, відповідач вказує, що з моменту видачі жетонів поліцейським, починаючи з 2015 року, жодного випадку звернення до керівників Департаменту патрульної поліції та його структурних, територіальних підрозділів з приводу фізичного зносу, несправності, перелому або відклеювання складових частину жетону, не надходило. Обставин, які унеможливлюють подальше несення служби поліцейських Департаменту патрульної поліції та його структурних та територіальних підрозділів через несправність, фізичний знос або інші пошкодження, не встановлювались. Отже, відповідач вважає, що обставини, на яких наполягає позивач, є надуманими, не відповідають дійсності та сприймаються відповідачем критично.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, позивач - ОСОБА_1 проходить службу в Національній поліції України з 07.11.2015, на посаді інспектора взводу №1 роти №1 батальйону УПП в Кіровоградській області ДПП з 01.09.2020, має спеціальне звання старший лейтенант поліції.

15.11.2023 ОСОБА_1 звернувся з рапортом до начальника управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції, яким доповів, що у нього зламався спеціальний жетон, а саме: верхнє та нижнє кріплення, переламалась голка тримача за форму, відпав герб на лицьовій стороні (а.с.16).

З метою встановлення причин та обставин можливого порушення службової дисципліни інспектором взводу №1 роти №1 батальйону УПП в Кіровоградській області ДПП старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 , що виразилось у псуванні спеціального жетону, начальником Департаменту патрульної поліції Національної поліції України видано наказ №2389 від 22.11.2023 «Про призначення службового розслідування, утворення дисциплінарної комісії та відсторонення від виконання службових обов`язків».

Наказом начальника Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 06.12.2023 №2490 продовжено термін проведення службового розслідування, призначеного наказом Департаменту патрульної поліції від 22.11.2023 №2389 на 15 календарних днів.

Під час проведення службового розслідування з метою реалізації права на захист позивач надав пояснення. Також комісією були отримані пояснення від командира роти №1 батальйону УПП в Кіровоградській області ДПП капітана поліції ОСОБА_2 , інспектора взводу №1 роти №1 батальйону УПП в Кіровоградській області ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_3 , інспектора взводу №1 роти №1 батальйону УПП в Кіровоградській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 , взято до уваги висновок експертного дослідження судового експерта сектору трасологічних досліджень та обліку відділу криміналістичних видів досліджень Кіровоградського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України від 11.12.2023 №ЕД-19/112-23/12008-ТР.

Позивач, опитаний в ході службового розслідування, надав письмове пояснення, у якому повідомив, що він прибув на нічну зміну до УПП в Кіровоградській області 15.11.2023 о 18:30 на інструктаж, після чого доповів командиру роти ОСОБА_2 , що в нього зламався жетон (зламалось верхнє вухо тримача голки та відпав герб під час його розміщення на формений одяг) та про те, що його неможливо закріпити на форму, на що командир роти ОСОБА_2 повідомив що позивач має написати письмовий рапорт. Також, позивач додав, що жетон отримав ще у 2015 році при переході з міліції в поліцію. Нижнє кріплення тримача голки спеціального жетону зламалось ще в зоні проведення АТО, де він приймав безпосередню участь. Герб почав відпадати (перший раз) приблизно у 2016-2017 році, його він періодично спаював або склеював до цього часу. Голка жетону теж зламалась роки чотири тому, в зв`язку з чим він в майстерні виготовив голку із нижнім загибом, щоб жетон тримався на форменому одязі, так як нижнє кріплення було зламано. Як зазначив позивач, до спеціального жетону він відносився бережно та підтримував його у належному стані.

Опитаний в ході службового розслідування командир роти №1 батальйону УПП в Кіровоградській області ДПП капітана поліції ОСОБА_2 пояснив наступне: 15.11.2023, близько 18:30, він провів цільовий інструктаж. Після інструктажу, близько 19:30, старший лейтенант ОСОБА_1 повідомив, що у нього зламаний спеціальний жетон, який він не може закріпити на форменому одязі. Близько 23:00 старший лейтенант ОСОБА_1 надав письмовий рапорт, у якому описав пошкодження свого жетона, не зазначивши причин пошкодження. Вказаний рапорт 16.11.2023 передано командиру батальйону, майору поліції ОСОБА_5 . Також пояснив, що 15.11.2023 під час інструктажу та перед ним старший лейтенант поліції ОСОБА_6 не повідомляв про пошкодження жетона. Крім того додав, що ОСОБА_6 , у період з 28.06.2023 по 15.11.2023 перебував у відпустках та на лікарняних та зазначив, що 28.06.2023 виконував свої службові обов`язки у форменому одягу з розміщеним на ньому спеціальним жетоном, інформації про те, що в нього перебував у пошкодженому стані спеціальний жетон, не надходило.

Опитаний в ході службового розслідування інспектор взводу №1 роти №1 батальйону УПП в Кіровоградській області ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_3 пояснив, що 15.11.2023 близько 19:30 після інструктажу, ОСОБА_7 повідомив командира роти ОСОБА_8 , що у нього зламався спеціальний жетон, який він не може закріпити на форменому одязі. Також зазначив, що до 16.11.2023 спеціальний жетон ОСОБА_6 він не бачив.

Опитаний в ході службового розслідування інспектор взводу №1 роти №1 батальйону УПП в Кіровоградській області ДПП старший лейтенант поліції ОСОБА_4 пояснив наступне: відповідно до розстановки сил та засобів роти №1 батальйону УПП в Кіровоградській області ДПП з 08:00 28.06.2023 до 20:00 28.06.2023, він заступив до несення служби по охороні громадського порядку та забезпечення безпеки дорожнього руху в місті Кропивницькому спільно з ОСОБА_1 . Зазначив, що під час несення служби 28.06.2023 старший лейтенант поліції ОСОБА_6 виконував свої службові обов`язки у однострої з розміщеним на ній спеціальним жетоном. Інформації про те, що в нього перебував у пошкодженому стані спеціальний жетон, не надходило. Візуально пошкоджень також не було виявлено.

Відповідно до висновку експертного дослідження судового експерта сектору трасологічних досліджень та обліку відділу криміналістичних видів досліджень Кіровоградського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України від 11.12.2023 №ЕД-19/112-23/12008-ТР, місця кріплення накладного елементу восьмикутної променистої «зірки» та голівки гвинта, де було виявлено сліди від зварного з`єднання (у вигляді розплаву металу), слідів (подрябин, утисків, деформації та інше), які б свідчили про дію стороннього предмету між корпусом жетона та елементом восьмикутної променистої «зірки», не виявлено, а тому вирішить питання, в результаті яких дій виникло пошкодження (відокремлення) вказаних вище елементів жетона, чи в процесі експлуатації, чи інших дій, не виявляється можливим.

За результатами службового розслідування Дисциплінарною комісією складено та затверджено висновок службового розслідування від 21.12.2023, за змістом якого, службовим розслідуванням встановлено, що псування спеціального жетону №0067988 інспектором взводу №1 роти №1 батальйону УПП в Кіровоградській області ДПП старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 було допущено через недбале ставлення до майна, переданого йому для службового користування, що є дисциплінарним проступком.

На переконання дисциплінарної комісії, такі дії позивача є дисциплінарним проступком, що виразився в порушенні вимог пунктів 1, 6 та 10 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту, пунктів 1 та 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», 1 та 10 пункту 3.1 розділу ІІІ посадової інструкції поліцейського патрульної поліції, затвердженої наказом ДПП від 05.01.2016 №4/1.

За вчинення дисциплінарного проступку комісія уважала необхідним застосувати до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність.

Наказом Департаменту патрульної поліції від 08.01.2024 №15 інспектора взводу №1 роти №1 батальйону УПП в Кіровоградській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності із застосуванням дисциплінарного стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність.

Відповідно до змісту цього наказу дисциплінарний проступок ОСОБА_1 виразився в порушенні вимог п. 1, 6 та 10 ч.3 ст. 1 Дисциплінарного статуту, п. 1 та 2 ч.1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», пп. 1 та 10 п. 3.1 розділу ІІІ посадової інструкції поліцейського патрульної поліції, затвердженої наказом ДПП від 05.01.2016 №4/1.

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції про є протиправність означеного наказу Департаменту патрульної поліції від 08.01.2024 №15.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов`язаний 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Згідно ст. 19 Закону України «Про Національну поліцію» у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Відповідно до ч.1 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VІІІ, службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу (частина 1 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України).

Відповідно ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VІІІ, поліцейський зобов`язаний: пп.1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; пп. 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; пп. 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів.

Згідно ч. 1 ст. 11 Дисциплінарного статуту Національної поліції України за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Відповідно до ст. 12 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Відповідно до ст. 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Отже, підставою для застосування цих стягнень є вчинення дисциплінарних проступків, а саме: невиконання чи неналежне виконання службової дисципліни. Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з`ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтувавши при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення серед установлених законом.

В спірному випадку за висновком відповідача суть дисциплінарного проступку позивача полягає в тому, що через недбале ставлення позивача до майна, переданого йому для службового користування, допущено псування спеціального жетону №0067988, який позивач отримав в 2015 році. При цьому характер пошкоджень спеціального жетону прямо вказує на ознаки пошкоджень, не пов`язаних із зносом. Відповідач вважає, що об`єктивно позивач міг та був зобов`язаний з`єднати усі складові для приведення у належний стан елементу однострою.

Відповідно до ч.3 ст.20 Закону України «Про національну поліцію» на однострої поліцейського розміщується спеціальний жетон.

Поліцейському заборонено знімати з однострою чи приховувати спеціальний жетон, а також будь-яким іншим чином перешкоджати прочитанню інформації на ньому або фіксуванню її за допомогою технічних засобів.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 19 серпня 2017 року №718, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13 вересня 2017 р. за №1122/30990, затверджені Правила носіння однострою поліцейських, відповідно до п.3 яких поліцейським забороняється носити однострій без спеціального жетона та знаків розрізнення, крім випадків, визначених цими Правилами.

Порядок оформлення, обліку, видачі спеціальних жетонів поліцейським затверджений наказом МВС України від 23.12.2015 №1614.

Відповідно до п.2 розділу І Порядку №1614 спеціальні жетони з індивідуальними номерами, що видаються поліцейським, посвідчують їх належність до органів, закладів та установ Національної поліції України, підтверджують повноваження, встановлені Законом України «Про Національну поліцію».

За правилами п. 4 розділу ІІ Порядку №1614 спеціальний жетон розміщується на однострої поліцейських.

Спеціальний жетон заборонено знімати з однострою чи приховувати, а також будь-яким іншим чином перешкоджати прочитанню інформації на ньому або фіксуванню її за допомогою технічних засобів.

Поліцейські, які перебувають на службі та виконують службові обов`язки в цивільному одязі, зобов`язані мати при собі спеціальні жетони, крім випадків, коли наявність спеціальних жетонів перешкоджає проведенню негласної слідчої (розшукової) дії.

Відповідно до п.8 розділу 2 Порядку №1614 при втраті спеціального жетона його власник зобов`язаний доповісти рапортом прямому начальнику.

За фактом втрати, псування, передачі спеціального жетона іншим особам проводиться службове розслідування, уживаються заходи щодо його розшуку, усунення причин і умов, за яких це стало можливим.

Матеріали службового розслідування за фактом втрати спеціального жетона надсилаються до відповідного підрозділу кадрового забезпечення для долучення до особової справи поліцейського.

У разі втрати спеціального жетона за результатами розгляду матеріалів службового розслідування відповідним наказом за поліцейським закріплюється новий спеціальний жетон з індивідуальним номером.

Дублікати спеціальних жетонів не виготовляються.

За фактичних обставин справи суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції, що при визначенні позивачеві виду дисциплінарного стягнення відповідачем не враховано обставини в своїй сукупності, зокрема обставини вчинення чи не вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, наявності його вини.

Матеріали службового розслідування, зокрема пояснення опитаних в ході службового розслідування осіб не підтверджують обставин, на яких ґрунтуються висновки відповідача, а саме: навмисне пошкодження спеціального жетону позивачем та/або безвідповідальне та халатне відношення до збереження спеціального жетону.

Як правильно зазначив суд першої інстанції висновки службового розслідування в цій частині фактично ґрунтуються на припущеннях та не підтверджені жодним належним доказом.

Відповідно до висновку експертного дослідження від 11.12.2023 №ЕД-19/112-23/12008-ТР вирішити питання, в результаті яких дій виникли пошкодження (відокремлення) накладного елементу восьмикутної променистої «зірки» від самого жетону (кріпиться на голівці гвинта), не надається можливим, так як слідів (подряпин, утиків, деформації та інш.), які б свідчили про дію стороннього предмету між корпусом жетона та елементом восьмикутної променистої «зірки», не виявлено.

Отже, даний експертний висновок не є свідченням навмисного пошкодження жетону позивачем з відповідними правовими наслідками для нього.

В той же час, відповідач трактує цей висновок експертного дослідження як такий, що підтверджує, що усі елементи жетона знаходяться у справному стані і не мають будь-яких пошкоджень, що, в свою чергу, підтверджує, що позивач об`єктивно міг та був зобов`язаний з`єднати усі складові для приведення у належний стан елемента однострою.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з такими доводами відповідача, адже, по-перше, вони є суб`єктивним, не обґрунтованим судженням відповідача щодо можливості самостійного ремонту поліцейським спеціального жетону. Крім того, відповідачем не зазначено, яким чином, вказані обставини впливають на кваліфікацію дій позивача у спірних відносинах.

Також, не приймаються як належні докази самостійно зроблені відповідачем висновки щодо характеру пошкодження спеціально жетону поліцейського, оскільки відповідач в даному випадку не наділений відповідною компетенцією.

Окрім того, посилання відповідача на «кріплення накладного металевого елемента у вигляді восьмикутної променистої «зірки» до жетону гайкою, яка просто розкрутилась» не відповідає зазначеному вище висновку експерта, згідно якому кріплення накладного металевого елемента у вигляді восьмикутної променистої «зірки», розміщеної на жетоні, здійснено зварним з`єднанням, і відбулось відшарування зварного з`єднання саме голівки гайки.

В той же час суд апеляційної інстанції вважає, що відповідач мав врахувати факт використання позивачем спеціального жетону протягом тривалого часу з 2015 року, при тому, що за правилом носіння спеціального жетону його заборонено знімати з однострою під час перебування поліцейського на службі та виконання службових обов`язків. Втім, як зазначено судом першої інстанції і не спростовано відповідачем, питання щодо можливого природного процесу зносу спеціального жетону ні службовим розслідуванням, ні експертним дослідженням не досліджувались.

Не приймає суд апеляційної інстанції і посилання відповідача на непрямі докази вини позивача, оскільки згідно наведених вище норм ст. 14 Дисциплінарного статуту Національної поліції України під час службового розслідування підлягають з`ясуванню всі обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення.

Відповідно до п.1 розділу V Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року №893, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 листопада 2018 року за №1355/32807, проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.

Отже, однією з умовою застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення є встановлена у визначеному порядку, на підставі прямих доказів, вина у вчиненні дисциплінарного проступку.

В спірному випадку беззаперечних доказів в обґрунтування обставин застосування до позивача дисциплінарного стягнення, відповідач не надав, із наявних матеріалів справи такі докази не вбачаються.

Підсумовуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відповідач, накладаючи на позивача стягнення не врахував всіх обставин, які призвели до пошкодження спеціального жетону поліцейського, не довів наявності в установленому порядку факту навмисного пошкодження жетону позивачем, тому рішення відповідача про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності не може вважатися обґрунтованим.

З цього приводу слід зазначити, що принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень полягає у тому, щоб рішення було прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

Таким чином, наказ відповідача від 08.01.2024 №15 не відповідає визначеним у ч.2 ст.2 КАС України критеріям для оцінювання рішення, що є достатньою підставою для визнання його протиправним та скасування.

Наведені в апеляційній скарзі доводи висновків суду першої інстанції не спростовують.

Передбачені ст.317 КАС України підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення відсутні.

Керуючись ст.ст. 310, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції залишити без задоволення.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2024 року у справі №340/873/24залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, може бути оскаржена до касаційного суду в порядку та строки, встановлені ст.ст.328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддяІ.Ю. Добродняк

суддяН.А. Бишевська

суддяЯ.В. Семененко