Ухвала

від 25.12.2024 по справі 260/4202/24

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

про відкриття касаційного провадження

25 грудня 2024 року

м. Київ

справа №260/4202/24

адміністративне провадження №К/990/48504/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Бевзенка В.М. та Чиркіна С.М., перевіривши касаційну скаргу Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці

на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2024 року

у справі №260/4202/24

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Західного міжрегіонального управління державної служби з питань праці

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

У липні 2024 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася до адміністративного суду з позовом до Західного міжрегіонального управління державної служби з питань праці, в якому просила:

- скасувати постанову Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення від 16 травня 2024 року №ЗХ/ЗК/3942/0716/14/РРО/1780825148-ФС про застосування штрафу у розмірі 71000 грн

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2024 року відмовлено у задоволенні позову.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2024 року скасовано рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2024 року і ухвалено нове рішення, яким позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, Західне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці 16 грудня 2024 року, тобто в межах строку на касаційне оскарження, звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду.

Розглядаючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження у цій справі, колегія суддів виходить із наступного.

Відповідно до частин першої та четвертої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема, у випадках: суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

В обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував положення частини третьої статті 24, частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), а також не врахували висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 28 січня 2021 року у справі №380/1116/20, від 09 червня 2022 року у справі №2340/2901/18.

У касаційній скарзі відповідач вважає безпідставним висновок суду апеляційної інстанції про те, що факт проведення розрахункових операцій фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 та продажу товару у магазині, під час фактичної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 , не може бути самостійною підставою на підтвердження трудового характеру правовідносин між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 та позивачкою, а є наслідком реалізації договору про співробітництво двох фізичних осіб-підприємців.

На обґрунтування касаційної скарги відповідач зазначає, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 допустила працівника ОСОБА_2 до роботи без оформлення трудового договору (контракту).

Разом з тим скаржник наводить висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 09 червня 2022 року у справі №2340/2901/18, у якому Суд визнав безпідставними посилання позивача на договір про співпрацю та додаткову угоду, укладені між ним та фізичною особою-підприємцем, відповідно до яких, у випадку виробничої необхідності даний договір дає можливість взаємного обміну найманими працівниками між сторонами, оскільки трудові відносини працівників регулюються спеціальним законодавством, тобто Кодексом законів про працю України, яке є пріоритетним. Між тим, Суд зазначив, що КЗпП України не передбачає можливості обміну трудовими ресурсами в рамках договору про співпрацю (партнерство). Натомість прийняття працівника здійснюється шляхом укладення трудового договору згідно статей 21, 24 КЗпП України; переведення працівника на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, а також переведення на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або в іншу місцевість, хоча б разом з підприємством, установою, організацією - відповідно до статті 32 КЗпП України.

До того, у касаційній скарзі відповідач наводить висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 28 січня 2021 року у справі №380/1116/20, у якому зазначено, що акт перевірки територіального органу ДПС, у ході якої виявлені порушення законодавства про працю, є самостійною підставою для накладення штрафу відповідно до положень статті 265 КЗпП України.

У касаційній скарзі Західне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці просить Суд скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2024 року та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Таким чином, проаналізувавши підстави, на яких подано касаційну скаргу, враховуючи доводи скаржника, зазначені в обґрунтування необхідності прийняття її до розгляду касаційним судом, а також положення статті 129 Конституції України, якою передбачено право на касаційне оскарження судового рішення, колегія суддів погоджується з необхідністю здійснити касаційний перегляд постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2024 року, з метою перевірки правильності застосування судом апеляційної інстанції положень частини третьої статті 24, частини другої статті 265 КЗпП України, а також необхідності застосування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 28 січня 2021 року у справі №380/1116/20, від 09 червня 2022 року у справі №2340/2901/18.

Верховний Суд також зазначає, що перегляд постанови суду апеляційної інстанції у касаційному порядку в цій справі може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики у подібних правовідносинах.

Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.

Суд також звертає увагу на необхідності реєстрації учасників справи в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (далі - ЄСІТС). Відповідно до частини шостої статті 18 КАС України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, подає процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", якщо інше не визначено цим Кодексом.

Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

З огляду на вищезазначене, враховуючи наявність особистого кабінету у відповідача, запровадження на всій території України воєнного стану, а також з метою процесуальної економії, Суд рекомендує фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 зареєструватися у системі "Електронний суд".

Інструкція користувача Електронного суду розміщується на веб-сторінці технічної підтримки користувачів ЄСІТС за веб-адресою https://wiki.court.gov.ua.

Керуючись статтями 248, 328, 334, 335, 338, 355, 359 КАС України, Суд, -

УХВАЛИВ:

1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2024 року у справі №260/4202/24 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Західного міжрегіонального управління державної служби з питань праці про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

2. Витребувати з Закарпатського окружного адміністративного суду справу №260/4202/24.

3. Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї матеріалів (за їх наявності) разом з ухвалою про відкриття касаційного провадження.

4. Встановити для учасників справи десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали для подання до суду касаційної інстанції відзиву на касаційну скаргу (у формі, встановленій частинами першою та другою статті 338 КАС України з висловленням позиції стосовно кожної з підстав касаційного оскарження: неправильного застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права), доказів надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

5. Роз`яснити учасникам справи, що у разі не виконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу, зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству, суд, відповідно до статті 149 КАС України, може застосувати заходи процесуального примусу.

6. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Я.О. Берназюк

Судді В.М. Бевзенко

С.М. Чиркін