УХВАЛА
26 грудня 2024 року
м. Київ
справа № 643/17028/20
провадження № 61-16387ск24
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Червинської М. Є. розглянув касаційну скаргу Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди на постанову Полтавського апеляційного суду від 12 листопада 2024 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди, третя особа - ОСОБА_2 , про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
ВСТАНОВИВ:
У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди, третя особа - ОСОБА_2 , про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 03 травня 2023 року
в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Полтавського апеляційного суду від 06 листопада 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.
Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 03 травня 2023 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позов задоволено.
Визнано незаконним і скасовано параграф другий наказу Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди від 02 жовтня 2020 року № 128 про звільнення ОСОБА_1 за прогули.
Поновлено ОСОБА_1 на посаді доцента кафедри суспільно-правових дисциплін і менеджменту освіти Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди.
Стягнуто з Харківського національного педагогічного університету імені
Г. С. Сковороди на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 05 жовтня 2020 року до 06 листопада 2023 року у сумі
181 360,08 грн.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постановою Верховного Суду від 27 червня 2024 року касаційну скаргу Харківського національного університету імені Г.С. Сковороди задоволено частково.
Постанову Полтавського апеляційного суду від 06 листопада 2023 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постановою Полтавського апеляційного суду від 12 листопада 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.
Рішення Октябрського районного суду м.Полтави від 03 травня 2023 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено.
Визнано незаконним і скасовано параграф другий наказу Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди № 128
від 02 жовтня 2020 року про звільнення ОСОБА_1 07 вересня 2020 року за прогули.
Поновлено ОСОБА_1 на посаді доцента кафедри суспільно-правових дисциплін і менеджменту освіти Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди.
Стягнуто із Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 227158 грн. 08 коп.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
05 грудня 2024 року Тарасенко О. В. в інтересах Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди звернулась до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Полтавського апеляційного суду
від 12 листопада 2024 року у вказаній справі.
Подана касаційна скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції до розгляду та підлягає поверненню з таких підстав.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частинами першою та третьою статті 392 ЦПК України передбачено, що касаційна скарга подається у письмовій формі та підписується особою, яка її подає, або представником такої особи.
У пунктах 18, 25 ухвали Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2022 року у справі № 303/4297/20 (провадження № 14-105цс21), вказано, що починаючи з 29 грудня 2019 року, самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, слід підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи. Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва.
Отже, з 29 грудня 2019 року самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві - також суб`єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов`язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень.
Наявність або відсутність Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємств та громадських формувань даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов`язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень.
Як убачається із матеріалів касаційного провадження, касаційна скарга Харківського національного педагогічного університету імені
Г. С. Сковороди підписана представником Тарасенко О. В., на підтвердження повноважень якої до касаційної скарги додано довіреність
від 04 жовтня 2023 року, якою ректор Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди Бойчук Юрій уповноважив начальника юридичного відділу Тарасенко О. В. вчиняти всі необхідні дії в інтересах університету, бути представником у судах, господарських судах, користуватися всіма правами наданими чинним законодавством.
Відповідно, Верховний Суд доходить до висновку, що Тарасенко О. В. підписано та подано касаційну скаргу від імені Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди саме в порядку самопредставництва.
Однак, додані до касаційної скарги матеріали не містять визначених частиною третьою статті 58 ЦПК України документів, а саме статут, положення чи трудовий договір (контракт), які можуть підтвердити повноваження
Тарасенко О. В. діяти від імені Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди у порядку самопредставництва, а тому касаційна скарга вважається такою, що підписана неповноважною особою.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2024 року у справі № 910/16580/23 (провадження № 12-30гс24) зазначено, що «частина перша статті 10 цього Закону передбачає, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
У разі, якщо відповідні відомості щодо особи, яка має право вчиняти дії від імені юридичної особи на засадах самопредставництва, внесені до Реєстру, ці відомості є офіційним та достатнім підтвердженням того, що юридична особа діє в суді через певну особу на засадах самопредставництва (з урахуванням відповідних обмежень повноважень, якщо такі є).
Отже, за наявності інформації щодо такої особи в Реєстрі, у разі подання її суду, відсутності стосовно цього спору, про який повідомлено суду, підстави додатково підтверджувати ці повноваження документами, які за своїм змістом є тими, що визначені частиною третьою статті 56 ГПК України, - статутом, положенням, трудовим договором (контрактом) - відсутні, оскільки суд може покладатись на відомості з Реєстру як на достовірні».
В матеріалах касаційного провадження відсутні дані з Єдиного державного реєстру щодо Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди як юридичної особи, за якою Тарасенко О. В. зазначена як особа, уповноважена вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори тощо; подавати документи для державної реєстрації від імені юридичної особи.
Згідно з пунктом 1 частини четвертої та частиною шостою статті 393 ЦПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом також, якщо: касаційна скарга подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана, підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
Про повернення касаційної скарги постановляється ухвала.
Ураховуючи викладене, оскільки до касаційної скарги, яка була подана та підписана Тарасенко О. В., не додано документів, що посвідчують її право діяти від імені Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди у порядку самопредставництва, Верховний Суд доходить висновку, що касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та не може бути вирішено питання про відкриття касаційного провадження, відповідно вона підлягає поверненню заявникові на підставі пункту 1 частини четвертої статті 393 ЦПК України.
Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню із скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення (частина сьома статті 185 ЦПК України).
Керуючись пунктом 1 частини четвертої статті 393 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди на постанову Полтавського апеляційного суду від 12 листопада 2024 рокуповернути заявнику.
Копію ухвали надіслати учасникам справи, а додані до скарги матеріали надіслати особі, яка подавала касаційну скаргу.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя М. Є. Червинська
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 26.12.2024 |
Оприлюднено | 27.12.2024 |
Номер документу | 124085035 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них про поновлення на роботі, з них |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Червинська Марина Євгенівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні