Постанова

від 17.12.2024 по справі 528/1511/23

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 528/1511/23 Номер провадження 22-ц/814/2828/24Головуючий у 1-й інстанції Вітківський М.О. Доповідач ап. інст. Кузнєцова О. Ю.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2024 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді: Кузнєцової О.Ю.

суддів: Карпушина Г.Л., Обідіної О.І.

секретар: Сальна Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві в режимі відеоконференції апеляційну скаргуголовного державного виконавця Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ніколаєнко Станіслава Васильовича

на ухвалу Гребінківського районного суду Полтавської області від 21 травня 2024 року

по справі за скаргою ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ніколенко Станіслава Васильовича та на дії державного виконавця Гребінківського відділу державної виконавчої служби у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Криворучко Юлії Владиславівни,

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2023 року адвокат Романюк М.В. діючи в інтересах ОСОБА_1 звернулась до суду зі скаргою на дії державного виконавцяГребінківського відділу державної виконавчої служби у Лубенському районіПолтавської області Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції Криворучко Юлії Владиславівни, де стягувач «ТОВ «АВТО ПРОСТО», в якій просить визнати незаконними дії державного виконавця Гребінківського відділу державної виконавчої служби у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Криворучко Юлії Владиславівни щодо винесення Постанови від 12.10.2023 року та Постанови від 03.11.2023 рокуу ВП № 72976611 від09.10.2023 року та вилучення майна - транспортного засобу CHERY, номерний знак: НОМЕР_1 ; визнати протиправною та скасувати Постанову від 12.10.2023 року та Постанову від 03.11.2023 рокуу ВП № 72976611 від09.10.2023 року; повернути ОСОБА_2 транспортний засіб марка CHERY, номерний знак: НОМЕР_1 .

В обґрунтування скарги посилається на те, що державним виконавцемГребінківського відділу державної виконавчої служби у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Криворучко Юлією Владиславівною відкрито виконавче провадження № 72976611 від09.10.2023 року. За вказаним виконавчим документом (боржником зазначений ОСОБА_1 ) стягнення має здійснюватися солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь ТОВ "АВТО ПРОСТО" 93279,00 грн., з яких 84237,84 грн. (основний борг); 6791,77 грн. (інфляційне збільшення); 2249,39 грн. (3% річних). Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь ТОВ "АВТО ПРОСТО", сплачений судовий збір в сумі 2481,00 грн., по 827,00 грн. з кожного, а всього 94106,00 грн. та стягнути з боржника ( ОСОБА_1 ) виконавчий збір/основну винагороду приватного виконавця у розмірі 9410.60 грн.

Вказує, що 16.11.2023 року під час керування транспортним засобом марка CHERY, номерний знак: НОМЕР_1 , ОСОБА_1 у м. Гребінка було зупинено працівником поліції, яким повідомлено про наявність арешту на автомобіль та вилучено, шляхом поставлення на штрафний майданчик Гребінківського районного відділу УМВС України в Полтавській області.Жодних документів щодо вилучення майна ОСОБА_1 не було надано. На момент вилучення автомобіля ОСОБА_1 не вручено ані постанови про відкриття виконавчого провадження, ані постанови про арешт автомобіля, також не складався акт огляду транспортного засобу.

Зазначає, що в той же день, 16.11.2023 року за особистою заявою ОСОБА_1 отримано низку постанов, пов`язаних із виконанням рішення від 17 липня 2023 року Гребінківського районного суду Полтавської області за виконавчим листом № 528/1027/22 від 11.09.2023 року. Зокрема, постанову про розшук майна боржника від 03.11.2023 року із супровідним листом від 09.10.2023 16717/174-36. Згідно зазначеної постанови у ВП №72976611 оголошено у розшук належне боржнику нерухоме майно, а саметранспортний засіб марка ТЗ CHERY; модель ТЗ E3; категорія ТЗ: легковий; рік виробництва ТЗ: 2014; VIN: НОМЕР_2 ; номерний знак: НОМЕР_1 .

Вказує, що під час відвідування 16.11.2023 року Гребінківського ВДВС у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, державним виконавцем Криворучко Юлією Владиславівною було примушено написати заяву про добровільне зобов`язання повернення боргу за виконавчим документом в повному обсязі. У разі незгоди, повідомлено, що вилучений автомобіль буде вивезено з м. Гребінки.

Зазначає, що з матеріалів виконавчого провадження ВП №72976611, внесених до АСВП, вбачається, що державним виконавцем Криворучко Юлією Владиславівною направлено кореспонденцію (лист щодо зберігання транспортного засобу) ДП СЕТАМ та стягувачу ТОВ "АВТО ПРОСТО". Ані самого листа, ані документів щодо вилучення у ОСОБА_5 транспортного засобу марка ТЗ CHERY, номерний знак: НОМЕР_1 , матеріали виконавчого провадження не містять

Вказує, що зазначені вище постанови про арешт майнаборжника та розшук майнаборжника винесені з порушенням вимог законодавства, дії по вилученню рухомого майна є протиправними, оскільки при здійсненні виконавчих дій, а саме винесенні Постанови про арешт майна боржника від 12.10.2023 року, Постанови про розшук майна боржника від 03.11.2023 року, вилученні у ОСОБА_1 рухомого майна - транспортного засобуCHERY, номерний знак: НОМЕР_1 , порушені вимоги законодавства.

Ухвалою Гребінківськогорайонного судуПолтавської областівід 21травня 2024року скаргу представника боржника ОСОБА_1 адвоката Романюк М.В. на дії державного виконавця Гребінківського відділу державної виконавчої служби у Лубенському районіПолтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Криворучко Юлії Владиславівни, де стягувач «ТОВ «АВТО ПРОСТО» та скаргу представника заявника (боржника) ОСОБА_1 адвоката Романюк М.В. на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції головного державного виконавця Ніколенко Станіслава Васильовича, де стягувач «ТОВ «АВТО ПРОСТО» щодо передачі майна на зберігання згідно Постанови від 30.11.2023 року у ВП № 72976611 від 09.10.2023 року та щодо призначення суб`єкта оціночної діяльностісуб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні згідно Постанови від 19.12.2023 року у ВП № 72976611 від 09.10.2023 року задоволено частково.

Визнано протиправною та скасовано постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ніколенка Станіслава Васильовича від 30.11.2023 року,щодо передачі майна на зберігання іншому зберігачу у ВП № 72976611 від 09.10.2023.

Визнано протиправною та скасовано постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ніколенка Станіслава Васильовича від 19.12.2023 року, щодо призначення суб`єкта оціночної діяльностіcуб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні ВП № 72976611від 09.10.2023.

Повернуто ОСОБА_1 транспортний засіб марка CHERY, номерний знак: НОМЕР_1 .

В іншій частині вимог скаргвідмовлено.

Не погодившись із вказаною ухвалою, її в апеляційному порядку оскаржив головний державний виконавець Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ніколаєнко Станіслав Васильович, просив скасувати її в частині задоволених вимог та у відповідній частині ухвалити нове судове рішення про відмову в їх задоволенні, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених в ухвалі суду першої інстанції обставинам справи та порушення норм процесуального права.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на те, що в рамках даного виконавчого провадження державними виконавцями правомірно вжито всі необхідна заходи щодо виконання рішення суду, всі виконавчі дії та винесені постанови відповідають вимогам чинного законодавства.

Від представника ОСОБА_1 адвоката Романюк М.В. до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просила ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Від ТОВ «АВТО ПРОСТО» до суду надійшли пояснення, в яких просило апеляційну скаргу задовольнити та скасувати ухвалу Гребінківського районногосуду Полтавськоїобласті від21травня 2024року.

Заслухавши доповідь судді доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимогст. 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судове рішення ухвалене у справі не відповідає вказаним вимогам.

Як встановлено місцевим судом та вбачається з матеріалів справи, 11.09.2023 року Гребінківським районним судом Полтавської області видано виконавчий лист у справі № 528/1027/22 з примусового виконання рішення Гребінківського районного суду Полтавської області від 17 липня 2023 року, яким стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь ТОВ «АВТО ПРОСТО» заборгованість у розмірі 93279 грн. та судовий збір у сумі 2481 грн., по 827 грн. з кожного (т. 1, а.с. 89 (зворот) - 90).

09.10.2023 року державним виконавцем Гребінківського відділу ДВС у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Криворучко Ю.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 72976611 з виконання виконавчого листа № 528/1027/22 від 11.09.2023 року, виданого Гребінківським районним судом Полтавської області, де боржником вказано ОСОБА_1 (т. 1, а.с. 92)

12.10.2023 року державним виконавцем Гребінківського відділу ДВС у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Криворучко Ю.В. винесено постанову про арешт майна боржника, а саме на все рухоме і нерухоме майно (т. 1, а.с. 100).

Згідно з відповіддю на запит № 178174495 від 17.10.2023 року до Міністерства внутрішніх справ України щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів, за ОСОБА_1 зареєстровані транспортні засоби: ВАЗ 21013, 1982 року випуску, білого кольору, номерний знак: НОМЕР_3 та CHERY, номерний знак: НОМЕР_1 , 2014 року випуску, білого кольору (т. 1, а.с. 101).

03.11.2023 року державним виконавцем Гребінківського відділу ДВС у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Криворучко Ю.В. винесено постанову про розшук майна боржника, а саме вищевказаних транспортних засобів (т. 1, а.с. 102).

Листом СПД № 1 ВП № 1 Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області від 28.11.2023 повідомлено начальника Гребінківського ВДВС про затримання автомобіля марки CHERY, номерний знак: НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_1 (т. 1, а.с. 109).

28.11.2023 року державним виконавцем Гребінківського відділу ДВС у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Криворучко Ю.В. винесено постанову про опис та арешт даного транспортного засобу та призначено Могилу В.І. його відповідальним зберігачем (т. 1, а.с. 110-111).

27.11.2023 року начальником Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Титовим С.І. винесено постанову (на підставі службової записки начальника Гребінківського відділу ДВС Рибченко Т.М. від 27.11.2023 року) про передачу вказаного виконавчого провадження зГребінківського відділу ДВС у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції. Постановлено начальнику Гребінківського відділу ДВС у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Рибченко Т.М. негайно забезпечити передачу ВП № 72976611, про що повідомити сторони з внесенням відповідних відомостей до Автоматизованої системи виконавчих проваджень (т. 1, а.с. 112).

28.11.2023 року державним виконавцем Гребінківського відділу ДВС у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Криворучко Ю.В. винесено постанову про передачу виконавчого провадження до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиціїу строк до 28.11.2023 року (т. 1, а.с. 114).

29.11.2023 року начальник відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Лукмасло М. направив ПФ ДП «СЕТАМ» лист за вих. № 25393 у якому повідомляє, що на виконанні у відділі перебуває вказане виконавче провадження, описаний транспортний засіб передано на відповідальне зберігання боржнику ОСОБА_1 , просить вирішити питання щодо можливості прийняти, з метою збереження арештованого майна та підготовкою до його реалізації, описаний транспортний засіб на відповідальне зберігання (т. 1, а.с. 115).

Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ніколенком С.В. від 30.11.2023 року про передачу майна на зберігання іншому зберігачу призначено новим відповідальним зберігачем описаного транспортного засобу представника Полтавської філії ДП «СЕТАМ» Магду Павла Вадимовича (т. 1, а.с. 117 - 118).

Згідно акту приймання-передавання майна від 30.11.2023 та опису майна, транспортний засіб CHERY, номерний знак: НОМЕР_1 , був переданий головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ніколенком С.В. на зберігання директору філії у Полтавській області ДП «СЕТАМ» Магді П.В. (т. 1, а.с. 115 (зворот) - 116).

19.12.2023 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ніколенком С.В. винесено постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльностісуб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, якою постановлено ПП «Центр незалежної оцінки та експертизи» надати звіт щодо визначення ринкової вартості описаного транспортного засобу (т. 1, а.с. 119).

Частково задовольнючи вимоги скарги, місцевий суд прийшов до висновку, що при винесенні постанов про передачу майна на зберігання іншому зберігачу та призначення суб`єкта оціночної діяльності державним виконавцем були порушені вимоги Закону України «Про виконавче провадженн», що є підставою для їх скасування та повернення майна боржнику.

Колегія суддів не погоджується з даним висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до пункту 9 частини першої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є обов`язковість судового рішення.

Виконання судового рішення відповідно до змісту Рішення Конституційного Суду України від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013 у справі № 1-7/2013 є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Частиною першою статті 18 ЦПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Згідно зі статтею 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Примусове виконання рішень, відповідно достатті 2 Закону України «Про виконавче провадження», покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Закон України «Про виконавче провадження»встановлює обов`язок виконавця відкрити виконавче провадження та прийняти виконавчий документ до виконання, вживати заходів щодо примусового виконання.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку врегульованіЗаконом України «Про виконавче провадження».

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» примусовому виконанню підлягають виконавчі листи та накази, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

За приписами статті 13 Закону України «Про виконавче провадження» під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Згідно пункту 6 частини третьоїстатті 18 Закону України «Про виконавче провадження»виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

Звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації (ч. 1 ст. 48Закону України "Про виконавче провадження").

Відповідно до частин першої-третьоїстатті 56 Закону України «Про виконавче провадження»арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

За змістом частини п`ятоїстатті 56 Закону України «Про виконавче провадження»про проведення опису майна (коштів) боржника виконавець виносить постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника. У разі прийняття виконавцем рішення про обмеження права користування майном, здійснення опечатування або вилучення його у боржника та передачі на зберігання іншим особам проведення опису є обов`язковим.

Згідно ізстаттею 58 Закону України «Про виконавче провадження»майно, на яке накладено арешт, крім майна, зазначеного у частині восьмійстатті 56 цього Закону, передається на зберігання боржникові або іншим особам (далі - зберігач), що призначені виконавцем у постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника, під розписку. Копія постанови видається боржнику, стягувачу, а якщо обов`язок щодо зберігання майна покладено на іншу особу - також зберігачу.

Частиною 4 ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавець своєю постановою може передати майно на зберігання іншому зберігачу.

Згідно п. 14 розділу VІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затв. наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 у разі необхідності після передачі майна на зберігання за постановою виконавця таке майно може бути передано на зберігання іншому зберігачу. У постанові зазначаються причина передачі майна іншому зберігачу, прізвище, ім`я та по батькові зберігача, який здійснював зберігання майна, та прізвище, ім`я та по батькові нового зберігача. Постанова підписується виконавцем. У постанові робиться попередження новому зберігачеві майна про кримінальну та іншу відповідальність, встановлену законодавством, за його розтрату, відчуження, приховування, підміну, пошкодження, знищення або інші незаконні дії з майном, на яке накладено арешт. Копія постанови вручається новому зберігачу, до якої додається копія постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Факт передачі майна новому зберігачу засвідчується актом виконавця або актом приймання-передавання майна, який долучається до постанови про заміну зберігача.

Пунктом 5 розділу ІІ Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністрества юстиції України від 29.09.2016 № 2831/5 передбачено, що виконавець призначає зберігача у порядку, встановленому ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження», керуючись принципом забезпечення схоронності та цілісності майна. Зберігачами можуть бути боржник, члени його сім`ї або інші особи, у тому числі Організатор. Організатор призначається зберігачем рухомого майна, що підлягає реалізації відповідно до цього Порядку, крім випадків, коли це майно не може бути передано на зберігання Організатору з об`єктивних причин без пошкодження його функціональних властивостей, цілісності та зовнішнього вигляду (складні верстати, механізми, устаткування тощо). Організатор не може відмовитися від забезпечення збереження майна, щодо якого існує загроза його втрати, знищення, пошкодження або суттєвого зменшення вартості.

Боржник або члени його сім`ї призначаються зберігачами арештованого майна у виключних випадках, зокрема щодо нерухомого майна, об`єктів незавершеного будівництва та іншого майна, яке не може бути передано на зберігання Організатору з об`єктивних причин без пошкодження його властивостей, конструкції, функціональності чи зовнішнього вигляду (складні верстати, механізми, устаткування тощо).

Організатором електронних аукціонів, відповідальним зберігачем арештованого майна котре передається на реалізацію органами державної виконавчої служби та приватними виконавцями є ДП «Сетам», тому дії державного виконавця щодо передачі майна на зберігання ДП «Сетам» необхідні для збереження такого майна з метою подальшої примусової реалізації у разі невиконання боржником судових рішень добровільно та відповідають вищевказаним вимогам законодавства.

Відповідно до частини першої статті 20 Закону України «Про виконавче провадження» для з`ясування та роз`яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, виконавець виносить постанову про залучення експерта або спеціаліста (кількох експертів або спеціалістів), а для проведення оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання.

Згідно з частиною третьоюстатті 57 Закону України «Про виконавче провадження»у разі, якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності-суб`єкта господарювання.

Аналізстатті 57 Закону України «Про виконавче провадження»дозволяє дійти висновку, що для завдань виконавчого провадження вартість майна боржника може бути визначена двома шляхами: 1) за згодою сторін (та заставодержателя), про досягнення якої вони мають повідомити виконавця у встановленому порядку; 2) у разі недосягнення такої згоди виконавець самостійно визначає вартість майна за ринковими цінами, які діють на день визначення; 3) залучення для оцінки майна суб`єкта оціночної діяльності-суб`єкта господарювання.

У частині п`ятій статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення.

Правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб`єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів визначені Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Оцінка майна - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами з оцінки майна, і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності (стаття 3 ЗаконуУкраїни «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2018 року у справі № 914/881/17 (провадження № 12-18гс18) викладено висновок про те, що чинним законодавством України передбачені підстави відповідальності суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання в разі неналежного виконання (зокрема, недостовірність чи необ`єктивність оцінки майна) ним своїх обов`язків. Водночас звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності (частина першастатті 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в України»).

Системний аналіз наведених норм чинного законодавства свідчить про те, що звіт про оцінку майна є документом, який фіксує дії суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо оцінки майна, здійснювані ним у певному порядку та спрямовані на виконання його професійних обов`язків, визначених законом і встановлених відповідним договором. Звіт про оцінку майна не створює жодних правових наслідків для учасників правовідносин з оцінки майна, а лише відображає та підтверджує зроблені суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання висновки і його дії щодо реалізації своєї практичної діяльності. Отже, встановлена правова природа звіту про оцінку майна унеможливлює здійснення судового розгляду щодо застосування до нього наслідків, пов`язаних зі скасуванням юридичних актів чи визнанням недійсними правочинів.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 308/12150/16-ц (провадження № 14-187цс19) викладено висновок про те, що право на звернення зі скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця пов`язане з наявністю судового рішення, ухваленого за правиламиЦПК України. Визначення вартості майна боржника є процесуальною дією державного виконавця (незалежно від того, яка конкретно особа - сам державний виконавець чи залучений ним суб`єкт оціночної діяльності - здійснювала відповідні дії) щодо примусового виконання рішень відповідних органів, уповноважених осіб та суду. Тому оскаржити оцінку майна можливо в порядку оскарження рішень та дій виконавців. Аналогічний за змістом висновок Велика Палата Верховного Суду зробила у постанові від 02 жовтня 2019 року у справі№ 346/79/17(провадження № 14-471цс19).

Аналіз статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» свідчить про те, що учасники виконавчого провадження, яким є, зокрема і заявник, мають право на оскарження оцінки майна, а не процесуальної дії державного виконавця, оскільки відповідно до цієї статті державний виконавець лише залучає оцінювача, який здійснює свою діяльність відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Даний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 20 вересня 2023 року у справі № 161/4629/21.

Встановивши, що дії державного виконавця щодо оцінки майна відповідали положенням частин першої - третьої, п`ятоїстатті 57 Закону України «Про виконавче провадження»; у своїй діяльності суб`єкт оціночної діяльності є самостійним, а тому виконавець жодним чином не може впливати на порядок проведення оцінки майна, колегія суддів приходить до висновку про те, що вимоги скарги ОСОБА_1 щодо визнання протиправною та скасування постанови виконавця про призначення суб`єкта оціночної діяльності є безпідставними.

Оскільки вчинені державним виконавцем заходи щодо винесення оспорюваних постанов є законними, своєчасними і такими, що відповідають меті виконавчого провадження, не порушують прав боржника та спрямовані на забезпечення реального виконання судового рішенння суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_1 .

Враховуючи те, що постанови від30.11.2023рокущодо передачімайна назберігання іншомузберігачу та від 19.12.2023 року щодо призначення суб`єкта оціночної діяльностіcуб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні ВП № 72976611були винесені державним виконавцем у відповідності з вимогамиЗакону України «Про виконавче провадження», тому підстав для їх скасування колегія суддів не вбачає.

З огляду на викладене, підстави для повернення ОСОБА_1 транспортного засобу CHERY, номерний знак НОМЕР_1 також відсутні.

Статтею 374 ч. 1 п. 2 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно ч. 1ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За правилами частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати положеннястатті 141 ЦПК України та керуватися тим, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Між тим,Рішенням КонституційногоСуду Українивід 13травня 2024 року № 6-р(II)/2024 щодо забезпечення принципу обов`язковості судового рішення, визнано такими, що не відповідаютьКонституції України(є неконституційними), частину другу статті3, підпункт 9 пункту 1 частини другої статті4 Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року № 3674-VIзі змінами в тім, що вони уможливлюють справляння судового збору під час подання апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду, постановлену за результатами розгляду скарги на рішення, дію або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно доЦивільного процесуального кодексу України. Частина друга статті3, підпункт 9 пункту 1 частини другої статті4 Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року № 3674-VIзі змінами, визнані неконституційними в зазначеному аспекті, утрачають чинність через шість місяців із дняухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Разом з тим, 14 листопада 2024 року набрав чинностіЗакон України № 4056-IX«Про внесення змін до Закону України «Про судовий збір» у зв`язку з Рішенням Конституційного Суду України від 13 травня 2024 року № 6-р(II)/2024 щодо забезпечення принципу обов`язковості судового рішення».

Вказаним законом внесено зміни до Закону України «Про судовий збір», зокрема пункт 19 частини 2 статті 3 викладено в такій редакції: «2.Судовий збір не справляється за подання: апеляційної та касаційної скарг на ухвалу суду, постановлену за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, або приватного виконавця під час виконання судового рішення».

Отже, на день винесення Полтавським апеляційним судом постанови у даній справі (17 грудня 2024 року) сторони були звільнені від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду, постановлену за результатами розгляду скарги на рішення, дію або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно доЦивільного процесуального кодексу України.

Згідно ч. 6ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи те, що апеляційна скарга задоволена, а також те, що сторони звільнені від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду, постановлену за результатами розгляду скарги на рішення, дію або бездіяльність державного виконавця, колегія суддів вважає, що Східному міжрегіональному управлінню Міністерства юстиції слід компенсувати судові витрати понесені на сплату судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 2422,40 грн. за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Керуючись ст. 367, ст. 374ч. 1 п. 2, ст. 376 ч. 1 п. 3, 4, ст.382 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргуголовного державноговиконавця Східногоміжрегіонального управлінняМіністерства юстиціїНіколаєнко СтаніславаВасильовича задовольнити.

Ухвалу Гребінківського районногосуду Полтавськоїобласті від21травня 2024року в частині задоволених вимог на дії головного державного виконавцявідділу примусовоговиконання рішеньУправління забезпеченняпримусового виконаннярішень уПолтавській областіСхідного міжрегіональногоуправління Міністерстваюстиції НіколенкоСтаніслава Васильовича скасувати та ухвалити нове судове рішення.

В задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в частині визнання протиправними та скасування постанов від 30.11.2023 рокущодо передачі майна на зберігання іншому зберігачу, від 19.12.2023року щодопризначення суб`єктаоціночної діяльностіcуб`єктагосподарювання дляучасті увиконавчому провадженніВП №72976611від09.10.2023 та повернення ОСОБА_1 транспортного засобу марка CHERY, номерний знак: НОМЕР_1 відмовити.

В іншій частині ухвалу Гребінківського районного суду Полтавської області від 21 травня 2024 року залишити без змін.

Компенсувати Східному міжрегіональному управлінню Міністерства юстиції судові витрати у сумі 2422,40 грн. за рахунок держави.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий: О. Ю. Кузнєцова

Судді: Г. Л. Карпушин

О. І. Обідіна