Постанова

від 03.10.2024 по справі 496/3301/22

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/4348/24

Справа № 496/3301/22

Головуючий у першій інстанції Горяєв І.М.

Доповідач Карташов О. Ю.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.10.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Карташова О.Ю.

суддів: Коновалової В.А., Кострицького В.В.

за участю секретаря судового засідання - Рудуман А.О.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1

відповідач Державного підприємства «Експериментальна база «Дачна» Селекційно-генетичного інституту - Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення»

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду

апеляційну скаргу Державного підприємства «Експериментальна база «Дачна» Селекційно-генетичного інституту - Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення»

на додаткове рішення Біляївського районного суду Одеської області від 09 січня 2024 року

за заявою представника позивача адвоката Павленко Альони Леонідівни про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Експериментальна база «Дачна» Селекційно-генетичного інституту - Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення» про стягнення заборгованості по заробітній платі,

ВСТАНОВИВ:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст вимог

У грудні 2023 року представник позивача ОСОБА_1 адвокат Павленко А.Л. звернулася з заявою про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу у розмірі 7000 грн та транспортні витрати.

Заява обґрунтована тим, що відповідно до рішення суд вирішив питання щодо стягнення витрат на правову допомогу та зазначив стягнути витрати на правову допомогу в сумі 3000 грн. Проте, при зверненні за правовою допомогою між позивачем та його представником було укладено договір про надання правової допомоги та складено додаткову угоду, відповідно до умов якої «Сторони дійшли згоди про те, що гонорар за п.4.2. складає суму 10000 грн. При цьому Клієнт оплачує Адвокату першу частину гонорару в сумі 3000 грн на підставі виставленого рахунку - фактури протягом 2 робочих днів, друга частина суми в розмірі 7000 грн виплачується протягом 2 робочих днів з моменту ухвалення рішення суду».

Наразі позивачем 21.12.2023 року сплачено другу частину гонорару в сумі 7000 грн на підставі виставленого рахунку-фактури. Також стягненню підлягають транспортні витрати позивача, здійснені представником для поїздок з міста Одеси до міста Біляївка для участі в судових засіданнях. Дати вказані в чеках на придбання палива на АЗС співпадають з датами, на які було призначено судові засідання. У зв`язку з чим, представник позивача звернулася до суду із заявою про стягнення витрат на правничу допомогу.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Додатковим рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 09.01.2024 року ухвалено заяву представника позивача - адвоката Павленко А.Л. про стягнення витрат на професійну правничу допомогу - задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Експериментальна база «Дачна» Селекційно-генетичного інституту - Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000 гривень.

В іншій частині заяву залишити без задоволення.

Стягнути з Державного підприємства «Експериментальна база «Дачна» Селекційно-генетичного інституту - Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення» на користь держави судовий збір у розмірі 992,40 грн.

Рішення суду вмотивовано тим, що понесені позивачем витрати пов`язані з наданням професійної правничої допомоги слід покласти на відповідача у розмірі 7000 гривень, а витрати пов`язані з проїздом до іншого населеного пункту сторін та їхніх представників, а також наймання житла несуть сторони.

Також судом встановлено, що рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 19.12.2023 року яким позовні вимоги задоволено частково, не вирішено питання, щодо судового збору. Встановлено, що позивач звільнений від сплати судового збору за пред`явлення вимоги про стягнення заробітної плати, тому згідно ст. 141 ЦПК України з відповідача також підлягають стягненню судові витрати по справі у розмірі 992,40 грн за ставками сплати судового збору станом на 2022 рік.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погоджуючись з додатковим рішенням суду першої інстанції, директор ДП «Експериментально база «Дачна» СГІ-НЦНС» Семеніхін М.П. подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права просить додаткове рішення Біляївського районного суду Одеської області від 09.01.2024 року по цивільній справі №496/3301/22 скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні заяви представника позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу - відмовити повністю.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

В апеляційній скарзі зазначено, що в додатковому рішенні від 09.01.2024 року судом не обґрунтовано стягнення витрат на правничу допомогу.

Щодо відзиву на апеляційну скаргу

Не погоджуючись з доводами апелянта представник позивача ОСОБА_1 адвокат Павленко А.Л. надала відзив на апеляційну скаргу.

У відзиві зазначено, що позивач по справі не погоджується з доводом апелянта, вважає, що додаткове рішення суду першої інстанції ухвалене законно, виходячи з необхідністю залучення позивачем фахівця в галузі права внаслідок порушеного права, яке в свою чергу знайшло своє підтвердження в рішенні суду від 19.12.2023 року, а тому, на думку сторони позивача апеляційна скарга на додаткове рішення суду по справі 496/3301/22 не підлягає задоволенню.

Також у відзиві наголошується, що протягом розгляду справи відповідачем, ні його представниками не подавалась до суду заяв про зменшення витрат на правову допомогу. Жодних письмових аргументів не було і після подання заяви на стягнення витрат на правову допомогу. Таку заяву 25.12.2023 року отримали і відповідач і його представники. Своїм правом на заперечення, щодо обсягу наданої правової допомоги тощо відповідач не скористався.

Узагальнені доводи та заперечення учасників справи

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Павленко А.Л. у судовому засіданні просила залишити апеляційну скаргу відповідача без задоволення, а додаткове рішення суду першої інстанції без змін.

Інші учасники справи в судове засідання апеляційного суду не з`явились, були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.

Апеляційний суд вважає можливим розглянути справу за відсутності учасників справи, які не з`явились в судове засідання, оскільки, відповідно до ч.2 ст. 372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція апеляційного суду

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.

Зі змісту статті 367 ЦПК України вбачається, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до положень ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).

Згідно з положенням частини третьої статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить апеляційний суд

Частиною 3 статті 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно положень частин першої-четвертої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Як вбачається з матеріалів цивільної справи, представником позивача подано заву про стягнення з відповідача на його користь понесених витрат на правничу допомогу, до якого було надано рахунок-фактура № 43/07-2 від 20.12.2023 року, копія платіжної інструкції № 44436781SB яка підтверджує факт сплати ОСОБА_1 адвокату Павленко А.Л. гонорару у розмірі 7000 грн, акт наданого обсягу правової допомоги до договору № 43/07 про надання правової допомоги від 06.07.2023 року, чеки з заправки «Сокар».

Ухвалюючи рішення про стягнення з позивача на користь відповідача судових витрат, пов`язаних із наданням професійної правничої допомоги в розмірі 7000 грн, суд першої інстанції виходив з того, що від відповідача не надійшло клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, та/або їх необґрунтованості, які підлягають розподілу між сторонами, також враховано характер справи, її значення для позивача, обсяг виконаних робіт, принципи співмірності та розумності судових витрат.

Суд першої інстанції зазначив, що транспортні витрати несуть сторони відповідно до ч. 1 ст. 138 ЦПК України, і в цій частині вимоги заяви не підлягають задоволенню.

Звертаючись до суду з апеляційною скаргою, відповідач посилався на те, що суд не обґрунтував стягнення витрат на правничу допомогу.

Колегія суддів вважає, що такі доводи апеляційної скарги не є підставою для скасування рішення суду в частині розподілу витрат на правничу допомогу або зменшення їх розміру, з огляду на наступне.

За приписами ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 137 ЦПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правову допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 137 ЦПК України).

Верховний Суд в своїх постановах неодноразово наголошував на тому, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд з огляду на принципи диспозитивності та змагальності не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи (постанови Верховного Суду у справах №922/445/19, №922/3436/20, №910/7586/19 та №910/16803/19).

Крім того, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц вказала на виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Як вбачається з матеріалів справи, в свою чергу, відповідач, будучи наділеним рівними правами з позивачем, своїм правом заявити клопотання про зменшення судових витрат на правничу допомогу не скористався.

З наведеного слідує, що у суду першої інстанції були відсутні повноваження, визначені ч. 5, ч. 6 ст. 137 ЦПК України, для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, понесених позивачем.

За вказаних обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для покладення на відповідача понесених ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000 грн.

Отже, апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення процесуального права або неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року.

За наведених обставин, колегія суддів вважає, що додаткове рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, ухвалене з додержанням вимог закону.

Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За вказаних обставин, колегія суддів приходить до висновку про залишення рішення суду в оскаржуваній частині без змін, а скарги без задоволення.

Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 384 ЦПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Експериментальна база «Дачна» Селекційно-генетичного інституту - Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення» залишити без задоволення.

Додаткове рішення Біляївського районного суду Одеської області від 09 січня 2024 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення.

Касаційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.

Головуючий О.Ю. Карташов

Судді В.А. Коновалова

В.В. Кострицький