Постанова

від 04.12.2024 по справі 754/1088/14-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа № 754/1088/14-ц

головуючий у суді І інстанції Зотько Т.А.

провадження № 22-ц/824/12418/2024

суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Мостова Г.І.

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 грудня 2024 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді: Мостової Г.І.,

суддів: Березовенко Р.В., Лапчевської О.Ф.,

за участі секретаря судового засідання Лазоренко Л.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Корнієнко Руслана Олександровича на ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 22 квітня 2024 року

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент», заінтересовані особи: Акціонерне товариство «УкрСиббанк», Товариство з обмеженою відповідальністю «Інком-Фінанс», ОСОБА_1 , боржник: ОСОБА_2 про заміну сторони стягувача у виконавчих листах

у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», ОСОБА_2 про визнання недійсним договору іпотеки, -

в с т а н о в и в :

У лютому 2024 року ТОВ «Брайт Інвестмент» звернувся до Деснянського районного суду міста Києва із заявою, у якій просило:

замінити сторону стягувача з ПАТ «УкрСиббанк», як вибулої сторони, на його правонаступника - ТОВ «Брайт Інвестмент» у виконавчому листі № 2-2066/14 від 24 вересня 2014 року відносно боржника ОСОБА_2 про стягнення на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованості за кредитним договором №11286764000 від 22 січня 2008 року у розмірі 38 752,16 дол. США, що еквівалентно за курсом НБУ станом на 08 липня 2013 року 309 746 грн 02 коп. В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором №11286764000 від 22 січня 2008 року у сумі 38 752,16 дол. США, еквівалент за курсом НБУ станом на 08 липня 2013 року - 309 746 грн 02 коп. на користь ПАТ «УкрСиббанк» звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме: квартиру АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_1 , шляхом проведення прилюдних торгів предмета іпотеки у межах процедури виконавчого провадження, встановивши початкову ціну продажу, визначену на підставі оцінки майна, здійсненої суб`єктом оціночної діяльності, проведеної відповідно до законодавства

замінити сторону стягувача з ПАТ «УкрСиббанк», як вибулої сторони, на його правонаступника - ТОВ «Брайт Інвестмент» у виконавчому листі № 2-2066/14 від 24 вересня 2014 року відносно боржника ОСОБА_2 про стягнення на користь ПАТ «УкрСиббанк» витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 548 грн 73 коп.

Заява обґрунтована тим, що 15 листопада 2023 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Інком-Фінанс» укладений договір факторингу № 15/11/3/2023 за умовами якого первісний кредитор - ПАТ «УкрСиббанк» відступив на користь ТОВ «Інком-Фінанс» право вимоги за договором про надання споживчого кредиту №11286764000 від 22 січня 2008 року, укладеним з позичальником ОСОБА_2 , договором поруки та іпотечним договором № 75509.

15 листопада 2023 року між ТОВ «Інком-Фінанс» та ТОВ «Брайт Інвестмент» (новий кредитор) укладений договір факторингу за указаними договорами споживчого кредиту, поруки та іпотечним договором.

Також заявник вказує, що указана заява подана у межах строку пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 22 квітня 2024 року задоволено заяву ТОВ «Брайт Інвестмент» про заміну сторони стягувача у виконавчих листах.

Замінено сторону стягувача у виконавчих листах № 2-2066/14, виданих 24 вересня 2014 року Деснянським районним судом міста Києва з виконання судового рішення у справі № 2-2066/14 за позовом ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором, звернення стягнення на предмет іпотеки та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ПАТ «УкрСиббанк», ОСОБА_2 про визнання недійсним договору іпотеки, відносно боржника ОСОБА_2 , а саме первісного стягувача ПАТ «УкрСиббанк» (Код ЄДРПОУ: 09807750) на його правонаступника ТОВ «Брайт Інвестмент» (Код ЄДРПОУ: 43115064).

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, представник ОСОБА_1 - адвокат Корнієнко Р.О. подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 22 квітня 2024 року та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви ТОВ «Брайт Інвестмент про заміну сторони стягувача у виконавчих листах.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції є безпідставною та незаконною через неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, а висновки суду не фактичним відповідають обставинам справи.

Вказує, що маючи певні сумніви щодо наявності всіх документів, копії яких додані до заяви ТОВ «Брайт Інвестмент», представник заінтересованої особи Сіпко Н.О. заявив клопотання про витребування у ТОВ «Брайт Інвестмент» оригіналів цих документів включно з оригіналом договору іпотеки № 75509 (реєстровий №108) від 22 січня 2008 року, укладеного між АКБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 з усіма додатками та додатковими угодами до нього.

Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 01 квітня 2024 року частково задоволено клопотання та зобов`язано ТОВ «Брайт Інвестмент» надати належним чином засвідчену копію договору іпотеки № 75509 (реєстровий номер 108) від 22 січня 2008 року, укладеного між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 , з усіма додатками та додатковими угодами.

Від ТОВ «Брайт Інвестмент» через систему «Електронний суд» надійшла заява про неможливість надати документи зазначені в ухвалі про витребування.

На думку апелянта, цей факт свідчить про відсутність документів, які були заявлені в якості доказів для задоволення заяви, і наявність яких та інших документів мав з`ясувати суд першої інстанції.

Згідно з пунктом 4.1 договору факторингу до договору про надання споживчого кредиту № 1286764000 від 22 січня 2008 року, укладеного між ТОВ «Інком-Фінанс» та ТОВ «Брайт Інвестмент» 15 листопада 2023 року, сторони погодили про те, що право власності на права вимоги вважається таким, що перейшло від клієнта фактору, та право вимагати від боржника виконання всіх зобов?язань в межах відступлених прав вимог у фактора виникає з моменту підписання акту приймання - передачі права вимоги (додаток 2 до цього договору).

Згідно з актом приймання-передачі документації до договору факторингу за договором про надання споживчого кредиту №11286764000 від 22 січня 2008 року, ТОВ «Інком Фінанс» передав ТОВ «Брайт Інвестмент» право вимоги за договором іпотеки №75509 від 22 січня 2008 року, що укладений між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 з усіма додатками та додатковими угодами. Проте жодних іпотечних договорів відносно ОСОБА_2 , який є боржником у виконавчих листах, в якому заявник просить замінити боржника, акт не містять.

Скаржник наголошує, що враховуючи те, що заявником не надано належних та допустимих доказів отримання права вимоги, заява ТОВ «Брайт Інвестмент» не підлягає задоволенню.

Від ТОВ «Брайт Інвестмент» надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.

Інші учасники справи, повідомлені належним чином про розгляд справи у суді апеляційної інстанції, не скористалися своїм процесуальним правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, заперечень щодо змісту та вимог апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції не направили.

Представник ТОВ «Брайт Інвестмент» - адвокат Лисяк С.В. подала через систему «Електронний суд» клопотання про відкладення розгляду справи, призначеного на 04 грудня 2024 року о 11:30 год., у якому вона посилається на те, що у цей день вона не може бути присутньою у судовому засіданні, оскільки приймає участь у судовому засіданні в Київському апеляційному суді у справі № 754/1088/14-ц, яке призначено на 04 грудня 2024 року об 12:20 год., на підтвердження чого надала копію ухвали Київського апеляційного суду від 13 листопада 2024 року у справі № 754/1088/14-ц.

Згідно з частиною 1 статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Пунктами 10, 11 частини 2 цієї статті визначено, що одними із основних принципів цивільного судочинства є розумність строків розгляду справи судом та неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Відповідно до частини 1 статті 371 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом шістдесяти днів із дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.

Статтею 372 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.

Неявка осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час та місце судового розгляду справи являється їх волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав, тому не може бути перешкодою для розгляду судом апеляційної інстанції питання по суті.

За змістом статті 129 Конституції України, статті 2 ЦПК України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Апеляційний суд зауважує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 223 ЦПК України).

Апеляційний суд виходить з того, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися у судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності представника сторони спору.

Із заяви представника ТОВ «Брайт Інвестмент» - адвоката Лисяк С.В. вбачається, що причиною її неявки до Київського апеляційного суду є надання переваги участі у розгляді іншої справи.

Виходячи з норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду, вимог пункту 11 частини 3 статті 2 ЦПК України щодо неприпустимості зловживання сторонами своїми процесуальними правами, статті 371 ЦПК України щодо строку розгляду апеляційної скарги, а також зважаючи на вимоги частини 2 статті 372 ЦПК України, колегія суддів визнала неявку представника ТОВ «Брайт Інвестмент» у судове засідання такою, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Виходячи з положень статті 13 ЦПК України кожна сторона розпоряджається своїми правами на власний розсуд, у т. ч. правом визначити свою участь в судовому засіданні, а з огляду на положення статті 372 ЦПК України явка до суду апеляційної інстанції не є обов`язковою.

Зважаючи на вимоги частини 9 статті 128, частини 5 статті 130, частини 2 статті 372 ЦПК України колегія суддів визнала повідомлення належним, а неявку такою, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

Частиною 1 статті 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, дійшла висновку про таке.

Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 11 квітня 2014 року стягнуто із ОСОБА_2 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованість за кредитним договором № 11286764000 від 22 січня 2008 року у розмірі 38 752,16 дол. США, еквівалент за курсом НБУ станом на 08 липня 2013 року 309 746 грн 02 коп.

У рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 перед ПАТ «УкрСиббанк» у розмірі 309 746 грн 02 коп. звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме: квартиру АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_1 , шляхом проведення прилюдних торгів предмета іпотеки у межах процедури виконавчого провадження, встановивши початкову ціну продажу, визначену на підставі оцінки майна здійсненої суб`єктом оціночної діяльності, проведеної відповідно до законодавства .

Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ПАТ «УкрСиббанк» витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 548 грн 73 коп.

Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ПАТ «УкрСиббанк» витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 548 грн 73 коп.

Рішення набрало законної сили 09 вересня 2014 року (а.с. 39 т. 4).

24 вересня 2014 року Деснянським районним судом міста Києва видано два виконавчих листи № 754/1088/14-ц: про стягнення заборгованості, звернення стягнення на предмет іпотеки та про стягнення судових витрат (а.с. 40, 41 т. 4).

15 листопада 2023 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Інком-Фінанс» укладений договір факторингу № 15/11/3/2023 за умовами якого первісний кредитор - ПАТ «УкрСиббанк» відступив на користь ТОВ «Інком-Фінанс» право вимоги за договором про надання споживчого кредиту №11286764000 від 22 січня 2008 року, укладеним з позичальником ОСОБА_2 (а.с. 13-16 т. 4).

15 листопада 2023 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Інком-Фінанс» укладений договір відступлення прав вимоги за договором іпотеки № 75509, укладеним між цедентом та ОСОБА_1 відповідно до якого цеденту передано в іпотеку - квартиру АДРЕСА_1 (а.с. 21 т. 4)

15 листопада 2023 року між ТОВ «Інком-Фінанс» та ТОВ «Брайт Інвестмент» (новий кредитор) укладений договір факторингу за договором про надання споживчого кредиту №11286764000 від 22 січня 2008 року, укладеним з позичальником ОСОБА_2 (а.с. 23-28 т. 4).

15 листопада 2023 року між ТОВ «Інком-Фінанс» та ТОВ «Брайт Інвестмент» (новий кредитор) укладений договір відступлення прав вимоги за договором іпотеки № 75509, укладеним між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 відповідно до якого цеденту передано в іпотеку - квартиру АДРЕСА_1 (а.с. 35 т. 4).

Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Пунктом 9 статті 129 Конституції України обов`язковість рішень суду віднесено до основних засад судочинства.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов`язковим до виконання.

Частиною 1 статті 18 ЦПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

У Рішенні Конституційного Суду України від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013 у справі № 1-7/2013 за конституційним зверненням акціонерної компанії «Харківобленерго» щодо офіційного тлумачення положень пункту 2 частини другої статті 17, пункту 8 частини першої статті 26, частини першої статті 50 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Конституційний Суд України у Рішенні від 27 січня 2010 року № 3-рп/2010 у справі № 1-7/2010 за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_3 щодо офіційного тлумачення положення пункту 18 частини першої статті 293 ЦПК України у взаємозв`язку зі статтею 129 Конституції України (про апеляційне оскарження ухвал суду) зробив висновок, що необґрунтована відмова у видачі дубліката виконавчого листа фактично унеможливлює виконання прийнятого судового рішення, яке набрало законної сили.

У частині 4 статті 10 ЦПК України і статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції.

Питання процесуального правонаступництва врегульовано частиною 1 статті 55 ЦПК України, відповідно до якої у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав та обов`язків від однієї особи до іншої. Виникнення процесуального правонаступництва безпосередньо пов`язане з переходом матеріальних прав між такими особами. Заміна сторони правонаступником відбувається, як правило, у випадках зміни суб`єкта права або обов`язку у правовідношенні, коли новий суб`єкт права (позивач, відповідач або третя особа) повністю або частково приймає на себе права чи обов`язки попередника.

Отже, процесуальне правонаступництво, передбачене статтею 55 ЦПК України, є переходом процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.

Процесуальне правонаступництво в розумінні статті 55 ЦПК України допускається на будь-якій стадії судового процесу, включаючи стадію виконання судового рішення.

Водночас відповідно до статті 55 ЦПК України заміна учасника справи його правонаступником допускається не будь-коли (не впродовж невизначеного строку), а лише на стадіях судового процесу. Тобто таке право не є абсолютним та обмежено часовими рамками певних стадій судового процесу.

Згідно з частинами 1, 2, 5 статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Правонаступництво - це перехід суб`єктивного права (а у широкому розумінні - також і юридичного обов`язку) від однієї особи до іншої (правонаступника).

Виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», з урахуванням положень статті 442 ЦПК України, заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 20 листопада 2013 року у справі № 6-122цс13 та постанові Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 2-230/11 (провадження № 61-46230св18).

Колегія апеляційного суду встановила, що первісний кредитор вибув з підстав відступлення вимоги, а до нового кредитора перейшли усі його права за договором споживчого кредиту та за договором іпотеки, тому погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення заяви про заміну ПАТ «УкрСиббанк» його правонаступником ТОВ «Брайт Інвестмент».

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Корнієнко Р.О. посилається на те, що ТОВ «Брайт Інвестмент» не надано витребувану ухвалою судом першої інстанції належним чином засвідчену копію договору іпотеки № 75509, що свідчить про відсутність документів, які були заявлені в якості доказів для задоволення заяви.

Апеляційний суд враховує те, що рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 11 квітня 2014 року стягнуто із ОСОБА_2 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованість та у рахунок погашення цієї заборгованості звернуто стягнення на предмет іпотеки.

Також указаним рішенням суду відмовлено у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ПАТ «УкрСиббанк», ОСОБА_2 про визнання недійсним договору іпотеки.

Указане рішення суду набрало законної сили.

Надавши оцінку указаному договору іпотеки як доказу суд у вказаному рішенні дійшов висновку про наявність підстав для звернення стягнення на предмет іпотеки та про відсутність підстав для визнання такого договору недійсним.

Статтею 204 ЦК України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Враховуючи викладене, апеляційний суд відхиляє посилання апелянта на відсутність договору іпотеки, оскільки договір іпотеки не оспорений, ненадання оригіналу або належним чином посвідченої копії такого договору під час розгляду заяви про заміну стягувача на стадії виконання судового рішення про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки не є підставою для відмови у задоволенні такої заяви.

Щодо доводів апеляційної скарги про те, що акт приймання-передачі документації до договору факторингу за договором про надання споживчого кредиту №11286764000 не містить відомостей про іпотечний договір, апеляційний суд враховує таке.

Абзацом 2 пункту 2.3 договору відступлення прав вимоги за договором іпотеки, укладеного між ТОВ «Інком-Фінанс» та ТОВ «Брайт Інвестмент» 15 листопада 2023 року, визначено, що підписанням цього договору первісний іпотекодержатель засвідчує факт передачі, а новий іпотекодержатель - факт прийняття оригіналу іпотечного договору з усіма змінами та доповненнями (а.с. 35 зі звороту т. 4).

Відповідно до акта приймання-передачі документації від 15 листопада 2023 року до договору факторингу за договором про надання споживчого кредиту №11286764000 ТОВ «Інком-Фінанс» передало, а ТОВ «Брайт Інвестмент» прийняло такі документи: договір про надання споживчого кредиту №11286764000, договір іпотеки № 75509, копії матеріалів судового та виконавчого провадження (а.с. 33 т. 4).

Таким чином указані доводи апеляційної скарги є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

Інших доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції, викладені в оскаржуваній ухвалі, апеляційна скарга не містить.

Відповідно до статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскаржувана ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому цю ухвалу необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанцій не спростовують.

Керуючись статтями 367, 369, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Корнієнко Руслана Олександровича залишити без задоволення.

Ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 22 квітня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення 27 грудня 2024 року.

Головуючий Г.І. Мостова

Судді Р.В. Березовенко

О.Ф. Лапчевська