Повістка

від 27.12.2024 по справі 420/17108/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Д О Д А Т К О В А П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 грудня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/17108/23 Перша інстанція: суддя Іванов Е.А.,

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Домусчі С.Д.

суддів: Семенюка Г.В., Шляхтицького О.І.,

розглянувши в письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про прийняття додаткового рішення у справі за апеляційною скаргою Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради, Державного підприємства Інформаційно-Обчислювальний Центр Міністерства соціальної політики України, Міністерства соціальної політики України про визнання бездіяльності протиправною, скасування рішення про відмову в призначенні соціальної допомоги №5106-7501126184 від 11.07.2022, зобов`язання призначити, нарахувати та виплатити допомогу на проживання внутрішньо переміщеній особі, відповідно до Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого Постановою КМУ від 20.03.2022 № 332,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2024 року позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради, Державного підприємства Інформаційно-Обчислювальний Центр Міністерства соціальної політики України, Міністерства соціальної політики України задоволений частково.

Визнана протиправною бездіяльність Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради щодо не прийняття рішення про призначення допомоги на проживання із дотриманням Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам затверджений постановою КМУ від 20.03.2022 р. № 332 по заяві від 11.07.2022 року щодо внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 (довідка переселенця № 5106 - 7501126183 від 11.07.2022 р.) та внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_2 (довідка переселенця № 5106 - 7501126184 від 11.07.2022 р.).

Зобов`язано Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради повторно розглянути заяву ОСОБА_1 діючої від себе та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 від 11.07.2022 року про призначення їм допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, у відповідності із процедурою, передбаченою чинним законодавством, з урахуванням всіх фактичних обставин у справі та правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Стягнуто з Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 073,60 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2024 апеляційна скарга Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради - залишена без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2024 року у справі № 420/17108/23 - залишено без змін.

22.11.2024 до П`ятого апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення, в якій просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000 грн.

Дослідивши подане клопотання апеляційний суд зазначає наступне.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу суду надано:

- договір про надання правничої допомоги від 12.05.2023;

- акт наданих послуг від 21.11.2024.

Договором про надання правової допомоги від 12.05.2023 визначено вартість правничої допомоги та порядок оплати (розділ 4). Пунктом 4.1 даного договору передбачено, що вартість представництва інтересів клієнта в суді апеляційної інстанції становить 10000 грн.

Відповідно до акту виконаних робіт від 21.11.2024, до наданих адвокатом послуг включено:

- попередня консультація та аналіз апеляційної скарги;

- вивчення актуальної судової практики;

- складення проекту відзиву на апеляційну скаргу;

- збір необхідного пакету документів та його подача до П`ятого апеляційного адміністративного суду;

- підготовка та подача заяви про видачу виконавчого листа та копії судового рішення з відміткою про набрання законної сили;

- підготовка та подача заяви до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради про повернення судового збору;

- підготовка та подача заяви до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради про добровільне виконання судового рішення.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).

Разом з тим, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі його витрати на правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи та витрачений адвокатом час.

Суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, лише за умови недотримання заявником вимог частини 5 ст. 134 КАС України, але за клопотанням іншої сторони про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката. При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 134 КАС України).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц вказала про виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу застосувала відповідний підхід надавши оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона мала заперечення.

Отже, принцип співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу повинен застосовуватися відповідно до вимог частини шостої статті 134 КАС України за наявності клопотання іншої сторони.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За правилами частини сьомої цієї статті, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до частини другої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

За правилами частини третьої цієї статті, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За правилами частини четвертої цієї статті, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На виконання вимог цієї норми позивач надав до суду першої інстанції копію договору, ордер та копію акту прийому-передачі наданих юридичних послуг.

Апеляційний суд зауважує, що 25.11.2024 відповідачем була подана заява про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, в обґрунтування якої, заявник вказав, що справа є абсолютно нескладною, а витрати неспівмірними складності справи.

Апеляційний суд також враховує, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалено рішення, витрачених коштів, але і в певному сенсі спонукання суб`єкта владних повноважень утримуватися від подачі безпідставних заяв, скарг і своєчасно вчиняти дії, необхідні для поновлення порушених прав та інтересів фізичних і юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин.

Цей висновок узгоджується з правовою позицією, яка міститься, зокрема, у додатковій постанові Верховного Суду від 05 вересня 2019 року у справі № 826/841/17 та у постанові від 28 квітня 2021 року у справі № 640/3098/20.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 9 ст. 139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до ч. 1 ст. 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За приписами ч. 2 ст. 134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Відповідно до ч. 4 ст. 134 КАС України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 7 ст. 134 КАС України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, встановлені фактичні обставини щодо отримання позивачем правової допомоги на стадії апеляційного перегляду справи дають апеляційному суду можливість дійти висновку, що розмір судових витрат заявлених до відшкодування є співмірним з виконаним адвокатом обсягом робіт (наданих послуг), відповідно до встановлених умов договору про надання правничої допомоги, та підтверджений належними і допустимими доказами.

За вказаних обставин, заява позивача про стягнення судових витрат підлягає задоволенню та з відповідача на користь позивача мають бути стягнуті понесені позивачем витрати на отримання професійної правничої допомоги в суді апеляційної інстанції в сумі 10000 грн.

Керуючись ст. 2-12, 72-78, 134, 139, 242, 252, 311, 321, 325, 327-329 КАС України,

П О С Т А Н О В И В:

Ухвалити у справі №420/17108/23 додаткову постанову.

Стягнути з Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради (ЄДРПОУ 36290160) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати у вигляді витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10000 грн (десять тисяч гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради (ЄДРПОУ 36290160).

Додаткова постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 27 грудня 2024 року.

Суддя-доповідач С.Д. ДомусчіСудді Г.В. Семенюк О.І. Шляхтицький