Ухвала

від 27.12.2024 по справі 176/2737/23

ЖОВТОВОДСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа №176/2737/23

провадження №1-кп/176/60/24

у х в а л а

27 грудня 2024 року Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

з участю секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

обвинувачених: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , захисників: ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження № №12022040000000239 від 11.05.2022 року по обвинуваченню:

ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_20 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , за ч. 1,2 ст. 255, ч. 2,3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області на стадії судового розгляду знаходиться вищезазначене кримінальне провадження.

Під час досудового слідства по даному кримінальному провадженню стосовно обвинувачених обирався запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який в подальшому продовжено до 04 січня 2025 року включно з визначенням розміру застави, стосовно обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_9 .

Щодо обвинуваченого ОСОБА_9 , ухвалою суду від 16.02.2024 року останньому змінено запобіжний захід з тримання під вартою на запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту із носнням засобів електронного контролю строком до 15 квітня 2024 року, який в подальшому продовжено до 22 вересня 2024 року. Ухвалою суду від 20 вересня 2024 року Змінено обвинуваченому ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту із носінням засобів електронногоконтролю на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави строком до 18 листопада 2024 року включно, взявши під варту в залі суду. Визначивши місцетримання підвартою у Державній установі «Криворізька установа виконання покарання (№3)», в подальшому строк тримання під вартою продовжено до 04 січня 2025 року.

Згідно повідомлення з Державної установи «Криворізька установа виконання покарання (№3)» від 21.08.2024 року, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 21.08.2024 року був звільнений під заставу згідно ухвали Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 26.07.2024 року. Вибув за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідо ухвали суду від 08.11.2024 року обвинуваченим ОСОБА_8 , ОСОБА_11 змінено запобіжний захід з тримання під вартою на запобіжний захід у виді домашнього арешту у певний час доби з 21:00 год до 06:00 год наступного дня.

Згідно повідомлення з Державної установи «Криворізька установа виконання покарання (№3)» від 05.12.2024 року, ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , 13.11.2024 року був звільнений під заставу згідно ухвали Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 08.11.2024 року. Вибув за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно повідомлення з Державної установи «Криворізька установа виконання покарання (№3)» від 05.12.2024 року, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ,05.12.2024року бувзвільнений підзаставу згідноухвали Жовтоводськогоміського судуДніпропетровської областівід 08.11.2024року.Вибув заадресою: АДРЕСА_3 .

Ухвалою суду від 08.11.2024 змінено обвинуваченим ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 запобіжний захід триманняпід вартоюна запобіжнийзахід у виді домашнього арешту у перний час доби до 04 січня 2025 року включно, заборонивши їм на вказаний період залишати своє місце проживання з 21:00 год до 06:00 год наступного дня.

Прокурором поданоклопотання пропродовження строкутримання підвартою відноснообвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , ОСОБА_9 строком на 60 діб, із встановленим розміром застави у розмірі 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605600 грн., крім обвинуваченого ОСОБА_9 . Обвинуваченим ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_13 продовження обов`язків передбачених ч.5 ст. 194 КПК України, а саме: привувати за викликом до прокурора та суду, в межах данного кримінального провадження; не відлучатись із населенного пункту, в якому проживають без дозволу прокурора та суду, крім випадків необхідних з навчанням поїздок до м. Дніпро; повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання та місця роботи, навчання. Обвинуваченим ОСОБА_11 , ОСОБА_8 продовжити строк запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стоком на 60 діб.

Також,27.12.2024року допочатку судовогозасідання надійшлоклопотання відадвоката ОСОБА_19 , прозміну запобіжногозаходу йогопідзахісному ОСОБА_10 з тримання під вартою на домашній арешт у певний час доби за адресою: АДРЕСА_4 з 20:00 год до 08:00 год наступного дня, обґрунтовуючи тим, що ОСОБА_10 вже тривалий час перебуває під вартою, встановленні під час обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою ризики зменшились та деякі вже перестали існувати. Також зазначає, що ОСОБА_21 є раніше несудимою особою, на його утриманні є неповнолітня дитина та громадська дружина ОСОБА_11 , яка потребує його допомоги у зв`язку з її хворобою.

27.12.2024від адвоката ОСОБА_18 до початкусудового засіданнячерез систему«Електронний суд»надійшло клопотанняпро змінузапобіжного заходуїї підзахісному ОСОБА_12 з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт за адресою: АДРЕСА_5 , посилаючись тривалістьчасу знаходженняїї підзахисногопід вартою,недоведеністьпрокурором ризиківпередбачених ст.177КПК України, тапосилаючись нанеобгрунтованість підозрита практикуЄСПЛ.При цьомузазначила,що ОСОБА_12 має захворюванняна ОСОБА_22 таВІЛ інфікований.С судовомузасіданні клопотанняпідтримала,та просилавже змінити ОСОБА_12 запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт у певний час доби з 18:00 год до 06:00 год наступного дня.

27.12.2024 від адвоката ОСОБА_17 до початку судового засідання також надійшло клопотанняпро змінузапобіжного заходуйого підзахісним ОСОБА_14 , ОСОБА_7 , зтримання підвартою набільш м`якийзапобізний західу виглядіцілодобового домашньогоарешту замісцем їхпроживання з дозволомзалишати місцесвого проживаннявиключно дляпроходження військово-лікарськоїкомісії тапроходження відборудля мобілізаціїта відповіднихмедичних закладів,визначених длятаких цілей.Також зазначивши щодо свого підзахисного ОСОБА_7 , ОСОБА_14 що вони пройшли відбір за допомогою онлайн платформи «Work.ua» кандидата для проходження військової служби під час мобілізації та планується на посаду стрільця-помічника гранатометника стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 , шпк «солдат», ВОС-100915А/630, що вважає є підставою для зміни запобіжного заходу його підзахисним.

В ході судового засідання прокурором підтримано свої клопотання з підстав зазначених у клопотанні.

Підставою для продовження обраного запобіжного заходу заявлено наявність ризиків визначених п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, які існували як на час обрання запобіжного заходу, так і не зникли на час розгляду клопотання, та є актуальними, з врахуванням характеризуючих даних на обвинувачених, тяжкість злочинів, в яких останні обвинувачуються. Підставами для звернення із даним клопотанням наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченими кримінального правопорушення за пред`явленим їм обвинуваченням, яке підтверджено показами свідків, та матеріалами кримінального провадження; тяжкість кримінального правопорушення; відсутність офіційного місця роботи, та інше; тяжкість можливого покарання, у разі визнання обвинувачених винними у скоєнні злочину, що у своїй сукупності на думку обвинувачення, об`єктивно обґрунтовує заявлене клопотання, та жодний запобіжний захід, крім тримання під вартою не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинувачених. Також звертає увагу суду на те, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. Ця обставина, у свою чергу, може зашкодити вирішенню завдань кримінального судочинства.

При цьому, заперечував проти клопотань захисників та обвинувачених щодо зміни запобіжного заходу.

Обвинувачені та їх захисники заперечували (кожен окремо) проти клопотання прокурора, заявили підстави зміни обраного запобіжного заходу на більш м`який, враховуючи тривалість часу знаходження під вартою обвинувачених та посилаючись на необгрунтованість підозри. Просять обрати менш обтяжливий запобіжний захід не пов`язаний із триманням під вартою, а у разі відмови зменшити альтернативний мінімальний розмір застави, посилаючись на те, що тривалий час перебувають під вартою, та недоведеність ризиків зазначених прокурором. Звертаючи увагу суду на те, що тяжкість обвинувачення не є підставою для тримання обвинувачених під вартою, які мають місце проживання, міцні соціальні зв`язки, а тому необхідним є зміна запобіжного заходу на більш м`який, що буде відповідати приписам КПК.

Обвинувачені ОСОБА_8 , ОСОБА_11 та їх захисник ОСОБА_16 не заперечували щодо продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Обвинувачені ОСОБА_4 , ОСОБА_13 , ОСОБА_6 та їх захисники ОСОБА_15 , ОСОБА_17 , ОСОБА_16 фактично не заперечували, що до продовження обов`язків передбачених ч.5 ст. 194 КПК України покладені на них ухвалою суду.

Заслухавши думку учасників процесу, дослідив підстави та обґрунтування заявлених клопотань, суд приходить до наступного висновку.

При вирішенні вказаного питання судом приймалось до уваги те, що відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя, тяжкість можливих наслідків уникнення від слідства і серйозність пред`явленого обвинувачення, необхідність попередити тиск на свідків. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний та соціальний стан особи.

Відповідно до ст. 29 Конституції України, ніхто не може триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Згідно вимог ч. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ніхто не може бути позбавлений волі інакше, як згідно з процедурою, встановленою законом, а також якщо є розумні підстави вважати необхідним запобігти вчинення особою правопорушення або втечу після його вчинення.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання неможливості виконання завдань кримінального провадження, передбачені ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч.ч.1,2,3 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Згідно ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, судді вважати, що обвинувачений, може здійснити такі дії: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Так у рішенні ЄСПЛ від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (пункті 175) зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також див. рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, SeriesA, № 182), (Erdagoz v. Turkey (Ердагоз проти Туреччини).

При розгляді вказаного питання, судом враховується, що в межах кримінального провадження № 12022040000000239 від 11.05.2022 року, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 обвинувачуються у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1, 2 ст.255, ч.2,3 ст. 27, ч.4 ст.28 ч.3 ст.307 КК України, що відносяться до категорії особливо тяжких злочинів (ст. 12 КК України). Такий злочин має, дуже високий ступінь суспільної небезпеки.

Враховуючи стадію судового розгляду, суд не вирішуючи питання про доведеність вини під час розгляду клопотання, вважає, що підозра ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , обвинувачених у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1, 2 ст.255, ч.2,3 ст. 27, ч.4 ст.28 ч.3 ст.307 КК України, у скоєнні кримінального правопорушення, визначеного в межах даного кримінального провадження, є обґрунтованою у розумінні ч. 1ст. 194 КПК України.

Розглядаючи питання наявності ризиків на які посилався прокурор у клопотанні про продовження строку запобіжного заходу відносно обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_9 та позицію захисту, суд враховує приписи ст.ст. 177, 178, 194 КПК України, керуючись практикою ЄСПЛ, та що оцінка заявлених ризиків проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування заявлених ризиків або вказати, що вони маловірогідні і необхідність в утриманні під вартою особи, відсутня.

При цьому, ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v. Moldova (Бекчиєв проти Молдови) § 58).

Рішення про застосування одного із видів запобіжних заходів, який обмежує права і свободи підозрюваного, обвинуваченого, має відповідати характеру певного суспільного інтересу, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості. Як відображено у рішеннях ЄСПЛ, аргументи на користь і проти звільнення не можуть бути «загальними та абстрактними» (Boicenco v. Moldova (Бойченко проти Молдови) § 142, але повинні стосуватись специфічних фактів і особистих обставин заявника, які виправдовують його тримання під вартою.

Так, заявлені ризики оцінюються судом, із врахуванням обставин цього кримінального провадження та особистої поведінки обвинувачених, (їх сімейного стану, роботи, місця проживання, засобів до існування), підтверджується тим, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого вони обвинувачується, передбачає, зокрема, покарання у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з конфіскацією майна, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для кожного з обвинувачених окремо, переховуватись від суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Щодо можливого впливу обвинувачених на свідків, то на час розгляду даного клопотання, суд при з`ясуванні наявності заявленого ризику, враховує встановлену КПК процедуру отримання показань, що після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду потерпілий та свідок допитується безпосередньо в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК), та що обґрунтовування своїх висновків суд здійснює лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отримав у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею.

При оцінці доводів прокурора про існування ризику вчинення інших кримінальних правопорушень, то сама по собі наявність цього кримінального правопорушення, та враховуючи встановлені характеризуючи данні обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , не може підтверджувати і не спростовує можливість вчинення іншого кримінального правопорушення, проте, у цілому характеризує особу та її здатність дотримуватись правових приписів, і виключити повністю цей ризик суд не може, з урахуванням минулої поведінки обвинувачених, стадії судового розгляду та тяжкості ймовірного покарання у випадку доведення їх вини.

Заявлена позиція сторони захисту про зміну обраного запобіжного заходу на більш м`який, та застосування альтернативного запобіжного заходу ґрунтується на даних обвинувачених, наявності у них постійного місця проживання, соціальних зв`язків, та обставинах яких надана попередня оцінка, та які на час розгляду даного клопотання не змінилися.

Європейський суд з прав людини неодноразово, в тому числі у його «пілотному» рішенні від 10.02.2011 року у справі «Харченко проти України», рішенні від 29.09.2011 року у справі «Третьяков проти України», рішення від 06.11.2008 року у справі «Єлоєв проти України» зазначав, що тримання особи під вартою у кожному випадку повинне мати безсумнівне обґрунтування, а також що за будь-яких обставин суд зобов`язаний розглянути можливість застосування менш обтяжливих альтернативних запобіжних заходів. Жоден з більш м`яких запобіжних заходів, у тому числі застава, на переконання суду, не здатен в повній мірі нівелювати визначені вище ризики.

Також, судом враховується що в Україні введений військовий стан, і те, що всі сили правоохоронних органів наразі спрямовані на захист Держави України від агресора, тягар контролю за процесуальною поведінкою останніх, у разі зміни запобіжного заходу, не є пропорційним із заявленими ризиками, як ризик переховування від суду, ризик вчинення іншого кримінального правопорушення, які оцінюються судом у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v. Moldova (Бекчиєв проти Молдови) § 58).

На підставі вказаного, раніше обраний відносно обвинувачених запобіжний захід відповідає характеру та тяжкості діяння, яке їм інкримінується, позбавляє можливості перешкодити інтересам правосуддя, і строк тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , ОСОБА_9 , має бути продовжений, а суспільний інтерес, у даному випадку, превалює над правом обвинувачених на свободу. Від цього підстав для зміни запобіжного заходу на даний час немає.

Також, підлягає продовженню строк запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , у певний час доби.

Також, підлягає задоволенню клопотання прокурора про продовження обов`язків передбачених ч.5 ст. 194 КПК України обвинуваченим ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_13

Європейський суд з прав людини неодноразово, в тому числі у його «пілотному» рішенні від 10.02.2011 року у справі «Харченко проти України», рішенні від 29.09.2011 року у справі «Третьяков проти України», рішенні від 06.11.2008 року у справі «Єлоєв проти України» зазначав, що тримання особи під вартою у кожному випадку повинне мати безсумнівне обґрунтування, а також що за будь-яких обставин суд зобов`язаний розглянути можливість застосування менш обтяжливих альтернативних запобіжних заходів. Жоден з більш м`яких запобіжних заходів, у тому числі застава, на переконання суду, не здатен в повній мірі нівелювати визначені вище ризики.

Щодо підстав для застосування застави, суд виходить з того, що згідно до ч. 1 ст. 182 КПК України, - Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.

Ч. 3 ст. 183 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

А за змістом п. 4, п.5 ч. 4 ст. 183 КПК України, передбачено що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: щодо злочину, передбаченого статтями 255 - 255-3 КК України, щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

Виходячи з того, що це право, а не обов`язок судді, враховуючи обсяг обвинувачення пред`явленого обвинуваченим, стадію кримінального провадження, обсяг доказів досліджених судом, строк тримання під вартою обвинувачених, суд вважає можливим при продовженні раніше обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, зменшити визначений раніше розмір застави, як альтернативний запобіжний захід, необхідний/достатнього для забезпечення виконання, обвинуваченими обов`язків, передбачених цим Кодексом з 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

При визначені розміру застави, судом враховується тяжкість кримінального правопорушення, як особливо тяжких злочинах, а тому розмір застави визначається згідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, - щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та враховуючи строк тримання під вартою обвинувачених, наявні підстави при продовженні запобіжного заходу у визначенні застави у розмірі 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що дорівнює 3028х150= 454 200 (чотириста п`ятдесят чотири тисяч двісті) гривень 00 копійок.

Що зможе достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків, передбачених кримінальним процесуальним законодавством України.

Окрім цього, застосовуючи щодо обвинуваченого альтернативний запобіжний захід у виді застави, який може бути ним внесений у будь-який момент до 24.02.2025 року включно, вважаю за необхідне покласти на обвинуваченого обов`язки, відповідно до ст. 194 ч. 5 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177-178, 181, 182, 183, 331 КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченим:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ;

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8 ;

ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ;

ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ;

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , строком на60днів,тобто до24лютого 2025року включно,з альтернативним запобіжним заходом у вигляді застави, який здатний забезпечити виконання покладених на них обов`язків, у розмірі150розмірів прожитковогомінімуму дляпрацездатних осіб,що дорівнює454 200 (чотириста п`ятдесят чотири тисяч двісті) гривень 00 копійок, для кожного, окрім обвинуваченого ОСОБА_9 , після внесення якої (кожним окремо) ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , підлягає звільненню з-під варти в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 202 КПК України.

(депозитний рахунок: (отримувач платежу ТУ ДСА України в Дніпропетровській області, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ:26239738, рахунок № UA158201720355229002000017442, Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, призначення платежу: застава за (вказати П.І.Б. особи, за яку вноситься застава); номер справи (провадження); суд, в якому розглядається справа).

У разі внесення застави покласти на обвинуваченого, який вніс заставу наступні обов`язки, строком на 2 (два) місяці, тобто до 24 лютого 2025 року включно, передбачені п.п.1-3, 8 ч.5ст.194 КПК України, а саме: 1) прибувати за викликом до суду, в межах даного кримінального провадження; 2) не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу прокурора або суду; 3) повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання та місця роботи, навчання; 8) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну - невиконання яких, тягне можливість застосування до нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Продовжити обвинуваченим ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , строк дії обовязків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, а саме: прибувати завикликом досуду,в межахданного кримінальногопровадження;не відлучатисьіз населенногопункту,в якомувін проживаєбез дозволупрокурора абосуду,крім випадківнеобхідних знавчанням,лікуванням поїздкидо м.Дніпро;повідомляти прокурората судпро змінусвого місцяпроживання тамісця роботи,навчання; Зданий на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну не повертати протягом дії обов`язків.

Продовжити ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 запобіжний захід у виді домашнього арешту у перний час доби до 24 лютого 2025 року включно, заборонивши йому на вказаний період залишати своє місце проживання, за адресою: АДРЕСА_6 з 21:00 год до 06:00 год наступного дня.

Продовжити ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , запобіжний захід у виді домашнього арешту у перний час доби до 24 лютого 2025 року включно, заборонивши їй на вказаний період залишати своє місце проживання, за адресою: АДРЕСА_7 з 21:00 год до 06:00 год наступного дня.

На період застосування домашнього арешту покласти на ОСОБА_8 , ОСОБА_11 обов`язки:

- не відлучатись із міста без дозволу суду;

- повідомляти прокурора, суд про зміну свого місця проживання, роботи;

- уникати спілкування зі свідками по даному кримінальному провадженню.

Роз`яснити ОСОБА_8 , ОСОБА_11 обов`язок працівників поліції відвідувати їх за місцем проживання та перевіряти виконання покладених на них судом обов`язків.

Копії ухвали вручити обвинуваченим, захисникам та прокурору.

Направити копію ухвали начальнику Державної установи «Криворізька установа виконання покарань №3», начальнику БКС №2 ГУНП в Дніпропетровській області, та Відділення №5 Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.

Суддя Жовтоводського міського суду

Дніпропетровської області ОСОБА_1