Рішення

від 26.12.2024 по справі 283/1403/24

МАЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 283/1403/24

Провадження №2/283/551/2024

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

26 грудня 2024 року м. Малин

Малинський районнийсуд Житомирськоїобласті вскладі головуючогосудді ХомичВ.М.,секретар судовогозасідання ІльніцькаС.В.,за участюпредставника позивача-адвоката СімінськогоМ.В.,представника відповідача ОСОБА_1 -адвоката МіхненкаС.С.(врежимі ВКЗ),розглянувши увідкритому судовомузасіданні упорядку загальногопозовного провадженняцивільну справуза позовом ОСОБА_2 до Чоповицької селищної ради Житомирської області, ОСОБА_1 , третя особа: Малинська державна нотаріальна контора Житомирської області, про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Позивач звернувся до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,в обґрунтуванняякої зазначив,що ІНФОРМАЦІЯ_1 померлайого сестра- ОСОБА_3 ,( ІНФОРМАЦІЯ_2 ).Після її смерті відкрилася спадщина, що складається із житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходяться в селі Кутище Малинського району Житомирської області та державних актів на право власності на земельні ділянки.

Згідно із заповітом, засвідченим 18 квітня 2008 року секретарем Шевченківської сільської ради Малинського району Житомирської області Семененком Миколою Леонідовичем, позивачу, як одному із спадкоємців заповідано державні акти серії ЯГ № 774495 і ЯГ № 418439 на право власності на земельні ділянки площею 2,7334 га та 1,4355 га.

Про наявність(існування)заповіту найого ім`я,позивач дізнавсяна початку2022року випадково,коли приводиву належнийстан будинок,де проживаладо смерті ОСОБА_3 .Оскільки він є юридично необізнаним у порядку прийняття спадщини, а в усній розмові представники нотаріату пояснили, що він повинен збирати відповідні документи та їх подати до державного нотаріуса, а строків на це немає.

Враховуючи положення Постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 №1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» та в зв`язку з тим, що в Україні оголошений воєнний стан, і з урахуванням п.3 положень Постанови КМУ № 164 від 28.02.2022 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану», позивач не зміг вчасно скористатися послугами нотаріуса, оскільки був морально пригнічений.

Постановою від 14 березня 2024 року державним нотаріусом Малинської державної нотаріальної контори Житомирської області Ходаківською Л.В. позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 , оскільки він пропустив шестимісячний строк для подачі заяви про прийняття спадщини.

Позивач вважає, що строк для прийняття спадщини пропустив з поважних причин, у зв`язку з чим просить суд визначити йому додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою від 12.06.2024 позов прийнято до розгляду та відкрито провадження, визначено проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою від 01.07.2024 задоволено клопотання позивача про заміну первісного відповідача на Чоповицьку селищну раду Коростенського району Житомирської області.

Ухвалою від 18.09.2024 задоволено клопотання представника позивача про залучення співвідповідачем у справі ОСОБА_1 .

Представник відповідача Чоповицької селищної ради 29.07.2024 подав заяву про розгляд справи без його участі, не заперечує проти задоволення позовних вимог.

22.10.2024до судунадійшов відзивна позоввід представникавідповідача ОСОБА_1 адвокатаМіхненка С.С.,в якомувін проситьвідмовити взадоволенні позову.

Ухвалою від29.11.2024 закрито підготовче провадження по справі. Призначено справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні на 12 годину 30 хвилин 26 грудня 2024 року.

Третя особа, в судове засідання не з`явилась, 24.06.2024 від завідувача Малинської державної нотаріальної контори надійшла заява про розгляд справи без їх участі.

Позиція позивача.

Представник позивача просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі з підстав, визначених у позові.

Позиція відповідача.

Представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Міхненка С.С. у судовому засіданні позовні вимоги не визнав у повному обсязі, у задоволенні позову просив відмовити, посилаючись на те, що позивач єбратом спадкодавця,на моментвідкриття спадщинимав можливістьщодо реалізаціїсвоїх спадковихправ післясмерті сестри,а томунезалежно відобізнаності проіснування заповіту ОСОБА_3 ,міг реалізуватисвоє волевиявленняна прийняттяспадщини післясмерті ОСОБА_3 шляхом поданнявідповідної заявидо нотаріусау встановленийзаконом шестимісячнийстрок.Проте,така заявапозивачем небула подана.Разом з цим, ОСОБА_1 подала до нотаріального органу відповідну заяву.

Отже, обставини, на які посилається позивач, не є поважними (пов`язаними з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій) причинами пропуску строку для прийняття спадщини.

ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3 , отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на нерухоме майно - житловий будинок АДРЕСА_1 ,є власником спадкового майна та має право на отримання свідоцтва про право на спадщину за законом на земельні ділянки, що належали померлій ОСОБА_3 .

Встановлені судом обставини.

Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , що видане Виконавчим комітетом Чоповицької селищної ради Малинського району Житомирської області, засвідчується, що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.37).

Згідно із Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯГ №418439, виданого 23.06.2006 Малинською райдержадміністрацією, ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 4,1689 га на території Шевченківської сільської ради, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.38).

Згідно із Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯГ №774495, виданого 14.03.2008 Малинською райдержадміністрацією, ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 4,1689 га на території Шевченківської сільської ради, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.39).

18.04.2008 ОСОБА_3 на випадок своєї смерті зробила розпорядження, яким все своє майно, що буде належати їй на день смерті, в тому числі житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходяться в с. Кутище Малинського району Житомирської області заповіла племінниці - ОСОБА_1 , а державні акти серії ЯГ №774495 і №418439 на право власності на земельні ділянки заповіла брату - ОСОБА_2 . Заповіт посвідчений секретарем Шевченківської сільської ради Малинського району Житомирської області Семененком М.Л. 18.04.2008 та зареєстрований в реєстрі за №29 (а.с.41).

Відповідно до постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії державного нотаріуса Малинської державної нотаріальної контори №02-14/207 від 14.03.2024 позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з тим, що він пропустив передбачений законодавством шестимісячний строк, встановлений для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 (а.с.40).

З копії спадкової справи №53/2018 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 встановлено, що спадщину після її смерті прийняла її племінниця - ОСОБА_1 та отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом на житловий будинок з господарськими будівлями (а.с.63-76).

Оцінка аргументів сторін та норми права, застосовані судом

Між сторонами виник спір щодо визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.

Згідно із ч. 1 ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ч. 1ст. 1217 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Статтею 1223 ЦК України передбачено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (ч. 1ст. 1268 ЦК України).

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч. 5 ст. 1268 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

За загальними положеннями про спадкування, право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220,1222,1270 ЦК України).

Право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Законодавство не встановлює конкретний перелік поважних причин пропуску строку на подачу заяви про прийняття спадщини та такі причини оцінюються судом на власний розсуд, в кожному конкретному випадку та з урахуванням усіх обставин справи.

Головною ознакою поважних причин є те, що вони унеможливлюють своєчасне звернення із заявою про прийняття спадщини.

При вирішенні даного спору слід зауважити, що спадкове законодавство засновується на принципі переваги формального волевиявлення спадкодавця (заповіту) над положеннями закону, спадкоємці за законом спадкують тільки у випадках відсутності заповіту, визнання його недійсним, не розподілення заповідачем усієї спадщини або неприйняття (відмови від прийняття) спадщини спадкоємцями, призначеними у заповіті (частина друга статті 1223 ЦК України).

Водночас при вирішенні спору, суд звертає увагу на те, що позивач є братом спадкодавця, на момент відкриття спадщини мав можливість щодо реалізації своїх спадкових прав після смерті сестри, а тому незалежно від обізнаності про існування заповіту ОСОБА_3 , міг реалізувати своє волевиявлення на прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , шляхом подання відповідної заяви до нотаріуса у встановлений законом шестимісячний строк. Проте, така заява позивачем не була подана.

Разом з цим, ОСОБА_1 подала до нотаріального органу відповідну заяву.

Наявність Постанови КМУ від 09.12.2020 № 1236 «Про встановлення карантину та встановлення обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширення на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 » та п.3 Постанови КМУ від 28.02.2022 № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану», жодним чином не обмежували позивача у можливості подання у шестимісячний строк заяви до нотаріуса про прийняття спадщини.

Окрім того, Верховним Судом у постанові від 25 січня 2023 року (справа № 676/47/21) був зроблений наступний правовий висновок: правила щодо строку на прийняття спадщини (початок перебігу, наслідки спливу) регулюються Цивільним кодексом України, який прийнятий Верховною Радою України і є основним актом цивільного законодавства України.

Строк на прийняття спадщини по своїй сутності є присічним (статті 1270, 1272 ЦК), оскільки його сплив призводить до того, що спадкоємець вважається таким, який не прийняв спадщину. Тобто сплив строку «присікає» право на прийняття спадщини. Проте в законі, вочевидь з урахуванням сутності права на прийняття спадщини як майнового, передбачена можливість: за згодою самих спадкоємців, що прийняли спадщину, подати заяву про прийняття спадщини (частина друга статті 1272 ЦК України); для спадкоємця звернутися з позовною вимогою та за наявності поважної причини суд визначає додатковий строк на прийняття спадщини (частина третя статті 1272 ЦК України).

Законодавець як у статті 1270 ЦК України, так і в інших нормах ЦК України, не передбачає допустимості існування такої конструкції як «зупинення перебігу строку на прийняття спадщини» та можливості в постанові Кабінету Міністрів України визначати інші правила щодо строку на прийняття спадщини.

Пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) суперечить статтям 1270, 1272 ЦК України, а тому не підлягає застосуванню.

Отже, обставини, на які посилається позивач, не є поважними (пов`язаними з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій) причинами пропуску строку для прийняття спадщини.

ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3 , отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом на нерухоме майно - житловий будинок АДРЕСА_1 , є власником спадкового майна та має право на отримання свідоцтва про право на спадщину за законом на земельні ділянки, що належали померлій ОСОБА_3 , оскільки позивач не прийняв спадщину за заповітом.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 червня 2024 року (справа № 686/5757/23), здійснивши тлумачення приписів частини першої статті 1269, частини першої статті 1270, частини третьої статті 1272 ЦК України, сформулювала такі висновки щодо застосування зазначених норм права:

Необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, що випливає з принципу свободи заповіту, проте така необізнаність повинна ототожнюватися з незнанням спадкоємцем про його право на спадкування загалом; в такому випадку особа з незалежних від неї причин не вчиняє юридично значущих дій, які пов`язані з набуттям нею певних прав, що випливають із спадкування.

Обставини усвідомлення особою того, що вона має право на спадкування за законом, наприклад, на підставі своєї спорідненості із спадкодавцем у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, закликаних до спадкування, та невчинення нею жодних активних дій з прийняття спадщини та щодо встановлення спадкової маси, не можуть обґрунтовувати поважність причин пропуску нею строку для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом, про існування якого особа не знала.

Після закінчення строку, передбаченого ЦК України для подання заяви про прийняття спадщини, право спадкоємця на прийняття/відмову від прийняття спадщини є реалізованим, а його результат не підлягає зміні у зв`язку з обставинами, які залежали від самого спадкоємця, до яких, зокрема, входить пасивна поведінка спадкоємця, який усвідомлює чи повинен усвідомлювати (на підставі своєї спорідненості із спадкодавцем та відсутністю спадкоємців попередньої черги, закликаних до спадкування) наявність у нього права на спадкування.

Тож необізнаність про наявність заповіту може вважатися поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини тільки для осіб, які не є спадкоємцями за законом першої або кожної наступної черги спадкоємців за законом, у разі їх обізнаності про відсутність спадкоємців попередньої черги, які набували право на спадкування за законом.

Суд враховує, що позивач був обізнаний про відкриття спадщини після смерті своєї сестри, таким чином мав можливість, як спадкоємець за законом звернутись до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, навіть будучи необізнаним про наявність заповіту.

Таким чином, враховуючи наведені обставини, відсутні підстави для визначення ОСОБА_2 додаткового строку для прийняття спадщини, а тому позов задоволенню не підлягає.

Розподіл судових витрат

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову, на підставі ст. 141 ЦПК України, позивач несе судові витрати самостійно.

Керуючись ст. ст. 77- 81, 83, 89, 95, 141, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_2 до Чоповицької селищної ради Житомирської області, ОСОБА_1 , третя особа Малинська державна нотаріальна контора Житомирської області, про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення складено 30.12.2024.

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідачі: Чоповицька селищна рада Коростенського району Житомирської області, код ЄДРПОУ 04346250, юридична адреса: Житомирська область, Малинський район, смт Чоповичі, вул. Вайсера, 1а.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації та проживання: Житомирська область, Коростенський район, село Новобратське.

Третя особа: Малинська державна нотаріальна контора Житомирської області,код ЄДРПОУ02883794,юридична адреса:Житомирська область,Коростенський район,місто Малин,вул.Неманихіна,3.

Суддя В. М. Хомич