Рішення

від 03.12.2024 по справі 757/6400/20-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/6400/20-ц

пр. 2-4012/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2024 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Новака Р.В.,

при секретарі судового засідання - Бурячок А.І.,

справа № 757/6400/20-ц

за участю:

представника позивача: Танцюра О.Б.,

представника відповідача ОСОБА_1 - адвокат Гавриленко Р.М.

предмет та підстави позову - скасування ріення про державну реєстрацію

розглянувши у судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Першого заступника прокурора міста Києва в інтересах Київської міської ради до Компанії у формі партнерства з обмеженою відповідальністю «Трежері Трейд ЛП», ОСОБА_1 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Зуєвої Н.В. про скасування рішення про державну реєстрацію, -

ВСТАНОВИВ:

Перший заступник прокурора міста Києва в інтересах Київської міської ради до Печерського районного суду м. Києва із позовом до Компанії у формі партнерства з обмеженою відповідальністю «Трежері Трейд ЛП», ОСОБА_1 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Зуєвої Н.В. про скасування рішення про державну реєстрацію. В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що за ОСОБА_1 та у подальшому за Компанією у формі партнерства з обмеженою відповідальністю «Трежер Трейд ЛП» незаконно зареєстровано право безстрокового користування земельною ділянкою комунальної власності (кадастровий номер 8000000000:82:102:0029) площею 0,0743 га по АДРЕСА_1 (надалі - спірна земельна ділянка). Так, 11.02.2017 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 13.02.2017 (індексний номер 33827604) приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Зуєвою Н.В. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено відомості про реєстрацію за ОСОБА_1 права безстрокового користування земельною ділянкою площею 0,0743 кв.м. (кадастровий номер 8000000000:82:102:0029) по АДРЕСА_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (номер запису про речове право: 18992111). Також, 09.08.2017 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень від 12.08.2017 (індексний номер 36591390) приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Зуєвою Н.В. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено відомості про реєстрацію за ОСОБА_1 права безстрокового користування земельною ділянкою площею 0,0743 кв.м. (кадастровий номер 8000000000:82:102:0029) по АДРЕСА_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (номер запису про речове право: 21847736). За даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, підставою виникнення у ОСОБА_1 права користування спірною земельною ділянкою зазначено договори купівлі-продажу частин житлового будинку від 14.07.2014, а також ч. 1 ст. 377 ЦК України, ч.ч. 1, 2 ст. 120 Земельного кодексу України у зв`язку з набуттям права власності на частини житлового будинку по АДРЕСА_1 . У подальшому, 21.09.2018 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 21.09.2018 (індексний номер 43139568) приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Зуєвою Н.В. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено відомості про реєстрацію за Компанією у формі Партнерства з обмеженою відповідальністю «Трежері Трейд ДП» права користування земельною ділянкою площею 0,0743 кв.м. (кадастровий номер 8000000000:82:102:0029) по АДРЕСА_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (номер запису про речове право: 28041967). Підставою виникнення права користування спірною земельною ділянкою у Компанії у формі Партнерства з обмеженою відповідальністю «Трежері Трейд ДП» зазначено договір купівлі-продажу житлового будинку від 02.10.2017, а також ч. 1 ст. 377 ЦК України, чч. 1,2. Ст. 120 Земельного кодексу України у зв`язку з набуттям права власності на житловий будинок по АДРЕСА_2 . При цьому в якості особи, яка передала право користування земелькою ділянкою вказаній Компанії визначено - Київську міську раду. На даний час за інформацією, які міститься у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (інформаційна довідка від 11.02.2020 № 199733451) право користування на спірну земельну ділянку зареєстровано за Компанією у формі Партнерства з обмеженою відповідальністю «Трежері Трейд ДП». Позивач вважає, що зазначені рішення державного реєстратора щодо реєстрації за Компанією у формі Партнерства з обмеженою відповідальністю «Трежері Трейд ДП» та ОСОБА_1 речового права на спірну земельну ділянку є незаконними, а тому підлягають скасуванню, оскільки, за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (інформаційна довідка від 11.02.2020 № 199733451) спірна земельна ділянка належить до комунальної власності територіальної громади м. Києва в особі Київської міської ради. Відповідачі незаконно, без наявності відповідного волевиявлення територіальної громади, здійснили за собою реєстрацію права безстрокового користування земельною ділянкою, якою територіальна громада м. Києва в особі Київради у встановленому порядку не розпоряджалась (рішення про передачу землі в користування не приймалось).

Ухвалою суду від 13.02.2020 зазначену позовну заяву прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

09.09.2021 представником відповідача ОСОБА_1 - адвоката Огулькової А.М. до суду було подано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду , а також надано пояснення по справі відповідно до яких за ОСОБА_1 було зареєстровано право постійного користування земельною ділянкою, яке перейшло до нього від попереднього землекористувача у зв`язку з набуттям права власності на житловий будинок, що розташований на спірній земельній ділянці.

Ухвалою суду від 17.11.2022 закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 10.05.2023 позовну заяву залишено без розгляду у зв`язку з тим, що її було подано від імені заінтересованої особи, особою, що не має повноважень на ведення справи.

Постановою Київського апеляційного суду від 03.10.2024 скасовано ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 10.05.2023, позовну заяву направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

02.04.2024 заступником керівника Київської міської прокуратури - Нагальнюком Р. до суду було подано клопотання про витребування доказів.

02.04.2024 заступником керівника Київської міської прокуратури - Нагальнюком Р. до суду було подано клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи.

Відповідно до протоколу судового засідання від 28.08.2024 суд залишив клопотання представника позивача про витребування доказів без розгляду, оскільки дане клопотання було подане з порушенням строків, а також відсутнє клопотання про поновлення строків.

В судовому засіданні представник позивача - Танцюра О.Б. заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Гавриленко Р.М. в судовому засіданні щодо задоволення позовних вимог заперечував, просив відмовити у його задоволенні.

Відповідачі - Компанія у формі партнерства з обмеженою відповідальністю «Трежері Трейд ЛП», приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Зуєва Н.В. та їх представники в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до п.1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

За наведених обставин, враховуючи думку учасників, що беруть участь у справі, суд, приходить до висновку про розгляд справи у відсутність інших учасників на підставі наявних в ній доказів.

Вислухавши пояснення сторін, розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши письмові докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 цього ж Кодексу визначено способи захисту цивільних прав та інтересів судом, в тому числі і визнання правочину недійсним; відновлення становища, яке існувало до порушення.

Згідно з ч. 4 ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно з ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Судом встановлено, що 14.07.2014 ОСОБА_1 придбав у власність у ОСОБА_2 2/3 частини житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Каплун Ю.В., зареєстрованого в реєстрі за № 5127 та 1/3 частини вказаного житлового будинку на підставі договору купівлі-продажу посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Каплун Ю.В. зареєстрованого в реєстрі за № 5130 (т. 1 а.с. 107-114).

13.02.2017 відбулась державна реєстрація права користування земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 8000000000:82:102:0029 за ОСОБА_1 , номер запису про інше речове право 18992111. Підстава реєстрації - договори купівлі-продажу частини житлового будинку від 14.07.2014 № 5130, № 5127, заява ОСОБА_1 від 11.02.2017, ч.1 ст. 377 ЦК України, ч.1, ч.2 ст. 120 Земельного кодексу України (т. 1 а.с. 18-19).

12.08.2018 відбулась державна реєстрація права користування земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 8000000000:82:102:0029 за ОСОБА_1 , номер запису про інше речове право 21847736. Підстава реєстрації - договори купівлі-продажу частини житлового будинку від 14.07.2014 № 5130, № 5127, заява ОСОБА_1 від 09.08.2017, ч.1 ст. 377 ЦК України, ч.1, ч.2 ст. 120 Земельного кодексу України (т. 1 а.с. 17-18).

Відповідно до ч. 2 ст. 120 Земельного кодексу України, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача. Відповідно до ст. 377 ЦК України, до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Попередній власник ОСОБА_2 набув у власність 2/3 частини житлового будинку загальною площею 72,4 кв.м. з відповідною частиною надвірних будівель по АДРЕСА_1 за договором купівлі-продажу від 07.10.1975, укладеного з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Продаж було здійснено на підставі рішення Виконавчого комітету Печерської районної ради депутатів трудящих м. Києва №620/1 від 23.09.1975 (т. 1 а.с. 15-153).

Відповідно до положень ст. 90 Земельного кодексу УРСР від 08.07.1970 (чинного на той час), на землях міст при переході права власності на будівлю переходить також і право користування земельною ділянкою або її частиною. При переході будівлі у власність кількох осіб земельна ділянка переходить в користування всіх співвласників будівлі. Відповідно до положень ч. 1 ст. 91 ЗК УРСР від 08.07.1970, особи, яким належить будинок на праві спільної власності, користуються земельною ділянкою спільно.

1/3 частину вказаного житлового будинку ОСОБА_2 набув на підставі Рішення Печерського районного суду м. Києва від 07.02.2012 у справі № 2-4248/11 за позовом ОСОБА_2 до Київської міської ради про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю. Вказаним рішенням позов ОСОБА_2 до Київської міської ради про визнання права власності на нерухоме майно було задоволено та визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/3 частину будинку по АДРЕСА_1 , власником якої була ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вказане рішення набрало законної сили та Київською міською радою не оскаржувалося (т. 1 а.с. 154-155).

Попередні власники житлового будинку по АДРЕСА_1 - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 успадкували по 1/3 частині вказаного будинку після смерті ОСОБА_5 на підставі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 28.11.1973 (т. 1 а.с. 148-149).

У свою чергу ОСОБА_5 отримала в користування земельну ділянку згідно договору від 14.08.1948 на право забудови земельної ділянки по АДРЕСА_3 , укладеного з Житловим управлінням Печерського району м. Києва, під індивідуальне житлове будівництво строком на 50 років з правом продовження строку дії вказаного договору (т. 1 а.с. 123-126).

Відповідно до архівної довідки від 27.06.2018 № 068/02-12/1313, постанови виконкому Київської міської ради депутатів трудящих від 06.12.1944 № 286/2 «Про впорядкування найменувань площ, вулиць та провулків міста Києва», у 1944 році АДРЕСА_4 (т. 1 а.с. 115-121, 128-140).

Окрім цього, згідно Рішення № 963 Виконавчого комітету міської ради депутатів трудящих від 11.06.1957, розглянувши представлені матеріали Бюро технічної інвентаризації по обміру земель забудованих кварталів і пропозиції комісії про реєстрацію документів на право користування земельними ділянками, виконаних згідно з постановою Ради Міністрів УРСР від 28.06.1952 № 2007, Виконавчий комітет Міської ради депутатів трудящих постановляє, зокрема, по Печерському району №№ 2824, 2758, 2852, 2838, 2867 загальною площею - 1,857001 кв.м. - зареєструвати за землекористувачами забудованих кварталів землі загальною площею 678499 кв.м. До вказаного рішення додається перелік земельних ділянок в кварталі АДРЕСА_5 (т. 1 а.с. 142-146).

Таким чином, суд вважає, що доводи позивача про те, що Київською міською радою рішення про відведення зазначеної земельної ділянки не приймалось, не знайшли свого підтвердження та спростовані матеріалами справи.

Земельна ділянка в АДРЕСА_1 правомірно вибула із володіння територіальної громади міста Києва в 1948 році у зв`язку з укладанням договору на право забудови від 14.08.1948 між ОСОБА_5 та Житловим управлінням Печерського району м. Києва, який було посвідчено 23.08.1948 заступником старшого нотаріуса Першої Київської державної нотаріальної контори (т. 1 а.с. 123-126).

В подальшому в порядку спадкування в 1973 році, укладання договору купівлі - продажу в 1975 році, у зв`язку із зміною власників житлового будинку, збудованого на земельній ділянці по АДРЕСА_6 ) право користування вказаною земельною ділянкою переходило до різних фізичних осіб в силу положень чинного на той час земельного законодавства: ст.ст. 90, 91 ЗК УРСР 1970 року, виходячи з принципу цілісності та нерозривності земельної ділянки та нерухомого майна, яке на ній розташоване.

02.10.2017 відповідно до договору купівлі-продажу № 1830, Компанія у формі партнерства з обмеженою відповідальністю «Трежері Трейд ЛП» придбала у власність у ОСОБА_6 садибний (індивідуальний) житловий будинок з нежитловими приміщеннями та паркінгом (в літері «А»), що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1346768080000. Вищезазначений садибний (індивідуальний) житловий будинок з нежитловими приміщеннями та паркінгом належав ОСОБА_7 на підставі рішення Арцизького районного суду Одеської області, номер 492/825/17, виданого 21.08.2017. Реєстрація права власності ОСОБА_6 на вищевказаний садибний (індивідуальний) житловий будинок з нежитловими приміщеннями та паркінгом у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно була проведена Зуєвою Н.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, 08.09.2017, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1346768080000, номер запису про право власності 2239468. Садибний (індивідуальний) житловий будинок з нежитловими приміщеннями та паркінгом розташований на земельній ділянці площею 0,0743 га, кадастровий номер 8000000000:82:102:0029. Під час укладення даного договору нотаріусом було роз`яснено зміст ч. 1 ст. 377 ЦК України, згідно якої особа, яка набула права власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на які вони розміщені, без зміни цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача) (т. 2 а.с. 137-142).

07.10.2017 відбулась державна реєстрація права користування земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 8000000000:82:102:0029 за Компанією у формі партнерства з обмеженою відповідальністю «Трежері Трейд ЛП», номер запису про інше речове право 22712939. Підстава реєстрації - договір купівлі-продажу від 02.10.2017 № 1830, ч.1 ст. 377 ЦК України, ч.1, ч.2 ст. 120 Земельного кодексу України (т. 1 а.с. 16-17).

Рішенням Конституційного Суду України від 22.09.2005, встановлено, що громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об`єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ця конституційна гарантія не може тлумачитися як така, що заперечує державний захист інших визнаних майнових прав громадян (крім права власності) або обмежує можливості такого захисту прав землекористувачів, набутих свого часу відповідно до чинного на той час законодавства.

З урахуванням положень ст. 120 ЗК України та ст. 377 ЦК України, відповідач ОСОБА_1 , внаслідок укладення з ОСОБА_2 договорів купівлі - продажу житлового будинку по АДРЕСА_1 №5127 та №5130 від 14.07.2014, набув право користування земельною ділянкою, на якій розташований будинок по АДРЕСА_1 в обсязі і на умовах, що існували у ОСОБА_2 . В подальшому таке право набула Компанія у формі партнерства з обмеженою відповідальністю «Трежері Трейд ЛП» на підставі договору купівлі-продажу садибного (індивідуального) житлового будинку з нежитловими приміщеннями та паркінгом № 1830 від 02.10.2017.

Слід зазначити, що відповідно до рішення Печерського районного суду м. Києва від 14.01.2020 та постанови Київського апеляційного суду від 19.11.2020 по справі № 757/29453/17-ц було встановлено, що житловий будинок, розташований на земельній ділянці по АДРЕСА_1 , власником якого наразі є Компанія у формі партнерства з обмеженою відповідальністю «Трежері Трейд ЛП», утворився в результаті реконструкції будинку, власником якого був ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 159-173).

В матеріалах справи відсутня інформація, про те що позивачем або іншими особами договори купівлі - продажу житлового будинку по АДРЕСА_1 №5127 та №5130 від 14.07.2014 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , договір купівлі-продажу № 1830 від 02.10.2017 між Компанією у формі партнерства з обмеженою відповідальністю «Трежері Трейд ЛП» та ОСОБА_8 оспорювались чи визнавались в судовому порядку недійсними.

Відповідно до ч. 1 ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до положень ст. 90 Земельного кодексу УРСР від 08.07.1970 (чинного на той час), на землях міст при переході права власності на будівлю переходить також і право користування земельною ділянкою або її частиною. При переході будівлі у власність кількох осіб земельна ділянка переходить в користування всіх співвласників будівлі. Відповідно до положень ч. 1 ст. 91 ЗК УРСР від 08.07.1970, особи, яким належить будинок на праві спільної власності, користуються земельною ділянкою спільно.

Відповідно до ч. 2 ст. 120 Земельного кодексу України, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача. Відповідно до ст. 377 ЦК України, до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Відповідно право користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 було набуте ОСОБА_1 , Компанією у формі партнерства з обмеженою відповідальністю «Трежері Трейд ЛП» правомірно на підставі договорів купівлі - продажу житлового будинку від 14.07.2014 №5127 та №5130, договору купівлі-продажу садибного (індивідуального) житлового будинку з нежитловими приміщеннями та паркінгом № 1830 від 02.10.2017 в силу положень ст. 120 ЗК України та ст. 377 ЦК України, виходячи з принципу цілісності та нерозривності земельної ділянки та об`єкту нерухомого майна, що на ній розташований, на дотриманні якого наголошував суд касаційної інстанції, зокрема Верховний Суд України в постанові від 25.03.2017 у справі №6-2225цс16.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 95 Земельного кодексу України землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право: самостійно господарювати на землі; власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію; використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, ліси, водні об`єкти, а також інші корисні властивості землі; на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом; споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.

Частина 3 ст. 41 Конституції України передбачає, що громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об`єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 22.09.2005 у справі № 1-17/2005, держава забезпечує можливість захисту прав землекористувачів, які набули свої права відповідно до чинного на попередній час законодавства.

Звертаючись до суду позивач просив: скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Зуєвої Н.В. про державну реєстрацію прав та обтяжень від 13.02.2017 (індексний номер 33837604) про реєстрацію за ОСОБА_1 права безстрокового користування земельною ділянкою прощею 0,0743 кв.м. (кадастровий номер 8000000000:82:102:0029) по АДРЕСА_1 (номер запису про речове право: 18992111); скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Зуєвої Н.В. про державну реєстрацію прав та обтяжень від 12.08.2017 (індексний номер 36591390) про реєстрацію за ОСОБА_1 права безстрокового користування земельною ділянкою прощею 0,0743 кв.м. (кадастровий номер 8000000000:82:102:0029) по АДРЕСА_1 (номер запису про речове право: 21847736); скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Зуєвої Н.В. про державну реєстрацію прав та обтяжень від 21.09.2018 (індексний номер 43139568) про реєстрацію за Компанією у формі партнерства з обмеженою відповідальністю «Трежері Трейд ЛП» права безстрокового користування земельною ділянкою прощею 0,0743 кв.м. (кадастровий номер 8000000000:82:102:0029) по АДРЕСА_1 (номер запису про речове право: 28041967).

Частиною першою статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон № 1952-IV), передбачено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Частиною першої статті 10 Закону № 1952-IV визначено, що державним реєстратором є, зокрема, нотаріус як спеціальний суб`єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 10 Закону № 1952-IV державний реєстратор, зокрема, встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації.

Згідно з п.п. 6, 9, 12, 18, 19, 57 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127, державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб`єкта державної реєстрації прав або нотаріуса, крім випадків, передбачених цим Порядком.

Разом з тим, суд не вбачає обґрунтованих підстав для задоволення вимог позову Київської міської ради про скасування рішень приватних нотаріусів з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Київська міської ради ніколи не була власником спірного будинку за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджується матеріалами справи.

Також, судом встановлено, що Київська міська рада самостійно не реєструвала своє право комунальної власності на земельну ділянку на АДРЕСА_1 (кадастровий номер 8000000000:82:102:0029).

Відповідно до матеріалів справи, 12.07.2018 представник Компанії у формі партнерства з обмеженою відповідальністю «Трежері Трейд ЛП» самостійно звертався до Департаменту земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) про вжиття заходів щодо державної реєстрації права комунальної власності територіальної громади м. Києва на земельну ділянку на АДРЕСА_1 (кадастровий номер 8000000000:82:102:0029) (т. 2 а.с. 143-144).

21.09.2018 представник Компанії у формі партнерства з обмеженою відповідальністю «Трежері Трейд ЛП» звернувся до органу нотаріату з заявою № 213, відповідно до якої просив: 1) відкрити розділ на вищевказану земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень; 2) зареєструвати у вказаному розділі Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень право комунальної власності територіальної громади м. Києва в особі Київської міської державної адміністрації на вищевказану земельну ділянку, при цьому вказати підставою набуття право комунальної власності лист Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) № 05707-17975 від 21.08.2018 та ч. 2 ст. 28 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»; 3) перенести право користування Компанії у формі партнерства з обмеженою відповідальністю «Трежері Трейд ЛП» вказаною земельною ділянкою у відкритий на цю земельну ділянку розділ в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (т. 2 а.с. 145-146).

На підставі даної заяви, 21.09.2018 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно з`явились відомості про те, що земельна ділянка 8000000000:82:102:0029 належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради (номер запису про речове право: 28041947) та рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Зуєвої Н.В. про державну реєстрацію прав та обтяжень від 21.09.2018 (індексний номер 43139568) про реєстрацію за Компанією у формі партнерства з обмеженою відповідальністю «Трежері Трейд ЛП» права безстрокового користування земельною ділянкою площею 0,0743 га. (кадастровий номер 8000000000:82:102:0029) по АДРЕСА_1 (номер запису про речове право: 28041967) та відбулась державна реєстрація права користування земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 8000000000:82:102:0029 за Компанією у формі партнерства з обмеженою відповідальністю «Трежері Трейд ЛП», номер запису про інше речове право 28041967. Підстава реєстрації - договір купівлі-продажу від 02.10.2017 № 1830, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриття розділу) індексний номер: 43139568 від 21.09.2018 ч.1 ст. 377 ЦК України, ч.1, ч.2 ст. 120 Земельного кодексу України в з зазначенням у землевласниках - територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради (т. 1 а.с. 12-13, т. 2 а.с. 87-88).

Відповідно до статей 317 і 319 ЦК України саме власнику належить право розпоряджатися своїм майном за власною волею.

У частині першій статті 330 ЦК України встановлено, що якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Власник має право витребувати майно з чужого незаконного володіння (стаття 387 ЦК України).

Віндикація застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору. У цьому разі майно може бути витребуване від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача, з підстав, передбачених ч. 1 ст. 388 ЦК України (висновок Верховного Суду України, сформульований у постанові від 17.02.2016 у справі № 6-2407цс15).

Відповідно до частини першої статті 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Відповідно до висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 17.12.2014 у справі № 6-140цс14, власник майна може витребувати належне йому майно від будь якої особи, яка є останнім набувачем майна та яка набула майно з незаконних підстав, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене попередніми набувачами, та без визнання попередніх угод щодо спірного майна недійсними. При цьому норма частини першої статті 216 ЦК України не може застосовуватись як підстава позову про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, яке було в наступному набувачем відчужене третій особі, оскільки надає право повернення майна лише стороні правочину, який визнано недійсним. Захист порушених прав особи, що вважає себе власником майна, яке було неодноразово відчужене, можливий шляхом пред`явлення віндикаційного позову до останнього набувача цього майна з підстав, передбачених статтями 387 та 388 ЦК України.

Право власника згідно з частиною першою статті 388 ЦК України на витребування майна від добросовісного набувача пов`язане з тим, в який спосіб майно вибуло з його володіння. Коло підстав, коли за власником зберігається право на витребування майна від добросовісного набувача, є вичерпним. Й однією з таких підстав є вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом (пункт 3 частини першої статті 388).

У спірних правовідносинах склалася ситуація, коли в результаті однієї й тієї ж самої протиправної поведінки (вибуття майна з володіння власника не з його волі) виникли і паралельно існують декілька суб`єктивних прав, які мають одне і те ж саме призначення (захист права власності), конкуренція позовів.

Разом з тим, права особи, яка вважає себе власником майна, не підлягають захисту шляхом задоволення позову до добросовісного набувача з використанням правового механізму, передбаченого статтями 215, 216 ЦК України (висновок Великої Палати Верховного Суду, сформульований у постанові від 15.05.2019 у справі №522/763 6/14-ц). Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, оскільки Київська міська рада не є власником зазначеного майна (житлового будинку) та не є строною договорів купівлі-продажу на підставі яких було вчинено реєстраційні дії, а відтак немає права на звернення з вказаними вимогами.

Положеннями ст.ст. 76, 77, 79, 80 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Так ч. 1 ст. 81 ЦПК України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Позивачем в порушення зазначених вимог процесуального закону, не надано суду належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження своїх заявлених позовних вимог.

На підставі викладеного, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні всіх обставин справи та наданих в їх обґрунтування доказів, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у справі, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку вважає, що позов Першого заступника прокурора міста Києва в інтересах Київської міської ради до Компанії у формі партнерства з обмеженою відповідальністю «Трежері Трейд ЛП», ОСОБА_1 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Зуєвої Н.В. про скасування рішення про державну реєстрацію не підлягає задоволенню.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 95, 120 Земельного кодексу України, ст.ст. 15, 16, 317 - 319, 321 ЦК України, ст.ст. 10, 12, 13, 51, 81, 82, 203, 206, 215, 259, 263, 265, 280-289, 354-354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову першого заступника прокурора міста Києва в інтересах Київської міської ради до Компанії у формі партнерства з обмеженою відповідальністю «Трежері Трейд ЛП», ОСОБА_1 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Зуєвої Н.В. про скасування рішення про державну реєстрацію, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

позивач: перший заступник прокурора міста (03150, м. Київ, вул.. Предславинська, 45/9, код ЄДРПОУ 02910019) в інтересах Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, код ЄДРПОУ 22883141)

відповідач-1: компанія у формі партнерства з обмеженою відповідальністю «Трежері Трейд ЛП» (Сполучене Королівство Великобританії та Північної Ірландії, 17, Юніон Стріт, оф. 1, Данді, DD1 4BG, Шотландія, Велика Британія)

відповідач-2: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_7 , РНОКПП НОМЕР_1 )

відповідач-3: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Зуєва Н.В. ( АДРЕСА_8 )

Суддя Р.В. Новак