Ухвала

від 27.12.2024 по справі 991/9167/24

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

Справа № 991/9167/24

Провадження 1-кп/991/103/24

У Х В А Л А

іменем України

27 грудня 2024 року м.Київ

Вищий антикорупційний суд у складі судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

захисників адвокатів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

представників юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,

розглянувши у судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_12 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 52023000000000358, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.08.2023, за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 369 КК України,

ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_4 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 369 КК України,

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5 , проживає за адресою: АДРЕСА_6 , громадянина України,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 27 частиною 4 статті 369, частиною 4 статті 358 КК України,

В С Т А Н О В И В:

1. На розгляді у Вищому антикорупційному суді перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52023000000000358 від 03.08.2023 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 369 КК України, ОСОБА_13 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 369 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 27 частиною 4 статті 369, частиною 4 статті 358 КК України.

1.1. Адвокат ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_12 звернувся із клопотанням про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28.11.2023 у справі №991/10286/23.

1.2. Клопотання мотивоване тим, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28.11.2023 у справі №991/10286/23 задоволено клопотання старшого детектива НАБУ ОСОБА_14 про арешт майна і накладено арешт на майно, яке, серед іншого, належить на праві приватної власності ОСОБА_12 , яка є дружиною обвинуваченого ОСОБА_4 . На думку адвоката ОСОБА_8 , вказаний арешт накладено необґрунтовано.

1.3. Адвокат зазначив, що ОСОБА_12 не має процесуального статусу підозрюваної чи обвинуваченої в цьому кримінальному провадженні. Слідчий суддя при розгляді клопотання про арешт майна не враховував індивідуальний характер кримінальної відповідальності, що свідчить на користь того, що до ОСОБА_12 не може бути застосована міра покарання у вигляді конфіскації майна. Разом із тим, ОСОБА_12 з ОСОБА_4 не здійснювали поділ часток майна, тому слідчий суддя не мав права самостійно визначати частки.

1.4. У зв`язку із цим адвокат ОСОБА_8 просив скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28.11.2022 у справі №991/10286/23, провадження №1-кс/991/10378/23 на:

- 1/2 частину 100% частки в статутному капіталі ТОВ «Заклад дошкільної освіти «КРІСТАЛ КІДС»;

- 1/2 частину садового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_7 ;

- 1/2 частину садового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_7 ;

- 1/2 частину нежитлового приміщення, (комора), розташованого за адресою: АДРЕСА_17;

- 1/2 частину нежитлового приміщення, комора, розташованого за адресою: АДРЕСА_8 ;

- 1/2 частину вбудовано-прибудованого приміщення (будівля), розташованого за адресою: АДРЕСА_18;

- 1/2 частину квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_9 ;

- 1/2 частину нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_10 ;

- 1/2 частину нежитлового приміщення (комора), розташованого за адресою: АДРЕСА_11 ;

- 1/2 частину нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_12 ;

- 1/2 частину нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_13 ;

- 1/2 частину групи нежитлових приміщень АДРЕСА_14 ;

- 1/2 частину земельної ділянки, кадастровий номер 3220881301:01:017:0091, розташованої за адресою: АДРЕСА_19;

- 1/2 частину квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_15 ;

- 1/2 частину 1/3 земельної ділянки, кадастровий номер 8000000000:72:111:0014, розташованої за адресою: АДРЕСА_16 , яка перебуває у спільній частковій власності ОСОБА_12 , ОСОБА_15 та ОСОБА_16 ;

- 1/2 частини земельної ділянки, кадастровий номер 6523285500:04:007:0052, розташованої за адресою: АДРЕСА_20;

- 1/2 частини транспортного засобу BMW X 6, д.н.з НОМЕР_1 .

2. Учасники судового засідання висловили такі позиції:

2.1. Адвокат ОСОБА_8 клопотання підтримав, просив його задовольнити.

2.2. Прокурор ОСОБА_3 заперечувала проти задоволення клопотання і просила відмовити в його задоволенні. Зазначила, що слідчий суддя при вирішенні питання про арешт виходив з того, що вказане майно набуте під час шлюбу, тому є спільною сумісною власністю.

2.3. Захисник ОСОБА_6 підтримала клопотання адвоката ОСОБА_8 . Зазначила, що ОСОБА_17 жодного відношення до цього кримінального провадження немає.

2.4. Інші учасники не висловили думки стосовно клопотань.

3. Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши позиції учасників, Суд дійшов таких висновків.

3.1. Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

3.2. Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

3.3. Частиною 1 статті 174 КПК України передбачено, що власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час судового провадження розглядається судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

3.4. Таким чином, розглядаючи клопотання про скасування арешту, Суд встановлює обґрунтованість/необґрунтованість накладеного арешту та наявність/відсутність підстав для його подальшого застосування в залежності від того, на яку підставу вказує заявник.

3.5. У клопотанні адвокат вказує на необґрунтованість накладення арешту, що обумовлює дослідження і оцінку судом обставин в цих межах.

3.6. Обґрунтованість арешту обумовлюється наявністю підстав для накладення арешту; дотриманням законодавчих приписів при вирішенні питання про арешт; співвідношенням майна, на яке накладено арешт, з заявленою у клопотанні метою; зв`язком майна з обставинами, що розслідуються (крім конфіскації та відшкодування шкоди); обґрунтованістю належності майна певній особі; належним мотивуванням застосованого заходу забезпечення кримінального провадження в ухвалі про накладенні арешту; розумністю і співмірністю арешту. Обґрунтованість накладеного слідчим суддею арешту визначено може бути перевірена як під час розгляду питання про скасування арешту майна, так і може бути предметом апеляційного перегляду.

3.7. Суд встановив, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28.11.2023 у справі №991/10286/23 задоволено клопотання старшого детектива Національного бюро Першого відділу Другого підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро ОСОБА_14 про арешт майна у кримінальному провадженні № 52023000000000358 і накладено арешт (з тимчасовим позбавленням права на відчуження та розпорядження) на майно, зокрема, яке належить на праві власності ОСОБА_12 , а саме:

- 1/2 частину 100% частки в статутному капіталі ТОВ «Заклад дошкільної освіти «КРІСТАЛ КІДС»;

- 1/2 частину садового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_7 ;

- 1/2 частину садового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_7 ;

- 1/2 частину нежитлового приміщення, (комора), розташованого за адресою: АДРЕСА_17;

- 1/2 частину нежитлового приміщення, комора, розташованого за адресою: АДРЕСА_8 ;

- 1/2 частину вбудовано-прибудованого приміщення (будівля), розташованого за адресою: АДРЕСА_18;

- 1/2 частину квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_9 ;

- 1/2 частину нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_10 ;

- 1/2 частину нежитлового приміщення (комора), розташованого за адресою: АДРЕСА_11 ;

- 1/2 частину нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_12 ;

- 1/2 частину нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_13 ;

- 1/2 частину групи нежитлових приміщень АДРЕСА_14 ;

- 1/2 частину земельної ділянки, кадастровий номер 3220881301:01:017:0091, розташованої за адресою: АДРЕСА_19;

- 1/2 частину квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_15 ;

- 1/2 частину 1/3 земельної ділянки, кадастровий номер 8000000000:72:111:0014, розташованої за адресою: АДРЕСА_16 , яка перебуває у спільній частковій власності ОСОБА_12 , ОСОБА_15 та ОСОБА_16 ;

- 1/2 частину земельної ділянки, кадастровий номер 6523285500:04:007:0052, розташованої за адресою: АДРЕСА_20;

- 1/2 частину транспортного засобу BMW X 6, д.н.з НОМЕР_1 .

Метою накладення арешту визначено забезпечення конфіскації майна ОСОБА_4 як виду покарання.

3.8. У частині 5 статті 170 КПК України зазначено, що у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених КК України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

3.9. Санкція частини 4 статті 369 КК України, яка інкримінована ОСОБА_4 , передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з конфіскацією майна або без такої. Отже, на момент розгляду клопотання про арешт майна у слідчого судді були наявні законодавчі підстави застосовувати цей захід забезпечення кримінального провадження.

3.10. Відповідно до актового запису №1729 від 18.12.1999 між ОСОБА_4 та ОСОБА_12 укладено шлюб. Згідно з відомостями, які містяться в Державному реєстрі речових прав і реєстраційній картці транспортного засобу, майно, на яке накладено арешт ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28.11.2023 у справі №991/10286/23, придбано після реєстрації шлюбу. На підставі статті 60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Частиною 1 статті 70 СК України і частиною 2 статті 370 ЦК України регламентовано презумпцію рівності часток подружжя, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

3.11. Із урахуванням забезпечення прав та інтересів одного із подружжя при розгляді клопотання про арешт майна слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для накладення арешту на 1/2 частини рухомого і нерухомого майна, що належить подружжю ОСОБА_12 та ОСОБА_4 на праві спільної сумісної власності. При цьому згадуваною ухвалою накладено арешт не на все майно, що є спільною сумісною власністю подружжя, а лише на 1/2 частину зазначеного майна, яке відповідно до сімейного законодавства належить підозрюваному ОСОБА_4 . Вказане відповідає умові, закріпленій у частині 5 статті 170 КПК України, щодо можливості накладання арешту на майно з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання саме підозрюваного. Отже, Суд відхиляє доводи представника, що арешт на майно не міг бути накладений з огляду на відсутність у ОСОБА_12 статусу підозрюваного, обвинуваченого, оскільки відповідний арешт накладено саме на законодавчо визначену частку на той момент підозрюваного ОСОБА_4 .

3.12. Суд звертає увагу, що при розгляді клопотання про скасування арешту майна суд не наділений повноваженнями апеляційної інстанції з перегляду рішення в контексті можливості/неможливості слідчим суддею самостійно визначати частки в майні, що належить на праві спільної сумісної власності. Водночас, при розгляді клопотання про арешт майна слідчий суддя послався на презумпцію рівності часток, не визначаючи на власний розсуд інакший розподіл часток. Крім того, слідчий суддя при вирішенні питання про арешт майна не приймав рішення про поділ або виділення майна, а наклав арешт на законодавчо визначену частку підозрюваного в спільному майні подружжя. Визначення конкретних часток у спільному майні чи вирішення спору про поділ майна подружжя лежить поза межами кримінального провадження і не є предметом розгляду клопотання про арешт майна і про скасування арешту майна.

Рівність часток подружжя в сімейному праві є законодавчо визначеною презумпцією. Сама природа категорії «презумпції» полягає в припущенні певних обставин, що водночас не позбавляє можливості її подальшого спростування. У цьому контексті Суд зазначає про відсутність у матеріалах справи відомостей, які можуть свідчити про особливий правовий режим арештованого майна чи вирішення питання про поділ майна подружжя.

Отже, Суд вважає доводи заявника про визначення слідчим суддею часток в майні подружжя такими, що не відповідають дійсності.

3.13. Суд окремо наголошує, що накладення арешту на майно не є припиненням права власності, в даному випадку арешт пов`язаний з обмеженням права на відчуження та розпорядження, а застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження носить тимчасовий характер. Тому відповідні обмеження є розумними і співмірними з огляду на завдання кримінального провадження. Накладення арешту з тимчасовим позбавленням права на відчуження та розпорядження не виключає можливість власників майна та інших осіб безперешкодно користуватися вказаними об`єктами рухомого і нерухомого майна.

3.14. Суд також враховує, що обґрунтованість арешту на нерухоме і рухоме майно, що належить на праві спільної сумісної власності, була предметом розгляду апеляційної інстанції, яка не встановила необґрунтованості цього заходу забезпечення. Таких же висновків дійшов слідчий суддя Вищого антикорупційного суду в межах розгляду клопотання про скасування арешту майна в ухвалі від 21.08.2024 у справі №991/7618/24, враховуючи зміну стадій кримінального провадження. Логічно, що оскільки заявник посилається на ті саме доводи, які раніше вже були розглянуті в контексті твердження про необґрунтованість арешту, аналогічних висновків дійшов Суд при розгляді цього клопотання про скасування арешту майна.

4. Отже, враховуючи вищевикладене, Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання адвоката ОСОБА_8 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28.11.2023 у справі №991/10286/23.

Керуючись статтями 170-174, 372, 376 КПК України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

1.У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_8 про скасування арешту майна відмовити.

2.Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_18