Ухвала

від 21.11.2024 по справі 199/151/23

АМУР-НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 199/151/23

(4-с/199/33/24)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.11.2024 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м.Дніпропетровська

У складі: головуючого судді Якименко Л.Г.

за участю секретаря Попружко Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Дніпрі скаргу представника Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» - адвоката Баклана Андрія Вікторовича, де заінтересовані особи ОСОБА_1 , головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Мурихін Сергій Володимирович, на бездіяльність головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Мурихіна Сергія Володимировича та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

До Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська надійшла скарга представника Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» - адвоката Баклана Андрія Вікторовича, де заінтересовані особи ОСОБА_1 , головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Мурихін Сергій Володимирович, на бездіяльність головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Мурихіна Сергія Володимировича та зобов`язання вчинити певні дії.

В обґрунтуванні заявлених вимог заявник посилався на те, що 07.06.2023 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Мурихіним Сергієм Володимировичем відкрито виконавче провадження №71962510 з примусового виконання виконавчого листа, виданого на виконання рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 18.04.2023 року у справі № 199/151/23, про стягнення з Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на користь ОСОБА_2 безпідставно отриманих грошових коштів у сумі 40 164,37 долари США.

14.09.2023року напідставі ухвалиВерховного Судувід 27.07.2023року усправі №199/151/23, державним виконавцем ВПВР зупинено виконавче провадження №71962510.

Постановою Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 12.06.2024 року поновлено виконання рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 18 квітня 2023 року та постанови Дніпровського апеляційного суду від 11 липня 2023 року.

06.09.2024 року банком було здійснено часткове виконання рішення суду у межах виконавчого провадження № 71962510 та відповідно до платіжної інструкції №1 від 06.09.2024 перераховано на рахунок ОСОБА_2 НОМЕР_1 грошові кошти у сумі 554 701,50 грн., тобто суму коштів, що на день перерахування за офіційним курсом НБУ складала 13500,00 доларів США.

Представником банку 09.09.2024 року на електронну пошту ВПВР направлено заяву про часткове виконання рішення суду в межах виконавчого провадження з наданням копії платіжної інструкції № 1 від 06.09.2024 про перерахування грошових коштів ОСОБА_2 в розмірі 554 701,50 грн на її рахунок НОМЕР_1 .

07.10.2024 року на електронну пошту представника банку надійшла відповідь заступника директора Департаменту начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нещадима І.С. №137704/152024-33-24/20.1 від 07.10.2024 року, де зазначено, що врахувати заяву з платіжним дорученням № 1 від 06.09.2024 року на суму 554701,50 грн. відділом не вбачається за можливим, оскільки сума боргу за виконавчим документам визначена в іноземній валюті, а саме долари США.

14.10.2024 року представником банку було направлено на електронну пошту ВПВР адвокатський запит про причини нездійснення державним виконавцем розрахунку суми часткового погашення заборгованості.

Заступником директора Департаменту начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нещадимом І.С. 15.10.2024 року надано відповідь № 141831/174005-33-24/20.1 від 15.10.2024 з аналогічним змістом, що був у відповіді від 07.10.2024 року.

Скаржник вважає дії виконавця незаконними, оскільки відповідно до заяви ОСОБА_2 від 30.05.2023 року про відкриття виконавчого провадження, що міститься у матеріалах виконавчого провадження, стягувач зазначила, що вона надає згоду на отримання присуджених їй грошових коштів у національній валюті (гривні) замість доларів США.

Посилаючись на вказані обставини, скаржник просив суд:

-Визнати протиправною бездіяльність головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Мурихіна Сергія Володимировича, що полягає у нездійсненні розрахунку суми коштів в іноземній валюті, що була погашена за рахунок отриманих стягувачем коштів в національній валюті в межах виконавчого провадження №71962510 та неврахованні платіжної інструкції №1 від 06.09.2024 про часткове погашення заборгованості у розмірі 554 701,50 грн. на визначений стягувачем рахунок UA803806340000026206302973002;

-Зобов`язати головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Мурихіна Сергія Володимировича: врахувати надану представником АТ КБ «Приватбанк» разом із заявою про часткове виконання рішення суду в межах виконавчого провадження від 09.09.2024, платіжну інструкцію №1 від 06.09.2024 про перерахування на визначений стягувачем рахунок НОМЕР_1 грошових коштів в розмірі 554701,50 грн. з призначенням платежу «часткове виконання рішення суду від 18.04.2023 у справі №199/151/23 в межах ВП №71962510 в розмірі 13500 доларів США за курсом НБУ на день виплати сз7853370»; здійснити розрахунок суми коштів в іноземній валюті, що була погашена за рахунок отриманих стягувачем коштів в національній валюті в розмірі 554701,50 грн. в межах виконавчого провадження №71962510 за курсом Національного банку України, встановленим на 06.09.2024; повідомити АТ КБ «Приватбанк» після здійснення розрахунку суми коштів в іноземній валюті, що була погашена за рахунок отриманих стягувачем коштів в національній валюті в розмірі 554701,50 грн., про залишок заборгованості за виконавчим провадженням №71962510.

Представник Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» - адвокат Баклан А.В. у судове засідання не з`явився, про день та час слухання справи повідомлявся в установленому законом порядку.

Представник заінтересованої особи ОСОБА_1 адвокат Бардаченко В.В. у судове засідання не з`явився, надав до суду заяву, у якій не заперечував проти заявлених вимоги, просив проводити розгляд скарги за його відсутності.

Представник відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у судове засідання не з`явився, про день та час слухання справи повідомлявся в установленому законом порядку.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заявлені вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 18.04.2023 року стягнуто із Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на користь ОСОБА_2 , безпідставно отримані грошові кошти в сумі 40164 долари США 37 центів, також 3% річних у сумі 3614 (три тисячі шістсот чотирнадцять) доларів США 79 центів.

07.06.2023 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Мурихіним Сергієм Володимировичем відкрито виконавче провадження №71962510 з примусового виконання виконавчого листа, виданого на виконання рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 18.04.2023 у справі № 199/151/23, про стягнення з Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на користь ОСОБА_2 безпідставно отриманих грошових коштів в сумі 40 164,37 долари США (а.с.7).

14.09.2023 року на підставі ухвали Верховного Суду від 27.07.2023 року у справі №199/151/23, державним виконавцем ВПВР зупинено виконавче провадження №71962510.

Постановою Дніпровськогоапеляційного судувід 11липня 2023року тапостановою ВерховногоСуду від12червня 2024року рішенняАмур-Нижньодніпровськогорайонного судум.Дніпропетровська від18квітня 2023року тапостанову Дніпровськогоапеляційного судувід 11липня 2023року залишенобез змін,а також вирішено поновити виконання рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 18 квітня 2023 року та постанови Дніпровського апеляційного суду від 11 липня 2023 року.

06.09.2024 року банком було здійснено часткове виконання рішення суду в межах виконавчого провадження № 71962510 та відповідно до платіжної інструкції №1 від 06.09.2024 перераховано на рахунок ОСОБА_2 НОМЕР_1 грошові кошти в сумі 554 701,50 грн., тобто суму коштів, що на день перерахування за офіційним курсом НБУ складала 13 500 доларів США (а.с.13).

Представником банку 09.09.2024 року на електронну пошту ВПВР направлено заяву про часткове виконання рішення суду в межах виконавчого провадження з наданням копії платіжної інструкції № 1 від 06.09.2024 про перерахування грошових коштів ОСОБА_2 в розмірі 554 701,50 грн на її рахунок НОМЕР_1 (а.с.8-9).

07.10.2024 року на електронну пошту представника банку надійшла відповідь заступника директора Департаменту начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нещадима І.С. №137704/152024-33-24/20.1 від 07.10.2024 року, де зазначено, що врахувати заяву з платіжним дорученням № 1 від 06.09.2024 року на суму 554701,50 грн. відділом неможливо, оскільки сума боргу за виконавчим документам визначена в іноземній валюті, а саме долари США (а.с.14).

14.10.2024 року представником банку було направлено на електронну пошту ВПВР адвокатський запит про причини нездійснення державним виконавцем розрахунку суми часткового погашення заборгованості (а.с.15-17).

Заступником директора Департаменту начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нещадимом І.С. 15.10.2024 року надано відповідь № 141831/174005-33-24/20.1 від 15.10.2024 із аналогічним змістом, що був у відповіді від 07.10.2024 року (а.с.20).

Гарантуючи судовий захист з боку держави, Конституція України одночасно визнає право кожного будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань (ч.5 ст.55 Конституції України). І це конституційне право не може бути скасоване або обмежене (ч.2 ст.22, ст.64 Конституції України).

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно - правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 2 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права; обов`язковості виконання рішень; законності; диспозитивності; справедливості, неупередженості та об`єктивності, тощо.

Відповідно до ст.74 Закону України "Про виконавче провадження", рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ст.447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Зі змісту вищезазначеної норми вбачається, що скарга на дії державного виконавця вважатиметься прийнятною, якщо буде встановлено, що державний виконавець при здійсненні виконавчих дій своїми діями чи бездіяльністю порушив права сторони виконавчого провадження.

Згідно ч.1 ст.448 ЦПК України, скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Частина 3 ст.12 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів.

Відповідно до вимог ст.451 ЦПК України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Згідно зі статтею 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня.

Відповідно до вимог статті 192 ЦК України гривня є законним платіжним засобом на території України. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

За змістом статті 524 ЦК України грошовим визнається зобов`язання, виражене у грошовій одиниці України - гривні, проте в договорі сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.

Загальні положення виконання грошового зобов`язання закріплені у статті 533 ЦК України, зокрема: грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях; якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом; використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов`язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

У частині третій статті 533 ЦК України закріплено, що використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов`язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Відповідно до пункту 30.1 статті 30 Закону України від 05 квітня 2001 року № 2346-ІІІ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» моментом виконання грошового зобов`язання є дата зарахування коштів на рахунок кредитора або видачі їх йому готівкою.

При цьому правовий режим іноземної валюти на території України, хоча і пов`язується з певними обмеженнями в її використанні як платіжного засобу, тим не менше, не виключає здійснення платежів в іноземній валюті.

Особливості звернення стягнення на кошти боржника в іноземній валюті та виконання рішень при обчисленні боргу в іноземній валюті визначені у статті 53 Закону № 606-XIV. Відповідно до частини третьої вказаної статті у разі обчислення суми боргу в іноземній валюті державний виконавець у результаті виявлення у боржника коштів у відповідній валюті стягує ці кошти на валютний рахунок органу державної виконавчої служби для їх подальшого перерахування стягувачу. У разі виявлення коштів у гривнях чи іншій валюті державний виконавець за правилами, встановленими частинами першою і другою цієї статті, дає доручення про купівлю відповідної валюти та перерахування її на валютний рахунок органу державної виконавчої служби.

Із матеріалів справи вбачається, що, ухвалюючи рішення у вищевказаній справі, районний суд визначив суму боргу в іноземній валюті.

Тобто, визначаючи характер грошового зобов`язання, судом було визначено стягнення з боржника суми саме в іноземній валюті.

Суд звертає увагу, що у разі ухвалення судом рішення про стягнення боргу в іноземній валюті стягувачу має бути перерахована саме іноземна валюта, визначена судовим рішенням, а не її еквівалент у гривні, що узгоджується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, сформульованим у постанові від 4 липня 2018 року у справі № 761/12665/14-ц (провадження № 14-134цс18).

Перерахування суми у національній валюті України за офіційним курсом НБУ не вважається належним виконанням судового рішення, що узгоджується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, сформульованим у постанові від 05 лютого 2020 року у справі № 750/2000/18 (провадження № 61-38514св18), на яку безпосередньо представник заявника і посилається у своїй скарзі.

Посилання представника АТ КБ «ПриватБанк» у своїй скарзі на роз`яснення, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2024 за №500/5194/16, є безпідставними та такими, що не відповідають обставинам вказаної справи, оскільки у справі №500/5194/16 позовні вимоги позивача були задоволені та з відповідача стягнута заборгованість у сумі, еквівалентній 65 000 доларів США за курсом Національного банку України на день виконання рішення, що не відповідає обставинам цієї справи, а тому не приймаються судом до уваги.

Доводи представника Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» - адвоката Баклана Андрія Вікторовича не дають об`єктивних підстав для визнання дій головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Мурихіна Сергія Володимировича протиправними, а безумовно є необґрунтованими, оскільки така оцінка дій державного виконавця є виключно власною суб`єктивною думкою скаржника, яка також ґрунтується лише на його особистому розумінні вимог закону та не є підтвердженням наявності обставин, які викликають сумнів у неправомірності дій державного виконавця.

Інші обставини, які б викликали сумніви в правомірності дій державного виконавця, в судовому засіданні не встановлені.

Крім цього, як встановлено судом, 23.10.2024 року головуючим суддею Якименко Л.Г. у справі 199/151/23 (6/199/426/24) постановлено ухвалу, якою замінено стягувача ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «НОРВІК-ІНВЕСТСМЕНТС» (код ЄДРПОУ 39557488) у виконавчих провадженнях: ВП №71962510 від 07.06.2023 року та ВП №71962539 від 07.06.2023 року з виконання рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 18.04.2023 року по цивільній справі №199/151/23 про стягнення з боржника Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на користь ОСОБА_2 безпідставно отриманих коштів у сумі 40164 (сорок тисяч сто шістдесят чотири) долари США 37 центів, та 3% річних у сумі 3614 (три тисячі шістсот чотирнадцять) доларів США 79 центів.

Як вбачається зі змісту вказаної ухвали суду, підставою для задоволення заяви директора Товариства з обмеженою відповідальністю «НОРВІК-ІНВЕСТСМЕНТС» - Санжаровського А.М. стало укладення 16.07.2024 року між ТОВ «НОРВІК-ІНВЕСТСМЕНТС» та ОСОБА_2 договору відступлення (продажу) права вимоги.

Тобто, починаючи з 16.07.2024 року від первісного кредитора АТ КБ «ПриватБанк» - ОСОБА_2 до нового кредитора - ТОВ «НОРВІК-ІНВЕСТСМЕНТС» перешли усі права на грошові кошти у розмірі 40164,37 доларів США, які були внесені ОСОБА_2 на рахунок № НОМЕР_3 за договором №SAMDNWFD0070063813100 від 22.01.2014 року.

Таким чином, станом на 06.09.2024 року, тобто на момент перерахування АТ КБ «ПриватБанк» на рахунок ОСОБА_2 НОМЕР_1 грошових коштів у сумі 554 701,50 грн., зобов`язання АТ КБ «ПриватБанк» перед ОСОБА_2 в межах виконавчих проваджень ВП №71962510 від 07.06.2023 року та ВП №71962539 від 07.06.2023 року втратили свою силу.

Із огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що у задоволенні скарги представника Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» - адвоката Баклана Андрія Вікторовича слід відмовити, оскільки останнім не доведено належними та допустимими доказами викладені у скарзі обставини, на які він посилається.

Керуючись ст. ст.12,76-81,89,259-261,268,353-354,450-451 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні скарги представника Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» - адвоката Баклана Андрія Вікторовича, де заінтересовані особи ОСОБА_1 , головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Мурихін Сергій Володимирович, на бездіяльність головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Мурихіна Сергія Володимировича та зобов`язання вчинити певні дії, - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`ятнадцяті днів з дня проголошення ухвали. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Л.Г. Якименко