Рішення

від 14.11.2024 по справі 363/2068/23

ВИШГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

14.11.2024 Справа № 363/2068/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2024 року Вишгородський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Лукач О.П.,

за участю секретаря Мітясова Д.О.,

позивача ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції),

відповідача ОСОБА_2 та його представника адвоката Карпова А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Вишгороді у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Вишгородської міської ради, ОСОБА_2 , про скасування рішення органу місцевого самоврядування,

ВСТАНОВИВ:

20.04.2023 до Вишгородського районного суду Київської області, через систему «Електронний суд», надійшла вказана позовна заява, у якій позивач просить скасувати пункт 3 Рішення Вишгородської міської ради від 25.11.2021 за №14/43, прийнятого на

14 сесії VIII скликання, про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передання у власність гр. ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,0700 га (кадастровий номер 8000000000:78:309:0004) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (код згідно КВЦПЗ 02.01), яка розташована в межах АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позову зазначено, що у відповідності до наданих прав Земельним кодексом України і Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі Закон 3551), 22.05.2020, шляхом направлення листа поштою, до Вишгородської міської ради (далі ВМР) було подано клопотання, про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки приблизною площею 0,10 гектара, яка знаходиться в межах земель зони садибної забудови (Ж-1) для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка знаходиться поряд з ділянкою за адресою: АДРЕСА_2 , у відповідності до викопіювання з кадастрової карти. Через місяць, позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Вишгородської міської ради про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 24.12.2020 у справі 320/7819/20 адміністративний позов задоволено частково, визнано протиправною бездіяльність Вишгородської міської ради, яка полягає у неприйнятті рішення за результатами розгляду клопотання ОСОБА_1 від 22.05.2020 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки. Зобов`язано Вишгородську міську раду надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки приблизною площею 0,10 гектара, яка знаходиться в межах земель зони садибної забудови (Ж-1) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка знаходиться поряд з ділянкою за адресою АДРЕСА_2 , у відповідності до викопіювання з кадастровою карти. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Виконуючи рішення суду, відповідач 28.01.2021 повторно виніс клопотання позивача на розгляд чергової 5 сесії Вишгородської міської ради VIII скликання під питанням під № 26 «Про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 (0,10 га)». Ніякого Рішення не було прийнято в зв`язку з тим, що голосування не набрало достатньо голосів, тобто «рішення не прийнято», тобто, відповідачем не прийнято рішення в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою або у відмові. Під час примусового виконання судового рішення, відповідач виніс на розгляд Чергової ХІ сесія Вишгородської міської ради VIII скликання, під №73 питання «Про надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність гр. Заматову», проте вдруге голосування не набрало голосів, для прийняття негативного або позитивного рішення, в зв`язку з чим, вдруге рішення не було прийнято. В зв`язку з невиконанням рішення суду по справі 320/7819/20 позивач звернувся до поліції м. Вишгород з заявою про злочин. Позивач, досліджуючи кадастрову карту України (ККУ) встановив, що на місці розташування бажаної земельної ділянки, вона має кадастровий номер 8000000000:78:309:0004 та зареєстрована 08.10.2021. На запит позивача, ВМР повідомила, що Рішенням ВМР №30/14 від 20.10.2017 ОСОБА_2 було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва, яка в подальшому 08.10.2021 була зареєстрована за кадастровим номером 8000000000:78:309:0004. Згідно скриншоту з кадастрової карти України, після того як ОСОБА_2 було надано земельну ділянку у власність, поряд також виникли сформовані земельні ділянки, яких на момент подання позивачем клопотання не було. Позивачем встановлено, що пунктом 3 рішення ВМР від 25.11.2021 №14/43, ОСОБА_2 було затверджено проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передано йому у власність, земельну ділянку площею 0,0700 га (кадастровий номер 8000000000:78:309:0004) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (код згідно КВЦПЗ 02.01), яка розташована в межах АДРЕСА_1 . Позивач вказує, що на одну і ту саму земельну ділянку було подано два клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою. ОСОБА_2 подав клопотання на отримання дозволу на спірну ділянку, для будівництва у жовтні 2017 року. Позивач, як учасник бойових дій (УБД), маючи право на першочергове отримання земельної ділянки, клопотання на отримання дозволу на спірну ділянку, для будівництва житла, подав 22.05.2020, яка на той час була вільна. Відповідач не повідомив позивачу, що на спірну ділянку вже подано клопотання про надання дозволу іншою особою і надано дозвіл на розробку проекту, а тому подальші дії позивача були правомірні і добросовісні. Відповідач фактично надав необґрунтовану перевагу відведенні земельної ділянки ОСОБА_2 , тобто діяв недобросовісно, що є порушенням конституційного права на рівність перед законом, гарантованого статтею 24 Конституції України. Вважає, що рішення відповідача від 25.11.2021 за №14/43 винесено незаконно, оскільки позивач пройшов визначені законом етапи, які дають йому право на першочергове отримання земельної ділянки у власність, однак Вишгородська міська рада надала необґрунтовану і незаконну перевагу у відведенні земельної ділянки іншій особі, чим неправомірно позбавила позивача права власності на майно у вигляді «правомірних очікувань», та допустив порушення конституційного права позивача на рівність перед законом, гарантованого статтею 24 Конституції України, в зв`язку з чим виникла необхідність звернутися до суду.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 26.04.2024 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано час для усунення недоліків, зазначених у вказаному судовому рішенні.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 02.05.2023 позовну заяву ОСОБА_1 до Вишгородської міської ради, про скасування рішення органу місцевого самоврядування, прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за правилами загального позовного провадження з проведенням підготовчого засідання 21.06.2023 о 16:00, про що повідомлено учасників провадження. Також вказаною ухвалою суду, залучено до участі у цивільній справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 .

Ухвалою Вишгородського районного суду від 28.02.2024, за клопотанням позивача, змінено процесуальний статус ОСОБА_2 з третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на співвідповідача.

На стадії підготовчого провадження брали участь: позивач (у режимі відеоконференції), відповідач ОСОБА_2 (у судовому засіданні 28.06.2024) та його представник адвокат Карпов А.І. Представник Вишгородської міської ради до суду не з`явився, при цьому, 05.09.2024 від вказаного відповідача надійшов лист про розгляд справи у відсутності їх представника.

Під час проведення підготовчого провадження судом з`ясовано всі питання, передбачені частиною другою статті 197 ЦПК України, зокрема: прийнято відзив на позовну заяву, з додатками, враховуючи, що відповідач-2 перебуває на військовій службі, а його представник вступив у справу та ознайомився із матеріалами справи 15.07.2024, при цьому позивач не скористався правом подати відповідь на відзив; щодо вирішення питання про зупинення провадження у справі з підстав перебування відповідача-2 на військовій службі, з урахуванням думки позивача та представника відповідача-2, вирішено не розглядати клопотання про зупинення провадження у справі на цій стадії, враховуючи присутність представника відповідача-2. Водночас, як зазначив представник відповідача-2, подальший розгляд справи залежатиме від обставин справи та позиції його довірителя.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 19.09.2024 закрито підготовче провадження та призначено цивільну справу до судового розгляду.

Відповідно до статтею 174 ЦПК України, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

У судовому засіданні, призначеному на 14.11.2024 брали участь: позивач (у режимі відеоконференції), відповідач ОСОБА_2 та його представник. Представник відповідача Вишгородської міської ради до суду не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, поважності причин неявки до суду не повідомив.

Вирішуючи питання про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача Вишгородської міської ради, суд враховує положення статті 223 ЦПК України, відсутність заперечень у присутніх учасників провадження, наявність у матеріалах справи письмових пояснень та клопотання про розгляд справи у відсутності представника Вишгородської міської ради.

У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позові та додаткових поясненнях, просив позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник заперечували проти задоволення позову з підстав, викладених у відзиві.

Так, у відзиві на позовну заяву, ОСОБА_2 та його представник просять відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 , вказуючи, що позовна заява є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, а позов є штучно створеним спором, вимоги якого спрямовані на обмеження законних повноважень ВМР приймати рішення, порушення майнових і немайнових прав не тільки ОСОБА_2 , а й інших осіб, на сформовані та передані у власність земельні ділянки, на які розповсюджується особистий інтерес позивача викладений в змісті позовної заяви. У відзиві зазначено, що позивач неприховано маніпулює своїм статусом учасника бойових дій та не має переваги перед учасником бойових дій ОСОБА_2 .. Статус учасника бойових дій та внутрішньо переміщеної особи позивач зокрема використовував у період 2020-2022 років та неодноразово звертався до різних органів місцевого самоврядування м. Києва та Київської області, в тому числі до Вишгородської міської ради з клопотаннями отримати дозвіл на розробку проектів землеустрою мотивуючи бажанням отримати безкоштовно у власність земельні ділянки різного цільового призначення, для житлового будівництва, для садівництва, для будівництва гаражу, тощо. З аналогічними клопотаннями зверталась дружина позивача на підставі довідки внутрішньо переміщеної особи, про що сам позивач пояснив в своїх письмових поясненнях додавши ксерокопію одного з клопотань дружини. ОСОБА_2 просить, під час вирішення справи судом, врахувати, що він з 2014 року є активним учасником захисту України від російської агресії, є учасником бойових дій, у зв`язку з чим, на нього розповсюджується всі гарантії соціального захисту визначені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Більш того, ОСОБА_2 з 14.11.2022 по теперішній час перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації у військовій частині НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка виконує бойові завдання у зоні бойових дій на Сході України, приймає безпосередню участь у бойових діях та виконує бойові завдання, що підтверджується документами, які містяться у матеріалах справи. Відповідач та його представник вказують, що 20.10.2017 рішення Вишгородської міської ради №30/14 від 20.10.2017, ОСОБА_2 було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва житлового будинку. ОСОБА_2 , маючи статус учасника бойових дій та першочергове право на отримання земельної ділянки, першим скористався цим правом та у 2017 році першим звернувся до Вишгородської міської ради, отримавши дозвіл на розробку проекту землеустрою на земельну ділянку, затверджений вказаним рішенням. 22.05.2020 ОСОБА_1 , навмання звернувся до Вишгородської міської ради з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою земельної ділянки невизначеного розташування, після чого вчиняє дії, спрямовані на примушення ВМР до надання бажаного йому результату та порушення прав ОСОБА_2 та інших осіб, незважаючи на те, що земельні ділянки сформовані та передані у власність іншим громадянам, в тому числі ОСОБА_2 відповідно до чинного законодавства. У вересні 2021 року ОСОБА_2 першому виготовлено проект землеустрою, відповідно до чинного законодавства земельна ділянка була сформована в Державному земельному кадастрі загальною площею 0,7000га та 08.10.2021 зареєстрована за кадастровим номером 8000000000:78:309:0004, що підтверджується Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 08.10.2021 HB-0712029502021. 25.11.2021 чотирнадцятою сесією VIII скликання Вишгородської міської ради Київської області прийнято рішення «Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам» №14/43, яким вирішено затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передати у власність гр. ОСОБА_2 земельну ділянку площею, 0,0700 га (кадастровий номер 8000000000:78:309:0004) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (Код згідно КВЦПЗ 02.01), яка розташована в межах АДРЕСА_1 . Рішенням Вишгородської міської ради №30/14 від 20.10.2017 не встановлено термінів для виготовлення проекту землеустрою для вказаних у ньому осіб. Законодавством чинним станом на жовтень 2017 року - листопад 2021 року не встановлено обмежень терміну на розробку проекту землеустрою, а тому ОСОБА_2 разом з іншими особами - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , замовили проекти землеустрою коли їм було зручно. Рішенням Вишгородської міської ради, яке оскаржується ОСОБА_1 , затверджено проекти землеустрою та надано у власність земельні ділянки, розташовані в одній локації на АДРЕСА_1 , не тільки для ОСОБА_2 , а ще й для ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , реалізувавши вказаним особам права передбачені законом. Вважають, що відповідачі у цій справі діяли добросовісно, у передбачений законом спосіб, а взаємовідносини ОСОБА_1 з Вишгородською міською радою щодо ненадання дозволу на розроблення проекту землеустрою земельної ділянки не можуть бути підставою для позбавлення ОСОБА_2 права на реалізацію гарантій. Щодо доказів, наданих позивачем, відповідач та його представник вказують, що ОСОБА_1 до свого клопотання від 22.05.2020 до ВМР надав викопіювання невідомого походження без будь-якої прив`язки за часом та датою формування викопіювання та невідомо з якої карти із графічним розміщенням місця розташування невідомо яких розмірів земельної ділянки. При цьому, копії клопотання ОСОБА_1 з графічними матеріалами додані Вишгородською міською радою до письмових пояснень від 14.12.2023 року. Візуально неозброєним оком видно, що на вказаному додатку до заяви ОСОБА_1 намальований прямокутник з бажаним розміщенням земельної ділянки, який накладається на щонайменше дві з чотирьох сформованих на даний час земельних ділянки. Розміри цих накладень, а також на які саме земельні ділянки може здійснюватись накладення, візуально не можливо визначити, адже в клопотанні ОСОБА_1 від 22.05.2020, не зазначено прив`язки окрім приблизного розташування і приблизної площі. Невизначеність при поданні клопотання від 22.05.2020 містить ризики маніпулювання позивачем. Вишгородська міська рада прийняла рішення на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 24.12.2020 у справі №320/7819/20 за позовом ОСОБА_1 , яке позивач не оскаржив. Також, відповідач та його представник зазначають, що рішенням XVI сесії Вишгородської міської ради VII скликання від 24.12.2021 №16/53 «Про відмову у наданні дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність гр. ОСОБА_1 » виявлено, що даним рішенням відмовлено ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку земельної ділянки за двома пунктами, у зв`язку з тим, що земельні ділянки 8000000000:78:309:0001 та 8000000000:78:309:0003 передані у власність ОСОБА_5 та ОСОБА_6 відповідно. Водночас, ОСОБА_1 до додаткових пояснень на пояснення відповідача Вишгородської міської ради, долучено інші зображення невідомого походження нібито з кадастрової карти, які відрізняються від доданих до заяви від 22.05.2020, з графічними зображеннями невідомого походження датованими 07.05.2024 земельних ділянок, які сформовані на даний час та необґрунтовано написав, що він нібито бажав саме земельну ділянку, яка зараз належить ОСОБА_2 , що не відповідає дійсності, так як не відповідає поданим ОСОБА_1 з клопотанням про надання земельної ділянки до Вишгородської міської ради від 22.05.2020 викопіюванням, що може призвести до неправильного трактування викопіювань. ОСОБА_2 та його представник вказують на зловживання позивачем його статусом учасника бойових дій, та вважають, що він немає переважного права, порівняно з ОСОБА_2 , на отримання земельної ділянки у м. Вишгород, а також вказують, що ОСОБА_1 та його дружина, які, як сам ОСОБА_1 вказував у своїх зверненнях, після початку війни на Донбасі переїхали жити в м. Київ, а потім в м. Вишгород і зареєструвалися як внутрішньо переміщені особи. ОСОБА_1 , користуючись своїм статусом учасника бойових дій, який отримав у 1996 році, неодноразово звертався для отримання дозволу на розроблення проектів землеустрою на різні земельні ділянки для житлового будівництва та садівництва в місті Києві та Київській області. Позовні вимоги ОСОБА_1 порушують майнові права не тільки ОСОБА_2 , а й ОСОБА_5 та ОСОБА_6 та інших осіб, яким в 2017 році було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою. Адже позивач, подавши відповідне клопотання мав бажання отримати 0,1000 га, як він вказує на тому ж житловому масиві, тобто виявив бажання отримати земельну ділянку площею на 0,0300 га більшу ніж ті, що були надані ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_6 . Сторона відповідача стверджує, що ОСОБА_1 не має законних правових підстав оскаржувати рішення чотирнадцятої сесії VIII скликання Вишгородської міської ради Київської області «Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам» №14/43 від 25.11.2021, яким затверджено проекти землеустрою та надано у власність земельні ділянки для ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , та ОСОБА_2 , яке не має для них правових наслідків по відношенню до позивача, не порушує його права та не позбавляє його права у встановленому законом порядку звернутись для отримання дозволу на розробку проекту землеустрою будь-якої іншої вільної не сформованої відповідно земельного законодавства земельної ділянки. На думку відповідача, зазначене свідчить про невірно обраний позивачем спосіб захисту його прав, при тому, що ним не оскаржувалося рішення XVI сесії Вишгородської міської ради VIII скликання від 24.12.2021 №16/53 «Про відмову у наданні дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність гр. ОСОБА_1 ». Неефективність способу захисту полягає в тому, що задоволення необґрунтованих позовних вимог позивача не вирішує спір остаточно, не захищає ніяких прав та інтересів позивача, не відновлює та не створює для нього прав та обов`язків, але однозначно порушує права третіх осіб та суперечить практиці Верховного суду України, викладеній у постанові від 05.10.2022 №813/1813/18 та інших.

У письмових поясненнях щодо позовних вимог ОСОБА_1 , відповідач Вишгородська міська рада, заперечуючи проти задоволенні позову, зазначила, що клопотання позивача від 22.05.2020, зазначене у позові 363/2068/23 вже було предметом розгляду у Київському окружному адміністративному суді у справі 320/7819/20, за результатами розгляду якого прийнято рішення Київського окружного адміністративного суду від 24.12.2020 у справі 320/7819/20 та було виконане відповідачем у повному обсязі. Клопотання ОСОБА_1 від 22.05.2020 (вх. 2-31/3-2892 від 26.05.2020) розглянуто Вишгородською міською радою VIII скликання та прийнято рішення від 24.12.2021 №16/53 «Про відмову у наданні дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність гр. ОСОБА_1 ». Рішення Вишгородської міської ради від 24.12.2021 №16/53 прийнято у зв`язку з тим, що земельна ділянка (кадастровий номер 8000000000:78:309:0003) передана у власність гр. ОСОБА_6 рішенням Вишгородської міської ради №14/43 від 25.11.2021. Тобто, на час прийняття рішення (станом на 24.12.2021) земельна ділянка перебувала у приватній власності іншої фізичної особи. Вважають, що позов ОСОБА_1 є необґрунтованим та безпідставним, а тому просять відмовити у його задоволенні у повному обсязі.

У відповідь на письмові пояснення Вишгородської міської ради, позивач надав додаткові пояснення вказуючи про невиконання відповідачем рішення Київському окружному адміністративному суді у справі 320/7819/20, оскільки відмовив у наданні дозволу на затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність за його зверненням. Також, позивач вказує, що з аналізу викопіювання з плану зонування території міста Вишгород, скриншотів № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , АДРЕСА_3 та додатків, ОСОБА_6 отримав земельну ділянку № НОМЕР_4 , а ОСОБА_2 земельну ділянку №4, яку позивач намагався отримати.

Заслухавши позивача, відповідача ОСОБА_2 та його представника, дослідивши у судовому засіданні письмові докази у справі, повно і всебічно з`ясувавши обставини справи, оцінивши докази на підтвердження таких обставин у їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову з таких підстав.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною першою статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із частиною першою статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Статтею 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше, як за звернення особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

Судом встановлено, що згідно з посвідченням серія НОМЕР_5 від 14.12.1996, ОСОБА_1 є учасником бойових дій (том 1 а.с.42).

22.05.2020 позивач звернувся до голови Вишгородської міської ради Момот О.В. з клопотанням про надання земельної ділянки, у якому просив надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 0,10 га, яка знаходиться в межах земель зони садибної забудови (Ж-1) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), шляхом розміщення модульного будинку, у відповідності до викопіювання з кадастрової карти (том 1 а.с. 14-15).

Оскільки, Вишгородська міська рада не прийняла жодного рішення за результатами розгляду вказаного клопотання, ОСОБА_1 оскаржив таку бездіяльність до суду.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 24.12.2020 року у справі №320/7819/20 зобов`язано Вишгородську міську раду надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приблизною площею 0,10 гектара, яка знаходиться в межах земель зони садибної забудови (Ж-1) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка знаходиться поряд з ділянкою за адресою: АДРЕСА_2 у відповідності до викопіювання з кадастровою карти (том 1 а.с. 17-28).

Постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області ЦМУ МЮ (м. Київ) відкрито виконавче провадження №66060482 щодо примусового виконання вказаного вище рішення суду (а.с. 29-31), а 24.03.2021 за заявою ОСОБА_1 щодо невиконання рішення суду, внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за частиною першою статті 382 КК України (том 1 а.с. 31).

10.11.2021 Виконавчий комітет ВМР надіслав ОСОБА_1 листа, у якому зазначено, що 04.09.2017 до апарату виконавчого комітету Вишгородської міської ради надійшла заява гр. ОСОБА_2 про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд орієнтовною площею 0,0700 га, яка розташована в АДРЕСА_1 . 20.10.2017 Вишгородською міською радою прийнято рішення №30/14 «Про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам» (пункт 5 даного рішення гр. ОСОБА_2 ). ОСОБА_1 повідомлено про неможливість надання копії рішення від 20.10.2017 №30/14 та рекомендовано завернутися до архівного відділу Вишгородської районної державної адміністрації, а також про можливість ознайомитися із вказаним рішення у вільному доступі, зазначивши посилання на сайт. Також, ОСОБА_1 повідомлено, що до апарату виконавчого комітету Вишгородської міської ради 26.10.2021 надійшло клопотання гр. ОСОБА_2 стосовно затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 0,0700 га (кадастровий номер 8000000000:78:309:0004) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована в АДРЕСА_1 . Станом на час складання листа, зазначено, що Вишгородською міською радою не приймалося рішення про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (кадастровий номер 8000000000:78:309:0004) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована в АДРЕСА_1 (том 1 а.с. 32-33).

25.11.2021, чотирнадцятою сесією VIII скликання Вишгородської міської ради Київської області було прийнято рішення «Про затвердження проєктів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам» №14/43, згідно якого:

пунктом 1 затверджено проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передати у власність гр. ОСОБА_6 земельну ділянку площею 0,0700 га (кадастровий номер 8000000000:78:309:0003) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (код згідно КВЦПЗ 02.01), яка розташована в межах АДРЕСА_1 , за умови дотримання земельного, містобудівного законодавства та виконання вимог, викладених у пунктах 4-7 даного рішення;

пунктом 2 затверджено проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передати у власність гр. ОСОБА_5 земельну ділянку площею 0,0700 га (кадастровий номер 8000000000:78:309:0001) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (код згідно КВЦПЗ 02.01), яка розташована в межах АДРЕСА_1 , за умови дотримання земельного, містобудівного законодавства та виконання вимог, викладених у пунктах 4-7 даного рішення;

пунктом 3 затверджено проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передати у власність гр. ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,0700 га (кадастровий номер 8000000000:78:309:0004) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (код згідно КВЦПЗ 02.01), яка розташована в межах АДРЕСА_1 , за умови дотримання земельного, містобудівного законодавства та виконання вимог, викладених у пунктах 4-7 даного рішення (том 1 а.с. 34-35).

Як убачається із долучених до письмових пояснень Вишгородської міської ради додатків, заяву ОСОБА_1 від 20.05.2020, з доданими до неї документами, прийнято та зареєстровано у ВМР 26.05.2020 за вх.№2-31/3-2892 (том 1 а.с. 124- 128).

На підставі постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.06.2021 у справі №320/7655/20 та рішення Київського окружного адміністративного суду від 24.12.2020 у справі №320/7819/20, повторно розглянувши звернення гр. ОСОБА_1 , інші подані документи, враховуючи висновки і рекомендації постійної комісії Вишгородської міської ради з питань регулювання земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища, 24.12.2021 шістнадцятою сесією VIII скликання Вишгородської міської ради Київської області прийнято рішення №16/53, яким:

відмовлено ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, орієнтовною площею 0,10 га, розташованої по АДРЕСА_1 , у відповідності до викопіювання з кадастрової карти, у зв`язку з тим, що земельна ділянка (кадастровий номер 8000000000:78:309:0001) передана у власність гр. ОСОБА_3 рішенням Вишгородської міської ради №14/43 від 25.11.2021;

відмовлено ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, орієнтовною площею 0,10 га, яка розташована поряд із ділянкою за адресою АДРЕСА_2 , у відповідності до викопіювання з кадастрової карти, у зв`язку з тим, що земельна ділянка (кадастровий номер 8000000000:78:309:0003) передана у власність гр. ОСОБА_6 рішенням Вишгородської міської ради №14/43 від 25.11.2021 (том 1 а.с. 129-130).

Також, ВМР надано суду копії документів на підставі яких ОСОБА_6 надано дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку у АДРЕСА_1 , а саме: заяву ОСОБА_6 від 15.09.2017, з додатками (том 1 а.с. 132- 134), клопотання ОСОБА_6 від 29.10.2021 про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною площею 0,07 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд з кадастровим номером 8000000000:78:309:0003, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , з додатками (том 1 а.с. 135-141).

Таким чином, судом встановлено, що земельна ділянка, яку позивач мав намір набути у власність, була передана у власність ОСОБА_6 відповідно до її заяв від 15.09.2017 та від 29.10.21, на підставі рішення Вишгородської міської ради Київської області від 25.11.2021 №14/43.

Правовідносини у сфері забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель регулюються, зокрема, Земельним кодексомУкраїни (далі - ЗК України) таЗаконом України «Про землеустрій»

Згідно зі статтею 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до частини першої статті 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; г) прийняття спадщини; ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Згідно з частиною першою статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до частини шостої статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Згідно з частиною сьомою статті 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Відповідно до частини дев`ятої статті 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Згідно з частинами четвертою, п`ятою та шостою статті 186-1 ЗК України, чинними на час виникнення спірних правовідносин, розробник проекту землеустрою подає на погодження до органу, визначеного в частині першій цієї статті, за місцем розташування земельної ділянки оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Орган, зазначений в частині першій цієї статті, зобов`язаний протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов`язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері. Підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

Відповідно до частини першої статті 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки означає дозвіл власника земельної ділянки здійснити певні дії на землі власника, аби мати змогу в подальшому точно визначити предмет відведення. Отже, цей дозвіл наділяє заінтересовану особу повноваженням ідентифікувати на землі власника земельну ділянку, яку ця особа бажає отримати у власність в майбутньому.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду від 23.06.2021 у справі № 372/3519/17 (провадження № 61-9176св19) зазначено, що орган місцевого самоврядування за результатами розгляду заяви про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою має право вчинити лише такі дії: надати дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надати мотивовану відмову у його наданні з підстав, які прямо передбачені статтею 118 ЗК України.

У постанові від 17.10.2018 у справі № 380/624/16 (провадження № 14-301цс18) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що рішення про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою не є правовстановлюючим актом і не гарантує особі чи невизначеному колу осіб набуття права власності чи користування на земельну ділянку.

У постанові Верховного Суду від 31.05.2021 у справі № 450/2477/19 (провадження № 61-17933св20) зроблено висновок, що рішення про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою є стадією процесу отримання права власності чи користування на земельну ділянку. Звернення особи до органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з метою отримання земельної ділянки у власність чи користування зумовлене інтересом особи на отримання цієї земельної ділянки, за відсутності для цього законних перешкод. Зазначений інтерес, у випадку формування земельної ділянки за заявою такої особи та поданими документами, підлягає правовому захисту. Погодження та затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, яка раніше сформована на підставі проєкту землеустрою іншої особи, порушує законний інтерес такої особи щодо можливості завершити розпочату ним відповідно до вимог чинного законодавства процедуру приватизації земельної ділянки та суперечить вимогам землеустрою. За наявності двох або більше бажаючих отримати земельну ділянку державної чи комунальної власності у власність при безоплатній передачі земельних ділянок в межах встановлених норм (стаття 121 ЗК України), першочергове право на таке отримання має особа, на підставі проєкту землеустрою якої сформована відповідна ділянка, якщо для цього відсутні законні перешкоди».

Відповідач Вишгородська міська рада діяла в межах наданих їй повноважень і підстав для скасування пункт 3 Рішення Вишгородської міської ради від 25.11.2021 за №14/43, прийнятого на 14 сесії VIII скликання, про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передання у власність гр. ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,0700 га (кадастровий номер 8000000000:78:309:0004) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (код згідно КВЦПЗ 02.01), яка розташована в межах АДРЕСА_1 , суд не вбачає.

ОСОБА_1 , який звернувся до Вишгородської міської ради 22.05.2020 із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 0,10 га, яка знаходиться в межах земель зони садибної забудови (Ж-1) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), у відповідності до викопіювання з кадастрової карти, яку було долучено до вказаної заяви, з урахуванням часу оскарження бездіяльності ВМР, на час прийняття 25.11.2021, чотирнадцятою сесією VIII скликання Вишгородської міської ради Київської області рішення «Про затвердження проєктів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам» №14/43, а саме у власність громадянам: ОСОБА_6 земельну ділянку площею 0,0700 га (кадастровий номер 8000000000:78:309:0003) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (код згідно КВЦПЗ 02.01), яка розташована в межах АДРЕСА_1 ; ОСОБА_8 земельну ділянку площею 0,0700 га (кадастровий номер 8000000000:78:309:0001) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (код згідно КВЦПЗ 02.01), яка розташована в межах АДРЕСА_1 ; ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,0700 га (кадастровий номер 8000000000:78:309:0004) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (код згідно КВЦПЗ 02.01), яка розташована в межах АДРЕСА_1 .

Оскаржуваним пунктом 3 вказаного рішення, було затверджено проєкт відповідачу - ОСОБА_2 , при цьому судом встановлено, що земельна ділянка, яку позивач мав намір набути у власність, передана у власність ОСОБА_6 . Як і ОСОБА_6 так і ОСОБА_2 раніше звернулися до ВМР із заявами про надання їм дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку у АДРЕСА_1 ,та за клопотаннями вказаних осіб від 26.10.2021 затверджено проєкти землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

Водночас, судом встановлено, що у зв`язку з тим, що земельна ділянка (кадастровий номер 8000000000:78:309:0001) передана у власність гр. ОСОБА_3 , а земельна ділянка (кадастровий номер 8000000000:78:309:0003) передана у власність гр. ОСОБА_6 , 24.12.2021 Вишгородською міською радою прийнято рішення №16/53, яким відмовлено ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, орієнтовною площею 0,10 га, розташованої по АДРЕСА_1 , у відповідності до викопіювання з кадастрової карти.

Вказане рішення ВМР позивачем не оскаржується.

Крім того, розглядаючи спір у подібних правовідносинах, Верховний Суд у постанові від 04.08.2021 у справі № 450/3693/18 (провадження № 61-4944св21) зазначив, що ненадання відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або вмотивованої відмови у його наданні у встановлений строк, не перешкоджає розробленню проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, оскільки особа має право замовити розроблення такого проєкту самостійно.

Позивач не подав до ВМР та не надав суду відомостей про замовлення такого проекту.

Оскаржуваний позивачем пункт 3 рішення Вишгородської міської ради від 25.11.2021 №14/43, про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передання у власність гр. ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,0700 га (кадастровий номер 800000000000:78:309:0004) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована в межах АДРЕСА_1 , жодним чином не стосується клопотання позивача від 22.05.2020. На час прийняття Вишгородською міською радою оскаржуваного пункту 3 рішення Вишгородської міської ради від 25.11.2021 №14/43, у ОСОБА_1 не існувало жодних прав на цю земельну ділянку, які б могли бути порушені внаслідок прийняття оскаржуваного рішення.

Щодо законності прийняття рішення Вишгородської міської ради №14/43 від 25.11.2021 «Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок громадянам», ОСОБА_2 отримав дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою рішенням Вишгородської міської ради від 20.10.2017 №30/14 «Про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність громадянам», після чого Вишгородська міська рада затвердила проект землеустрою рішенням Вишгородської міської ради від 25.11.2021 №14/43 «Про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність громадянам» у порядку, передбаченому Земельним Кодексом України.

Відповідно до статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Частиною другою статті 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Відповідно до статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно вимог статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно статті 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно з частиною першою статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.09.2020 у справі №688/2908/16-ц (провадження № 14-28цс20) вказано, що: «обов`язок діяти добросовісно поширюється на обидві сторони. Так, може кваліфікуватися як недобросовісна така поведінка власника земельної ділянки (в особі органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування), коли він необґрунтовано зволікає з наданням дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, не повідомляє чи несвоєчасно повідомляє про відмову у наданні дозволу або не наводить вичерпні мотиви такої відмови, надає дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, завідомо знаючи про перешкоди у наданні земельної ділянки в оренду, необґрунтовано зволікає з розглядом проєкту землеустрою щодо відведення, безпідставно відмовляє у його затвердженні і у той же час надає дозвіл на розробку проєкту землеустрою та затверджує цей проєкт щодо іншої особи.

З іншого боку, якщо особа, отримавши дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, сама зволікає з його розробкою та поданням на затвердження, вона цілком може очікувати, що земельна ділянка буде надана в користування іншій особі. Не вважатиметься добросовісною і поведінка особи, яка отримала дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розробила проєкт та подала його на затвердження, завідомо знаючи про перешкоди у наданні земельної ділянки в оренду.

Не можна вважати справедливим і розумним надання землі особі, яка пізніше за інших звернулася з відповідною заявою, але якій тим не менше надано перевагу. Такий підхід може створювати підґрунтя для розвитку корупції.

Таким чином, ОСОБА_1 не довів наявності підстав для скасування пункту 3 рішення Вишгородської міської ради від 25.11.2021 за №14/43, прийнятого на 14 сесії VIII скликання, про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передання у власність гр. ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,0700 га (кадастровий номер 8000000000:78:309:0004) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (код згідно КВЦПЗ 02.01), яка розташована в межах АДРЕСА_1 .

Наявні у матеріалах справи докази не підтверджуються порушеного права позивача, у зв`язку з чим, в задоволенні даного позову слід відмовити.

Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статтею 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Керуючись статтями 14, 19, 144 Конституції України, статтями 3, 12, 81, 83, 118, 122, 186, 186-1, ЗК України, статтями 16, 316, 317, 319, 321 ЦК України, статтями 2-5, 12, 13, 76- 89, 133, 141, 174, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

у задоволенні позову ОСОБА_1 до Вишгородської міської ради, ОСОБА_2 , про скасування рішення органу місцевого самоврядування відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення суду складено 30.12.2024.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , НОМЕР_6 , адреса: АДРЕСА_4 ;

Відповідачі: Вишгородська міська рада, ЄДРПОУ 04054866, адреса: Київська обл., м. Вишгород, пл. Шевченка, 1;

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_7 , адреса: АДРЕСА_5 .

Суддя О.П. Лукач