Рішення

від 20.12.2024 по справі 910/1849/23

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Номер провадження 2/754/4931/24

Справа №910/1849/23

РІШЕННЯ

Іменем України

20 грудня 2024 року Деснянський районний суд міста Києва в складі:

головуючого - судді - Сенюти В.О.,

секретар судового засідання - Кочерга І.Ю.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_3

представника відповідача - Кондратенко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Державного агентства України з питань кіно, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Державне підприємство «Національний центр Олександра Довженка» про визнання незаконним і скасування наказу, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду міста Києва із позовом до відповідача Державного агентства України з питань кіно, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Державне підприємство «Національний центр Олександра Довженка» про визнання незаконним і скасування наказу.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 31.10.2022 відповідачем прийнято наказ № 108-к/тр «Про увільнення від виконання обов`язків генерального директора ДП «Національний центр Олександра Довженка». Позивачка вважає вказаний наказ незаконним. Вважає, що Держкіно не мало належного обсягу повноважень та належних підстав для проведення перевірки Довженко-Центру з тих питань, які були визначені у наказі від 27.07.2022 № 95. За своєю сутністю перевірка, проведена згідно наказом Держкіно від 27.07.2022 № 95 була заходом державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, оскільки мала на меті виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктом господарювання - Довженко -Центром. Позивачка вважає, що відповідач діяв поза межами своїх визначених законом повноважень на проведення заходів державного нагляду (контролю), а також за відсутності підстав для проведення таких заходів, визначених урядом на період дії воєнного стану. На підставі викладеного, позивачка просить визнати незаконним і скасувати наказ Державного агентства України з питань кіно від 31.10.2022 № 108-к/тр «Про увільнення від виконання обов`язків генерального директора державного підприємства «Національний центр Олександра Довженка» та здійснити розподіл судових витрат.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.06.2023 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 09.01.2024 залишено без змін рішення Господарського суду міста Києва від 15.06.2023.

Постановою Верховного Суд від 04.06.2024 рішення Господарського суду міста Києва від 15.06.2023, постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.01.2024 скасовано, провадження у справі № 910/1849/23 закрито. Роз`яснено позивачці, що розгляд вказаної справи віднесено до компетенції суду цивільної юрисдикції та вона має право протягом 10 днів з дня отримання постанови звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

Ухвалою Верховного Суду від 26.06.2024 задоволено заяву позивачки ОСОБА_1 . Справу № 910/1849/23 передано до Деснянського районного суду міста Києва.

Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 01.08.2024 справу № 910/1849/23 прийнято та відкрите загальне позовне провадження.

Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 09.10.2024, яка занесена до протоколу судового засідання закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

Сторона відповідача подала відзив на позовну заяву, відповідно до якого позовні вимоги не визнає, просить в їх задоволенні відмовити. Вважає позовні вимоги необгрунтованими та не підкріпленими належними та допустимими доказами. Вважає, що відповідач не був зобов`язаний обгрунтовувати підстави прийняття рішення щодо увільнення ОСОБА_1 від тимчасового виконання обов`язків керівника Центру Довженка, оскільки це є дискрецією органу управління. Стороною позивача не доведено про наявність порушеного права.

Представник позивачки в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила задовольнити з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила у задоволенні позову відмовити з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

В судовому засіданні, яке мало місце 10.12.2024 був присутній представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, який підтримав вимоги позовної заяви. В подальшому в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомляв.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами п. п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Судом встановлено, що наказом ДП «Національний центр Олександра Довженко» № 68-К від 30.08.2019 ОСОБА_1 , начальника відділу виставкових проектів та освітніх програм, з 02.09.2019 за її згодою переведено постійно на посаду керівника Музею кіно Державного підприємства «Національний центр Олександра Довженка».

Відповідно до наказу від 15.04.2021 № 155-к Міністерство культури та інформаційної політики України (яке відповідно до пункту 1.3 Статуту Центру, затвердженого наказом Міністерства культури та інформаційної політики України від 03.06.2020 № 1879 (діюча редакція) є уповноваженим органом управління) поклало виконання обов`язків генерального директора Державного підприємства «Національний центр Олександра Довженка» на ОСОБА_1 , керівника музею Центру.

Відповідно до наказу Державного агентства України з питань кіно «Про проведення перевірки Державного підприємства «Національний центр Олександра Довженка» від 28.07.2022 № 95 була проведена перевірка Державного підприємства «Національний центр Олександра Довженка». За результатами проведеної перевірки установлено порушення, які Держкіно (уповноважений орган управління) рекомендовано усунути та вжити заходів щодо притягнення до відповідальності осіб, за неналежне виконання своїх службових обов`язків, що призвело до виявлених в ході перевірки порушень та недоліків.

Разом з тим згідно наведеної у службовій записці від 27.10.2022 № 74/5/8-22 першого заступника Голови Держкіно інформації невиконання доручень та наказів уповноваженого органу управління з боку керівництва Центру має систематичний характер, що в результаті призводить до неефективного управління Центром та майном, переданим Центру в управління.

З огляду на те, що керівництвом Центру не вжито заходів по усуненню недоліків та не проінформовано Держкіно про проведену роботу, що вказує на неефективне управління Центром та неналежне виконання посадових обов`язків керівництва Центру, відповідно до наказу Державного агентства України з питань кіно від 31.10.2022 № 108-к/тр «Про увільнення від виконання обов`язків генерального директора державного підприємства «Національний центр Олександра Довженка», з 02.11.2022 ОСОБА_1 , керівника Музею кіно Державного підприємства «Національний центр Олександра Довженка», увільнено від виконання обов`язків генерального директора Державного підприємства «Національний центр Олександра Довженка».

Позивачка ОСОБА_1 вказує, що рішення Державного агентства України викладене в наказі від 31.10.2022 № 108-к/тр «Про увільнення від виконання обов`язків генерального директора державного підприємства «Національний центр Олександра Довженка» ухвалено з мотивів, які є безпідставними та необґрунтованими, оскільки ґрунтуються на результатах перевірки, проведеної за наказом від 28.07.2022 № 95, яка була заходом державного нагляду (контролю) щодо державного підприємства «Національний центр Олександра Довженка», на проведення якого відповідач не мав достатнього обсягу повноважень і підстав, а висновки перевірки, оформлені актом від 02.09.2022 № 1, є змістовно хибними, оскільки вони ґрунтуються або на поверхневій та неповній оцінці питань, що були предметом перевірки, або на неправильному тлумаченні і застосуванні законодавства, або містить логічні хиби. Позивачка також стверджує, що обставини, викладені у службовій записці від 28.10.2022 № 74/5/8-22, не повною мірою відповідають дійсності і у будь-якому разі, не свідчать про неналежне виконання нею обов`язків генерального директора державного підприємства «Національний центр Олександра Довженка», у зв`язку з чим позивачка просить суд визнати незаконним та скасувати наказ Державного агентства України з питань кіно від 31.10.2022 № 108-к/тр «Про увільнення від виконання обов`язків генерального директора державного підприємства «Національний центр Олександра Довженка».

Відповідно до письмових матеріалів справи, Державне підприємство «Національний центр Олександра Довженка» створене на виконання Указу Президента України №511/94 від 10.09.1994 «Про заходи щодо відзначення 100-річчя від дня народження Олександра Довженка », відповідно до наказів Міністерства культури і туризму України №562 від 01.11.1994 «Про створення Національного центру Олександра Довженка у м. Києві» та №429 від 22.08.1996 «Про початок діяльності Національного центру О. Довженка» на підставі Закону України «Про кінематографію» та передано до сфери управління Міністерства культури і туризму України згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України №192-р від 10.06.2005.

Державне підприємство «Національний центр Олександра Довженка» є правонаступником Державної установи «Національний центр Олександра Довженка» та Госпрозрахункового підприємства «Київська кінокопіювальна фабрика» згідно з наказом Міністерства культури і мистецтв України №161 від 24.03.1999 «Про реорганізацію Київської кінокопіювальної фабрики та Національного центру Олександра Довженка», а також Державного підприємства «Українська кіностудія анімаційних фільмів» згідно з наказом Міністерства культури України №256 від 29.03.2019 «Про реорганізацію Державного підприємства «Українська кіностудія анімаційних фільмів».

Згідно з п. 1.3 статуту Державного підприємства «Національний центр Олександра Довженка», затвердженого наказом Міністерства культури та інформаційної політики України №1879 від 03.06.2020, підприємство за своєю організаційно-правовою формою є державним підприємством, заснованим на державній власності та належить до сфери управління Міністерства культури та інформаційної політики України (уповноважений орган управління).

Відповідно до ст. 73 ГК України державне унітарне підприємство утворюється компетентним органом державної влади в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини державної власності, як правило, без поділу її на частки, і входить до сфери його управління. Орган державної влади, до сфери управління якого входить підприємство, є представником власника і виконує його функції у межах, визначених цим кодексом та іншими законодавчими актами. Майно державного унітарного підприємства перебуває у державній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання чи праві оперативного управління. Органами управління державного унітарного підприємства є: керівник підприємства, який призначається (обирається) суб`єктом управління об`єктами державної власності, що здійснює функції з управління підприємством, або наглядовою радою такого підприємства (у разі її утворення) і є підзвітним органу, який його призначив (обрав); наглядова рада підприємства (у разі її утворення), яка в межах компетенції, визначеної статутом підприємства та законом, контролює і регулює діяльність керівника підприємства. Особливості управління державним унітарним підприємством визначаються ЗУ «Про управління об`єктами державної власності».

За розпорядженням Кабінету Міністрів України №91-р від 26.01.2022 Державне підприємство «Національний центр Олександра Довженка» передано зі сфери управління Міністерства культури та інформаційної політики України до сфери управління Державного агентства України з питань кіно.

Наказом Державного агентства України з питань кіно №79 від 30.06.2022 затверджено Акт приймання-передачі нерухомого майна цілісного майнового комплексу Державного підприємства «Національний центр Олександра Довженка».

У відповідності до розділу 8 статуту Державного підприємства «Національний центр Олександра Довженка» до виключної компетенції уповноваженого органу управління центром, серед інших, належить призначення на посаду та звільнення з посади генерального директора центру, укладення та розірвання з ним контракту, здійснення контролю за додержанням вимог контракту.

Відповідно до п. 9.1 статуту управління центром здійснюється на основі поєднання прав уповноваженого органу управління, єдиноначальності генерального директора центру та самоврядування трудового колективу.

Статтею 19 Конституції України визначено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23.06.2020 у справі №179/1043/16-ц зазначила, що згідно з загальнодозвільним принципом правового регулювання, який поширюється на сферу правомірних приватних відносин, дозволено те, що не заборонено законом.

Державне агентство України з питань кіно виступає як орган управління юридичної особи, та в такому випадку воно не перебуває при здійсненні владних повноважень, які передбачають відносини влади та підпорядкування, а є рівноправним з іншими суб`єктами суб`єктом господарських правовідносин, до яких застосовується цивільно-правовий (диспозитивний) метод регулювання правовідносин «дозволено все, що не заборонено». Названий метод передбачає рівність сторін та надає суб`єктам правовідносин право самостійного вибору між кількома варіантами поведінки, тому про винесенні спірного наказу № 108-к/тр від 31.10.2022 «Про увільнення від виконання обов`язків генерального директора державного підприємства «Національний центр Олександра Довженка» відповідач, як орган управління не був зобов`язаний обґрунтовувати підстави такого рішення.

Наведене кореспондується із позицією Конституційного Суду України, викладеній у рішенні від 12.01.2010 №1-рп/2010. Так, висновки Конституційного Суду України у названому рішенні зводяться до того, що компетентний (уповноважений) орган товариства наділений правом усунути члена виконавчого органу від виконання обов`язків, які він йому визначив, у будь-який час, на свій розсуд, з будь-яких підстав, але за умови, якщо в установчих документах товариства не були зазначені підстави усунення.

Окрім того, поняття «увільнення від виконання обов`язків» не врегульовано чинним законодавством, тому це є дискрецією органу управління. Перевіряючи правомірність дій або рішень Державного агентства України з питань кіно, суд, не втручаючись у дискрецію останнього, з`ясовує і визначає наявність чи відсутність підстав для визнання недійсним оскаржуваних дій або рішень з огляду на відповідність реалізації дискреції закону та на узгодженість дій/рішень, прийнятих на підставі дискреції, з правами особи, процедурними нормами, обставинами справи тощо.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

Таким чином, суд приходить до висновку, що на позивачку згідно з наказом №155-к від 15.04.2021 було лише покладено виконання обов`язків генерального директора Державного підприємства «Національний центр Олександра Довженка», увільнення її від виконання таких обов`язків на підставі оспорюваного наказу відповідача здійснено в межах дискреційних повноважень та на свій розсуд і в контексті встановлення правомірності такого наказу підстави увільнення позивачки від виконання обов`язків не є обставиною, що підлягає встановленню судом.

Доводи сторони позивача про те, що відповідач, прийнявши спірний наказ № 108-к/тр від 31.10.2022 фактично здійснив втручання у приватне життя позивачки суд приймає критично, оскільки всупереч ч. 1 ст. 81 ЦПК України належних, допустимих, достовірних доказів вказаному надано не було.

Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, відтак підстав для задоволення позову суд не вбачає.

Пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України у разі відмови у задоволенні позовних вимог стягнення судового збору покладається на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4,7 , 10, 12, 13, 19, 76, 81, 89, 133, 141, 258, 259, 263, 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Державного агентства України з питань кіно, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Державне підприємство «Національний центр Олександра Довженка» про визнання незаконним і скасування наказу - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення суду складено - 30 грудня 2024 року.

Суддя В.О.Сенюта