Ухвала від 15.08.2025 по справі 910/1849/23

У Х В А Л А

15 серпня 2025 року

м. Київ

справа № 910/1849/23

провадження № 61-8834ск25

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ситнік О. М. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Фаловської І. М.

розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Раєцького Андрія Олександровича на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 20 грудня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 08 квітня 2025 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Державного агентства України з питань кіно, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Державне підприємство «Національний центр Олександра Довженка», про визнання незаконним і скасування наказу та

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила - визнати незаконним і скасувати наказ Державного агентства України з питань кіно від 31 жовтня 2022 року № 108-к/тр «Про увільнення від виконання обов`язків генерального директора Державного підприємства «Національний центр Олександра Довженка».

Зазначає, що 31 жовтня 2022 року відповідачем прийнято наказ № 108-к/тр «Про увільнення від виконання обов`язків генерального директора Державного підприємства «Національний центр Олександра Довженка» (далі - Довженко-Центр), який є незаконним.

Державне агентство України з питань кіно не мало належного обсягу повноважень та належних підстав для проведення перевірки Довженко-Центру з тих питань, які були визначені в наказі від 27 липня 2022 року № 95. За своєю сутністю перевірка, проведена згідно з наказом відповідача від 27 липня 2022 року № 95, була заходом державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, оскільки мала на меті виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктом господарювання - Довженко - Центром.

Вважає, що відповідач діяв поза межами своїх визначених законом повноважень на проведення заходів державного нагляду (контролю), а також за відсутності підстав для проведення таких заходів, визначених урядом на період дії воєнного стану.

20 грудня 2024 року рішенням Деснянського районного суду м. Києва в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

08 квітня 2025 року постановою Київського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.

РішенняДеснянського районного суду м. Києва від 20 грудня 2024 року залишено без змін.

У липні 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Раєцький А. О. подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 20 грудня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 08 квітня 2025 року, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.

Касаційна скарга містить клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження з посиланням на те, що 08 квітня 2025 року в судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частини постанови Київського апеляційного суду, повне рішення суду надіслано до системи «Електронний суд» 10 червня 2025 року о 03:24 год та 12 червня 2025 року заявнику на електронну пошту. В оскаржуваному рішенні суду відсутня дата складення повного рішення, загальний доступ до нього забезпечено в Єдиному держаному реєстрі судових рішень (далі - ЄДРСР) 11 червня 2025 року.

Згідно з положеннями частин першої та другої статті 390 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України)касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій

статті 394 цього Кодексу.

З інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень (далі - ЄДРСР) встановлено, що дата складення повного тексту оскаржуваної постанови Київського апеляційного суду від 08 квітня 2025 року не зазначена. Забезпечено надання загального доступу 11 червня 2025 року.

З урахуванням дати прийняття оскаржуваного судового рішення, дати забезпечення надання загального доступу до тексту оскаржуваної постанови, дати надсилання заявнику оскаржуваної постанови, подання касаційної скарги, строк на касаційне оскарження пропущений з поважних причин і підлягає поновленню відповідно до статті 390 ЦПК України.

Касаційна скарга подана у строк, за формою та змістом відповідає вимогам статті 392 ЦПК України.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанови суду апеляційної інстанції є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

На обґрунтування наявності підстав касаційного оскарження судових рішень за пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України особа, яка подала касаційну скаргу, послалася на те, що суди попередніх інстанцій не врахували правові висновки, викладені у постанові Великої палати Верховного Суду від 02 липня 2019 року в справі 910//23000/17, у постанові Верховного Суду від 18 січня 2023 року в справі № 910/17792/17, що є підставою для відкриття касаційного провадження за пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.

Обґрунтовуючи підстави за пунктом 2 частини другої статті 389 ЦПК України особа, яка подала касаційну скаргу, послалася на те, що існує необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 22 серпня 2018 року в справі № 464/2149/15-ц, від 28 червня 2019 року в справі № 201/15850/17-ц, від 29 квітня 2020 року в справі № 757/61267/16-ц, від 22 серпня 2018 року в справі № 464/2149/15-ц, від 22 серпня 2018року в справі № 464/2149/15-ц, від 28 серпня 2019 року в справі № 201/15850/17-ц, що є підставою для відкриття касаційного провадження за пунктом 2 частини другої статті 389 ЦПК України.

На обґрунтування наявності підстав касаційного оскарження судових рішень за пунктом 3 частини другої статті 389 ЦПК України особа, яка подала касаційну скаргу, вказує, що відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування статті 19 Конституції України в питанні, чи поширюється спеціальнодозвільний принцип на органи державної влади під час виконання ними організаціно-господарських повноважень з управління юридичними особами - об`єктами державної власності, щодо стандарту перегляду (критеріїв оцінки з урахуванням дискреції) рішень, ухвалених органом державної влади під час виконання ним організаційно-господарських повноважень з управління юридичними особами - об`єктами державної власності, у разі їх оскарження до цивільного суду, щодо наявності в органу управління державного підприємства повноважень на ухвалення рішень щодо увільнення особи від виконання обов`язків керівника такого підприємства за умови, що лише така особа може обіймати вказану посаду як переможець конкурсу, що є підставою для відкриття касаційного провадження за пунктом 3 частини другої статті 389 ЦПК України.

Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження за пунктом 1 частини третьої статті 411 ЦПК України, заявник вказує, що суди не дослідили зібрані у справі докази, що є підставою для відкриття касаційного провадження за пунктом 4 частини другої статті 389 ЦПК України.

Також заявник вважає, що у цій справі наявна виключна правова проблема, яка полягає в застосуванні до регулювання тимчасового виконання обов`язків керівників державних підприємств нечинних норм колишнього Союзу Радянських Соціалістичних Республік на території України, що є неможливим у такій категорії спорів, а також полягає в системній проблемі у формуванні єдиної правозастосовчої практики.

Відповідно до частини першої статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження.

Суд не встановив достатніх й обґрунтованих підстав для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження.

Вбачаються підстави для відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Раєцького А. О. та витребування матеріалів справи.

Відповідно до частини першої статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження.

Суд не встановив достатніх й обґрунтованих підстав для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження.

Згідно з частиною восьмою статті 394 ЦПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.

Якщо разом з касаційною скаргою подано заяви чи клопотання, суд в ухвалі про відкриття касаційного провадження встановлює строк, протягом якого учасники справи мають подати свої заперечення щодо поданих заяв чи клопотань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

На підставі наведеного та керуючись статтями 389, 390, 392, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Деснянського районного суду м. Києва від 20 грудня 2024 року та постанови Київського апеляційного суду від 08 квітня 2025 року.

Відкрити касаційне провадження в справі за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Раєцького Андрія Олександровича на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 20 грудня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 08 квітня 2025 року.

Витребувати з Деснянського районного суду м. Києва цивільну справу

№ 910/1849/23 за позовом ОСОБА_1 до Державного агентства України з питань кіно, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Державне підприємство «Національний центр Олександра Довженка», про визнання незаконним і скасування наказу.

Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: О. М. Ситнік

В. М. Ігнатенко

І. М. Фаловська