Ухвала

від 04.12.2024 по справі 1-241/2011

ДРУЖКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження №1-в/229/198/2024

ЄУН 1-241/2011

У Х В А Л А

04 грудня 2024 року м.Дружківка

Дружківський міський суд Донецької області

за головуванням судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Дружківка подання заступника начальника відділу №11 філії Державної установи «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях про приведення вироку суду у відповідність до закону, щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженого за вироком Дружківського міського суду Донецької області від 08.06.2012 року за ст.185 ч.3, 304 ч.1, 70 ч.1 КК України,

встановив:

заступник начальника відділу № 11 філії Державної установи «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях звернувся до суду з поданням про приведення у відповідність згідно з діючим законодавством, на підставі ст.74 КК України, ОСОБА_4 , засудженого вироком Дружкввського міського суду Донецької області від 08.06.2012 року за ч.3 ст.185, 304 ч.1, 70 ч.1 КК України.

В обґрунтування подання зазначено, що згідно з вироком суду від 08.06.2012 сума збитків, завданих ОСОБА_4 , становить у 2011 році 504грн.

08.08.2024 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», яким змінено поняття «вартості викраденого майна» для визначення кримінальної караності крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрат. Крадіжка вважається дрібною, якщо вартість викраденого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3028грн.

Особа, яка засуджена за діяння, караність якого законом усунена, згідно з ч.2 ст.74 КК України, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання. У зв`язку з чим, просить вирішити питання щодо приведення вироку Дружківського міського суду від 08.06.2012 щодо ОСОБА_4 у відповідність до діючого законодавства.

Прокурор в судовому засіданні не заперечував проти задоволення подання.

У судове засідання представник відділу № 11 філії Державної установи «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Засуджений ОСОБА_4 в судове засідання не з`явився.

Відповідно до абз.2 ч.5 ст.539 КПК України неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання (подання), не перешкоджає проведенню судового розгляду, крім випадків, коли їх участь визнана судом обов`язковою або особа повідомила про поважні причини неприбуття.

Враховуючи наведене, суд вважає за можливе розглянути подання органу пробації за відсутності заступника начальника відділу №11 філії Державної установи «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях ОСОБА_5 , засудженого ОСОБА_4 .

Вислухавши прокурора, дослідивши матеріали подання, матеріали кримінального провадження, суд вважає, що подання підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом встановлено, 08.06.2012 року Дружківським міським судом Донецької області ОСОБА_4 засуджено за ч.3 ст.185, ч.1 ст.304, ч.1 ст.70 КК України до покарання у виді 3 років позбавлення волі із звільненням від відбування покарання згідно зі ст.75 КК України з іспитовим строком на 3 роки, з покладенням на нього обов`язків, передбачених ст.76 КК України. Вказаним вироком ОСОБА_4 спричинив майнову шкоду на загальну суму 504 грн. Вирок набув законної сили 26.07.2012 року.

09.08.2024 р. набув чинності Закон України № 3886-IX від 18.07.2024 «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» (далі Закон № 3886-IX), яким внесені зміни до статті 51 (Дрібне викрадення чужого майна) КУпАП.

Положеннями ч.1 ст.51 КУпАП у редакції Закону №3886-IX передбачена відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Частиною 2 ст.51 КУпАП у редакції Закону № 3886-IX установлено, що відповідальність за вчинення дій, передбачених ч.1 ст.51 КУпАП настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, особа, яка вчинила дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, підлягає адміністративній відповідальності.

Аналіз указаних норм закону свідчить про те, що кримінальна відповідальність настає у випадку, якщо розмір викраденого майна перевищує розмір, установлений ст.51 КУпАП, а саме 2 неоподатковувані мінімуми доходів громадян.

Згідно з ч.5 Підрозділу 1 Розділу ХХ Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн., крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп.169.1.1 п.169.1 ст.169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року, яка дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи у розрахунку на місяць, установленого законом станом на 01 січня звітного податкового року.

Як вбачається з вироку Дружківським міським судом Донецької області від 08.06.2012 року ОСОБА_4 засуджено за ст.185 ч.3 КК України. ОСОБА_6 спричинив майнову шкоду на загальну суму 1074грн. Правопорушення вчинене 04.03.2011 року.

Конституційний Суд України в рішенні від 19 квітня 2000 року № 6-рп/2000 (справа про зворотну дію кримінального закону в часі) розтлумачив положення ст. 58 Конституції України щодо зворотної дії у часі кримінально-правової норми, яка пом`якшує або скасовує відповідальність особи, вказавши, що це стосується випадків: коли в диспозиції норми зменшено коло предметів посягання; виключено зі складу злочину якісь альтернативні суспільно-небезпечні наслідки; обмежено відповідальність особи шляхом конкретизації в бік звуження форми вчинення злочину; звужено зміст кваліфікуючих ознак тощо.

Скасування злочинності діяння означає його декриміналізацію. Так, декриміналізація - це скасування кримінального закону, що передбачає кримінальну відповідальність і покарання за конкретне кримінальне правопорушення.

Декриміналізація діяння може здійснюватися такими способами: а) суспільно небезпечне діяння може бути визнане таким, що не є суспільно небезпечним за змістом; б) таким, що не є кримінально протиправним за формою; в) таким, що не є ні суспільно небезпечним за змістом, ні кримінально протиправним за формою.

Підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого КК (ч.1 ст.2 КК України).

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.4 КК України кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння. Часом вчинення кримінального правопорушення визнається час вчинення особою передбаченої законом про кримінальну відповідальність дії або бездіяльності.

Частиною 1 ст.5 КК України визначено, що закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання. Призначена засудженому міра покарання, що перевищує санкцію нового закону, знижується до максимальної межі покарання, встановленої санкцією нового закону. У разі якщо така межа передбачає більш м`який вид покарання, відбуте засудженим покарання зараховується з перерахуванням за правилами, встановленими частиною першою статті 72 цього Кодексу, що визначено положеннями статті 74 КК України.

Пункт 13 ч.1 ст.537 КПК України передбачає, що під час виконання вироків суд, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання, має право вирішувати питання про звільнення від покарання і пом`якшення покарання у випадках, передбачених ч.2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.

Суд вважає необхідним застосувати зворотну дію у часі Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 № 3886-IX, яким внесені зміни до законодавства в частині розмежування відповідальності за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати від кримінально караного діяння, відповідальність за яке передбачена відповідними статтями Кримінального кодексу України за принципом визначення граничного розміру викраденого майна у розмірі до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, за вчинення якого особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності.

Частина 2 ст.74 КК встановлює кримінально-правовий наслідок зворотної дії закону, що скасовує кримінальну протиправність діяння. Якщо злочин декриміналізовано після набуття законної сили вироком суду, яким особа засуджена за такий злочин із призначенням їй покарання, вона має бути негайно звільнена від призначеного судом покарання. Це, зокрема, означає, що, якщо особа відбуває призначене їй покарання - вона звільняється від його невідбутої частини.

За таких обставин, враховуючи часткову декриміналізацію, введену Законом № 3886-IX, на підставі ч.1 ст.5, ч.2 ст.74 КК України, суд приходить до висновку, що подання заступника начальника відділу № 11 філії Державної установи «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях про приведення вироку суду у відповідність до закону підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.58 Конституції України, ст. 5, ч. 2 ст. 74, ст. 185 КК України, Законом України № 3886-ІХ від 18 липня 2024 року «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», ст.ст.372, 376, 537, 539 КПК України, суд

ухвалив:

подання заступника начальника відділу № 11 філії Державної установи «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях про приведення вироку суду у відповідність до закону, щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженого за вироком Дружківського міського суду Донецької області від 08.06.2012 року за ст.185 ч.3, 304 ч.1, 70 ч.1 КК України - задовольнити.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити від відбування покарання, призначеного вироком Дружківського міського суду Донецької області від 08.06.2012 року за ст.185 ч.3, 304 ч.1, 70 ч.1 КК України до 3 років позбавлення волі на підставі ст.75 КК України звільненого з іспитовим строком на 3 роки, у зв`язку з усуненням кримінальної караності діяння.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом семи днів з дня її проголошення до Дніпровського апеляційного суду через Дружківський міський суд Донецької області.

Повний текст ухвали суду складено 05.12.2024 року.

Суддя: ОСОБА_1