Ухвала

від 31.12.2024 по справі 705/4530/21

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження № 22-ц/821/1937/24 Справа № 705/4530/21

УХВАЛА

31 грудня 2024 року м. Черкаси

Черкаський апеляційний суд в складі суддів Сіренка Ю.В., Гончар Н.І., Новікова О.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Черкаського апеляційного суду Сіренка Ю.В., Гончар Н.І., Новікова О.М. від участі в розгляді апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 28 червня 2024 року в справі за позовом Уманського комунального підприємства «Уманьтеплокомуненерго» до ОСОБА_1 про захист прав споживача,

в с т а н о в и в:

Ухвалою Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 28 червня 2024 року дану справу прийнято до провадження та призначено дату та час судового засідання. У прийнятті в межах даної справи заяв ОСОБА_1 від 25.12.2022 та від 12.05.2023 про збільшення позовних вимог відмовлено. Роз`яснено ОСОБА_1 , що відмова в прийнятті заяви про збільшення розміру позовних вимог не перешкоджає зверненню з позовною заявою до суду в загальному порядку.

Не погоджуючись з ухвалою суду, ОСОБА_1 оскаржила її в апеляційному порядку.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 18.11.2024 для розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 28.06.2024 про відмову в прийнятті до провадження в межах цієї справи заяв ОСОБА_1 від 25.12.2022 та від 12.05.2023 про збільшення позовних вимог, визначено колегію суддів: Сіренка Ю.В. (суддя-доповідач), Гончар Н.І., Новікова О.М. (справа № 705/4530/21).

30.12.2024 на адресу Черкаського апеляційного суду через підсистему «Електронний суд» від ОСОБА_1 надійшла заява про відвід від участі в розгляді даної справи колегії суддів Сіренка Ю.В., Гончар Н.І., Новікова О.М.

Заява мотивована тим, що між скаржником та суддею Сіренком Ю.В. існує конфлікт, який є наслідком систематичного порушення прав ОСОБА_1 на справедливий суд. Суддя Сіренко Ю.В. здійснює правосуддя на засадах зловживань та з мотивів помсти за громадську позицію скаржниці щодо численних зловживань вказаним суддею, у тому числі: його незаконне збагачення; незаконне працевлаштування його доньки ОСОБА_2 в орган, який очолює Сіренко Ю.В. , незаконне преміювання його доньки за рахунок зловживання владою та багато інших обставин, які свідчать про використання службового становища всупереч інтересів служби; незаконна участь у справах за участі ОСОБА_1 (справа № 705/4897/22) та примушування інших суддів до зловживань щодо участі у справах скаржниці.

Факт того, що суддя Сіренко Ю.В. умисно та свідомо перешкоджав скаржниці у розгляді апеляційної скарги у даній справі доказано постановою Верховного Суду від 23.10.2024.

Аналогічні порушення під час розгляду даної справи вчинили судді Гончар Н.І. та Новіков О.М., які систематично порушують права скаржниці до доступу до правосуддя.

Станом на 30.12.2024 судді Сіренко Ю.В., Гончар Н.І., Новіков О.М. умисно та свідомо не допускають скаржницю до участі у розгляді даної справи.

ОСОБА_1 зазначає, що принципи гласності та відкритості судового процесу є невід`ємною ознакою прозорості діяльності судової гілки влади, які підвищують рівень довіри суспільства до судової системи.

Однак, ігнорування факту порушення права скаржниці на справедливий суд та доступ до правосуддя свідчить про демонстративне вчинення суддями дисциплінарного проступку, а саме: 1) умисне або внаслідок недбалості: а) інше істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Суддям Сіренку Ю.В., Гончар Н.І. та Новікову О.М. відомі численні підстави для заявлення самовідводу від участі у справах за участі ОСОБА_1 , але, знаючи, що участь у справах за участі скаржниці викликає сумніви в об`єктивності та неупередженості, вказані судді не заявляють заяви про самовідвід, що є черговим доказом порушення ними права скаржниці на розгляд справи «судом, встановленим законом».

Перевіривши доводи заяви про відвід, дослідивши матеріали справи з цього приводу, колегія суддів приходить до висновку, що наведені ОСОБА_1 обставини не є підставами для відводу суддів Сіренка Ю.В., Гончар Н.І., Новікова О.М. від розгляду даної апеляційної скарги, з огляду на таке.

Підстави для відводу суддів визначені статтями 36-37 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Згідно з ч. 2 ст. 36 ЦПК України, суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

Відповідно до частини 3 статті 39 ЦПК відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Порядок вирішення питання про відвід судді регламентується ст. 40 ЦПК України. Відповідно до ч.ч. 3, 8, 11 цієї статті, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

У частині четвертій статті 10 ЦПК України та статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (Hauschildt Case, № 11/1987/134/188, § 46).

Щодо суб`єктивного критерію, то немає підстав стверджувати, що судді виявляють особисту упередженість щодо будь-якого учасника цього спору. Презумпція особистої неупередженості судді діє доти, доки не з`являться докази на користь протилежного.

Згідно з об`єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна підтвердити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним при цьому є те, чи можуть існувати об`єктивно виправдані побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді.

Головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.

ЄСПЛ зазначає, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду». Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного».

У випадку ж самовідводу сам суддя повинен бути переконаним, що є достатньо фактів, які свідчать про його безсторонність.

Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими» (рішення ЄСПЛ від 09 листопада 2006 року у справі «Білуха проти України» (Belukha v. Ukraine), заява № 33949/02).

Апеляційний суд вважає, що відсутні фактичні дані, які можуть ставити під сумнів, у цій справі, безсторонність суддів.

Посилання заявниці на незаконне збагачення судді Сіренка Ю.В. , використання останнім службового становища всупереч інтересів служби, примушування інших суддів суду до зловживань щодо участі у справах ОСОБА_1 ґрунтуються на припущеннях самої заявниці та не підтверджуються жодними належними доказами.

Так само, як і не підтверджуються належними доказами доводи заявниці щодо умисного та свідомого недопуску скаржниці до участі у розгляді даної справи.

Доводи заявниці щодо перешкоджання останній у можливості брати участь у розгляді даної справи також не відповідають обставинам справи. Фактично, вказаний довід зводиться до незгоди ОСОБА_1 з ухвалою Черкаського апеляційного суду від 24.12.2024 про призначення даної справи до розгляду в порядку письмового провадження.

Однак, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (частина четверта статті 36 ЦПК України).

Інших підстав, визначених статтями 36-37 ЦПК України, для відводу не встановлено.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, а тому в задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Сіренка Ю.В., Гончар Н.І., Новікова О.М. слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 37-41 ЦПК України, апеляційний суд,

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Сіренка Ю.В., Гончар Н.І., Новікова О.М. визнати необґрунтованою.

Передати матеріали справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 28 червня 2024 року в справі за позовом Уманського комунального підприємства «Уманьтеплокомуненерго» до ОСОБА_1 про захист прав споживача, до відділу забезпечення діяльності судової палати з розгляду цивільних справ Черкаського апеляційного суду для визначення єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою в порядку, встановленому ч. 1 ст. 33 ЦПК України, судді щодо розгляду заяви про відвід суддів Сіренка Ю.В., Гончар Н.І., Новікова О.М.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді: Ю.В. Сіренко

Н.І. Гончар

О.М. Новіков