Рішення

від 26.12.2024 по справі 679/3/24

НЕТІШИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2/679/154/2024

Справа № 679/3/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2024 року

Нетішинський міський суд Хмельницької області у складі:

головуючого судді Безкровного І.Г.,

за участю секретарів с/з: Хвещук К.В., Рябухи О.В.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника третьої особи Волкова С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Нетішин Хмельницької області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_4 , Нетішинський відділ державної виконавчої служби у Шепетівському районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про поділ спільного майна подружжя, визнання права власності та скасування арешту майна,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 , в інтересах якої діє представник - адвокат Плакса Вячеслав Анатолійович, звернулася до Нетішинського міського суду Хмельницької області з позовом до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя, визнання права власності та скасування арешту майна, вказавши третіми особами ОСОБА_4 та державного виконавця Нетішинського відділу державної виконавчої служби у Шепетівському районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Юрчук Катерини Михайлівни.

В обґрунтування позову зазначається, що сторони з 06.07.1986 перебувають у зареєстрованому шлюбі, за час якого за спільні кошти подружжя ОСОБА_3 за договором купівлі-продажу від 16.07.1999 було придбано квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .

Крім того, за час перебування сторін у шлюбі за спільні кошти подружжя було побудовано житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 .

У грудні 2020 за ініціативою відповідача було прийнято рішення подарувати зазначене нерухоме майно доньці ОСОБА_5 , на що позивач надала свою згоду.

13.09.2023 ОСОБА_2 отримала рішення Нетішинського міського суду Хмельницької області від 15.05.2023, відповідно до якого було:

1) визнано недійсним договір дарування № 707 від 14.12.2020 квартири за адресою: АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Шепетівського районного нотаріального округу Хмельницької області Івтушком В.М., що було укладено 14.12.2020 між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 ;

2) скасовано рішення приватного нотаріуса Шепетівського районного нотаріального округу Хмельницької області Івтушка В.М. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з індексним номером 55680215 від 14.12.2020 11:44:25 год. (номер запису про право власності 39685054);

3) визнано недійсним договір дарування № 707 від 14.12.2020 житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Шепетівського районного нотаріального округу Хмельницької області Івтушком В.М., що було укладено 14.12.2020 між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 ;

4) скасовано рішення приватного нотаріуса Шепетівського районного нотаріального округу Хмельницької області Івтушка В.М. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з індексним номером 55682434 від 14.12.2020 12:29:07 год. (номер запису про право власності 39686882)

Із вказаного рішення позивачу стало відомо, що раніше рішенням Нетішинського міського суду Хмельницької області від 17.03.2021 (у справі № 679/96/21) з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 було стягнуто заборгованість за борговою розпискою від 22.12.2019 у розмірі 6000 євро та 5000 доларів США.

Про існування будь-яких боргових зобов?язань у відповідача перед будь-якими особами позивачу відомо не було та в інтересах сім?ї отримані у борг грошові кошти відповідач не використовував. Водночас до участі у розгляді справи № 679/96/21 позивача залучено не було.

У грудні 2023 року позивач звернулася до відповідача з вимогою про поділ нерухомого майна подружжя, а саме квартири за адресою: АДРЕСА_1 та будинку за адресою: АДРЕСА_2 .

У свою чергу, відповідач повідомив позивача, що здійснити поділ зазначеного майна подружжя неможливо, оскільки на нього накладено арешт у межах виконавчого провадження, що перебуває на виконанні державного виконавця Нетішинського відділу державної виконавчої служби у Шепетівському районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Юрчук К.М.

Позивач вважає, що оскільки зазначене нерухоме майно набуте подружжям за час шлюбу, воно належить сторонам на праві спільної сумісної власності у рівних частках, однак з урахуванням накладеного арешту здійснити поділ цього майна за взаємною згодою неможливо.

У зв`язку з цим позивач просила суд: 1) здійснити поділ належного ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на праві спільної сумісної власності майна подружжя та визнати за ОСОБА_2 право на 1/2 частку квартири за адресою: АДРЕСА_1 ; 2) зняти арешт з квартири за адресою: АДРЕСА_1 , накладений постановою державного виконавця Нетішинського відділу державної виконавчої служби у Шепетівському районі Хмельницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Занюк Ю.О. від 20.12.2022 у виконавчому провадженні № 70592390; 3) здійснити поділ належного ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на праві спільної сумісної власності майна подружжя та визнати за ОСОБА_2 право на 1/2 частку житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 ; 4) зняти арешт із житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , накладений постановою державного виконавця Нетішинського відділу державної виконавчої служби у Шепетівському районі Хмельницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Занюк Ю.О. від 20.12.2022 у виконавчому провадженні № 70592390.

30.01.2024 суддею Нетішинського міського суду Хмельницької області Грибановою Л.О. було відкрито провадження у справі та визначено її розгляд у порядку загального позовного провадження (а.с. 53).

22.02.2024 представником третьої особи ОСОБА_4 - адвокатом Волковим С.В. було надано письмові пояснення щодо позову, в яких він зазначає, що, на його думку, позов ОСОБА_2 поданий без існування реального спору з її чоловіком ОСОБА_3 , з яким позивач перебуває у шлюбі, а отже позов є штучним та спрямований на уникнення зобов?язання з повернення ОСОБА_3 боргу ОСОБА_4 у розмірі 6000 євро та 5000 доларів США, що було стягнуто за рішенням Нетішинського міського суду Хмельницької області від 17.03.2021 у справі № 679/96/21.

Представник звертає увагу на ту обставину, що відповідний позов було подано одразу після відмови Хмельницького апеляційного суду розглянути апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Нетішинського міського суду Хмельницької області від 15.05.2023 у справі № 679/1286/22, яким суд встановив недобросовісність поведінки ОСОБА_3 , спрямовану на порушення прав кредитора ОСОБА_4 із метою неповернення останньому вищевказаного боргу, та договору про відчуження спірних у цій справі квартири та житлового будинку визнав фрундаторними правочинами, скасувавши їх.

Отже, подружжя ОСОБА_6 (сторони у справі) продовжує свою недобросовісну поведінку, спрямовану на порушення прав кредитора ОСОБА_4 , з метою неповернення останньому вищевказаного боргу, що свідчить про зловживання позивачем своїм правом та використання приватно-правового інструментарію всупереч його призначенню, що виражається у тому, що особа «використовує право на зло», а саме з метою уникнення виконання судового рішення про стягнення боргу на користь ОСОБА_4 .

Стала практика Верховного Суду вказує на те, що у разі, коли суд під час розгляду справи про поділ майна подружжя встановив, що вказане подружжя діє очевидно недобросовісно та зловживає правами стосовно кредитора, оскільки поділ майна порушує інтереси кредитора і спрямований на недопущення звернення стягнення на майно боржника, суд має відмовити у задоволенні позову про поділ майна подружжя.

Крім іншого, представник третьої особи вказав, що орієнтовний розмір витрат ОСОБА_4 на професійну правничу допомогу складає 10000 грн, а остаточний розрахунок буде обраховано за результатами розгляду справи на підставі договору про надання правничої допомоги від 16.02.2024 та поданий до суду протягом п?яти днів із дня ухвалення судового рішення по суті спору (а.с. 63-65).

30.04.2024 судом було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с. 106-107).

22.08.2024 судом за клопотанням представника позивача - адвоката Плакси В.А. було призначено проведення процедури врегулювання спору за участю судді, у зв?язку з чим провадження у справі було зупинено (а.с. 121-122).

24.09.2024 судом було припинено врегулювання спору за участю судді та поновлено провадження у справі, у зв?язку з чим за розпорядженням керівника апарату Нетішинського міського суду Хмельницької області № 13 від 25.09.2024 у справі було призначено повторний автоматизований розподіл судової справи, згідно з протоколом якого справу було передано на розгляд судді Безкровному І.Г., ухвалою якого від 30.09.2024 справу було прийнято до розгляду (а.с. 125-126, 131, 132).

15.10.2024 судом за клопотанням представника позивача - адвоката Плакси В.А. (що було задоволено частково) було замінено третю особу у справі на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - державного виконавця Нетішинського відділу державної виконавчої служби у Шепетівському районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Юрчук К.М. на Нетішинський відділ державної виконавчої служби у Шепетівському районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (а.с. 147-148).

07.11.2024 судом було відмовлено у задоволенні заяви представника позивача - адвоката Плакси В.А. про забезпечення позову шляхом зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 69289550 щодо нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 до набрання законної сили рішенням Нетішинського міського суду Хмельницької області у цивільній справі № 679/3/24 (а.с. 175-176).

26.12.2024 судом було задоволено клопотання представника позивача про поновлення останній строку для подання доказів та долучення до матеріалів справи наступних письмових доказів: 1) копії розпорядження Славутської районної державної адміністрації Хмельницької області «Про будівельні питання» № 666-р від 05.08.2008; 2) копії акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом приватного житлового будинку садибного типу, дачного та садового будинку від 07.07.2008; 3) копії оцінювального акту про господарські будівлі та споруди, який є складовою частиною технічного паспорта на об`єкт нерухомого майна - житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 ; 4) копії будівельного паспорта на забудову земельної ділянки, виділеної індивідуальному забудовнику ОСОБА_3 у Садово-городньому товаристві «Домобудівельник», виготовленого на замовлення № 28 від 31.10.2007. Також судом було витребувано за власною ініціативою з Єдиного державного реєстру судових рішень копію рішення Нетішинського міського суду Хмельницької області від 18.03.2024 у цивільній справі № 679/96/21 (провадження № 2/679/181/2021) (а.с. 230-231).

Позивач у судове засідання не з?явилася, її представник - адвокат Плакса В.А. у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні, надавши пояснення, зміст яких повністю збігається з обставинами, викладеними у позовній заяві. Також представник позивача вказав, що йому достеменно невідомо, чи перебувають натепер сторони у зареєстрованому шлюбі, однак у справі відсутні докази того, що відповідач брав грошові кошти у третьої особи у борг в інтересах сім`ї, а під час розгляду судом справи про стягнення цього боргу з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 позивач третьою особою не залучалася.

Відповідач у судове засідання не з?явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суду не повідомляв, будь-яких заяв чи клопотань суду не надав, у зв?язку з чим, з урахуванням думки представника позивача, який не заперечував проти цього, судом була постановлена ухвала на місці без виходу до нарадчої кімнати про заочний розгляд справи.

Представник третьої особи ОСОБА_4 - адвокат Волков С.В. у судовому засіданні заперечував проти позову, надавши пояснення, зміст яких повністю збігається з обставинами, викладеними ним у наданих раніше письмових поясненнях щодо позову. Також представник ОСОБА_7 наголосив, що ОСОБА_3 не має будь-яких джерел доходу, тому стягнути з нього борг на користь ОСОБА_4 можна виключно за рахунок звернення стягнення на нерухоме майно відповідача, чого він намагається уникнути, діючи недобросовісно спільно зі своєю дружиною - позивачем у справі ОСОБА_2 , з якою вони продовжують перебувати у зареєстрованому шлюбі.

Представник іншої третьої особи - Нетішинського відділу державної виконавчої служби у Шепетівському районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у судове засідання не з?явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини своєї неявки не повідомляв, будь-яких заяв чи клопотань суду не надав.

Заслухавши представників позивача та третьої особи, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши та оцінивши за своїм внутрішнім переконанням надані докази як окремо, так і в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_8 та відповідач ОСОБА_3 з 06.07.1986 перебувають у зареєстрованому шлюбі (а.с. 20).

16.07.1999 ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу придбав квартиру за адресою: АДРЕСА_3 (а.с. 21, 22).

14.12.2020 ОСОБА_2 надала письмову заяву, засвідчену приватним нотаріусом Нетішинського міського нотаріального округу Хмельницької області Івтушком В.М., згідно з якою дала згоду на укладення договору дарування їх доньці ОСОБА_5 житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , право власності на який зареєстроване за ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності, виданого 19.11.2008 Славутським бюро технічної інвентаризації на підставі розпорядження Славутської районної державної адміністрації Хмельницької області № 666-р від 05.08.2008 (а.с. 23-24, 25, 29-31, 221, 222, 223).

Отже, позивач просила суд вирішити питання щодо поділу спільного нерухомого майна подружжя (квартири та житлового будинку), що було придбано (набуто) ними за час перебування у зареєстрованому шлюбі, що не оспорюється сторонами. При цьому житловий будинок було набуто ними у власність після набрання чинності Сімейним кодексом України (01.01.2004), а квартира - до набрання ним чинності, коли діяли положення Кодексу про шлюб та сім`ю України від 20.06.1969.

Відповідно до ч. 3 ст. 368 Цивільного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Як зазначається у ч.ч. 1-3 ст. 372 ЦК України майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними, крім випадків, установлених законом. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. За рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення. У разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім`ї, ухилявся від участі в утриманні дитини (дітей), приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім`ї.

Як зазначається у ч.ч. 1, 2 ст. 71 СК України майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

Отже, набуття майна за час шлюбу створює презумпцію права спільної сумісної власності майна подружжя, яка не потребує доказування та не потребує встановлення інших обставин, крім набуття майна за час шлюбу, та існує поки не спростована. У разі коли презумпцію права спільної сумісної власності майна подружжя не спростовано за відсутності належних доказів того, що майно придбане за особисті кошти одного з подружжя, таке майно вважається спільною сумісною власністю та підлягає поділу, при цьому частки чоловіка та дружини у майні є рівними.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 18.05.2023 у справі № 344/5528/22.

Аналогічні положення містяться також у ст.ст. 22, 28, 29 Кодексу про шлюб та сім`ю України, відповідно до яких майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен із подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном. Подружжя користується рівними правами на майно і в тому разі, якщо один із них був зайнятий веденням домашнього господарства, доглядом за дітьми або з інших поважних причин не мав самостійного заробітку. В разі поділу майна, що є спільною сумісною власністю подружжя, їх частки визнаються рівними. В окремих випадках суд може відступити від начала рівності часток подружжя, враховуючи інтереси неповнолітніх дітей або інтереси одного з подружжя, що заслуговують на увагу. Якщо між подружжям не досягнуто згоди про спосіб поділу спільного майна, то за позовом подружжя або одного з них суд може поставити рішення про порядок поділу такого майна. Поділ спільного майна подружжя може бути проведений як під час перебування у шлюбі, так і після розірвання шлюбу.

Таким чином, оскільки зазначені квартира та житловий будинок були набуті сторонами у власність (та зареєстровані за ОСОБА_3 ) за час перебування сторін у зареєстрованому шлюбі, і презумпція права спільної сумісної власності майна подружжя не була спростована, таке нерухоме майно є об`єктом спільної сумісної власності подружжя, і частки майна сторін є рівними (позаяк судом не було встановлено будь-яких підстав для відступу від засади рівності часток подружжя).

17.03.2021 Нетішинським міським судом Хмельницької області було ухвалено рішення у справі № 679/96/21 (провадження № 2/679/181/2021), яке набрало законної сили 19.04.2021, і за яким було стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 борг за борговою розпискою від 22.12.2019 у розмірі 6000 євро та 5000 доларів США, що еквівалентно за офіційним курсом НБУ 351090 грн на момент подачі позову до суду (а.с. 65, 73-74, 232-233).

З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 358866504 та № 358867692 від 18.12.2023 вбачається, що постановою державного виконавця Нетішинського відділу державної виконавчої служби у Шепетівському районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Занюк Ю.О. від 20.12.2022 у межах виконавчого провадження № 70592390 на зазначені спірні будинок та квартиру було накладено арешт (а.с. 26-28, 29-31).

15.05.2023 Нетішинським міським судом Хмельницької області було ухвалено рішення у справі № 679/1286/22 (провадження № 2/679/94/2023), яким було задоволено позовну заяву ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , третя особа: приватний нотаріус Шепетівського районного нотаріального округу Хмельницької області Івтушок Віктор Маркович, про визнання договорів дарування недійсними та скасування державної реєстрації:

1) визнано недійсним договір дарування № 707 від 14.12.2020 квартири за адресою: АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Шепетівського районного нотаріального округу Хмельницької області Івтушком Віктором Марковичем, що було укладено 14.12.2020 між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 ;

2) скасовано рішення приватного нотаріуса Шепетівського районного нотаріального округу Хмельницької області Івтушка Віктора Марковича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з індексним номером 55680215 від 14.12.2020 11:44:25 год. (номер запису про право власності 39685054);

3) визнано недійсним договір дарування № 707 від 14.12.2020 житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Шепетівського районного нотаріального округу Хмельницької області Івтушком Віктором Марковичем, що було укладено 14.12.2020 між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 ;

4) скасовано рішення приватного нотаріуса Шепетівського районного нотаріального округу Хмельницької області Івтушка Віктора Марковича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з індексним номером 55682434 від 14.12.2020 12:29:07 год. (номер запису про право власності 39686882) (а.с. 69-72).

Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 14.12.2023 було закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 (як особи, яка не брала участі у справі) на зазначене рішення Нетішинського міського суду Хмельницької області від 15.05.2023 (а.с. 66-68).

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України).

Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси власне порушені, а учасники цивільного обороту використовують цивільне судочинство для такого захисту. Приватно-правовий інструментарій (зокрема поділ майна подружжя) не повинен використовуватися учасниками цивільного обороту для уникнення чи унеможливлення виконання судового рішення.

Приватно-правовий інструментарій (зокрема, поділ майна подружжя) не повинен використовуватися учасниками цивільного обороту для ускладнення чи унеможливлення сплати боргу боржником або виконання судового рішення про його стягнення, тобто з неправомірною метою, не для забезпечення визначеності в приватних відносинах, захисту прав та інтересів. Очевидно, що суд не є місцем для «безцеремонної процесуальної гри». Якщо «пов`язані» чи «афілійовані» особи, наприклад, родичі, колишні члени подружжя, ініціюють, зокрема, справу про поділ майна подружжя для унеможливлення чи ускладнення виконання судового рішення, формування пасиву (боргів), виключення певного майна з-під звернення стягнення на час виконання судового рішення, якщо такий поділ майна направлено на недопущення звернення стягнення на майно боржника, такі учасники діють очевидно недобросовісно та зловживають правами стосовно кредитора (стягувача). Тому в такому разі відбувається використання конструкції позову про поділ майна подружжя не для захисту прав та інтересів, і судове рішення стосується прав та/або інтересів кредитора (стягувача).

Відповідні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 27.10.2021 у справі № 522/2736/16-ц та від 07.08.2024 у справі № 501/3714/22, тому суд враховує його при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин з огляду на приписи ч. 4 ст. 263 ЦПК України та ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» № 1402-VIII від 02.06.2016.

Як було встановлено судом із досліджених доказів, сторони у справі, які не з`явилися до суду і не надали будь-яких пояснень, продовжують перебувати у зареєстрованому шлюбі (позаяк доказів зворотного суду не надано) та проживати разом (що зокрема вбачається із позовної заяви), а відповідач також не надав суду будь-яких заяв. При цьому у позові належним чином не обґрунтована необхідність поділу спільного майна подружжя.

В ухвалі Хмельницького апеляційного суду від 14.12.2023, крім іншого, наголошується, що боржник ОСОБА_3 , який має невиконані грошові зобов`язання перед ОСОБА_4 , строк виконання яких настав 22.12.2020 і проти якого 17.03.2021 ухвалено судове рішення про стягнення боргу та 05.08.2022 накладено арешт на все рухоме і нерухоме його майно та дружина боржника ОСОБА_2 (апелянтка), які одного і того ж дня відчужили спільне майно ( ОСОБА_3 , будучи титульним власником майна, а ОСОБА_2 , даючи згоду на його відчуження), уклавши 14.12.2020 підряд два договори дарування відносно двох об`єктів нерухомого майна на користь близької родички ОСОБА_5 , діяли очевидно недобросовісно та зловживали правами стосовно кредитора, оскільки відчуження майна на підставі безоплатних договорів, після відчуження якого у позичальника відсутнє інше майно, за рахунок якого він може відповідати за своїми зобов`язаннями перед ОСОБА_4 , порушує майнові інтереси кредитора і направлені на недопущення звернення стягнення на майно боржника та зводяться до зловживання правом (а.с. 66-68).

Разом із цим майже одразу після постановлення зазначеної ухвали Хмельницьким апеляційним судом, а саме 03.01.2024 ОСОБА_3 було подано до Нетішинського міського суду Хмельницької області зазначений позов до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя (на що звертав увагу представник третьої особи ОСОБА_4 - адвокат Волков С.В. у своїх письмових поясненнях, наданих суду).

У правовому висновку, викладеному у постанові Верховного Суду від 11.11.2019 у справі № 337/474/14-ц вказано, що поділ спільного майна подружжя не може використовуватися учасниками цивільного обороту для уникнення сплати боргу боржником або виконання судового рішення про стягнення боргу. Боржник, проти якого ухвалене судове рішення про стягнення боргу та накладено арешт на його майно, та його дружина, які здійснюють поділ майна, діють очевидно недобросовісно та зловживають правами стосовно кредитора, оскільки поділ майна порушує майнові інтереси кредитора і направлений на недопущення звернення стягнення на майно боржника. Тому правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які хоч і не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними та зводяться до зловживання правом.

Оскільки судом встановлено, що на момент звернення позивача до суду з цим позовом в межах виконавчого провадження № 70592390 за постановою державного виконавця на спірне нерухоме майно було накладено арешт, беручи до уваги всі обставини справи, що свідчать про відсутність підстав для судового захисту права позивача з огляду на спрямованість дій сторін на виключення частини майна з-під звернення стягнення на час виконання рішення суду про стягнення боргу з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 , а отже такий поділ майна сторін призведе до порушення прав та інтересів третьої особи через ускладнення виконання відповідного судового рішення, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог щодо поділу майна подружжя (та скасування арешту майна, що є похідною вимогою).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 5, 10-13, 76-82, 89, 258, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні позовної заяви ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_4 , Нетішинський відділ державної виконавчої служби у Шепетівському районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про поділ спільного майна подружжя, визнання права власності та скасування арешту майна.

Повне рішення суду складене 02.01.2025.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом тридцяти днів із дня складення повного рішення позивач не подав апеляційної скарги, а відповідач не подала письмової заяви про перегляд заочного рішення. У випадку подання позивачем апеляційної скарги заочне рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. У випадку подання відповідачем заяви про перегляд заочного рішення, якщо його не скасовано, воно набирає законної сили у випадку подання відповідачем апеляційної скарги протягом тридцяти днів із дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга може бути подана безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів із дня складення повного рішення. Заява про перегляд цього заочного рішення може бути подана до Нетішинського міського суду Хмельницької області протягом тридцяти днів із дня складення повного рішення.

Позивач: ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_2 ).

Представник позивача: адвокат Плакса Вячеслав Анатолійович (РНОКПП НОМЕР_2 ; адреса місця роботи: АДРЕСА_4 ).

Відповідач: ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ; місце проживання: АДРЕСА_2 ).

Третя особа-1: ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_4 ; місце проживання: АДРЕСА_5 ).

Представник третьої особи-1: адвокат Волков Сергій Вікторович (РНОКПП НОМЕР_5 ; адреса для листування: АДРЕСА_6).

Третя особа-2: Нетішинський відділ державної виконавчої служби у Шепетівському районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (ідентифікаційний код 34786565; місцезнаходження: Хмельницька область, Шепетівський район, м. Нетішин, просп. Незалежності, буд. 31).

Суддя І.Г. Безкровний