Ухвала

від 02.01.2025 по справі 480/10307/24

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

02 січня 2025 р. Справа № 480/10307/24

Сумський окружний адміністративний суд у складі судді Кунець О.М., розглянувши в приміщенні суду в м. Суми заяву Кунець О.М. про самовідвід судді у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Сумській області про визнання протиправним та скасування наказу,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 через систему "Електронний суд" звернулась до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Сумській області, у якій просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ Територіального управління Державної судової адміністрації України в Сумській області від 18.11.2024 №109 «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 ».

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.12.2024, позовну заяву розподілено судді Кунець О.М.

02.01.2025 до відкриття провадження у справі суддя Сумського окружного адміністративного суду Кунець О.М. заявила самовідвід шляхом подання письмової заяви.

Заява про самовідвід мотивована тим, що позивач є керівником апарату Сумського окружного адміністративного суду, у якому Кунець О.М. працює на посаді судді, а оскаржуваний наказ винесений на підставі подання голови Сумського окружного адміністративного суду Воловика С.В. від 25.06.2024 «Про накладення дисциплінарного стягнення на керівника апарату суду», який є її колегою.

Дослідивши матеріали позову, суд вважає за необхідне заяву про самовідвід задовольнити з огляду на таке.

Підстави для самовідвіду судді визначені у статті 36 КАС України.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 36 Кодексу адміністративного судочинства України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу), зокрема, за наявності інших обстав які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Згідно з ч. 1 ст. 39 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності підстав, зазначених статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

Частиною 1 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Згідно з усталеною практикою Європейського Суду з прав людини існування безсторонності суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод повинно встановлюватися згідно з: (і) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (іі) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.

Суд звертає увагу на те, що стандарт безсторонності ґрунтується, насамперед, на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно з законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово "неупереджений" передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб`єктивної.

Варто зауважити, що жодна норма національного права не визначає зміст нормативної конструкції "неупередженість" ("безсторонність") судді", а тому під час з`ясування основних критеріїв неупередженості суд вважає за потрібне керуватися джерелами міжнародного права, зокрема принципами, сформульованими у практиці Європейського суду з прав людини.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з:

(і) "об`єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи є очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Своєю чергою вирішальне значення має саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;

(іі) "суб`єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Тому особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.

Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб`єктивних та/або об`єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розв`язання справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі тощо).

Враховуючи, що позивач була керівником апарату Сумського окружного адміністративного суду, в якому Кунець О.М. працює на посаді судді, а оскаржуваний наказ винесений на підставі подання голови Сумського окружного адміністративного суду Воловика С.В. від 25.06.2024 "Про накладення дисциплінарні стягнення на керівника апарату суду", який є колегою судді, то сукупність обставин може викликати об`єктивні підстави сумніву у безсторонності та об`єктивності складу суду у вирішенні заявленого адміністративного спору та сумнів у неупередженості та об`єктивності судді.

За таких обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість заяви судді Сумського окружного адміністративного суду Кунець О.М. про самовідвід та необхідність передачі справи для подальшого розгляду згідно ч. 1 ст. 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст. ст. 36-41, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву про самовідвід судді Кунець О.М. по адміністративній справі № 480/10307/24 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Сумській області про визнання протиправним та скасування наказу - задовольнити.

Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної скарги на рішення чи ухвалу суду, прийняту за наслідками розгляду справи.

Суддя О.М. Кунець