Ухвала

від 12.12.2024 по справі 201/4476/24

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Єдиний унікальний номер судової справи 201/4476/24

Номер провадження 1-кп/201/800/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2024 року м. Дніпро

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі:

Головуючого - судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_3 ,

підозрюваної ОСОБА_4 ,

захисника підозрюваної ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши клопотання прокурора прокурора відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 , поданого в межах кримінального провадження, відомості про яке 18 квітня 2024 року внесені до Єдиного реєстру досудового розслідування за № 22024040000000442 про звільнення від кримінальної відповідальності :

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Маріуполь, громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 ,

яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч.1 ст.258-3 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська надійшло клопотання прокурора про закриття кримінального провадження та звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_4 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 258-3 КК України.

В обґрунтуваннядоводів викладениху клопотанніпрокурор ОСОБА_3 посилається нате,що вмежах кримінальногопровадження,відомості про яке 18 квітня 2024 року внесені до Єдиного реєстру досудового розслідування за № 22024040000000442 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч.1 ст.258-3 КК України за наступних обставин.

Так, усвідомлюючи, що «ДНР» є терористичною організацією, у 2014 році (точна дата та час органом досудового розслідування не встановлені) засновник та директор ТОВ «СПІВДРУЖНІСТЬ» (код ЄДРПОУ 30097481), засновник штучного утворення, яке не пройшло офіційної реєстрації на території України так званого «ЧАСТНОГО ПРЕДПРИЯТИЯ СОДРУЖЕСТВО-С» (код 54000053), яке у подальшому було перейменоване рішенням засновника на так зване «ЧАСТНОЕ ПРЕДПРИЯТИЕ ТОРГОВЫЙ ГОРОД» ( код 54000053), ОСОБА_6 , матеріали за підозрою якого виділені в окреме провадження, який є лояльно налаштованим до її діяльності та обізнаним про існування у складі «політичного» блоку терористичної організації «ДНР» так званих «Міністерства фінансів «ДНР», «Міністерства доходів та зборів «ДНР», «Центрального Республіканського Банку «ДНР», діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою фінансового та матеріального забезпечення терористичної організації «ДНР», що в свою чергу забезпечувало безперешкодне отримання підприємством, та ним самим, як засновником та директором, незаконних доходів на тимчасово окупованій території Донецької області України, прийняв рішення про сприяння діяльності терористичної організації «ДНР» шляхом сплати непередбачених чинним законодавством, так званих «податків» до «Центрального Республіканського банку «ДНР».

До своєї злочинної діяльності підозрюваний ОСОБА_6 , матеріали за підозрою якого виділені в окреме провадження, залучив свою рідну сестру ОСОБА_4 , яка починаючи з 2014 року та по теперішній час відповідно до вказівки підозрюваного ОСОБА_6 виконує функції із обліку, систематизації звітних документів щодо фінансово-господарської діяльності, безпосередньо здійснює заходи з ведення господарської діяльності ТОВ «СПІВДРУЖНІСТЬ» (код ЄДРПОУ 30097481), штучного утворення, яке не пройшло офіційної реєстрації на території у країни, - так званого «ЧАСТНОГО ПРЕДПРИЯТИЯ СОДРУЖЕСТВО-С» (код 54000053), та яке у подальшому було перейменоване рішенням засновника ( ОСОБА_6 ) на так зване «ЧАСТНОЕ ПРЕДПРИЯТИЕ ТОРГОВЫЙ ГОРОД» (код 54000053), а також документів, що підтверджують фактичний розподіл матеріальних цінностей та грошових коштів між штучними утвореннями терористичної організації «ДНР», та відкриття розрахункових рахунків зазначених підприємств у відділеннях так званого «Центрального Республіканського Банку «ДНР».

Крім того, ОСОБА_4 за погодженням з підозрюваним ОСОБА_6 , матеріали за підозрою якого виділені в окреме провадження, надає вказівки невстановленим досудовим розслідуванням особам на здійснення відрахувань «заробітної плати» працівникам вищевказаних суб?єктів господарської діяльності, а також контролює та узгоджує підбор персоналу для ведення господарської діяльності зазначених «підприємств» на тимчасово окупованій території Донецької області.

Забезпечуючи виконання вищевказаного плану дій, з метою отримання прибутку як на території України, а також незаконних доходів на тимчасово окупованій території, підозрюваний ОСОБА_6 , матеріали щодо якого виділені в окреме провадження, за пособництвом ОСОБА_4 , перереєстрував ТОВ «СПІВДРУЖНІСТЬ» (код ЄДРПОУ 30097481) з тимчасово непідконтрольної території, а саме з м . Горлівки Донецької області ( вул. Горлівської дивізії, буд. 93) на адресу: Донецька область, місто Артемівськ (м. Бахмут ), вул. Петровського, буд. 66, а 22.12.2020 перереєстрував на адресу: місто Львів, вул. Варшавська, будинок 175- А. Проте фактично ТОВ «СПІВДРУЖНІСТЬ» (код ЄДРПОУ 30097481) продовжило свою діяльність на території м. Горлівки Донецької області, яке відповідно до розпорядження КМУ від 05.05.2015 № 428-р входить до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, і яка підконтрольна терористичній організації «ДНР», а також було зареєстроване в так званому «Департаменті державної реєстрації Міністерства доходів та зборів Донецької Народної Республіки» 05 листопада 2014 року, свідоцтво про реєстрацію юридичної особи серії АА 01 № 36760, із зазначенням юридичної адреси підприємства : м. Горлівка, вул. Горлівської дивізії, буд. 93, тобто на тимчасово непідконтрольній території України.

Так, діючи умисно, з метою фінансового та матеріального забезпечення терористичної організації «ДНР», що в свою чергу створювало умови для безперешкодного отримання незаконних доходів на тимчасово окупованій території Донецької області України, у період з 2014 року (точна дата та час органом досудового розслідування не встановлені) по теперішній час, ОСОБА_4 перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, здійснювала керівництво у веденні фінансово-господарської діяльності ТОВ «СПІВДРУЖНІСТЬ» (код ЄДРПОУ 30097481) та штучного утворення, яке не пройшло офіційної реєстрації на території України - так зване «ЧАСТНОЕ ПРЕДПРИЯТИЕ ТОРГОВЫЙ ГОРОД» (код 54000053), шляхом надання вказівок за погодженням з підозрюваним ОСОБА_6 , матеріали щодо якого виділені в окреме провадження, невстановленим до судовим розслідуванням працівникам даних підприємств на укладання договорів постачання харчової продукції та безпосереднього ї постачання на адреси штучних утворень терористичної організації «ДНР», а саме : «Государственное предприятие «Республиканская топливная компания», «Профессиональный союз сотрудников органов Доходов и сборов ДНР», «Первичная профсоюзная организация государственного профессионального образовательного учреждения «Енакиевский металлургический техникум» ПСРО и Науки ДНР», «Государственное предприятие «Республиканский оператор связи», «Первичная профсоюзная организация обособленного подразделения ВОК ЛШ 2-БИС Республиканского предприятия «ДОНБАССУГЛЕРЕСТРУКТУРИЗАЦИЯ» профессионального союза работников угольной промышленности ДНР», «Горловская ТГПО профсоюза работников культуры ДНР», «Енакиевская территориальная профсоюзная организация профессионального союза работников здравоохранения ДНР», «Горловская территориальная профсоюзная организация профессионального союза работников здравоохранения ДНР», «ППО ПП Енакиевотеплосеть ПСР ЖКХ и сферы услуг ДНР», «Енакиевская территориальная профсоюзная организация профессионального союза работников государственных учреждений и общественного обслуживания ДНР», «Автомобильный дорожный институт ГОУВПО «Донецкий национальный технический университет», «Государственное предприятие «Артемуголь». У результаті чого, до так званого «бюджета «ДНР» в «Центральный Республиканський Банк «ДНР» сплачувались відповідні податки вищевказаними підприємствами.

У подальшому, завідомо для ОСОБА_4 кошти так званого «бюджету «ДНР» штучними утвореннями, створеними терористичною організацією «ДНР», зокрема «Міністерством фінансів «ДНР», « Міністерством доходів та зборів «ДНР» перерозподіляються, в тому числі, на забезпечення «Міністерства внутрішніх справ «ДНР», «Міністерства державної безпеки «ДНР», «Міністерства оборони «ДНР», «органи прокуратури «ДНР», бойових підрозділів «ДНР».

За результатами усіх фінансових операцій у ході ведення господарської діяльності ТОВ «СПІВДРУЖНІСТЬ» (код ЄДРПОУ 30097481) та штучного утворення, яке не пройшло офіційної реєстрації на території України - так зване «ЧАСТНОЕ ПРЕДПРИЯТИЕ ТОРГОВЫЙ ГОРОД» (код 54000053), за вказівкою з підозрюваного ОСОБА_6 , матеріали щодо якого виділені в окреме провадження, облік та систематизовані звіти документів щодо фінансово-господарської діяльності вносяться та в подальшому зберігаються на хмарному сервері, який має домен tgorod.net, що зареєстрований через сервіс реєстрації доменних імен «nic.ua» (ТОВ «НІК.ЮЕЙ » ( ЄДРПОУ 34984247), юридична адреса : м. Дніпро, вул. Данила Галицького, буд. 7, кв. 91). Крім того, резервні копії зазначених фінансових документів до початку 2022 року вносились та зберігалися на хмарному сервері «minio.sodr.dn.ua». До вказаних хмарних серверів ОСОБА_6 має доступ, у зв?язку з чим віддалено отримує узагальнену інформацію як факт підтвердження використання грошових коштів, якими володіє та розпоряджається остання та підозрюваний ОСОБА_6 , матеріали щодо якого виділені в окреме провадження.

При цьому, за результатами ведення господарської діяльності на території, підконтрольній терористичній організації «ДНР», так зване «ЧАСТНОЕ ПРЕДПРИЯТИЕ ТОРГОВЫЙ ГОРОД » (код 54000053), сплатило податків за 2017 рік у сумі 1 669 025 російських рублів.

Таким чином, ОСОБА_4 у проміжок часу з 05.11.2014 по 22.11.2023 включно, зокрема перебуваючи з кінця квітня 2022 року по 22.11.2023 за адресою: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 44- Л, кв. 76, дистанційно здійснювала організаційне забезпечення діяльності вищевказаних підприємств, підконтрольних ОСОБА_6 , а саме : організацію фінансово-бухгалтерського обліку, з метою подальшої сплати податків, зборів та інших обов?язкових платежів до так званого «бюджету «ДНР»; підготовку та обробку документів щодо товарно-матеріальних цінностей; підбір кадрів, а також іншу діяльність щодо забезпечення роботи персоналу.

Зважаючи на викладене, ОСОБА_4 , діючи умисно, з корисливих мотивів, у період з 05 листопада 2014 року по теперішній час, здійснювала пособництво в іншому сприянні терористичній організації, а саме т.зв. «Донецької народної республіці», шляхом незаконного створення, організаційного та фінансового забезпечення на тимчасово непідконтрольній території України суб?єктів господарської діяльності, а також фінансового та матеріального забезпечення незаконно створених «державних» підприємств, підпорядкованих вказаній терористичній організації, здійснення відрахувань грошових коштів у вигляді «податків» до так званого «бюджету «ДНР» через так званий «Центральный Республиканский Банк «ДНР».

Умисні дії ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфікуються за ч. 5 ст. 27, ч.1 ст. 258-3 КК України за ознаками: пособництва в іншому сприянні діяльності терористичної організації.

У клопотанні прокурор ОСОБА_3 посилається на те, що під час досудового розслідування - 15.04.2022 підозрювана ОСОБА_4 добровільно надала письмову заяву органу досудового розслідування (слідчому ) про обставини вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України, іншими особами - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , чим добровільно сприяла розкриттю злочинів, вчинених у зв`язку із створенням та діяльністю терористичної організації, а саме «Донецької народної республіки».

З огляду на відсутність у діях ОСОБА_4 ознак інших складів злочинів, прокурор вважає, що остання підлягає звільненню від кримінальної відповідальності на підставі ч. 2 ст. 258-3 КК України.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 просив задовольнити подане клопотання, посилаючись на наявність законних підстав для звільнення підозрюваної ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження.

В обґрунтування своєї позиції посилався на те, що під час досудового розслідування ОСОБА_4 добровільно надала письмову заяву органу досудового розслідування про обставини вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України, іншими особами її братом ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , чим, на думку прокурора, добровільно сприяла розкриттю злочинів, вчинених у зв`язку із створенням та діяльністю терористичної організації - «Донецької народної республіки». Вказав, що у діях підозрюваної ОСОБА_4 відсутні ознаки інших складів злочинів, а тому наявні підстави передбачені ч. 2 ст. 258-3 КК України для звільнення останньої від кримінальної відповідальності, на що підозрювана надала письмову згоду, яка додана до клопотання.

Додав, що підозрювана ОСОБА_4 на стадії досудового розслідування визнала свою провину і не заперечувала обставини вчинення інкримінованого злочину. А також підозрювана повідомила слідчому інформацію про участь її брата ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вчиненні злочину, в результаті чого, останнім повідомлено про підозру, однак на той час вони вже перебували за межами України та їх місце знаходження не встановлено. При цьому, стверджував, що ОСОБА_7 повідомлено про підозру після надання ОСОБА_4 свідчень, а ОСОБА_6 - точно не пам`ятає до чи після надання таких свідчень.

Слідством встановлено, що інкримінований ОСОБА_4 злочин остання вчиняла тривалий час, починаючи з 05.11.2014 року і до моменту її затримання в порядку ст. 208 КПК України.

Зокрема, 21.11.2023 року під час вчинення злочину ОСОБА_4 була затримана в порядку ст. 208 КПК України, їй повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України та застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який неодноразово продовжувався слідчими суддями, в останнє строком до 20.04.2024 року.

15 квітня 2024 року ОСОБА_4 надала письмову заяву, в якій повідомила про вчинення її братом ОСОБА_6 та ОСОБА_7 злочину, пов`язаного із створенням та діяльністю терористичної організації «ДНР», після чого, 18.04.2024 року останній змінено підозру та її дії перекваліфіковані на ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 258-3 КК України, як пособництво в іншому сприянні діяльності терористичної організації. В той же день складено клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності та спрямоване до суду.

При цьому, стороною обвинувачення не ініціювалося питання про продовження підозрюваній ОСОБА_4 строку тримання під вартою, тому 20.04.2024 року остання звільнена з-під варти у зв`язку із закінченням строку дії запобіжного заходу.

Загалом до добровільного написання заяви підозрювана ОСОБА_4 перебувала під слідством та під вартою 5 місяців.

За наведених обставин, просив звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності на підставі ч. 2 ст. 258-3 КК України.

Захисник підозрюваної ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 підтримала подане прокурором клопотання та просила його задовольнити. Зазначила, що під час досудового розслідування її підзахисна ОСОБА_4 дійсно була затримана в порядку ст. 208 КПК України, спочатку їй повідомлено про підозру у керівництві та організації терористичної організації, застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. В подальшому, ОСОБА_4 наважилася на важкий для неї крок та надала слідчому інформацію щодо учасників цього злочину, зокрема, її рідного брата ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , яка не була відома слідству.

Після чого, 18.04.2024 року ОСОБА_4 змінено підозру на пособництво у сприянні діяльності терористичної організації, в той же день складено клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності та направлено до суду.

Підозрювана ОСОБА_4 підтримала клопотання прокурора та просила звільнити її від кримінальної відповідальності та закрити кримінальне провадження.

При цьому, зазначила, що їй зрозуміла суть підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 258-3 КК України, роз`яснені підстави звільнення та право заперечувати проти закриття кримінального провадження. Вказала, що вона цілком розуміє, що звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі ч. 2 ст. 258-3 КК України не є реабілітуючою підставою та надала згоду на закриття кримінального провадження з цих підстав.

До того ж, ОСОБА_4 зазначила, що під час досудового розслідування 21.11.2024 року була затримана в порядку ст. 208 КПК України, їй повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України та застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Перебуваючи під вартою, 15 квітня 2024 року вона надала письмову заяву, в якій повідомила про вчинення її братом ОСОБА_6 та ОСОБА_7 злочину пов`язаного із створенням та діяльністю терористичної організації «ДНР». Після чого, 18.04.2024 року слідчим змінено підозру, складено клопотання про її звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ч. 2 ст. 258-3 КК України, на що вона надала письмову згоду.

20.04.2024року вона була звільнена з під варти у зв`язку із закінченням строку дії запобіжного заходу. Загалом до написання заяви вона перебувала під слідством та під вартою 5 місяців.

Вислухавши думки учасників кримінального провадження, дослідивши зміст поданого клопотання та додану до нього заяву ОСОБА_4 , суд приходить до наступних правових висновків.

Процесуальні аспекти звільнення особи від кримінальної відповідальності визначені у статтях 285-288 КПК України.

Положеннями п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України визначено, що кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Відповідно до ч. 1 ст. 285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Згідно до ч. 2 ст. 258-3 КК України звільняється від кримінальної відповідальності за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, особа, крім організатора і керівника терористичної групи чи терористичної організації, яка добровільно повідомила правоохоронний орган про відповідну терористичну діяльність, сприяла її припиненню або розкриттю злочинів, вчинених у зв`язку із створенням або діяльністю такої групи чи організації, якщо в її діях немає складу іншого злочину.

Положеннями ч. 1 ст. 286 КПК України передбачено, що звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом.

Відповідно до ч. 2 ст. 286 КПК України, встановивши на стадії досудового розслідування підстави для звільнення від кримінальної відповідальності та отримавши згоду підозрюваного на таке звільнення, прокурор складає клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності та без проведення досудового розслідування у повному обсязі надсилає його до суду.

Разом з цим, частиною 4 ст. 288 КПК України визначено, що у разі встановлення судом необґрунтованості клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, суд своєю ухвалою відмовляє у його задоволенні та повертає клопотання прокурору для здійснення кримінального провадження в загальному порядку або продовжує судове провадження в загальному порядку, якщо таке клопотання надійшло після направлення обвинувального акта до суду.

Отже, законодавець дозволяє судупідчасрозгляду клопотання відмовити у його задоволенні у разі встановлення судом його необґрунтованості.

Виходячи із змісту поданого прокурором клопотання, встановлено, що ОСОБА_4 підозрюється у тому, що в період з 05 листопада 2014 року по 22 листопада 2023 року здійснювала пособництво в іншому сприянні терористичній організації, а саме т.зв. «Донецької народної республіці», шляхом незаконного створення, організаційного та фінансового забезпечення на тимчасово непідконтрольній території України суб?єктів господарської діяльності, а також фінансового та матеріального забезпечення незаконно створених «державних» підприємств, підпорядкованих вказаній терористичній організації, здійснення відрахувань грошових коштів у вигляді «податків» до так званого «бюджету «ДНР» через так званий «Центральный Республиканский Банк «ДНР», тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 258-3 КК України.

До клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_4 з підстав, передбачених ч. 2 ст. 258-3 КК України на підтвердження викладених у ньому доводів стороною обвинувачення не надано жодних матеріалів, за виключенням письмової згоди підозрюваної на звільнення від кримінальної відповідальності з наведених підстав.

Тож, суд виходить з відомостей, викладених у клопотанні про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності, а також з відомостей, повідомлених сторонами під час цього розгляду, які не заперечувалися, а тому вважаються судом встановленими.

Так, під час розгляду клопотання встановлено, і це підтверджено стороною обвинувачення та стороною захисту, що ОСОБА_4 добровільно не з`явилася до правоохоронних органів, а була затримана 21.11.2023 року співробітниками правоохоронних органів в порядку ст. 208 КПК України під час вчинення кримінального порушення.

В межах кримінального провадження ОСОБА_4 після затримання повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України та застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який був неодноразово продовжений слідчим суддею, в останнє до 20.04.2024 року.

Загалом підозрювана ОСОБА_4 перебувала під вартою з 21.11.2023 року по 20.04.2024 року, тобто 5 місяців.

Як встановлено із змісту клопотання, добровільне сприяння ОСОБА_4 розкриттю злочинів, вчинених у зв`язку із створенням та діяльністю терористичної організації «ДНР», на думку прокурора ОСОБА_3 , полягало у написанні підозрюваною письмової заяви органу досудового розслідування про обставини вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України іншими особами ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , та відбулося 15.04.2024 року, тобто після 5 місяців утримання підозрюваної під вартою.

Після чого, 18.04.2024 року ОСОБА_4 змінено підозру та її дії перекваліфіковані на ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 258-3 КК України, як пособництво в іншому сприянні діяльності терористичної організації. В той же день складено клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності та спрямоване до суду.

При цьому, стороною обвинувачення не ініційоване питання про продовження підозрюваній ОСОБА_4 строку тримання під вартою, тому 20.04.2024 року остання звільнена з під варти у зв`язку із закінченням строку дії запобіжного заходу.

Прокурор ОСОБА_3 посилаючись на те, що в результаті наданої ОСОБА_4 інформації щодо участі ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вчиненні злочину, останнім повідомлено про підозру, не зміг зазначити коли саме було складене повідомлення про підозру ОСОБА_6 до чи після надання означеної інформації. Тим більше, вказані особи на той момент перебували за межами України та їх місце знаходження не встановлене.

Наведені вище обставини сторонами обвинувачення та захисту не заперечувалися, а тому, вважаються судом встановленими.

Отже, оцінюючи клопотання прокурора на предмет його обґрунтованості, зокрема, наявності передбачених ч. 2 ст. 258-3 КК України підстав для звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності, суд виходить з наступного.

Одним іззагальних засадкримінального судочинстває змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Як слідує з положень ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Тож, виходячи з наведених положень кримінального процесуального закону, сторона обвинувачення, порушуючи перед судом питання про звільнення від кримінальної відповідальності, зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, зокрема, наявність передбачених законом підстав для такого звільнення.

Звільнення від кримінальної відповідальності має відбуватися на відповідних підставах з урахуванням обставин скоєння конкретного виду злочину особою, її поведінки та інших передумов. Визначення обставин звільнення від кримінальної відповідальності є необхідною умовою визнання такого звільнення законним.

Для законного, обґрунтованого та мотивованого винесення судом рішення про звільнення особи від кримінальної відповідальності за злочини, передбачені ст. 258-3 КК України, необхідним є надання достатніх, допустимих та належних доказів, на яких має ґрунтуватися це рішення. Крім того, самі передумови, умови та підстави є компонентом предмета доказування у кримінальних провадженнях зазначеної категорії.

З урахуванням загального предмета доказування, визначеного у ст. 91 КПК України, зокрема, до обставин, що підлягають доказуванню у цих категоріях проваджень, слід віднести:

1) правильну кваліфікацію злочину за ст. 258-3 КК України, об`єктивну сторону якого становить: створення терористичної групи чи терористичної організації; керівництво такою групою чи організацією або участь у ній; організаційне чи інше сприяння створенню або діяльності терористичної групи чи терористичної організації;

2) визначення виду співучасті у терористичній групі чи терористичній організації відсутність функції організатора та/або керівника;

3) добровільне повідомлення особою правоохоронного органу про відповідну терористичну діяльність;

4) сприяння припиненню та розкриттю злочинів, скоєних у зв`язку зі створенням або діяльністю такої групи чи організації;

5) відсутність складу іншого злочину.

Добровільність має оцінюватися з урахуванням відсутності безпосереднього впливу правоохоронних та судових органів на рішення особи повідомити про свою злочинну діяльність та припинити її. Для встановлення цієї умови необхідним є з`ясування питання про факт, час та обставини застосування до особи не тільки заходів кримінального процесуального примусу, а і психологічного впливу з боку правоохоронних органів у разі прийняття такого рішення. Тому під час судового розгляду мають з`ясовуватися не тільки фактичні обставини повідомлення про злочин і припинення злочинної діяльності, але й усвідомлена здатність особи до соціально корисної постзлочинної поведінки.

У цьому контексті під час оцінки доказів, які вказують на сприяння припиненню та розкриттю злочинів, скоєних у зв`язку зі створенням або діяльністю такої групи чи організації, доцільно аналізувати правдивість показань, які вона надає, активність особи, спрямовану на співробітництво із правоохоронними органами. Зокрема, це надання повних, правдивих показань щодо діяльності терористичної групи або організації, а також їх корисність для встановлення фактичних обставин цього злочину, ефективну участь у слідчих (розшукових) діях, добровільність та ініціативність такої поведінки.

Отже, звільнення від кримінальної відповідальності за діяння, передбачене ст. 258-3 КК України, можливе за певної позитивної посткримінальної поведінки.

Його умовами у сукупності є: 1) вчинення дій, передбачених ч.1 ст.258-3 КК України; 2) добровільне, тобто вчинене за власною волею, незалежно від мотивів, повідомлення правоохоронного органу про терористичну діяльність терористичної групи чи терористичної організації; 3) сприяння: а) припиненню діяльності терористичної групи чи терористичної організації або б) розкриттю злочинів, вчинених у зв`язку зі створенням або діяльністю такої групи чи організації; 4) відсутність у діях особи складу іншого злочину.

Добровільність повідомлення правоохоронного органу про відповідну терористичну діяльність означає вчинення цих дій із власної волі, з різних мотивів, при усвідомленні можливості подальшого безкарного продовження вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України.

Як встановлено судом, до поданого клопотання прокурором ОСОБА_3 не додано жодних доказів про те, що підозрювана ОСОБА_4 вчинила дії передбачені ч. 2 ст. 258-3 КК України, що давало б підстави для звільнення її від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 258-3 КК України.

Зокрема, подане прокурором клопотання не містить даних про те, що ОСОБА_4 добровільно, за власною ініціативою з`явилася до правоохоронних органів та повідомила про відповідну терористичну діяльність, не додано таких доказів і під час цього розгляду.

Натомість, із змісту клопотання вбачається, що ОСОБА_4 підозрюється у пособництві в іншому сприянні діяльності терористичної організації упродовж тривалого часу (9 років) в період з 05.11.2014 року по 21.11.2023 року, тобто до моменту її безпосереднього затримання в порядку ст. 208 КПК України під час вчинення інкримінованого злочину.

Тобто, ОСОБА_4 не повідомляла про відповідну терористичну діяльність правоохоронні органи, органи державної влади чи органи місцевого самоврядування України.

А інкримінована підозрюваній злочинна діяльність була фактично припинена правоохоронними органами, які затримали ОСОБА_4 , та застосованим запобіжним заходом у вигляді тримання під вартою, який виявився дієвим.

Тож, наведені обставини спростовують тезу сторони обвинувачення про наявність такої обов`язкової умови для звільнення від кримінальної відповідальності, як добровільне повідомлення правоохоронного органу про відповідну терористичну діяльність.

Стосовно тверджень прокурора про сприяння ОСОБА_4 розкриттю злочинів, вчинених у зв`язку із створенням або діяльністю такої групи чи організації, суд зазначає наступне.

Під час розгляду встановлено, що ОСОБА_4 була затримана в порядку ст. 208 КПК України під час вчинення інкримінованого злочину, їй повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України, застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який неодноразово продовжувався.

Загалом підозрювана перебувала під вартою 5 місяців, до 20.04.2024 року.

При цьому, письмову заяву про участь інших фігурантів у вчиненні злочину ОСОБА_4 надала слідству 15.04.2024 року, тобто після 5 місяців знаходження під вартою, упродовж яких підозрювана не виявляла бажання та ініціативи співпрацювати зі слідством та сприяти розкриттю злочину.

Тож, з огляду на ці обставини, у суду виникає обґрунтований сумнів щодо наявності у ОСОБА_4 добровільного та щирого бажання співпрацювати зі слідством, а також правдивості, корисності та головне, своєчасності надання нею певної інформації щодо участі інших фігурантів у вчиненні злочину, що могло б свідчити про дійсне сприяння органу досудового розслідування у розкритті злочину.

До того ж, як встановлено під час цього розгляду, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які за наданою ОСОБА_4 інформацією приймали участь у вчиненні злочину, вже перебували за межами України і дотепер їх місцезнаходження невідоме, що є тими обставинами, які свідчать не на користь своєчасності та корисності наданої підозрюваною інформації.

Тим більше, прокурором ОСОБА_3 не доведено, що саме в результаті повідомленої ОСОБА_4 інформації, вказаним особам було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ст. 258-3 КК України.

До того ж, прокурор так і не зміг обґрунтувати в чому саме полягало сприяння ОСОБА_4 у розкритті злочинів, вчинених у зв`язку із створенням та діяльністю терористичної організації - «Донецької народної республіки».

Отже, виходячи з наведеного, єдиним правовим наслідком так званого сприяння ОСОБА_4 у розкритті злочинів, вчинених у зв`язку із створенням та діяльністю терористичної організації «ДНР», стала зміна їй підозри на пособництво в іншому сприянні діяльності терористичної організації, складання прокурором клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності та звільнення підозрюваної з під варти.

Тому твердження сторони обвинувачення про сприяння підозрюваної ОСОБА_4 розкриттю злочинів, вчинених у зв`язку із створенням та діяльністю терористичної організації, є непереконливими та такими, що спростовані наведеними вище обставинами.

Таким чином, наведені обставини свідчать про відсутність таких обов`язкових умов для звільнення від кримінальної відповідальності, як добровільне, за власною волею повідомлення правоохоронного органу про терористичну діяльність терористичної групи чи терористичної організації та сприяння у розкритті злочинів, вчинених у зв`язку зі створенням або діяльністю такої групи чи організації.

Отже, стороною обвинувачення не доведено наявність передбачених ч. 2 ст. 258-3 КК України підстав для звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності, а тому клопотання прокурора ОСОБА_3 не підлягає задоволенню, як таке, що є необґрунтованим.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 284, 285, 286, 288, 314, 369-372, 376 КПК України, ч. 2 ст. 258-3 КК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 , поданого в межах кримінального провадження, відомості про яке 18 квітня 2024 року внесені до Єдиного реєстру досудового розслідування за № 22024040000000442 про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_4 , яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч.1 ст.258-3 КК України відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили після спливу семиденного строку, встановленого ст.395 КПК України для її оскарження. Подання апеляційної скарги на ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили та її виконання.

Ухвала може бути оскаржена в порядку ст. 395 КПК України.

Апеляційну скаргу на ухвалу суду може бути подано до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд міста Дніпропетровська протягом семи днів з дня її проголошення.

Визначити час проголошення повного тексту ухвали о 17 годині 50 хвилин 17 грудня 2024 року.

Суддя: ОСОБА_1