Ухвала

від 03.01.2025 по справі 285/762/19

НОВОГРАД-ВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер № 285/762/19

Провадження № 1-кп/0285/171/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 січня 2025 року м. Звягель

Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області в складі:

головуючого-судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Звягель кримінальне провадження № 285/762/19 (12018060090001539, 12019060090001103) по обвинуваченню

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, неодруженого, з середньою освітою, уродженця м. Новоград-Волинський, Житомирської області, мешканця АДРЕСА_1 , який не працює, раніше судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.15, ч.3 ст.185; ч.3 ст.187 КК України

УСТАНОВИВ:

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 дію запобіжний заходу у виді тримання під вартою. На обгрунтування клопотання зазначив, що судовий розгляд кримінального провадження триває, недопитані потерпілі та свідки, обвинувачений неодноразово судимий, обвинувачується у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого злочину, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Потерпілий підтримав клопотання прокурора.

Обвинувачений та його захисник заперечили проти задоволення клопотання прокурора, просять змінити запобіжний захист на домашній арешт.

Вислухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до матеріалів кримінального провадження в ході судового розгляду до обвинуваченого ОСОБА_5 , були застосовані заходи забезпечення кримінального провадження - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 закінчується, однак судовий розгляд по даному провадженню триває.

Згідно з положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 331 КПК під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Статтею 199 КПК України передбачено порядок продовження строку тримання під вартою, а з частини третьої даної норми слідує, що звертаючись до суду з клопотанням про продовження строків тримання під вартою, прокурор має викласти, зокрема обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують продовження тримання особи під вартою.

Зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону при розгляді клопотання прокурора дотримані в повному обсязі.

Слід зазначити, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Так, у справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року Європейським судом з прав людини зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Врахування тяжкості злочину має раціональний зміст, оскільки тяжкість свідчить про ступінь суспільної небезпечності особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем ймовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризики ухилення підозрюваного від слідства, суду (рішення ЄСПЛ «W проти Швейцарії»).

Рішенням ЄСПЛ «Клоот проти Бельгії» визначено: «Серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших правопорушень. Однак, необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід необхідним в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться».

Як встановлено в судовому засіданні, продовжують існувати ризики того, що обвинувачений ОСОБА_5 , може переховуватись від суду, до чого його може спонукати тяжкість можливого покарання, незаконно впливати на потерпілих, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.

Твердження захисту про безпідставність продовження строку тримання обвинуваченого під вартою у зв`язку з недоведеністю ризиків, суд вважає необґрунтованим. Стороною захисту не надано суду належних доказів, які б давали підстави для заміни запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м`який.

Звертаючись із клопотанням про зміну запобіжного заходу та під час судового засідання, сторона захисту, заперечуючи щодо задоволення клопотання, не надала доказів, що майновий стан, сімейні зв`язки та рід занять обвинуваченого виключають такий ризик як переховування від суду. Не містять таких доказів і матеріали кримінального провадження.

На підставі викладеного суд вважає, що клопотання захисника обвинуваченого про зміну запобіжного заходу не підлягає до задоволення.

Таким чином, продовження існування зазначених вище обставин у їх сукупності, виправдовують подальше перебування обвинуваченого ОСОБА_5 , під вартою, що відповідає, і є співрозмірним тяжкості і характеру діянням, які інкримінуються останньому, та більш м`які запобіжні заходи, не забезпечать належної процесуальної його поведінки, а тому продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою є найбільш прийнятним за наявних на даний час умов. В зв`язку з чим, суд клопотання прокурора задовольняє та продовжує строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 , ще на 60 днів.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, враховуючи зазначені обставини при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обставини кримінального правопорушення, особу обвинуваченого та всі обставини справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про необхідність визначення обвинуваченому застави, достатньої для забезпечення виконання ним обов`язків, передбачених КПК України.

Керуючись ст.ст. 27, 107, 177-178, 369, 371, 372, 314-316 КПК України, суд

постановив:

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів до 04.03.2025 включно.

Одночасно визначити запобіжний захід у виді застави для забезпечення виконання ОСОБА_5 обов`язків, визначених КПК України. Визначити розмір застави у межах 40 прожиткових мінімумів, для працездатних осіб, що складає 121 120 грн. у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок UA 678201720355249002000000277, код отримувач: 26278626, МФО: 820172, Отримувач: ДКСУ м. Київ.

У разі внесення застави обвинуваченим, на нього будуть покладені обов`язки передбачені ст. 194 КПК України, невиконання яких потягне за собою передбачені чинним КПК України наслідки.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору, направити уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Головуючий: ОСОБА_1