Рішення

від 06.01.2025 по справі 632/1167/23

ПЕРВОМАЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 632/1167/23 провадження № 2/632/96/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 січня 2025 рокум. Златопіль

Первомайський міськрайонний суд Харківської області у складі:

судді - Кочнєва О.В.,

за участі секретаря - Клименко А.В.,

представника позивача за ордером - адвоката Бабаскіна К.С.,

розглянувши в режимі відеоконференцзв`язку у відкритому судовому засіданні у залі суду при розгляді справи по суті у загальному позовному провадженні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Страхової компанії «Український страховий стандарт», ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

ВСТАНОВИВ:

28.07.2024 року позивач в особі свого представника звернувся до суду із відповідним позовом, в якому просив стягнути з відповідача - приватного акціонерного товариства «Страхової компанії «Український страховий стандарт» - 130000,00 грн. як страхового відшкодування майнової шкоди за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власних наземних транспортних засобів №208811368 та 1300,00 грн. у відшкодування судових витрат у вигляді сплаченого судового збору з даного відповідача, з відповідача - ОСОБА_2 - не компенсований розмір шкоди у розмірі 482821,88 грн., 50000,00 грн. - моральної шкоди, 4500,00 грн. - компенсації витрат за складання звіту про оцінку майна та 5373,22 грн. - судових витрат у вигляді сплаченого судового збору.

Підставою цього вказав той факт, що в результаті ДТП, яке мало місце 27.02.2023 року на 68 км автошляху Харків-Мерефа-Павлоград, належний позивачеві автомобіль марки «Volvo», моделі «B50», реєстраційний номер НОМЕР_1 , отримав пошкодження з боку автомобіля марки «ВАЗ», моделі «217230», реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням відповідача ОСОБА_2 . За результатами розгляду справи у порядку ст.124 Кодексу про адміністративні правопорушення України відповідач ОСОБА_2 постановою Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 09.03.2023 року у справі №632/319/23, яка набула чинності, був визнаний винним у скоєнні вказаного адміністративного правопорушення та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян у сумі 850,00 грн. Таким чином у порядку цивільно-правової відповідальності щодо пошкодження належного позивачу транспортного засобу позивач звернувся до суду до страхової компанії, з якою відповідач уклав договір обов`язкового страхування власників наземних транспортних засобів, для компенсування максимального розміру шкоду за відповідним полісом відповідальності та до відповідача ОСОБА_2 з метою компенсування ним витрат на повне відновлення свого транспортного засобу.

Ухвалою судді у складі судді Библіва С.В. від 07.09.2023 року справу було прийнято до провадження, відкрите загальне позовне провадження у справі, призначене підготовче провадження, наданий сторонам час для подання усіх заяв по суті позову (т.1, а.с.84).

Заочним рішенням Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 17.06.2024 року позовні вимоги позивача були задоволені у повному обсязі та стягнуто з відповідача приватного акціонерного товариства «Страхової компанії «Український страховий стандарт» 130000,00 грн. як майнової шкоди та 1300,00 грн. судового збору, з відповідача ОСОБА_2 482821,88 грн. майнової шкоди, 4500,00 грн. - вартість звіту про оцінку транспортного засобу, 50000,00 грн. - моральної шкоди та 5373,22 грн. - судових витрат у вигляді сплаченого судового збору (т.1, а.с.119-120).

Ухвалою суду від 06.11.2024 року скасовано заочне рішення Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 17.06.2024 року у вказаній справі та призначено розгляд справи спочатку у загальному позовному провадженні, призначено підготовче провадження та наданий відповідачам строк для подання відзиву та зустрічної позовної заяви, оскільки встановлено відсутність належного повідомлення відповідача про день, час та місце розгляду справи (т.1, а.с.207-208).

21.11.2024 року до суду з боку представниці відповідача ОСОБА_2 адвоката Смірнової Н.А. надійшов відзив на позовну заяву, в якому сторона вказаного відповідача заперечувала проти задоволення позовних вимог у повному обсязі до вказаного відповідача, окрім вимоги про стягнення моральної шкоди, яку визнала у розмірі 3000,00 грн., пояснюючи це тим, що транспортним засіб позивача є фізично знищеним, оскільки вартість його відновлювального ремонту є вищою за його ринкову вартість, позивач має право виключно на компенсацію вартості автомобіля до та після ДТП за вирахуванням суми страхового відшкодування, заявлена сума стягнення моральної шкоди є завищеною відповідно до вказаних умов (т.1, а.с.226-229).

Також 21.11.2024 року до суду засобами Електронного суду надійшла заява представниці відповідача ОСОБА_2 адвоката Смірнової Н.А., в якій вона для розгляду справи по суті через не погодження із вартістю матеріального збитку автомобілю позивача за результатами ДТП відповідно до звіту №158/03-23 від 16.03.2023 року та просила призначити по справі судову авто-товарознавчу експертизу, проведення якої доручити Національному науковому центру «Інститут судових експертиз ім. засл проф. М.С. Бокаріуса» з поставленням на вирішення експертів питань про ринкову вартість автомобіля VOLVO V 50, реєстраційний номер НОМЕР_3 до ДТП (27.02.2023 року) та про ринкову вартість автомобіля VOLVO V 50, реєстраційний номер НОМЕР_3 після ДТП (27.02.2023 року) з покладенням на відповідача обов`язку сплати вартості вказаного експертного дослідження та зупинення провадження на час проведення експертизи (т.1, а.с.233-235).

Ухвалою суду від 25.11.2024 року без участі сторін та їх представників підготовче провадження у справі було відкладено з метою мирного врегулювання вимог позивача до відповідача ОСОБА_2 (т.1, а.с.242-243).

Ухвалою суду від 04.12.2024 року за клопотанням представника позивача надано йому право участі у всіх судових засіданнях у справі у даному складі суду в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою власних засобів зв`язку (т.2, а.с.3-4).

Ухвалою суду від 09.12.2024 року частково задоволено клопотання представниці відповідача про участь у судових засіданнях в даній справі в даному складі суду в суді першої інстанції шляхом такого дозволу у всіх наступних судових засіданнях, однак із відмовою у судовому засіданні 09.12.2024 року через порушення строку подання відповідного клопотання на підставі норм ст.212 ЦПК України з урахуванням відсутності заяви про поновлення строку для його подання (т.2, а.с.11-12).

Ухвалою суду від 09.12.2024 року підготовче провадження у справі було відкладено через продовження перемовин між сторонами щодо мирного врегулювання спору та надано у порядку п.12 ч.2 ст.197 ЦПК України час сторонам для подання відповіді на відзив та заперечення (т.2, а.с.17-18).

Відповідь на відзив та заперечення від сторін не надходили.

Відповідно справа розглядається на підставі первинної позовної заяви та відзиву на неї.

23.12.2024 року перед судовим засіданням у підготовчому провадженні від представниці відповідача ОСОБА_2 адвоката Смірнової Н.А. надійшла заява про проведення судового засідання 23.12.2024 року без участі сторони відповідача ОСОБА_2 та призначення по справі судової авто-товарознавчої експертизи, заявленої вказаною стороною 21.11.2024 року (т.2, а.с.32).

Ухвалою суду від 23.12.2024 року було відмовлено стороні відповідача ОСОБА_2 у призначенні у справі судової авто-товарознавчої експертизи, оскільки не встановлено жодних перепон для застосування у справі звіту щодо вартості матеріального збитку позивачу за результатами ДТП 27.02.2023 року №158/03-23 від 16.03.2023 року, складеного ФОП ОСОБА_3 як суб`єктом оціночної діяльності за відповідним сертифікатом Фонду державного майна за відсутності дій з боку відповідача ОСОБА_2 для власної оцінки вартості автомобіля позивача до та після ДТП, що мало місце 27.02.2023 року відповідно до принципу диспозитивності цивільного процесу, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (т.2, а.с.35-36).

Представник позивача у судовому засіданні 06.01.2025 року підтримав позовні вимоги у повному обсязі, відповідно до заявлених позовних вимог, при цьому повідомивши, що він розуміє, що від вартості матеріального збитку слід вирахувати вартість автомобіля після ДТП, однак жодних заяв з цього приводу не подавав.

Перед судовими засіданням 06.01.2025 року від представниці відповідача ОСОБА_2 адвоката Смірнової Н.А. засобами Електронного суду надійшла заява про проведення судового засідання при розгляді справи по суті 06.01.2025 року за відсутності представника відповідача ОСОБА_4 з підтримкою позиції щодо визнання позовних вимог виключно в частині відшкодування моральної шкоди у розмірі 3000,00 грн., тобто підтримки позиції, висловленої у відзиві (т.2, а.с.49-50).

Відповідач - ПрАТ «Страхова компанія «Український страховий стандарт» - в особі свого уповноваженого представника в особі представника ліквідаційної комісії - у судове засідання 06.01.2025 року не прибув, про день, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином засобами Електронного суду, заяв про необхідність відкладення розгляду справи або неможливість прибуття у судове засідання не надавав (т.2, а.с.45-46). Неявка вказаного відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті на підставі п.1 ч.3 ст.223 ЦПК України.

Вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги слід задовольнити частково, виходячи з наступного.

27.02.2023 року об 05 годині 30 хвилин на 68 км автошляху Харків-Мерефа-Павлоградвідповідач ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки «ВАЗ», моделі «217230», реєстраційний номер НОМЕР_2 порушив вимоги п.12.1 ПДР України та здійснив зіткнення з автомобілем марки «Volvo», моделі «B50», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить позивачу, чим спричинив ДТП та пошкодив автомобіль, належний позивачу.

На підставі постанови Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 09.03.2023 року, яка набула чинності, у справі №632/319/23, провадження №2/632/185/23, відповідача ОСОБА_2 було визнано винним у скоєнні вказаного ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу та стягнення судових витрат за розгляд справи у суді (т.1, а.с.14).

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, що набрала чинності, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

На момент ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_2 була застрахована у відповідача - приватного акціонерного товариства «Страхової компанії «Український страховий стандарт» на підставі полісу №208811368 (т.1, а.с.59-60).

Після скоєння ДТП позивач у визначеному законодавством порядку 01.03.2023 року повідомив страхову компанію відповідача ОСОБА_2 про факт скоєння ДТП (т.1, а.с.63-65), а 12.04.2023 року про необхідність виплати страхового відшкодування (т.1, а.с.69-73).

Жодних інших дій щодо виплати страхового відшкодування зі страхової компанії приватного акціонерного товариства «Страхової компанії «Український страховий стандарт» позивач не робив, зокрема не звертався зі скаргою на бездіяльність вказаної страхової компанії до об`єднання страховиків в галузі обов`язкового страхування власників наземних транспортних засобів - Моторного (транспортного) страхового бюро України.

До суду позивач звернувся 24.07.2023 року, що слідує з конверту АТ «Укрпошта» про направлення позову до суду (т.1, а.с.74). В той же час відповідач - приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Український страховий стандарт» - 18.05.2023 року розпочала процес припинення за рішенням власників, встановивши строк пред`явлення вимог кредиторів до неї 16.07.2023 року. Позивач жодних дій для пред`явлення претензій в межах визначеного строку при припиненні юридичної особи шляхом ліквідації, як вбачається з матеріалів справи не здійснив, вирішивши пред`явити відразу позов до суду.

Згідно зі статтею 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, як вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів передбачено статтею 16 ЦК України.

Юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації (стаття 104 ЦК України). Відповідно до пункту 1 частини першої статті 110 ЦК України юридична особа ліквідується за рішенням її учасників, суб`єкта управління державної або комунальної власності або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв`язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Статтею 105 ЦК України передбачено, що учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов`язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію. Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється. До комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється. Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи. Кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.

Згідно із частиною восьмою статті 111 ЦК України ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред`явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується ліквідаційною комісією (ліквідатором) юридичної особи.

За змістом положень частин третьої, четвертої статті 112 ЦК України у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи. Вимоги кредитора, заявлені після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією для їх пред`явлення, задовольняються з майна юридичної особи, яку ліквідовують, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно.

Таким чином, несвоєчасне заявлення кредитором грошових вимог у процедурі добровільної ліквідації боржника не має наслідком їх погашення, а впливає лише на порядок задоволення таких вимог.

Виходячи із змісту частини п`ятої статті 112 ЦК України, у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право звернутися до суду.

У даній справі позивач як кредитор до ліквідаційної комісії приватного акціонерного товариства «Страхової компанії «Український страховий стандарт» з кредиторськими вимогами не звертався.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення.

Позивач у цій справі обрав спосіб захисту порушеного права у вигляді звернення до суду із позовом про стягнення грошової суми до зазначеного відповідача, який перебуває в стані припинення.

Водночас, законодавством передбачений спеціальний порядок задоволення кредиторами своїх вимог до особи, яка припиняється шляхом звернення із відповідними вимогами до ліквідаційної комісії такої особи. Такого способу захисту порушеного особою, що припиняється, права стягувача (кредитора) як звернення із вимогами саме про стягнення заборгованості норми статей 104-112 ЦК України не передбачають.

Належним способом захисту прав кредитора у такому випадку є вимога про зобов`язання включення до проміжного ліквідаційного балансу боржника визнаних ним вимог, а не про стягнення з боржника грошових коштів. Звернення кредитора з позовом про стягнення заборгованості з боржника не вирішить спору щодо наявності чи відсутності підстав для включення цих вимог до ліквідаційного балансу особи, що припиняється.

При цьому звернення до страхової компанії із заявою про виплату страхового відшкодування не є належним способом повідомлення про вимоги до юридичної особи, до того вказана вимога була заявлена до рішення засновників вказаної страхової компанії про припинення.

Крім цього, позивач не скористався можливість досудового вирішення вказаної вимоги шляхом звернення до фонду виплат потерпілим МТСБУ, зокрема в разі припинення члена МТСБУ за зобов`язаннями, які виникли під час участі страхової компанії у МТСБУ та укладанні відповідних договорів страхування.

Відповідно вимоги про стягнення з приватного акціонерного товариства «Страхової компанії «Український страховий стандарт» майнової шкоди у розмірі 130000,00 грн. є безпідставними як такі, що заявлені до юридичної особи, що припиняється після спливу двомісячного строку для пред`явлення відповідних вимог до ліквідаційної комісії юридичної особи. Відповідно і судовий збір в цій частині у розмірі 1300,00 грн. на підставі ст.141 ЦПК України слід залишити за позивачем.

Відносно вартості матеріального збитку понад ліміт відповідальності страховика у розмірі 130000,00 грн., які позивач бажав стягнути з відповідача ОСОБА_2 суд зазначає наступне. Суд погоджується з наданим суду звітом про оцінку вартості матеріального збитку заподіяного власнику колісного транспортного засобу №158/03-23 від 16.03.2023 року, складену суб`єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_3 (т.1, а.с.20-53), оскільки даних про те, що вказаний звіт є не об`єктивним, порушує вимоги порядку проведення оцінки колісних транспортних засобів або здійснений суб`єктом оціночної діяльності без відповідного сертифікату у суду немає. В цій частині заперечення представниці відповідача Борового Д.В. є надуманими. Тому вказані у даному висновку дані про вартість автомобіля позивача суд застосовує при вирішенні вимог до відповідача ОСОБА_2 .

За змістом статті 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції, яка діяла до 01.01.2025 року) транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно зі звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до ДТП. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця ДТП.

Таким чином, ремонт автомобіля марки «Volvo», моделі «B50», реєстраційний номер НОМЕР_1 , вважається економічно необґрунтованим, а отже, автомобіль вважається фізично знищеним.

Порядок відшкодування завданої позивачу шкоди мав відбуватися в порядку, визначеному статтею 30 вищевказаного закону, і позивач мав передати залишки транспортного засобу відповідачу як особі, яка частково відповідає за завдану шкоду, чим набути право отримати від останнього відшкодування шкоди в розмірі, який відповідає вартості транспортного засобу до ДТП або вирахувати вартість автомобіля після ДТП від його вартості до ДТП і вже із вказаної суми вираховувати процент для компенсації матеріальної шкоди.

Вартість матеріального збитку позивачу за результатами ДТП суб`єкт оціночної діяльності визначив у розмірі ринкової вартості автомобіля марки «Volvo», моделі «B50», реєстраційний номер НОМЕР_1 у розмірі 393373,36 грн., з чим суд погоджується.

В той же час вартість вказаного автомобіля в пошкодженому стані, вирахувана суб`єктом оціночної діяльності склала 107158,34 грн. Оскільки позивач не запропонував відповідачу ОСОБА_2 передати автомобіль після ДТП дійсна вартість до відшкодування з боку відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 повинна скласти вже 286215,02 грн. (393373,36 - 107158,34).

В той же час положеннями частини першої статті 1166 ЦК України передбачено, що шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції до 01.01.2025 року, далі - Закон) регулює відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності) і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Статтею 3 вказаного закону встановлено, що обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого (стаття 6 Закону).

Страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування(пункт 9.1 статті 9 Закону).

Згідно з пунктом 22.1 статті 22 Закону у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

За змістом пункту 36.2 статті 36 Закону страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.

Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18) сформульовано висновок, про те, що відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Закону у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону).

Таким чином із вирахуваної судом суми 286215,02 грн. слід додатково відняти максимальну суму страхового відшкодування у розмірі 130000,00 грн., які відповідач ОСОБА_2 компенсувати не повинен відповідно до вимог Закону. Таким чином, дійсний розмір матеріального збитку, який повинен компенсувати відповідач ОСОБА_2 позивачу складає 156215,02 грн., до якого слід додати ще і 4500,00 грн. (т.1, а.с.53), сплачених позивачем за звіт про оцінку власного транспортного засобу як необхідної умови для підтвердження вартості як свого матеріального збитку, так і вартості автомобіля до та після ДТП 27.02.2023 року. Остаточна сума до стягнення з відповідача ОСОБА_2 за результатами розгляду справи в частині матеріального збитку повинна скласти 160715,02 грн. замість заявлених до стягнення 487321,88 грн. (разом зі звітом).

Відносно моральної шкоди, то в цій частині позовні вимоги позовної заяви знайшли своє підтвердження частково, в частині пошкодження майна позивача з боку відповідача ОСОБА_2 , який останній і визнав на суму 3000,00 грн.

Суд погоджується з тим, що сам факт ДТП за винної поведінки відповідача ОСОБА_2 є достатнім для стягнення моральної шкоди з вказаного відповідача. Однак її розмір в частині пошкодження майна є завищеним позивачем, оскільки такий розмір суд оцінює не з мотивів вартості автомобіля, а з принципів розумності та достатності та визодчи з них визначає вказаний розмірі у сумі 10000,00 грн. із 50000,00 грн. заявлених до відшкодування. При цьому суд враховує, що позивач, відповідно до поданих документів в дійсності придбав вказаний автомобіль 23.02.2023 року у ТОВ «Торлні» за суму 135400,00 грн. (а.с.15), тобто менше ринкової ціни автомобіля, вирахуваної суб`єктом оціночної діяльності, що є правом позивача та продавця авто до 01.10.2024 року (коли була введена обов`язкова оцінка автомобіля перед продажем), однак вказаний факт впливає на розмір моральної шкоди, враховуючи дійсні витрати позивача на купівлю вказаного автомобіля. До того ж часткове не отримання відшкодування пов`язано саме з діями самого позивача в частині отримання страхового відшкодування.

Відповідно до норм ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, у тому числі, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна . Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Таким чином, заявлені позовні вимоги загалом суд задовольняє на 170715,02 грн., з яких матеріальні збитки разом із звітом про оцінку складають 160715,02 грн. та 10000,00 грн. - це моральна шкода, що складає 31,77% від первинно заявлених вимог на суму 537321,88 грн. (матеріальний збиток, вартість звіту та моральна шкода), відповідно саме в цій частині повинні з відповідача ОСОБА_2 бути стягнуті судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в цій частині у розмірі 5373,22 грн., що становить 1707,07 грн., що відповідає вимогам п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.12-14, 76-81, 141, 259, 263-265, 351-352, 354 ЦПК України, ст.22, 23, 104, 105, 111, 112, 1166, 1167, 1188, 1194 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Повністю відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Страхової компанії «Український страховий стандарт» через невірно обраний спосіб захисту прав позивача.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в результаті ДТП, яке мало місце 27.02.2023 року, у розмірі 160715,02 грн. (сто шістдесят тисяч сімсот п`ятнадцять грн. 02 коп.), з яких матеріальні збитки складають 156215,02 грн. та 4500,00 грн. - вартість звіту про оцінку пошкодженого автомобіля.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в результаті ДТП, яке мало місце 27.02.2023 року, у розмірі 10000,00 грн. (десять тисяч грн. 00 коп.) через душевні страждання, пов`язані із пошкодженням майна.

В іншій частині у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до відповідача ОСОБА_2 відмовити за безпідставністю.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у справі у вигляді частини сплаченого при зверненні до суду судового збору у розмірі 1707,07 грн. (одна тисяча сімсот сім грн. 07 коп.)

В іншій частині у стягненні судових витрат у вигляді сплаченого судового збору як за вимогою до приватного акціонерного товариства «Страхової компанії «Український страховий стандарт», так і за вимогою до ОСОБА_2 відмовити.

Копію рішення направити позивачу та відповідачу ОСОБА_2 через їх представників адвокатів Бабаскіна Кирила Сергійовича та Смирнову Наталію Андріївну у порядку ч.7 ст.272 ЦПК України, а самих представників сторін, як і відповідача ПрАТ «Страхову компанію «Український страховий стандарт», про вказане рішення повідомити засобами Електронного суду у порядку ч.5 ст.272 ЦПК України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду безпосередньо або шляхом використання підсистеми «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому копії рішення суду.

Повний текст рішення суду проголошений 06 січня 2025 року.

Позивач: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_4 , виданий Первомайським РВ ГУМВС України в Харківській області 09.08.2007 року, РНОКПП - НОМЕР_5 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактична адреса проживання: АДРЕСА_2 , тел. НОМЕР_6 .

Відповідач: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_7 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , фактична адреса проживання: АДРЕСА_4 , тел. НОМЕР_8 .

Відповідач: ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «УКРАЇНСЬКИЙ СТРАХОВИЙ СТАНДАРТ» в особі ліквідаційної комісії (здійснюється припинення шляхом ліквідації з 18.05.2023 року), код ЄДРПОУ - 22229921, адреса: 04107, м. Київ, вул. Багговутівська, буд. 17-21, тел. 044-222-09-14.

Суддя - Олег КОЧНЄВ