Постанова

від 18.12.2024 по справі 910/20143/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

"18" грудня 2024 р. Справа№ 910/20143/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Владимиренко С.В.

суддів: Ходаківської І.П.

Пономаренка Є.Ю.

за участю секретаря судового засідання Невмержицької О.В.

за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання від 18.12.2024

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Господарського суду міста Києва від 25.04.2024 (повний текст рішення складено та підписано 06.05.2024) (суддя Демидов В.О.)

у справі №910/20143/23

за позовом ОСОБА_1

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «К5»

про визнання недійсним та скасування рішень загальних зборів,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі за текстом - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва із позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «К5» (далі по текстом - відповідач, ОСББ) про визнання недійсними та скасування рішень Загальних зборів ОСББ від 27.05.2023 по питанню №5 порядку денного, оформлене протоколом №4 Загальних зборів ОСББ від 16.06.2023, від 16.09.2023 по питанням №№2, 3, 4, 5, 6 порядку денного, оформлене протоколом №1 Загальних зборів ОСББ від 05.10.2023 та скасування державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу про зміну установчого документа від 16.05.2023 « 16.06.2023 18:59:56, 1000691070001043640».

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що прийняті на Загальних зборах рішення впливають на його права та інтереси щодо участі у діяльності ОСББ, як юридичної особи, правомірності та законності інтересу у прийнятті відповідних змін до Статуту ОСББ. Як стверджує позивач, зміни до Статуту прийняті з порушення приписів частини 14 статті 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» від 29.11.2001 № 2866-III, у редакції чинній на дату прийняття Рішення 1 (далі за текстом - Закон), в частині кількості голосів необхідних для прийняття рішень. Прийняті Загальними зборами рішення позбавили позивача можливості повною мірою реалізувати своє право на прийняття участі в управління будинком. Задоволення позовних вимог не призведе до негативних наслідків для інших співвласників.

Господарський суд міста Києва рішенням від 25.04.2024 у справі №910/20143/23 відмовив у задоволенні позову.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції дійшов висновку про не доведення позивачем порушення його прав або інтересів оскаржуваними рішеннями, та не зазначення позивачем, яким чином задоволення позовних вимог у даній справі призведе до поновлення його прав і законних інтересів, за захистом яких він звернувся до суду.

Не погодившись із ухваленими рішеннями суду першої інстанції, позивач звернувся до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 25.04.2024 у справі №910/20143/23 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування доводів та вимог апеляційної скарги позивач посилається на те, що судом першої інстанції не правильно протлумачено частину 14 статті 10 Закону, на підставі яких прийняте рішення про затвердження нової редакції Статуту ОСББ.

Як зазначає апелянт, суд першої інстанції не надав належної оцінки порушенню права на свободу та недоторканість позивача, як співвласника багатоквартирного будинку, під час проведення Загальних зборів 27.05.2023, оскільки під час проведення Загальних зборів до нього було застосовано фізичний вплив з боку невідомих осіб за вказівкою членкині Правління ОСББ ОСОБА_2 .

Крім того, на думку апелянта, суд першої інстанції в порушення процесуального Закону не надав оцінки наданим Правлінням ОСББ доказам щодо належного проведення Загальних зборів 16.09.2023, оскільки надані відповідачем докази, витребувані Господарським судом міста Києва ухвалою від 09.02.2024 про відкриття провадження у справі №910/20143/23 містять закреслення прізвищ та ініціалів осіб співвласників, номер квартири та документа, що підтверджує право власності на квартиру або нежитлове приміщення. У зведеній інформації про результати голосування кожного із співвласників по протоколу ОСББ від 16.09.2023 також закреслена інформація про співвласника, номер квартири та документа, що підтверджує право власності на квартиру або нежитлове приміщення. Також, як зазначає апелянт, позивач не надав Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на день проведення Загальних зборів 16.09.2023. За твердженням позивача, у нього наявне право на ознайомлення зі зведеною інформацією про результати голосування кожного із співвласників на Загальних зборах 27.05.2023 та 16.09.2023, проти чого заперечує відповідач і чому не надав оцінки суд першої інстанції.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.06.2024 справу №910/20143/23 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - ОСОБА_3., судді Демидова А.М., Ходаківська І.П.

06.06.2024 суддя Демидова А.М. заявила самовідвід від розгляду справи №910/20143/23. Заява судді про самовідвід заявлена з метою недопущення сумнів у її неупередженості, що можуть виникнути у зв`язку з тим, що родич її близької особи розглядав дану справу.

Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 06.04.2024 заяву судді Демидової А.М. про самовідвід від розгляду справи №910/20143/23 задовольнив.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.06.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 25.04.2024 у справі №910/20143/23 передано колегії суддів у складі: ОСОБА_3. - головуючий суддя, судді Ходаківська І.П., Владимиренко С.В.

Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 10.06.2024 витребував з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/20143/23; відклав вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 25.04.2024 у справі №910/20143/23 до надходження даної справи з суду першої інстанції. Матеріли справи №910/20143/23 надійшли на адресу Північного апеляційного господарського суду 17.06.2024.

Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 25.06.2024 заяву ОСОБА_1 про поновлення строків на апеляційне оскарження від 03.06.2024 повернув без розгляду; апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 25.04.2024 у справі №910/20143/23 залишив без руху. Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 25.07.2024 задовольнив клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 25.04.2024 у справі №910/20143/23 та поновив ОСОБА_1 зазначений строк; відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 25.04.2024 у справі №910/20143/23, розгляд апеляційної скарги призначив на 11.09.2024 о 12:15.

01.08.2024 позивачем подано клопотання про долучення доказів до справи, а саме: завіреної копії «Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та його архівної складової частини щодо об`єкта нерухомого майна», завіреної копії «Опису документів, що надано до ЦНАП громадянином», завіреної копії квитанції про сплату 80,00 грн + 17,00 грн комісії за надання інформації з Державного реєстру.

01.08.2024 від позивача надійшло клопотання про відхилення доказів, наданих відповідачем у судді першої інстанції (заяви співвласників про заборону передавати персональні дані, копії листків голосування, копії листків опитування, зведеної інформації про результати голосування кожного із співвласників), оскільки такі докази містять закреслення суттєвих даних та визнати недійсним рішення Загальних зборів ОСББ від 16.09.2023, та визнати Загальні збори ОСББ такими, що не відбулись.

Відповідач згідно письмового відзиву на апеляційну скаргу позивача заперечує проти її задоволення, посилаючись на те, що судом першої інстанції надано правильну правову оцінку положенню частини 14 статті 10 Закону, з урахуванням правових висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.02.2022 у справі №910/5179/20 та у постановах Верховного Суду від 16.07.2021 у справі №209/2128/19, від 20.07.2022 у справі №908/1445/21, від 14.09.2022 у справі №914/3112/20.

Стосовно інших тверджень апелянта, то відповідач зазначає, що позивач був присутній на Загальних зборах 27.05.2023, доказів обмеження у праві участі у діяльності ОСББ позивач суду не надав. Клопотання позивача про відхилення доказів, наданих відповідачем у судді першої інстанції (заяви співвласників про заборону передавати персональні дані, копії листків голосування, копії листків опитування, зведеної інформації про результати голосування кожного із співвласників), оскільки такі докази містять закреслення суттєвих даних та визнати недійсним рішення Загальних зборів ОСББ від 16.09.2023 не може бути задоволено, оскільки заявлене вже після ухвалення судом першої інстанції рішення у даній справі. Так само не підлягає задоволенню клопотання позивача про долучення доказів, оскільки подано з порушенням строку без наведення поважних причин неможливості їх подання до суду першої інстанції.

Стосовно закреслення інформації у листках голосування, листках опитування та зведеній інформації, яка стосується даних співвласників багатоквартирного будинку, то такі дії відповідача зумовлені відсутністю згоди співвласників на поширення їх персональних даних. Крім того, редакція Закону на дату проведення Загальних зборів не містила обов`язку ОСББ оформляти зведену інформацію про результати голосування кожного із співвласників.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач повідомив суд апеляційної інстанції, що попередній (орієнтовний) розмір витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції становить 12 750,00 грн: складення відзиву на апеляційну скаргу - 2,25 год, що становить 6 750,00 грн; участь у судових засіданнях - 2 год. (2 судових засідання по 1 год.), що становить 6 000,00 грн, докази на підтвердження чого будуть надані у порядку, визначеному процесуальним Законом (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України).

Позивачем подано до Північного апеляційного господарського суду заяву про забезпечення позову шляхом заборони Правлінню ОСБЮБ ставити на голосування загальних зборів 17.08.2024 питання з порядку денного №№5; 6; 7; 8; 9; 10; 11; 12; та 13 до набрання законної сили рішенням у справі, а також до набрання законної сили рішенням у справі заборонити правлінню та будь-яким особам з числа співвласників у разі скликання загальних зборів ставити на голосування питання про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд.

Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 29.08.2024 у справі №910/20143/23 заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову повернув заявнику.

30.08.2024 позивачем подано клопотання до Північного апеляційного господарського суду відповідь на відзив.

04.09.2024 ОСОБА_1 подано до Північного апеляційного господарського суду заяву про забезпечення позову шляхом заборони правлінню ОСББ проводити письмове опитування на Загальних зборах 17.08.2024 по питаннях порядку денного №№5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12 та 13 до набрання законної сили рішенням у даній справі.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 05.09.2024 №2622/0/15-24 суддю Північного апеляційного господарського суду ОСОБА_3 звільнено у відставку.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.09.2024 справу №910/20143/23 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Владимиренко С.В., судді Ходаківська І.П., Пономаренко Є.Ю. Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 11.09.2024 прийняв до свого провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 25.04.2024 у справі №910/20143/23 колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Владимиренко С.В., судді Ходаківська І.П., Пономаренко Є.Ю.; розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 25.04.2024 у справі №910/20143/23 призначив на 28.10.2024 о 14 год. 30 хв.

Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 11.09.2024 відмовив ОСОБА_1 у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову у справі №910/20143/23. Верховний Суд постановою від 18.12.2024 ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 11.09.2024 у справі № 910/20143/23 залишив без змін.

У судовому засіданні 28.10.2024 суд апеляційної інстанції протокольно відмовив у задоволенні клопотання позивача про долучення доказів з огляду на таке.

Відповідно до частини 3 статті 269 ГПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №756/1529/15-ц, згідно з якою апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції. При цьому суд апеляційної інстанції перевіряє законність рішення суду першої інстанції в межах тих обставин та подій, які мали місце під час розгляду справи судом першої інстанції.

Така обставина, як відсутність існування доказів на момент прийняття рішення суду першої інстанції, взагалі виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів у порядку статті 269 ГПК України незалежно від причин неподання позивачем таких доказів. Навпаки, саме допущення такої можливості судом апеляційної інстанції матиме наслідком порушення норм процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність (постанови від 11.09.2019 у справі № 922/393/18, від 16.12.2020 у справі № 908/1908/19). Зазначені висновки викладено у постанові Верховного Суду від 16.04.2024 у справі № 922/331/23.

Надана позивачем інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та його архівної складової щодо об`єкта нерухомого майна сформована 24.05.2024 та не була надана суду першої інстанції до ухвалення рішення у даній справі, що виключає можливість прийняття такого доказу у суді апеляційної інстанції.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу позивача на те, що ним не надано доказів неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом, у тому числі апеляційної інстанції, доказів з порушеннями встановленого процесуальним законом порядку, - це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії з причин, що не залежали від нього, тягар доведення яких покладений на учасника справи. Документи складені після прийняття судом оскаржуваного рішення в силу приписів статті 269 ГПК України не можуть бути прийняті судом апеляційної інстанції до уваги в якості доказу. Саме допущення такої можливості судом апеляційної інстанції матиме наслідком порушення зазначеної норми процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якої є однозначність та передбачуваність (постанова Верховного Суду від 14.09.2021 у справі №922/2187/20).

У судовому засіданні 28.10.2024 суд апеляційної інстанції протокольно відхилив клопотання позивача про не долучення доказів, поданих відповідачем на вимогу суду першої інстанції.

У судовому засіданні 28.10.2024 суд апеляційної інстанції зобов`язав відповідача надати листки голосування та письмового опитування з відкритими відомостями стосовно співвласників багатоквартирного будинку з метою перевірки правомірності прийнятих оспорюваних рішень від 27.05.2023 та від 16.09.2023 відповідно до статті 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», та, враховуючи надання відповідачем суду першої інстанції копій листків опитування та письмового голосування, у яких закрито інформацію щодо номеру квартири або нежитлового приміщення, яка/яке належить співвласнику ОСББ, ПІБ співвласника, документа, що підтверджує право власності на квартиру або нежитлове приміщення, підписів співвласників (представників). При цьому суд апеляційної інстанції не витребовував зведену інформацію, оскільки Законом та Законом України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» у редакціях чинних на дату прийняття оспорюваних рішень, складання зведеної інформації не передбачалось, тоді як суд не позбавлений можливості самостійно на підставі листків голосування та письмового опитування перевірити кількість голосів з відповідних питань, з прийнятих 27.05.2023 та 16.09.2023 на Загальних зборах оспорюваних рішень.

28.10.2024 у судовому засіданні суд апеляційної інстанції оголосив перерву з урахуванням розумного строку розгляду справи до 25.11.2024.

Відповідач на виконання вимог суду апеляційної інстанції, 19.11.2024 через канцелярію суду, надав опис документів з реєстраційної справи, що надаються за запитом від 30.10.2024 (оригінал) та оригінал платіжної інструкції від 29.10.2024 №3333, призначення платежу - плата за надання відомостей з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно на суму 2 730,00 грн - 2 арк.; результати голосування Загальних збрів ОСББ від 27.05.2023 - пакетом 1343 арк.; результати голосування Загальних збрів ОСББ від 16.09.2023 - пакетом 1383 арк., які долучені судом апеляційної інстанції до матеріалів справи №910/20143/23.

У судовому засіданні 25.11.2024 виникла необхідність оголосити перерву для надання відповідачем позивачу копій наданих документів в електронному вигляді.

02.12.2024 відповідачем сформовано та подано до Північного апеляційного господарського суду через систему «Електронний суд» заяви на виконання вимог суду щодо надання копій позивачу наданих документів в електронному вигляді.

18.12.2024 у судовому засіданні позивач підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги, просив суд апеляційної інстанції її задовольнити, скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 25.04.2024 у справі №910/20143/23 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

У судовому засіданні 18.12.2024 представники відповідача заперечили проти задоволення апеляційної скарги позивача, просили суд апеляційної інстанції відмовити у її задоволенні, а рішення Господарського суду міста Києва від 25.04.2024 у справі №910/20143/23 залишити без змін.

Розглянувши доводи та вимоги апеляційної скарги, відзиву на неї, відповіді на відзив, оглянувши оригінали результатів голосування Загальних зборів ОСББ від 27.05.2023 та від 16.09.2023, заслухавши пояснення представників учасників справи, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Позивач є власником квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта (т. 1 а.с. 55-56).

Відповідно до Протоколу №1 від 14.04.2019 Установчих зборів ОСББ, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , прийнято рішення про створення ОСББ «К5». (т. 4 а.с. 141-145).

Рішенням Установчих зборів ОСББ від 14.04.2019, оформлене протоколом №01, затверджено Статут ОСББ (т. 4 а.с. 146-152).

Згідно з Протоколом № 2 Загальних зборів ОСББ від 02.02.2020 з 01.05.2020 обрано форму правління будинком шляхом самозабезпечення (т. 4 а.с. 153-160).

У розділі III Статуту ОСББ визначено, що органами управління Об`єднання є загальні збори Об`єднання, правління Об`єднання, Ревізійна комісія Об`єднання.

Вищим органом управління об`єднання є загальні збори. Загальні збори вправі приймати рішення з усіх питань діяльності об`єднання. Загальні збори скликаються не рідше одного разу на рік.

До виключної компетенції Загальних зборів належить, зокрема, затвердження Статуту, внесення змін до нього; затвердження кошторису, балансу Об`єднання та річного звіту.

Відповідно до пункту 5 розділу ІІІ Статуту Загальні збори скликаються та проводяться правлінням Об`єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників.

Правління (ініціативна група) не менш ніж за 14 днів з дати проведення загальних зборів вручає кожному співвласнику під розписку, направляє рекомендованим листом на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику в будинку або на адресу електронної пошти (за згодою Співвласника), письмове повідомлення про проведення загальних зборів. У повідомленні про проведення загальних зборів зазначається з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного. Повідомлення також розміщується у місцях загального користування, зокрема, біля вхідних дверей під`їзду та дошці оголошення, може оприлюднити у засобах масової інформації або на інтернет-сайті Об`єднання або на сторінці Об`єднання у соціальних мережах (у разі наявності).

У загальних зборах мають право брати участь усі співвласники (пункт 6 розділу ІІІ Статуту).

Рішення на загальних зборах приймаються шляхом поіменного голосування. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували співвласники (їхні представники), які разом мають більше половини від загальної кількості голосів співвласників.

Рішення про визнання переліку та розмірів внесків співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього проголосували співвласники (їхні представники), які разом мають більше 2/3 від загальної кількості голосів співвласників.

З інших питань рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості голосів співвласників.

Рішення загальних зборів викладається письмово та засвідчується особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату його голосування («за» чи «проти») (пункт 8 розділу ІІІ Статуту).

Якщо в результаті проведення загальних зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів «за» або «проти», встановленої пунктом 8 цього розділу, ініціатором зборів (правлінням або ініціативною групою) проводиться письмове опитування серед співвласників, які не голосували на загальних зборах.

Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення загальних зборів. Якщо протягом цього строку необхідну кількість голосів «за» не набрано, відповідні рішення вважаються не прийнятими (пункт 9 розділу ІІІ Статуту).

Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані співвласниками під час проведення загальних зборів, і голоси, подані під час письмового опитування (пункт 10 розділу ІІІ Статуту).

27.05.2023 проведено Загальні збори співвласників ОСББ, з наступним порядком денним: 1. Вибори голови загальних зборів. 2. Звіт Правління за 2021 та 2022. 3. Звіт Ревізійної комісії за 2021 та 2022. 4. Затвердження балансу об`єднання та фінансового звіту за 2021 та 2022. 5. Внесення змін до Статуту ОСББ шляхом прийняття нової редакції. Визначення уповноваженої особи. 6. Внесення змін до Положення про Ревізійну комісію ОСББ шляхом прийняття нової редакції.

Рішення Загальних зборів від 27.05.2023 оформлене протоколом №4 загальних зборів ОСББ. З протоколу №4 від 16.06.2023 Загальних зборів ОСББ «К5», проведених 27.05.2023, вбачається, що загальна кількість співвласників - 916 осіб, присутні на загальних зборах власники (особисто та/або представники) - 128 осіб, у письмовому опитуванні взяли участь 442 особи. Підсумки голосування по питанню п`ятому порядку денного (з урахуванням голосів, поданих на загальних зборах співвласників, і голосів співвласників, отриманих під час проведення письмового опитування: «за» 37 556,73 голосів співвласників (59,16%); «проти»: 1225,55 голосів співвласників (1,93%). Рішення прийнято.

Статут ОСББ доповнено положеннями щодо використання електронних підписів співвласників та змінено підрахунок кількості голосів для прийняття рішень.

Згідно пункту 8 розділу ІІІ Статуту у новій редакції рішення на Загальних зборах приймаються шляхом поіменного голосування. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували співвласників (їх представники), які разом мають більше половини від загальної кількості голосів співвласників.

Рішення Загальних зборів викладається письмово та засвідчується особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату його голосування («за» чи «проти»).

16.06.2023 приватним нотаріусом Маковеєвою О.В. проведено державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи за №1000691070001043640.

16.09.2023 відбулись Загальні збори ОСББ з наступним порядком денним: 1. Вибори голови Загальних зборів. 2. Затвердження кошторису ОСББ (загальний ремонтний, резервний фонди). Прийняття рішення стосовно винагороди Голови та членів Правління. Затвердження переліку та розміру з внесків. Визначення повноважень Правління. 3. Прийняття рішення щодо відео спостереження. Визначення джерела фінансування. 4. Створення фонду безпеки будинку. Затвердження кошторису безпеки будинку. Затвердження розміру та порядку сплати внеску. Визначення повноважень Правління. 5. Створення фонду безпеки території. Затвердження кошторису безпеки території. Затвердження розміру та порядку сплати внеску. Визначення повноважень Правління. 6. Прийняття рішення щодо витрат на асфальтування території по тильній (північній) стороні будинку. Затвердження спеціального кошторису. Визначення строків та розміру сплати внеску. 7. Встановлення строку повноважень Ревізійної комісії.

Рішення Загальних зборів від 16.09.2023 оформлене протоколом №5 від 05.10.2023. Згідно Протоколу №5 від 05.10.2023 загальна кількість співвласників - 916 осіб, присутні на загальних зборах власники (особисто та/або представники) - 110 осіб, у письмовому опитуванні взяли участь 529 особи. Підсумки голосування по питанню другому порядку денного (з урахуванням голосів, поданих на загальних зборах співвласників, і голосів співвласників, отриманих під час проведення письмового опитування: «за» 40 024,48 голосів співвласників (63,04%); «проти»: 2155,92 голосів співвласників (3,40%). Рішення прийнято. Підсумки голосування по питанню третьому порядку денного (з урахуванням голосів, поданих на загальних зборах співвласників, і голосів співвласників, отриманих під час проведення письмового опитування: «за» 41 239,00 голосів співвласників (64,96%); «проти»: 941,40 голосів співвласників (1,48%). Рішення прийнято. Підсумки голосування по питанню четвертому порядку денного (з урахуванням голосів, поданих на загальних зборах співвласників, і голосів співвласників, отриманих під час проведення письмового опитування: «за» 33 988,92 голосів співвласників (53,54%); «проти»: 8191,48 голосів співвласників (12,90%). Рішення прийнято. Підсумки голосування по питанню п`ятому порядку денного (з урахуванням голосів, поданих на загальних зборах співвласників, і голосів співвласників, отриманих під час проведення письмового опитування: «за» 31 815,23 голосів співвласників (59,57%); «проти»: 4365,17 голосів співвласників (6,87%). Рішення прийнято. Підсумки голосування по питанню шостому порядку денного (з урахуванням голосів, поданих на загальних зборах співвласників, і голосів співвласників, отриманих під час проведення письмового опитування: «за» 36 105,73 голосів співвласників (56,87%); «проти»: 6 074,67 голосів співвласників (9,57%). Рішення прийнято.

Позивач був особисто присутній на Загальних зборах 27.05.2023 та 16.09.2023, що ним не оспорюється, доказів зворотного суду не надано. Так само позивачем не оскаржується порядок скликання загальних зборів 27.05.2023 та 16.09.2023 та правомірність їх проведення.

Спір виник через те, що, за твердженням позивача, прийняття на загальних зборах ОСББ 27.05.2023 рішення про нову редакцію Статуту суперечить частині 14 статті 10 Закону, у редакції чинній на дату проведення Загальних зборів, що в подальшому, привело до можливості прийняття рішень на Загальних зборах ОСББ 16.09.2023 за підрахунком голосів за системою 50%+1.

Згідно із частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України (далі по тексту - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частин 1, 2 статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Водночас наявність права на пред`явлення позову не є безумовною підставою для здійснення судового захисту, а лише однією з необхідних умов реалізації права, встановленого вищевказаними нормами.

Отже, підставою для звернення особи до суду є наявність у неї порушеного права та/або законного інтересу. Таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права та/або законного інтересу особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

Порушенням є такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилось або зникло як таке. Порушення права пов`язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Позивач, звертаючись до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке його право та/або охоронюваний законом інтерес порушене особою, до якої пред`явлений позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права/інтересу. В свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.

Оцінка предмету заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права та/або інтересу позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом, на розгляд якого передано спір, крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги.

У постанові Верховного Суду від 07.11.2023 у справі № 920/1261/21 зазначено, що застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності таких умов: наявності у позивача певного суб`єктивного права (інтересу); порушення такого права (інтересу) з боку відповідача; належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством). Відсутність (недоведеність) будь-якої із зазначених умов унеможливлює задоволення позову. Інтереси окремого власника можуть не збігатися з інтересами інших співвласників багатоквартирного будинку. Тому, вирішуючи питання щодо ефективності обраного позивачем способу захисту, суди мають враховувати баланс інтересів усіх співвласників та самого об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, уникати зайвого втручання в питання створення і діяльності об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, які вирішуються виключно установчими зборами співвласників.

Верховний Суд у постанові від 07.11.2023 у справі №916/3574/21 виснував, що особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати чи буде воно відновлене у заявлений спосіб. Позов може бути задоволений лише у випадку встановлення факту порушення, не визнання або оспорення відповідачем (відповідачами) прав, свобод чи інтересів позивача. Відсутність обставин, які підтверджували б наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову. При цьому Верховний Суд зазначив про те, що інтереси окремого власника можуть не збігатися з інтересами інших співвласників багатоквартирного будинку. Тому, вирішуючи питання щодо ефективності обраного позивачем способу захисту, суд має враховувати баланс інтересів усіх співвласників та самого об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, уникати зайвого втручання в питання створення і діяльності об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, які вирішуються виключно установчими зборами співвласників. Верховний Суд у постанові від 22.11.2023 у справі № 916/2929/22 зазначив, що заявляючи позов про визнання недійсним рішення загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку позивач має довести (підтвердити) в установленому законом порядку протиправність рішення та, яким чином оспорюване ним рішення порушує (зачіпає) його права та законні інтереси, а суд, у свою чергу, - перевірити доводи та докази, якими позивач обґрунтовує такі свої вимоги, і в залежності від встановленого вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту позивача. Отже, суд має з`ясувати чи було порушено право позивача, і у чому саме полягає таке порушення та яким чином може бути відновлено у цьому спорі, і у залежності від встановлених обставин справи вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для його захисту.

Верховний Суд у постанові від 15.11.2023 у справі № 917/1891/21 за позовами співвласника багатоквартирного будинку до об`єднання співвласників багатоквартирного будинку щодо оскарження рішення загальних зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку зазначив, що виключно встановлення окремих порушень під час скликання та проведення загальних зборів учасників юридичних осіб не призводить до обов`язкового визнання недійсним рішення таких зборів. При цьому Верховний Суд констатував, що інтереси окремого власника можуть не збігатися з інтересами інших співвласників багатоквартирного будинку. Тому, вирішуючи питання щодо визнання недійсними рішення загальних зборів, суди мають враховувати баланс інтересів усіх співвласників та самого об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, уникати зайвого втручання в питання діяльності об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, які вирішуються загальними зборами співвласників. Верховний Суд у постанові від 08.02.2022 у справі № 918/964/20 вказав на необхідність врахування принципу пропорційності - справедливої рівноваги (балансу) між інтересами співвласників багатоквартирного будинку, які реалізують свої права на участь в управлінні об`єднанням і які були присутні на загальних зборах, та інтересами позивача.

Верховний Суд неодноразово вказував, що інтереси окремого власника можуть не збігатися з інтересами інших співвласників багатоквартирного будинку. Тому, вирішуючи питання щодо визнання недійсними рішення загальних зборів, суди мають враховувати баланс інтересів усіх співвласників та самого ОСББ, уникати зайвого втручання в питання діяльності ОСББ, які вирішуються загальними зборами співвласників (постанова Верховного Суду від 07.09.2022 у справі № 910/8311/20).

Невідповідність вимогам закону рішення, ухваленого з одного питання порядку денного загальних зборів, не має наслідком недійсності інших рішень або всіх рішень в цілому, прийнятих на загальних зборах. У кожному конкретному випадку суд має перевіряти наявність підстав для визнання недійсним рішення, ухваленого щодо кожного питання порядку денного загальних зборів, якщо не було встановлено безумовних підстав для визнання недійсними рішень.

При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи. Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту. Особа, права якої порушено, може скористатись не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права, який має відповідати тим фактичним обставинам, які склалися, виходячи із тих відносин, які відповідають відповідним нормам права (постанова Верховного Суду від 02.02.2022 у справі №910/18962/20).

Суд має утримуватися від зайвого втручання в питання діяльності ОСББ, в тому числі і шляхом скасування рішень, у разі, якщо вони поза жодним сумнівом підтримані більшістю співвласників і за своїм змістом не мають ознак дискримінації або іншого порушення прав чи законних інтересів конкретного співвласника, який оскаржує такі рішення в судовому порядку. Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 18.10.2023 у справі №924/1225/21.

Верховний Суд у постановах від 21.10.2021 у справі №910/15071/20, від 06.09.2021 у справі №916/3074/20 за позовами співвласника багатоквартирного будинку до ОСББ щодо оскарження рішення загальних зборів ОСББ зазначив, що виключно встановлення окремих порушень під час скликання та проведення загальних зборів учасників юридичних осіб не призводить до обов`язкового визнання недійсним рішення таких зборів.

Таким чином, порушення під час проведення загальних зборів можна поділити на безумовні, тобто ті, які мають наслідком безумовне визнання прийнятих на цих зборах рішень недійсними, і ті, які хоч і допускаються, однак не завжди призводять до недійсності рішень загальних зборів.

Отже, не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів юридичної особи, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень.

Для визнання недійсними рішень загальних зборів необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів співвласників об`єднання. Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 23.02.2022 у справі №914/807/20, від 26.10.2022 у справі №916/1010/21 та від 15.03.2023 у справі №916/2914/21.

Під способами захисту суб`єктивних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника. Тобто це дії, спрямовані на запобігання порушенню або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу, і такі способи мають бути доступними й ефективними.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права, залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Це право чи інтерес суд має захистити у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення; та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Установивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, про захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту їх порушення, або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу в захисті, встановивши безпідставність та (або) необґрунтованість заявлених вимог (аналогічний висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019 у справі № 525/505/16-ц).

У статті 1 Закону містяться наступні терміни: об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об`єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна; співвласники багатоквартирного будинку (далі - співвласники) - власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.

За статтею 4 Закону об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Об`єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом. Порядок надходження і використання коштів об`єднання визначається цим Законом та іншими законами України. Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання. Об`єднання є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між співвласниками.

Згідно з абзацом 2 статті 14 Закону співвласник має право брати участь в управлінні об`єднанням у порядку, визначеному цим Законом і статутом об`єднання.

Співвласники мають право брати участь в управлінні багатоквартирним будинком особисто або через представника (пункт 2 частини першої статті 6 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»). За приписами статті 10 Закону кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку. Якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить більш як 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, кожний співвласник має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.

Якщо в результаті проведення загальних зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів «за» або «проти», встановленої частиною чотирнадцятою цієї статті, проводиться письмове опитування серед співвласників, які не голосували на загальних зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення загальних зборів. Якщо протягом цього строку необхідну кількість голосів «за» не набрано, рішення вважаються неприйнятими.

Рішення приймається шляхом поіменного голосування. Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані співвласниками під час проведення загальних зборів, і голоси, подані під час письмового опитування. Рішення оформляється особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату голосування («за» чи «проти»).

Відповідно до положень статті 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» якщо під час проведення зборів співвласників для прийняття рішення не набрано встановленої частиною шостою цієї статті кількості голосів «за» або «проти», проводиться письмове опитування співвласників, які не голосували на зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення зборів співвласників. Якщо протягом цього строку необхідної кількості голосів «за» не набрано, рішення вважаються неприйнятими.

Письмове опитування співвласників проводиться ініціативною групою та іншими співвласниками за бажанням.

Письмове опитування може проводитися щодо одного або декількох питань одночасно. Питання - це текст, у якому викладається пропозиція у вигляді резолюції, щодо якої учаснику опитування пропонується відповісти «за», «проти» або «утримався». Питання повинно мати чітке і зрозуміле формулювання, що не допускає різних тлумачень.

Письмове опитування співвласників проводиться шляхом власноручного заповнення ними листків опитування, в яких зазначаються день опитування, прізвище, ім`я, по батькові співвласника, документ, що підтверджує право власності на квартиру або нежитлове приміщення, номер квартири або нежитлового приміщення, загальна площа квартири або нежитлового приміщення, документ, що надає повноваження на голосування від імені співвласника (для представників), відповідь співвласника на питання «так», «ні» або «утримався», особистий підпис співвласника та особи, яка проводила опитування. Доказів стосовно неправильності підрахунку голосів під час голосування та під час письмового опитування позивачем ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції не надано.

За результатами підрахунку результатів письмового опитування співвласників особи, які проводили письмове опитування, вносять його результати до протоколу зборів та підводять загальні підсумки голосування щодо всіх питань. Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані на зборах співвласників, і голоси співвласників, отримані під час проведення письмового опитування.

Листки письмового опитування співвласників пронумеровуються, прошнуровуються та додаються до відповідного протоколу зборів.

Частиною 14 статті 10 Закону визначено, що рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників, а в разі якщо статутом не передбачено прийняття таких рішень, - більшістю голосів. З інших питань рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості співвласників.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01.02.2022 у справі №910/5179/20 виснувала, що за приписами частини 14 статті 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників, а в разі якщо статутом не передбачено прийняття таких рішень, - більшістю голосів. З інших питань рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості співвласників. Отже, для визначення необхідної кількості голосів із питання визначення переліку та розміру внесків і платежів співвласників судам належить, поряд із приписами частини 14 статті 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», застосовувати положення статуту об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, які можуть не передбачати спеціальних вимог щодо кількості голосів, що необхідні для прийняття рішення по такому питанню, у дві третини загальної кількості голосів співвласників, і тоді зазначене питання буде вирішуватися більшістю голосів співвласників. Такі ж правила застосовуються і до рішень про затвердження кошторису на утримання будинку та прибудинкової території, оскільки кошторис визначає розмір видатків, які мають бути покриті внесками і платежами співвласників.

Схожий висновок щодо необхідності поряд із приписами частини 14 статті 10 Закону застосовувати положення Статуту ОСББ викладено у постановах Верховного Суду від 16.07.2021 у справі № 209/2128/19, від 20.07.2022 у справі № 908/1445/21, від 14.09.2022 у справі № 914/3112/20.

Отже, прийняття на Загальних зборах 27.05.2023 рішення про нову редакцію Статуту, зокрема, щодо підрахунку кількості голосів для прийняття рішень більшістю половини загальної кількості співвласників, за яке проголосували більше половини загальної кількості співвласників (з урахуванням голосів, поданих на загальних зборах співвласників, і голосів співвласників, отриманих під час проведення письмового опитування: «за» 37 556,73 голосів співвласників (59,16%); «проти»: 1225,55 голосів співвласників (1,93%)), відповідає вимогам частини 14 статті 10 Закону та відповідає висновкам Верховного Суду, які в силу частини 4 статті 236 ГПК України враховуються при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Відповідно до частини 14 статті 10 Закону рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників, а в разі якщо статутом не передбачено прийняття таких рішень, - більшістю голосів. З інших питань рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості співвласників.

Твердження позивача про невідповідність нової редакції Статуту щодо прийняття рішень Загальними зборами ОСББ більшістю половини від загальної кількості співвласників багатоквартирного будинку вимогам частини 14 статті 10 Закону не заслуговують на увагу суду апеляційної інстанції, оскільки наведеною нормою Закону не обмежено право співвласників ОСББ на Загальних зборах прийняти рішення про внесення змін до Статуту щодо порядку встановлення необхідної кількості голосів для прийняття рішення з будь-якого питання, у тому числі визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядку управління та користування спільним майном, передачі у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд - більшістю половини загальної кількості співвласників.

Судом апеляційної інстанції, з урахуванням вимог статті 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» витребувано у відповідача листки голосування та письмового опитування за оспорюваними рішеннями, з метою забезпечення всебічного, повного та об`єктивного дослідження фактичних обставин справи та дотримання принципів рівності та змагальності учасників спору. Позивачу було надано можливість ознайомитись із результатами голосування на Загальних зборах 27.05.2023 та 16.09.2023, будь-яких тверджень щодо невідповідності кількості голосів з прийняття спірних рішень та/або невідповідності листків голосування та письмового опитування вимогам Закону позивачем не наведено та не доведено, а судом апеляційної інстанції не встановлено.

З наявних у матеріалах даної справи доказів вбачається, що на Загальних зборах 16.09.2023 рішення по питанню другому порядку денного, з урахуванням голосів, поданих на загальних зборах співвласників і голосів співвласників, отриманих під час проведення письмового опитування проголосували: «за» 40 024,48 голосів співвласників (63,04%); «проти»: 2155,92 голосів співвласників (3,40%). Рішення прийнято. По питанню третьому порядку денного, з урахуванням голосів, поданих на загальних зборах співвласників, і голосів співвласників, отриманих під час проведення письмового опитування проголосували: «за» 41 239,00 голосів співвласників (64,96%); «проти»: 941,40 голосів співвласників (1,48%). Рішення прийнято. По питанню четвертому порядку денного, з урахуванням голосів, поданих на загальних зборах співвласників, і голосів співвласників, отриманих під час проведення письмового опитування проголосували: «за» 33 988,92 голосів співвласників (53,54%); «проти»: 8191,48 голосів співвласників (12,90%). Рішення прийнято. По питанню п`ятому порядку денного, з урахуванням голосів, поданих на загальних зборах співвласників, і голосів співвласників, отриманих під час проведення письмового опитування проголосували: «за» 31 815,23 голосів співвласників (59,57%); «проти»: 4365,17 голосів співвласників (6,87%). Рішення прийнято. По питанню шостому порядку денного, з урахуванням голосів, поданих на загальних зборах співвласників, і голосів співвласників, отриманих під час проведення письмового опитування проголосували: «за» 36 105,73 голосів співвласників (56,87%); «проти»: 6 074,67 голосів співвласників (9,57%). Рішення прийнято.

Отже, рішення Загальних зборів прийняті 16.09.2023 з урахуванням нової редакції Статуту ОСББ стосовно підрахунку кількості голосів, з прийняттям рішень про затвердження кошторису ОСББ (загальний ремонтний, резервний фонди); стосовно винагороди Голови та членів Правління; затвердження переліку та розміру з внесків; визначення повноважень Правління; прийняття рішення щодо відео спостереження, визначення джерела фінансування; створення фонду безпеки будинку, затвердження кошторису безпеки будинку, затвердження розміру та порядку сплати внеску, визначення повноважень Правління; створення фонду безпеки території, затвердження кошторису безпеки території, затвердження розміру та порядку сплати внеску, визначення повноважень Правління; прийняття рішення щодо витрат на асфальтування території по тильній (північній) стороні будинку, затвердження спеціального кошторису, визначення строків та розміру сплати внеску, за які проголосували більшість половини співвласників багатоквартирного будинку, є такими, що прийняті у відповідності до вимог Закону та Статуту.

Крім того, 10.11.2023 набула чинності частина 14 статті 10 Закону у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення управління багатоквартирними будинками» від 14.07.2023 №3270-ІХ, згідно якої рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували співвласники, які разом мають більше половини загальної кількості голосів усіх співвласників (крім випадків, якщо законом та/або статутом об`єднання встановлена більша кількість голосів, необхідна для прийняття рішення). Статутом об`єднання може бути встановлена інша кількість голосів, необхідна для прийняття рішення з окремих питань. Забороняється встановлювати у статуті об`єднання кількість голосів, необхідну для прийняття рішення, менше ніж 50 відсотків загальної кількості голосів усіх співвласників та більше ніж 75 відсотків загальної кількості голосів усіх співвласників (а для прийняття рішення з питань обрання органів управління об`єднання, зміни форми управління, встановлення та зміни розмірів внесків/платежів, затвердження кошторису - більше ніж 67 відсотків загальної кількості голосів усіх співвласників), крім випадків, передбачених цим Законом.

Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення управління багатоквартирними будинками» від 14.07.2023 №3270-ІХ внесено зміни у статтю 14 Закону, яка з 10.11.2023 надає співвласнику право знайомитися з протоколами установчих та загальних зборів (крім конфіденційної інформації про фізичних осіб), власними листками опитування, зведеною інформацією про результати голосування кожного із співвласників (крім конфіденційної інформації про фізичних осіб), а також за власний рахунок робити з них виписки і копії та отримувати їх копії в електронній формі.

Отже, станом на дату проведення спірних Загальних зборів, Закон не зобов`язував ОСББ ознайомлювати співвласників із зведеною інформацією про результати голосування кожного із співвласників.

Відповідно до частини 1 статті 73, статей 76, 77 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із частиною 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За змістом статті 236 ГПК України (частини 1-5) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене; на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Суд першої інстанції врахував, що позивач був присутній на Загальних зборах 27.05.2023 та 16.09.2023, мав можливість реалізувати свої права, баланс інтересів усіх співвласників та самого об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позову за недоведеності позивачем порушеного права, яке підлягає судовому захисту.

Доводи апелянта про порушення його права на свободу та недоторканість, як співвласника багатоквартирного будинку, оскільки під час проведення Загальних зборів 27.05.2023 до нього було застосовано фізичний вплив з боку невідомих осіб не заслуговують на увагу суду апеляційної інстанції, оскільки матеріали даної справи не містять доказів застосування фізичного впливу, як-то звернення до правоохоронних органів або свідчення свідків.

Відповідно до частини 2 статті 277 ГПК України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Суд апеляційної інстанції врахував твердження апелянта про ухвалення судом першої інстанції рішення на підставі неналежних доказів - листків голосування та листків опитування із закритою інформацією стосовно співвласників багатоквартирного будинку, та витребував у відповідача зазначені докази з відкритою інформацією для встановлення правильності прийняття оспорюваних рішень на Загальних зборах.

Здійснивши всебічне, повне, об`єктивне та безпосереднє дослідження наявних у справі доказів, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про правильність висновку суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову та відсутність підстав для скасування рішення Господарського суду міста Києва від 25.04.2024 у справі №910/20143/23.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до частини 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, серед іншого (пункти 32-41), звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; для цього потрібно логічно структурувати рішення і викласти його в чіткому стилі, доступному для кожного; судові рішення повинні, у принципі, бути обґрунтованим; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на аргументи сторін та доречні доводи, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

У Справі «Салов проти України» від 06.09.2005 ЄСПЛ наголосив на тому, що згідно статті 6 Конвенції рішення судів достатнім чином містять мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (рішення від 27.09.2001 у справі «Hirvisaari v. Finland»). У рішенні звертається увага, що статтю 6 параграф 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення, може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи (рішення від 09.12.1994 у справі «Ruiz Torija v. Spain»).

У рішеннях ЄСПЛ склалась стала практика, відповідно до якої рішення національних судів мають бути обґрунтованими, зрозумілими для учасників справ та чітко етруктурованими; у судових рішеннях має бути проведена правова оцінка доводів сторін, однак, це не означає, що суди мають давати оцінку кожному аргументу та детальну відповідь на нього. Тобто мотивованість рішення залежить від особливостей кожної справи, судової інстанції, яка постановляє рішення, та інших обставин, що характеризують індивідуальні особливості справи.

ЄСПЛ неодноразово зазначав, що навіть якщо національний суд володіє певною межею розсуду, віддаючи перевагу тим чи іншим доводам у конкретній справі та приймаючи докази на підтримку позицій сторін, суд зобов`язаний мотивувати свої дії та рішення (рішення ЄСПЛ від 05.02.2009 у справі «Олюджіч проти Хорватії»), Принцип справедливості, закріплений у ста,ті 6 Конвенції, порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником (рішення ЄСПЛ від 03.07.2014 у справі «Мала проти України», від 07 жовтня 2010 року у справі «Богатова проти України»).

Право може вважатися ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді «заслухані», тобто належним чином вивчені судом (рішення ЄСПЛ від 21.03.2000 у справі «Дюлоранс проти Франції», від 07 березня 2006 року у справі «Донадзе проти Грузії»).

Завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами (рішення ЄСПЛ від 19.04.1994 у справі «Ван де Гурк проти Нідерландів»), ,

Якщо подані стороною доводи є вирішальними для результату провадження, такі доводи вимагають прямої конкретної відповіді за результатом розгляду (рішення ЄСПЛ від 09.12.1994 у справі «Руїс Торіха проти Іспанії», від 23.06.1993 у справі «Руїз-Матеос проти Іспанії»).

Водночас ЄСПЛ у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.

У справі «Трофимчук проти України» ЄСПЛ також зазначив, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як зимога детально відповідати на кожен довод. .

У пункті 53 рішення ЄСПЛ у справі «Федорченко та Лозенко проти України» від 20.09.2012 зазначено, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.

Судом апеляційної інстанції у даній постанові надано вичерпні відповіді на доводи учасників справи, із застосування норм матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини.

Апеляційним господарським судом при винесені даної постанови було надано обґрунтовані та вичерпні висновки доводам учасникам справи із посиланням на норми матеріального і процесуального права, які підлягають застосуванню для вирішення спірних правовідносин.

Відповідно до статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення Господарського суду міста Києва від 25.04.2024 у справі №910/20143/23 прийняте з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга позивача задоволенню не підлягає.

Судовий збір за подання апеляційної скарги відповідно до положень статті 129 ГПК України покладається на апелянта (позивача).

Керуючись статтями 126, 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 25.04.2024 у справі №910/20143/23 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 25.04.2024 у справі №910/20143/23 залишити без змін.

3. Судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на ОСОБА_1 .

4. Матеріали справи №910/20143/23 повернути до Господарського суду міста Києва.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені в статтями 287, 288, 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано суддями 06.01.2025 після виходу суддів із відпусток.

Головуючий суддя С.В. Владимиренко

Судді І.П. Ходаківська

Є.Ю. Пономаренко