Ухвала

від 08.01.2025 по справі 200/7924/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

08 січня 2025 року

м. Київ

справа № 200/7924/16-ц

провадження № 61-103ск25

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коломієць Г. В. розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Ольховик-Красільнікової Любові Павлівни на постанову Дніпровського апеляційного суду

від 02 жовтня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: Дніпропетровське міське управління юстиції, Сьома дніпровська державна нотаріальна контора, про встановлення факту належності частки у спільному майні подружжя, визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину та визнання права власності в порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вищевказаним позовом до ОСОБА_1 , треті особи: Дніпропетровське міське управління юстиції (далі - Дніпровське МУЮ), Сьома дніпровська державна нотаріальна контора (далі - Сьома дніпровська ДНК), в якому просив суд:

- встановити юридичний факт належності його матері 1/2 частки спірної квартири

у спільному майні подружжя;

- визнати у розмірі 1/2 частини спадкового майна недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом, видане 21 грудня 2007 року Сьомою дніпровською ДНК за реєстровим № 3-5863 після смерті ОСОБА_3 на ім`я ОСОБА_1 ;

- визнати за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 .

Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпровська від 19 грудня 2017 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 29 жовтня 2020 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: Дніпровське МУЮ, Сьома дніпровська ДНК, про визначення частки померлої

у спільному майні подружжя, визнання свідоцтва про право на спадщину в частині 1/2 частини спадкового майна недійсним та визнання права власності в порядку спадкування на 1/2 частину спадкового майна відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 14 липня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.

Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 19 грудня

2017 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 29 жовтня 2020 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 12 серпня

2022 року позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: Дніпропетровське МУЮ, Сьома дніпровська ДНК, про визнання частки померлої у спільному майні подружжя, визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину та визнання права власності в порядку спадкування за законом задоволено.

Встановлено факт належності ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , 1/2 частки у спільному майні подружжя, а саме квартирі, розташованої за адресою АДРЕСА_2 .

Визнано недійсним у частині 1/2 частки спадкового майна свідоцтво про право на спадщину за заповітом видане Сьомою дніпропетровською ДНК 21 грудня

2007 року за реєстром № 3-5863 після смерті ОСОБА_3 на ім`я ОСОБА_1 .

Визнано за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 1/2 частину квартири розташованої за адресою АДРЕСА_2 , що розташована в житловому будинку літ. А-4, загальною площею 87,5 кв. м, житлова площа 56,7 кв. м.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 6 378,02 грн.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 02 жовтня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 12 серпня

2022 року в частині спору про визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину скасовано.

Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: Дніпропетровське МУЮ, Сьома дніпровська ДНК, про визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом задоволено.

Визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом, видане Сьомою дніпропетровською ДНК 21 грудня 2007 року за реєстром № 3-5863 ОСОБА_1 після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , в частині 1/2 частки спадкового майна - квартири за адресою: АДРЕСА_2 .

07 листопада 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Ольховик-Красільнікова Л. П. засобами поштового зв`язку звернулася до Верховного Суду

з касаційною скаргою на постанову Дніпровського апеляційного суду від 02 жовтня 2024 року (повний текст постанови виготовлено 10 жовтня 2024 року, касаційна скарга надійшла до суду 03 січня 2025 року), у якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд скасувати оскаржуване судове рішення в частині визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, ухвалити в цій частині нове про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на наступне.

У порушення пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не доданий документ, що підтверджує сплату судового збору .

Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України від 08 липня 2011 року «Про судовий збір», який набрав чинності 01 листопада 2011 року. При цьому з 15 грудня 2017 року набули чинності зміни до вказаного Закону України щодо сплати судового збору на підставі Закону України від 03 жовтня 2017 року

№ 2147-VIII.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом у 2016 році.

Станом на 01 січня 2016 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був встановлений у розмірі 1 378,00 грн (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 551,20 грн).

Відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до суду касаційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.

При цьому суд звертає увагу заявника на те, що відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір» розрахунок розміру судового збору за подання касаційної скарги слід здійснювати, виходячи зі ставки, яка підлягала сплаті при поданні позовної заяви, а не з тієї суми, яка фактично була сплачена позивачем.

Частиною четвертою статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення

в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).

Отже, ОСОБА_1 необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1 102,40 грн (551,20*200%=1 102,40).

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, номер рахунку отримувача (стандарт ІВАN): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055»).

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.

Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення їх недоліків.

Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Ольховик-Красільнікової Любові Павлівни на постанову Дніпровського апеляційного суду

від 02 жовтня 2024 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвали, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Г. В. Коломієць