Ухвала

від 08.01.2025 по справі 420/24870/24

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

08 січня 2025 року

м. Київ

справа №420/24870/24

адміністративне провадження № К/990/46090/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Уханенка С.А.,

суддів: Кашпур О.В., Соколова В.М.,

перевірив касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2024 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Одеського окружного адміністративного суду про визнання бездіяльності та відмови протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

29 листопада 2024 року ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2024 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2024 року.

Ухвалою Верховного Суду від 18 грудня 2024 року касаційну скаргу залишено без руху з установленням скаржнику десятиденного строку для усунення недоліків касаційної скарги шляхом подання до касаційного суду документа про сплату судового збору.

23 грудня 2024 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» скаржник надіслав до Верховного Суду заяву про усунення недоліків касаційної скарги.

В цій заяві скаржник, як і при поданні касаційної скарги, повторно зазначає, що підстави позову

безпосередньо пов`язані з питанням соціального захисту скаржника, тому на його думку, він звільнений від сплати судового збору відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Скаржник просить звільнити від сплати судового збору.

З огляду на викладене, Верховний Суд зазначає наступне.

Так, залишаючи касаційну скаргу без руху, Верховний Суд в ухвалі від 18 грудня 2024 року виходив з того, що скільки позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив зобов`язати суд внести зміни до посадової інструкції секретаря стосовно його прав складати адміністративні протоколи і, як було зазначено, предмет спору безпосередньо не зачіпає порядку надання, обсягу соціальних гарантій чи будь-яким іншим чином стосується соціального і правового захисту особи зі статусом учасника бойових дій, то судовий збір за подання ОСОБА_1 касаційної скарги у цій справі сплачується на загальних підставах.

Проте скаржник на виконання вимоги ухвали Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху від 18 грудня 2024 року судовий збір не сплатив, а повторно в поданій заяві виклав доводи стосовно звільнення його від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», що свідчить про невиконання скаржником свого процесуального обов`язку щодо виконання вимоги ухвали Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху від 18 грудня 2024 року.

Верховний Суд повторно звертає увагу скаржника, що за приписами пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Тобто встановлені цим Законом пільги стосуються випадків звернення до адміністративного суду за захистом прав, пов`язаних винятково зі статусами, зокрема, учасника бойових дій, і поширюються на позовні заяви із вимогами, що обумовлюють їхні права, пов`язані з іхнім статусом.

Так, правовий статус учасників бойових дій, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», статтею 22 якого передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і серед них немає права на звернення до суду зі звільненням від сплати судового збору з вимогами, подібними до тих, з якими ОСОБА_1 звернувся у цій справі, тому подана заява про звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає.

Згідно частини другої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

За таких обставин, подана в цій справі касаційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала.

Керуючись статтями 169, 332 КАС України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2024 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Одеського окружного адміністративного суду про визнання бездіяльності та відмови протиправними, зобов`язання вчинити певні дії.

2. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2024 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2024 року у цій справі - повернути особі, яка її подала.

3. Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Судді С.А. Уханенко О.В. Кашпур В.М. Соколов