Постанова

від 11.11.2009 по справі 12/587

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВ НИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна , 4/6, тел. 278-43-43

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

11 листопада 2009 року 14:13 № 12/587

Окружний адміністратив ний суд міста Києва у складі:

головуючого - судді Цвірк уна Ю.І.,

при секретарі Рудик Т.О.,

розглянувши у відкритому с удовому засіданні адміністр ативну справу за позовом ОС ОБА_1 до Управління Пенсійн ого фонду України в Солом' я нському районі міста Києва, т ретя особа - Головне управлі ння Пенсійного фонду України в місті Києві, про зобов' яза ння вчинити певні дії,

встановив:

Позивач звернувся до ад міністративного суду з позов ом до Управління Пенсійного фонду України в Солом' янськ ому районі міста Києва, третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в м істі Києві, про зобов' язанн я вчинити певні дії.

В суді позивач позов підтри мав та, враховуючи уточнення до адміністративного позову , просив: - зобов' язати Управл іння Пенсійного фонду Україн и в Солом' янському районі м іста Києва перерахувати та з більшити його пенсію на 30% мін імальної пенсії за віком, не н ижчої за прожитковий мінімум для непрацездатних осіб з 01.01.2 006 року; - прийняти постанову, як а б гарантувала дотримання і захист його прав і інтересів у сфері публічно-правових ві дносин від порушень з боку су б' єкта владних повноважень - Управління Пенсійного фонд у України в Солом' янському районі міста Києва; - судові ви трати покласти на відповідач а.

Позивач обґрунтував свої п озовні вимоги тим, що з огляду на положення Закону України «Про соціальний захист діте й війни»та рішення Конституц ійного Суду України від 9 липн я 2007 р. № 6-рп/2007 (справа №1-29/2007) позива ч має отримувати пенсію підв ищену на 30% мінімальної пенсії за віком, а тому відповідач св оєю бездіяльністю порушує йо го право на отримання відпов ідної доплати до пенсії.

Представник відповідача п озов не визнав, просив в задов оленні позовних вимог відмов ити у зв' язку із пропущення м позивачем строку звернення до суду, крім того, зазначив, щ о фінансове забезпечення дер жавних соціальних гарантій, передбачених Законом Україн и «Про соціальний захист діт ей війни», здійснюється за ра хунок коштів Державного бюдж ету України, тому кошти на доп лату пенсії відповідним кате горіям громадян в 2007 році пови нні бути передбачені в Закон і України "Про Державний бюдж ет України на 2007 рік". Однак згі дно ст.ст.71, 111 Закону України «П ро Державний бюджет на 2007 рік» дію ст.6 Закону України «Про со ціальний захист дітей війни» зупинено. А після ухвалення К онституційним Судом України рішення від 9 липня 2007 р. № 6-рп/2007 (с права №1-29/2007) відповідні зміни д о Закону України «Про Держав ний бюджет на 2007 рік»не вносил ись, тому кошти на здійснення таких виплат у Державному бю джеті передбачені не були. Пр и цьому заперечив про задово лення даної вимоги з 2007 року, ос кільки в наступні роки, зокре ма у 2008р. мала місце подібна сит уація.

Представник третьої особи - Головного управління Пенсі йного фонду України в місті К иєві позов не визнав, вважає його необґрунтованим з підст ав, наведених представником відповідача.

Суд, вислухавши учасників п роцесу та дослідивши письмов і докази по справі, вважає, що позов підлягає частковому за доволенню, виходячи з наступ ного.

Позивач є дитиною війни, що підтверджується свідоцтвом про народження від 26.07.1956р., в яко му зазначено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1

Відповідно до ст.1 Закону Ук раїни «Про соціальний захист дітей війни»дитина війни - ос оба, яка є громадянином Украї ни та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світов ої війни було менше 18 років.

Представник відповідача н е заперечує того факту, що поз ивач дійсно є дитиною війни в розумінні Закону України «П ро соціальний захист дітей в ійни».

Згідно з ч.2 ст.3 Закону Украї ни «Про соціальний захист ді тей війни»державні соціальн і гарантії дітям війни, встан овлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

В силу ст.6 Закону України «П ро соціальний захист дітей в ійни» в редакції Закону Укра їни від 18.11.2004 року №2195-ІV дітям вій ни пенсії або щомісячне дові чне грошове утримання чи дер жавна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії , підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Згідно статті 7 даного Закон у фінансове забезпечення дер жавних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, зд ійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Законом України «Про Держ авний бюджет України на 2007 рік »дія норм названого вище Зак ону, які передбачали відпові дні виплати, була призупинен а.

Рішенням Конституційного Суду України у справі за конс титуційним поданням 46 народн их депутатів України щодо ві дповідності Конституції Укр аїни (конституційності) поло жень статей 29, 36, частини другої статті 56, частини другої стат ті 62, частини першої статті 66, п унктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України "Про Державний бюджет Україн и на 2007 рік" від 09.07.2007 р. №6-рп/2007 (спра ва №1-29/2007) визнано такими, що не в ідповідають Конституції Укр аїни (є неконституційними), зо крема, положення Закону Укра їни "Про Державний бюджет Укр аїни на 2007 рік" пункту 12 статті 71, яким зупинено на 2007 рік дію ст атті 6 Закону України "Про соці альний захист дітей війни", з у рахуванням статті 111 цього Зак ону.

У рішенні Конституційний С уд України дійшов висновку, щ о зупинення законом про Держ авний бюджет України дії інш их законів України щодо нада ння пільг, компенсацій і гара нтій, внесення змін до інших з аконів України, встановлення іншого (додаткового) правово го регулювання відносин, ніж передбачено законами Україн и, не відповідає статтям 1, 3, час тині другій статті 6, частині д ругій статті 8, частині другій статті 19, статтям 21, 22, пункту 1 ча стини другої статті 92, частина м першій, другій, третій статт і 95 Конституції України. Верхо вна Рада України не повноваж на при прийнятті закону про Д ержавний бюджет України вклю чати до нього положення про в несення змін до чинних закон ів України, зупиняти дію окре мих законів України та/або бу дь-яким чином змінювати визн ачене іншими законами Україн и правове регулювання суспіл ьних відносин.

Також у цьому рішенні Конст итуційний Суд України зверну в увагу Верховної Ради Украї ни, Президента України, Кабін ету Міністрів України на нео бхідність додержання положе нь статей 1, 3, 6, 8, 19, 22, 95, 96 Конституці ї України, статей 4, 27, частини д ругої статті 38 Бюджетного код ексу України при підготовці, прийнятті та введенні в дію з акону про Державний бюджет У країни (пункт 4 резолютивної ч астини рішення).

Відповідно до пунктів 5 та 6 р езолютивної частини рішення Конституційного Суду Україн и від 9 липня 2007 р. № 6-рп/2007 (справа № 1-29/2007) рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції п ри розгляді ними позовів у зв 'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії полож ень статей зазначених законі в, що визнані неконституційн ими. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим д о виконання на території Укр аїни, остаточним і не може бут и оскаржене.

Отже, позивачу має бути пере раховано пенсію за період з 09. 07.2007р. по 31.12.2007р. з дня прийняття рі шення Конституційним Судом У країни по справі № 6-рп/2007 від 09.07 .2007р.

Статтею 6 Закону України «Пр о соціальний захист дітей ві йни»(у редакції , що діє з 01.01.2008 р. ) встановлено, що дітям війни ( крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про стату с ветеранів війни, гарантії ї х соціального захисту") до пен сії або щомісячного довічног о грошового утримання чи дер жавної соціальної допомоги, що виплачується замість пенс ії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановл еної для учасників війни.

Ветеранам війни, які мають п раво на отримання підвищення до пенсії або щомісячного до вічного грошового утримання чи державної соціальної доп омоги, що виплачується заміс ть пенсії, відповідно до цьог о Закону та Закону України "Пр о статус ветеранів війни, гар антії їх соціального захисту " дане підвищення провадитьс я за їх вибором згідно з одним із законів.

Законом України «Про Держа вний бюджет України на 2008 рік т а про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року N 107-VI у Законі України "Про соціальний захи ст дітей війни" (Відомості Вер ховної Ради України, 2005 р., N 4, ст. 9 4; 2006 р., N 9 - 11, ст. 96. N 19 - 20, ст. 166; 2007 р., N 7 - 8, ст. 66): текст статті 6 викладено в так ій редакції:

"Дітям війни (крім тих, на яки х поширюється дія Закону Укр аїни "Про статус ветеранів ві йни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щоміся чного довічного грошового ут римання чи державної соціаль ної допомоги, що виплачуєтьс я замість пенсії, виплачуєть ся підвищення у розмірі надб авки, встановленої для учасн иків війни.

Ветеранам війни, які мають п раво на отримання підвищення до пенсії або щомісячного до вічного грошового утримання чи державної соціальної доп омоги, що виплачується заміс ть пенсії, відповідно до цьог о Закону та Закону України "Пр о статус ветеранів війни, гар антії їх соціального захисту " дане підвищення провадитьс я за їх вибором згідно з одним із законів".

Рішенням Конституційного Суду України у справі за конс титуційними поданнями Верхо вного Суду України щодо відп овідності Конституції Украї ни (конституційності) окреми х положень статті 65 розділу I, п унктів 61, 62, 63, 66 розділу II, пункту 3 розділу III Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів Ук раїни" і 101 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (констит уційності) положень статті 67 р озділу I, пунктів 1 - 4, 6 - 22, 24 - 100 розді лу II Закону України "Про Держа вний бюджет України на 2008 рік т а про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (справа щодо предмета та зміс ту закону про Державний бюдж ет України) від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008, визнано такими, що не ві дповідають Конституції Укра їни (є неконституційними), пол оження статті 67 розділу I, пунк тів 2 - 4, 6 - 8, 10 - 18, підпункту 7 пункту 19, пунктів 20 - 22, 24 - 34, підпунктів 1 - 6, 8 - 12 пункту 35, пунктів 36 - 100 розділу II "Внесення змін до деяких зак онодавчих актів України" та п ункту 3 розділу III "Прикінцеві п оложення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів Ук раїни".

Суд керується положеннями частини 2 статті 152 Конституці ї України (№ 254к/96-ВР від 28.06.1996), у від повідності до якої закони, ін ші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконс титуційними, втрачають чинні сть з дня ухвалення Конститу ційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Отже, рішення Конституційн ого Суду України не мають зво ротної сили, а закони, інші пра вові акти або їх окремі полож ення, що визнані неконституц ійними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційни м Судом України рішення про ї х неконституційність.

Суд приймає до уваги, зокрем а, пункт 4 рішення Конституцій ного Суду України "У справі за конституційним поданням Пре зидента України щодо відпові дності Конституції України ( конституційності) Постанови Верховної Ради України "Про ч инність Закону України "Про Р ахункову палату", офіційного тлумачення положень частини другої статті 150 Конституції України, а також частини друг ої статті 70 Закону України "Пр о Конституційний Суд України " стосовно порядку виконання рішень Конституційного Суду України (справа про порядок в иконання рішень Конституцій ного Суду України)" (№ 15-рп/2000 від 14.12.2000). Конституційний Суд Укра їни, зокрема, зазначає, що орга ни державної влади, органи Ав тономної Республіки Крим, ор гани місцевого самоврядуван ня, підприємства, установи, ор ганізації, посадові та служб ові особи, громадяни та їх об'є днання, іноземці, особи без гр омадянства повинні утримува тись від застосування чи вик ористання правових актів або їх положень, визнаних неконс титуційними. Незалежно від т ого, наявні чи відсутні в ріше ннях, висновках Конституційн ого Суду України приписи щод о порядку їх виконання, відпо відні закони, інші правові ак ти або їх окремі положення, ви знані за цими рішеннями неко нституційними, не підлягають застосуванню як такі, що втра тили чинність з дня ухваленн я Конституційним Судом Украї ни рішення про їх неконститу ційність.

Крім того, суд бере до уваги зміст пункту 4 мотивувальної частини і пункт 3 резолютивно ї частини рішення Конституці йного Суду України "Рішення К онституційного суду України у справі за конституційним п оданням народних депутатів У країни щодо відповідності Ко нституції України (конституц ійності) розпоряджень Презид ента України про призначення перших заступників, заступн иків голів обласних, Київськ ої міської державних адмініс трацій, виданих протягом лип ня - грудня 1996 року, січня 1997 року (справа щодо призначення зас тупників голів місцевих держ авних адміністрацій)" (№ 8-зп ві д 24.12.1997).

Конституційний Суд Україн и в четвертому пункті мотиву вальної частини зазначає, що частина друга статті 152 Конст итуції України закріплює при нцип, за яким закони, інші прав ові акти або їх окремі положе ння, що визнані неконституці йними, втрачають чинність з д ня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. 3а цим пр инципом закони, інші правові акти мають юридичну силу до в изнання їх неконституційним и окремим рішенням органу ко нституційного контролю.

Прояв зазначеного правово го змісту дії рішення Консти туційного Суду України у час і був покладений у пункт 3 резо лютивної частини цього рішен ня.

Таким чином, враховуючи осо бливість юридичних наслідкі в визнання неконституційним нормативно-правового акту (я ка проявляється в тому, що не п ідлягають застосуванню як та кі, що втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Су дом України рішення про їх не конституційність) суд вважає , що рішення Конституційного Суду України зворотної дії у часі не мають і не можуть у зв ' язку з цим бути поширеними на правовідносини, які мали м ісце на час дії відповідної п равової норми, до дня ухвален ня Конституційним Судом Укра їни рішення про її неконстит уційність.

Крім того, суд звертає увагу на рішення Конституційного Суду України у справі за конс титуційними поданнями 55 наро дних депутатів України щодо відповідності Конституції У країни (конституційності) по ложень статей 58, 60 Закону Украї ни "Про Державний бюджет Укра їни на 2001 рік" та Верховного Суд у України щодо відповідності Конституції України (консти туційності) положень пунктів 2, 3, 4, 5, 8, 9 частини першої статті 58 Закону України "Про Державни й бюджет України на 2001 рік" і пі дпункту 1 пункту 1 Закону Украї ни "Про деякі заходи щодо екон омії бюджетних коштів" (справ а щодо пільг, компенсацій і га рантій) від 20.03.2002 року N 5-рп/2002, в як ому зазначено, що зупиняючи н а 2001 рік дію положень окремих з аконодавчих актів у частині надання пільг, компенсацій і гарантій усім категоріям с уддів України, Верховна Рада України діяла всупереч закр іпленому частиною третьою с татті 11 Закону України "Про с татус суддів" положенню, яке полягає в тому, що гаранті ї незалежності судді, включа ючи заходи щодо його правово го захисту, матеріального і с оціального забезпечення, пер едбачені цим Законом, поширю ються на всіх суддів Україн и і не можуть бути скасов ані чи знижені іншими нормат ивними актами. Це положенн я узгоджується з вимогами ст атті 130 Конституції України.

Отже, позивачу має бути пер ераховано пенсію за період з дня ухвалення вищевказаного рішення Конституційного Суд у України, тобто з 22.05.2008 р.

Таким чином, позивачу повин но бути перераховано пенсію та виплачено недоплачені кош ти за періоди з 09.07.2007р. по 31.12.2007р. та з 22.05.2008р згідно із ст.6 Закону Укр аїни «Про соціальний захист дітей війни» в редакції Зако ну України від 18.11.2004 року №2195-ІV.

Згідно зі ст.8 Основного Зак ону України Конституція має найвищу юридичну силу, закон и та інші нормативно-правові акти приймаються на основі К онституції України і повинні відповідати їй.

Відповідно до ст.22 Конститу ції України конституційні пр ава і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних зако нів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих пр ав і свобод.

При цьому береться до уваги те, що реалізація особою прав а, що пов' язане з отриманням бюджетних коштів, яке базуєт ься на спеціальних та чинних на час виникнення спірних пр авовідносин нормативно-прав ових актів національного зак онодавства, не може бути пост авлена у залежність від бюдж етних асигнувань. Тому посил ання органів державної влади на відсутність коштів як на п ричину невиконання своїх зоб ов' язань, не може враховува тись судом.

Так, у рішенні від 8 листопад а 2005 року по справі «Кечко прот и України»(Заява №63134/00) Єв ропейський Суд з прав людини констатував, що Суд не прийма є аргумент Уряду щодо бюджет них асигнувань, оскільки орг ани державної влади не можут ь посилатися на відсутність коштів як на причину невикон ання своїх зобов' язань.

Тож заперечення відповіда ча про відсутність бюджетних асигнувань у даному випадку не можна вважати слушними, ос кільки доказів про відсутніс ть асигнувань суду не предст авлено, але й за умови наявнос ті таких доказів, невиконанн я чи неналежне виконання зак онодавчих норм про виплати д ержавної соціальної підтрим ки через відсутність грошей, не є підставою для виправдан ня дискримінюючої недоплати відповідних виплат таким ка тегоріям громадян як діти ві йни.

Відповідно до ч.1 ст.8 Кодексу адміністративного судочинс тва України суд при вирішенн і справи керується принципом верховенства права, відпові дно до якого зокрема людина, ї ї права та свободи визнаютьс я найвищими цінностями та ви значають зміст і спрямованіс ть діяльності держави.

У ст.19 Конституції України з акріплено, що органи державн ої влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноваж ень та у спосіб, що передбачен і Конституцією та законами України.

Таким чином, відповідний су б' єкт владних повноважень п овинен діяти згідно із Конст итуцією та законами України.

Згідно із ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в а дміністративних судах здійс нюється на засадах змагально сті сторін та свободи в надан ні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх пер еконливості.

У відповідності до ч.1 ст.71 КА С України кожна сторона пови нна довести ті обставини, на я кі вона посилається як на під ставу своїх вимог або запере чень, крім випадків, встановл ених цим Кодексом.

При цьому суд бере до уваги положення ч.2 ст.71 КАС України, з гідно з якими в адміністрати вних справах про протиправні сть рішень, дій чи бездіяльно сті суб' єкта владних повнов ажень обов' язок щодо доказу вання правомірності свого рі шення, дії чи бездіяльності п окладається на відповідача, якщо він заперечує проти адм іністративного позову.

Відповідач не довів правом ірність своєї позиції щодо п ерерахунку пенсії позивачу у періоди з 09.07.2007р. по 31.12.2007р. та з 22.05.2008 р.

Суд вважає обґрунтованими вимоги позивача щодо здійсн ення йому перерахунку пенсії за періоди з 09.07.2007р. по 31.12.2007р. та з 2 2.05.2008р.

Однак враховуючи вищезазн ачене, суд вважає, що вимога п озивача стосовно визнання бе здіяльності відповідача про типравною не підлягає до зад оволення оскільки, з 01.01.2008 року по 22.05.2008 року підстав для перера хунку пенсії позивачу не бул о.

Що стосується фактичного н еперерахунку пенсії позивач у, то у даному випадку має місц е бездіяльність суб' єктів в ладних повноважень, яка вини кла у період до моменту визна ння положень правових актів неконституційними.

В пункті 8 постанови Кабінет у Міністрів України «Деякі п итання соціального захисту о кремих категорій громадян»в ід 28 травня 2008 р. N 530 установлено, що дітям війни (крім тих, на як их поширюється дія Законів У країни "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціально го захисту" та "Про жертви наци стських переслідувань") до пе нсії або щомісячного довічно го грошового утримання чи де ржавної соціальної допомоги , що виплачується замість пен сії, підвищення проводиться у таких розмірах: з 22 травня - 48,1 гривні, з 1 липня - 48,2 та з 1 жовтня - 49,8 гривні.

Таким чином, відповідач пр и нарахуванні позивачу пенсі ї керувався положеннями пост анови Кабінету Міністрів Укр аїни «Деякі питання соціальн ого захисту окремих категорі й громадян»від 28 травня 2008 р. N 530, яка не визнана неконституцій ною та є чинною, тому позовна в имога позивача щодо визнання бездіяльності відповідача п ротиправною задоволенню не п ідлягає.

Однак у даному випадку на пе ріод виникнення спірних прав овідносин, які є предметом сп ору в цій справі були наявні н ормативно-правові акти, які м ають різну юридичну силу, том у суд при вирішення даного сп ору керувався нормативним ак том, який має вищу юридичну си лу, а саме відповідним законо м України, а не постановою Каб інету Міністрів України.

В силу положень ст. 9 КАС Укра їни суд при вирішенні справи керується принципом законно сті, відповідно до якого орга ни державної влади, органи мі сцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зо бов'язані діяти лише на підст аві, в межах повноважень та у с посіб, що передбачені Консти туцією та законами України. С уд вирішує справи на підстав і Конституції та законів Укр аїни, а також міжнародних дог оворів, згода на обов'язковіс ть яких надана Верховною Рад ою України. Суд застосовує ін ші нормативно-правові акти, п рийняті відповідним органом на підставі, у межах повноваж ень та у спосіб, що передбачен і Конституцією та законами У країни. У разі невідповіднос ті нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному догов ору, згода на обов'язковість я кого надана Верховною Радою України, або іншому правовом у акту суд застосовує правов ий акт, який має вищу юридичну силу. (ч.1 - ч.4)

Суд звертає увагу на те, що п озивач заявляє позовну вимог у щодо зобов' язання відпові дача зробити перерахунок пе нсії з урахуванням підвищенн я на 30 % мінімальної пенсії за в іком з 01.01.2006р.

Згідно із ч.1 ст.99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку зв ернення до адміністративног о суду, встановленого цим Код ексом або іншими законами.

У відповідності до ч.2 ст.99 КА С України для звернення до ад міністративного суду за захи стом прав, свобод та інтересі в особи встановлюється річни й строк, який, якщо не встановл ено інше, обчислюється з дня, к оли особа дізналася або пови нна була дізнатися про поруш ення своїх прав, свобод чи інт ересів.

Відповідно до ч.1 ст.100 КАС Укр аїни пропущення строку зверн ення до адміністративного су ду є підставою для відмови у з адоволенні адміністративно го позову за умови, якщо на цьо му наполягає одна із сторін.

У ч.3 ст.100 КАС України передба чено, що позовні заяви прийма ються до розгляду адміністра тивним судом незалежно від з акінчення строку звернення д о адміністративного суду.

Разом з тим, у п.14 постанови П ленуму Вищого адміністратив ного суду України «Про практ ику застосування адміністра тивними судами окремих полож ень Кодексу адміністративно го судочинства України під ч ас розгляду адміністративни х справ» передбачено, що за п равилами частини третьої ст атті 100 КАС України позовні заяви повинні прийматися до розгляду адміністративн им судом незалежно від закін чення строку звернення до а дміністративного суду. Прип ис частини другої цієї статт і щодо розгляду і вирішення с прави у разі визнання судом п ричини пропуску строку звер нення до суду поважною стосу ється саме прийняття судом п останови за результатами роз гляду справи, тобто відпові дно до встановлених обстави н та норм матеріального пр ава. У разі ж відсутності під став для визнання поважною п ричини пропуску строку звер нення до суду та встановле ння факту порушення права с уд відмовляє в його захисті с аме з підстав пропуску строк у. При цьому такий висновок с уду повинен міститися в пост анові, прийнятій за результа тами розгляду справи.

Згідно із ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здій снюються на засадах змагальн ості сторін та свободи в нада нні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх пе реконливості.

У ч.1 ст.71 КАС України закріпл ено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та зап еречення.

В силу положень закону пози вач мав право звернутись до с уду у встановлений строк, що о бчислюється з дня, коли йому с тало відомо або повинно було стати відомо про порушення п рав, свобод чи законних інтер есів.

Як встановлено, позивач зве рнувся із даним позовом до су ду в лютому 2008 року - 01.02.2008 р.

Є підстави вважати, що у поз ивача виникло право вимоги з а даним позовом з 01.01.2006 року - з дня коли йому стало відомо аб о повинно було стати відомо п ро порушення прав, свобод чи з аконних інтересів.

Представник відповідача н аполіг на відмові у задоволе нні адміністративного позов у, зокрема, у зв' язку з пропущ енням строків звернення до с уду.

Позивач не довів в суді пова жності причин пропуску проце суального строку.

За таких обставин, суд дійшо в висновку про відмову у задо воленні позовних вимог щодо перерахунку пенсії з урахува нням підвищення на 30 % мінімал ьної пенсії за віком за періо д 01.01.2006р.- 01.02.2007р - у зв' язку із пр опущенням строку звернення д о суду.

Крім того, позивач у прохаль ній частині адміністративно го позову зазначив: «Прийнят и постанову, яка б гарантувал а дотримання і захист прав та інтересів позивача у сфері п ублічно-правових відносин ві д порушень з боку суб' єкта в ладних повноважень», однак ц е не може бути позовною вимог ою, оскільки являється завда нням адміністративного судо чинства, а тому задоволенню н е підлягає.

Так відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адмініст ративного судочинства є захи ст прав, свобод та інтересів ф ізичних осіб, прав та інтерес ів юридичних осіб у сфері пуб лічно-правових відносин від порушень з боку органів держ авної влади, органів місцево го самоврядування, їхніх пос адових і службових осіб, інши х суб'єктів при здійсненні ни ми владних управлінських фун кцій на основі законодавства , в тому числі на виконання дел егованих повноважень.

Таким чином, з' ясувавши об ставини справи та перевіривш и їх доказами, суд дійшов висн овку про часткове задоволенн я позовних вимог.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 КАС Укр аїни, якщо адміністративний позов задоволено частково, с удові витрати, здійснені поз ивачем, присуджуються йому в ідповідно до задоволених вим ог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задов оленні яких позивачеві відмо влено.

Так, з Державного бюджету Ук раїни на користь позивача пі длягає стягненню судовий збі р (держмито) в розмірі 1,70 грн . - Ѕ від 3, 40 грн. за зверне ння до адміністративного суд у.

На основі встановленого, ке руючись ст.ст.86, 99-100, 159-163 КАС Украї ни, суд

постановив:

Позов ОСОБА_1 задово льнити частково.

Зобов' язати Управління П енсійного фонду України в Со лом' янському районі міста К иєва здійснити ОСОБА_1 пер ерахунок пенсії та забезпечи ти виплату різниці недоплаче них коштів з 09.07.2007 року по 31.12.2007 рок у та з 22.05.2008 року згідно із чинно ю у данні періоди статтею 6 Зак ону України «Про соціальний захист дітей війни»у редакці ї Закону України від 18.11.2004 р. №2195-І V.

Стягнути з Державного бюдж ету України на користь ОСОБ А_1 судовий збір у розмірі 01 г рн. 70 коп.

В решті позовних вимог - ві дмовити.

Строк і порядок набрання с удовим рішенням законної сил и встановлені у статті 254 Коде ксу адміністративного судоч инства України, якщо інше не в становлено цим Кодексом.

Заява про апеляційне оскар ження постанови суду першої інстанції подається протяго м десяти днів з дня її проголо шення, а в разі складення пост анови у повному обсязі відпо відно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному о бсязі. Апеляційна скарга на п останову суду першої інстанц ії подається протягом двадця ти днів після подання заяви п ро апеляційне оскарження. За ява і скарга подаються до адм іністративного суду апеляці йної інстанції у порядку, що п ередбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинс тва України.

Суддя Цвіркун Ю.І