Постанова

від 09.07.2008 по справі 12/587

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

12/587

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 09 липня 2008 р.                                                                                    № 12/587  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:          

головуючого - судді                                                       Кривди Д.С.,

суддів                                                             Жаботиної Г.В., Уліцького А.М.

у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін:

від позивача:        Чижов В.А.

від відповідача:    Кліновська Н.В.

розглянувши  касаційну скаргу Державної акціонерної компанії “Хліб України”

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.04.2008р.

у справі №  12/587  Господарського суду м. Києва

за позовом  Державного підприємства “Агентство з реструктуризації заборгованості підприємств з агропромислового комплексу”

до Державної акціонерної компанії “Хліб України”

третя особа  Товариство з обмеженою відповідальністю “Агро-роз”

про  стягнення 8241,36 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство “Агентство з реструктуризації заборгованості підприємств з агропромислового комплексу” звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Державної акціонерної компанії “Хліб України” про стягнення 8241,36 грн. боргу.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 06.12.2006р. замінено третю особу по справі, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача з Сільськогосподарського кооперативу “Іскра” на Товариство з обмеженою відповідальністю “Агро-роз”.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 29.01.2008р. (суддя Л.В.Прокопенко), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.04.2008р. (судді: В.О.Пантелієнко, Я.Л.Іваненко, Л.Л.Гарник), позовні вимоги задоволено, стягнуто з Державної акціонерної компанії “Хліб України” на користь Державного підприємства “Агентство з реструктуризації заборгованості підприємств з агропромислового комплексу” 8241,36 грн. заборгованості, витрати по сплаті держмита у розмірі 102,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн.

Не погодившись з прийнятими у даній справі судовими рішеннями, Державна акціонерна компанія “Хліб України” подала до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 29.01.2008р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.04.2008р. та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Свою вимогу Державна акціонерна компанія “Хліб України” мотивує тим, що господарським судом першої та апеляційної інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Розглянувши касаційну скаргу, перевіривши правильність застосування господарським судом попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга  Державної акціонерної компанії “Хліб України” підлягає задоволенню частково.

Господарським судом встановлено, що:

Постановою КМ України від 15.05.2003р. №690 “Про утворення державного підприємства “Агентство з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу” шляхом виділення зі складу ДАК “Хліб України”  утворено ДП “Агентство РЗПАК” та віднесено його до сфери управління Міністерства аграрної політики України.

На виконання п.3 Постанови  КМ України від 15.05.2003р. №690 між повивачем та відповідачем підписано розподільчий баланс станом на 31.07.2003р. та акт передачі - приймання дебіторської заборгованості до розподільчого балансу від 31.07.2003р. що були  погоджені протоколом від 02.09.2003р. №5 урядової комісії з реструктуризації ДАК “Хліб України” , згідно яких до позивача переходить право вимоги до дебіторів відповідача за розрахунками з оплати матеріально-технічних ресурсів, поставлених відповідно до Постанови КМ України від 03.09.1997р. №977 (а.с.8-11).

До позивача також перейшло право вимоги боргу до СВК “Іскра” у сумі 8241,36 грн.

В акті передачі-приймання від 31.07.2003 р. сторони погодили наслідки передачі в якості дебіторської заборгованості, що вже погашена станом на дату підписання акту, тобто, недійсної заборгованості, а саме, відповідно до п.2 акту в разі виявлення факту проведення повного або часткового розрахунку дебіторів з Компанією, що зменшує суму дебіторської заборгованості, переданої Підприємству за розподільчим балансом, Компанія зобов'язана перерахувати протягом одного місяця отримані суми на рахунок Підприємства.

СВК “Іскра” частково проведено погашення заборгованості за договором №9 про забезпечення мінеральними добривами сільськогосподарських виробників під урожай 1998 року від 04.12.1997р., і станом на 23.05.2002 р. борг становив 8241,36 грн., який було присуджено рішенням господарського суду Кіровоградської області від 23.05.2002р. до стягнення.

Зазначена сума вказана в якості заборгованості і в реєстрі дебіторської заборгованості, що передана позивачу.

Згідно платіжного доручення від 14.08.2002р. СВК “Іскра” проведено погашення заборгованості в розмірі 8241,36 грн. на рахунок ДП ДАК “Хліб України” “Хлібна база 78”, яке виступало в інтересах в інтересах і від імені ДАК “Хліб України”.

Згідно ч.1 п.2 акту передачі-приймання дебіторської заборгованості до розподільчого балансу від 31.07.2003р. в разі виявлення факту проведення повного або часткового розрахунку дебіторів з відповідачем, що зменшує суму дебіторської заборгованості, переданої позивачу за розподільчим балансом, відповідач зобов'язаний перерахувати протягом одного місяця отримані суми на рахунок позивача.

Як вже було зазначено, господарським судом встановлено, що відповідно до розподільчого балансу станом на 31.07.2003р. та акту приймання-передачі дебіторської заборгованості до розподільчого балансу від 31.07.2003р., погоджених протоколом №5 від 02.09.2003р. урядової комісії з реструктуризації ДАК “Хліб України”, до позивача перейшло право вимоги до дебіторів відповідача за розрахунками з оплати матеріально-технічних ресурсів, поставлених відповідно до постанови КМУ від 03.09.1997р., а також відповідач прийняв на себе зобов'язання перед позивачем, визначені у п.п. 2, 3  вищенаведеного протоколу, який набув зобов'язальне значення для сторін у спорі.

Крім того, при розгляді справи судами першої та апеляційної інстанцій відповідач не спростував обставини погашення заборгованості СВК “Іскра” (ТОВ “Агро-роз”), а також не доводив обставини перерахування ним суми боргу позивачеві чи постачальнику міндобрив.

Суд апеляційної інстанції не надав належної правової оцінки обставинами виникнення правовідносин між сторонами у справі та дійшов помилкового висновку про відсутність цивільно-правових відносин між позивачем і відповідачем у спірних правовідносинах, що стало наслідком ухвалення постанови, невідповідної обставинам у справі та законодавству.

Натомість, господарський суд першої та апеляційної інстанції, задовольняючи позов, дійшов правильного висновку про наявність підстав для стягнення на користь позивача перерахованого відповідачеві боргу третьої особи в силу узгодженого між сторонами у справі зобов'язання, яке виникло у відповідності з адміністративним актом Кабінету Міністрів України –постановою № 690 від 15.05.2003р., а також ст.ст. 4, 151, 161 ЦК УРСР та ст.ст. 6, 526, 626-629 ЦК України.

За таких обставин справи, колегія суддів дійшла висновку про те, що підстав для скасування прийнятої господарським судом апеляційної інстанції постанови не вбачається.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 1 ст. 111-9, ст. 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної акціонерної компанії “Хліб України” залишити без задоволення, постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.04.2008р. у справі №12/587  –без змін.

Головуючий - суддя                                                                   Кривда Д.С.

судді                                                                                          Жаботина Г.В.

                                                                                                        Уліцький А.М.