Постанова

від 30.11.2009 по справі 12/28-09

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА

01025,  м. Київ,  вул. Десятинна,  4/6, тел. 278-43-43

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

 30 листопада 2009 року                      № 12/28-09

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого –судді Цвіркуна Ю.І.,

при секретарі Семеновій М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління земельних ресурсів у Пустомитівському районі Львівської області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії,

встановив:

Позивач звернувся в Окружний адміністративний суд міста Києва з позовом до Управління земельних ресурсів у Пустомитівському районі Львівської області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, враховуючи змінені позовні вимоги, просив визнати дії відповідача щодо відмови у видачі довідки про обмеження та обтяження на земельну ділянку площею 990 кв.м протиправними та зобов’язати відповідача в місячний термін видати довідку про обмеження та обтяження на земельну ділянку розташовану в с. Горішній Зубрянської сільської ради Пустомитівського району, що є його власністю відповідно до Державного акта на право приватної власності на землю ІV-ЛВ № 070413 від 28.01.1995 року.

Позовні вимоги обґрунтував тим, що відповідно до Державного акта на право приватної власності на землю ІV-ЛВ № 070413 є власником земельної ділянки площею 990 кв.м. в с Горішній Зубрянської сільської ради, однак, відповідач листом № 1015 від 24.07.2008 року відмовив у видачі довідки про обмеження та обтяження на земельну ділянку, посилаючись на незаконність набуття довірителем земельної ділянки.

Відповідача явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про причини  його неявки суд не повідомив, про проведення судового засідання повідомлений належним чином.

З огляду на положення ст. 35, 128 КАС України та відповідні обставини, адміністративна справа розглядалася і вирішувалася без участі даної особи.

Суд, вислухавши пояснення позивача та дослідивши письмові докази по справі, встановив наступне.

Згідно із Державним актом на право приватної власності на землю ІV-ЛВ № 070413 від 28.01.1995 року, копія якого є у справі, ОСОБА_1 на підставі рішення виконавчого комітету Зубрянської сільської ради від 03.05.1994 року є власником земельної ділянки площею 990 кв.м, яку передано для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських будівель.

02.07.2008 року позивачем до Управління земельних ресурсів у Пустомитівському районі Львівської області було надіслано заяву про надання довідки про обмеження та обтяження на земельну ділянку, яка належить йому на праві приватної власності відповідно до Державного акта на право приватної власності на землю ІV-ЛВ  № 070413 від 28.01.1995 року.

24.07.2008 року Управління земельних ресурсів у Пустомитівському районі Львівської області листом № 1015 у видачі ОСОБА_1 довідки про обмеження та обтяження на земельну ділянку відмовило, мотивуючи відмову тим, що рішення Зубрянської сільської ради від 03.05.1994 року, на підставі якого йому було передано в приватну власність для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських будівель земельну ділянку в с. Горішній було прийняте з порушенням вимог ст. 17 (на сьогодні ст. 118) Земельного кодексу України, а саме:  можливість житлового будівництва на ділянці не була погоджена з органом по земельних ресурсах, природоохоронним органом, санітарно-епідеміологічним органом та органом архітектури та містобудування.

При цьому жодних підтверджень того, що відповідне рішення Зубрянської сільської ради від 03.05.1994 року є неправомірним, скасовано чи втратило чинність, а також, що воно оскаржено у встановленому порядку, відповідач не надав.

Відповідно до п. 1 Положення про управління (відділ) Держкомзему в районі, затвердженого наказом Держкомзему № 123 від 17.06.2008р., Управління (відділ) Держкомзему в районі (далі - управління (відділ)) є територіальним органом Держкомзему, підзвітним та підконтрольним Держкомзему та відповідно Республіканському комітету із земельних ресурсів Автономної Республіки Крим, головному управлінню Держкомзему в області.

Згідно з п. 2 Положення про управління (відділ) Держкомзему в районі основними завданнями управління є: організація і забезпечення ведення державного земельного кадастру та координація робіт з підготовки земельно-кадастрової документації; участь у виконанні державних, галузевих і регіональних програм з питань регулювання земельних відносин, установлення меж області, району, міста, району в місті, села і селища, раціонального використання земель, їх відтворення та охорони, проведення моніторингу земель, відтворення родючості ґрунтів, ведення державного земельного кадастру і територіального планування. Управління (відділ) відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, організовує в установленому порядку виконання землевпорядних робіт і проведення державної інвентаризації земель; забезпечує в межах компетенції регулювання земельних відносин, створення та ведення державного земельного кадастру та реєстрацію в його складі земельних ділянок і прав на них; виступає в установленому порядку замовником науково-дослідних, проектно-розвідувальних і будівельних протиерозійних робіт, що проводяться у межах заходів з охорони земель, реформування земельних відносин, землеустрою, ведення державного земельного кадастру, проведення моніторингу земель; здійснює відповідно до закону державне регулювання у сфері планування територій та розмежування земель державної і комунальної власності; бере участь у створенні інформаційної бази з питань реформування земельних відносин, землеустрою, охорони та проведення моніторингу земель, ведення державного земельного кадастру, оціночної діяльності й земельних торгів; організовує розгляд звернень громадян з питань, що належать до його компетенції, забезпечує в межах своєї компетенції виявлення та усунення причин виникнення скарг громадян. При цьому начальник управління (відділу) здійснює керівництво діяльністю управління (відділу) і несе персональну відповідальність за виконання покладених на управління (відділ) завдань; розподіляє обов'язки між своїми заступниками за погодженням з Головою Республіканського комітету із земельних ресурсів Автономної Республіки Крим, начальником головного управління; затверджує положення про структурні підрозділи і функціональні обов'язки працівників управління (відділу); призначає на посаду і звільняє з посади в установленому порядку працівників управління (відділу), а за погодженням з Головою Республіканського комітету із земельних ресурсів Автономної Республіки Крим або начальником головного управління - керівників його самостійних підрозділів; організовує планово-фінансову роботу в управлінні (відділі), здійснює внутрішній контроль за використанням фінансових і матеріальних ресурсів, забезпечує формування та вдосконалення системи обліку; розпоряджається коштами в межах затвердженого кошторису управління (відділу); здійснює інші повноваження, передбачені чинним законодавством України та цим Положенням.

Частинною 2 ст. 3 Земельного кодексу України від 18.12.1990р. № 561-ХХІ, який втратив чинність згідно із Земельним кодексом України від 25.10.2001р., встановлено, що розпоряджаються землею Ради народних депутатів, які в межах своєї компетенції передають землі у власність або надають у користування та вилучають їх.

Статтею 9 Земельного кодексу України від 18.12.1990р. № 561-ХХІ, який втратив чинність, передбачено, що до компетенції сільських, селищних і міських районного підпорядкування Рад народних депутатів у галузі регулювання земельних відносин відноситься: 1) передача земельних ділянок у власність, надання їх у користування, в тому числі на умовах оренди, у порядку, встановленому статтями 17 і 19 цього Кодексу; 2) реєстрація права власності, права користування землею і договорів на оренду землі; 3) вилучення (викуп) земель відповідно до статті 31 цього Кодексу; 4) справляння плати за землю; 5) ведення земельно-кадастрової документації; 6) погодження проектів землеустрою; 7) здійснення державного контролю за використанням і охороною земель, додержанням земельного законодавства; 8) сприяння створенню екологічно чистого середовища і поліпшенню природних ландшафтів; 9) припинення права власності або користування земельною ділянкою чи її частиною; 10) видача висновків про надання або вилучення земельних ділянок, яке провадиться вищестоящою Радою народних депутатів; 11) погодження будівництва жилих, виробничих, культурно-побутових та інших будівель і споруд на земельних ділянках, що перебувають у власності або користуванні;12) вирішення земельних спорів у межах своєї компетенції; 13) вирішення інших питань у галузі земельних відносин у межах своєї компетенції.

Відповідно до ч. 4 ст. 17 Земельного кодексу України від 18.12.1990р. № 561-ХХІ, який втратив чинність, Радою народних депутатів, проект відведення земельної ділянки погоджується з сільською (селищною) Радою народних депутатів, з районними (міськими) землевпорядним, природоохоронним і санітарним органами, органом архітектури і подається до районної (міської) Ради народних депутатів для прийняття рішення про передачу громадянину земельної ділянки у власність.

Частиною 9 ст. 118 Земельного кодексу України від 25.10.2001р. встановлено, що проект відведення земельної ділянки погоджується з органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури і охорони культурної спадщини та подається на розгляд відповідних місцевої державної адміністрації або органу місцевого самоврядування.

Статтею 126 Земельного кодексу України від 25.10.2001р. передбачено, що право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом.

Згідно ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Тож відповідний суб’єкт владних повноважень повинен діяти згідно із Конституцією та законами України.

Згідно із ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При цьому суд бере до уваги положення ч.2 ст.71 КАС України, згідно з якими в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Однак відповідач в суді не довів правомірність своєї позиції. Зокрема, підстави вважати, що Державний акт на право приватної власності на землю ІV-ЛВ  № 070413 від 28.01.1995 року, а також рішення, на підставі якого Державний акт видано позивачу є протиправними, відсутні.

Разом з тим, вимогу щодо видачі Управлінням земельних ресурсів у Пустомитівському районі Львівської області у місячний термін довідки про обмеження та обтяження на земельну ділянку позивач не обґрунтував, а тому суд вважає, що дану вимогу слід задовольнити частково, а саме зобов’язати відповідача видати дану довідку у відповідності до законодавства України, що буде відповідати встановленим строкам і порядку.

Таким чином, з’ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку про прийняття  постанови про часткове задоволення адміністративного позову.

На основі встановленого, керуючись ст.ст. 86, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Позов  ОСОБА_1 –задовольнити частково.

Визнати дії Управління земельних ресурсів у Пустомитівському районі Львівської області стосовно відмови у видачі ОСОБА_1 довідки про обмеження та обтяження земельної ділянки, що належить йому на підставі Державного акта на право приватної власності на землю ІV-ЛВ № 070413 від 28.01.1995 року -  протиправними.

Зобов’язати Управління земельних ресурсів у Пустомитівському районі Львівської області у відповідності до законодавства України видати ОСОБА_1 довідку про обмеження та обтяження земельної ділянки, що належить йому на підставі Державного акта на право приватної власності на землю ІV-ЛВ № 070413 від 28.01.1995 року.

В решті позовних вимог відмовити.

Строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили встановлені у статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України –з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява і скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції у порядку, що передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                                                Цвіркун Ю.І