Рішення

від 02.04.2009 по справі 12/28-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

12/28-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31       http://vn.arbitr.gov.ua

І м е н е м     У к р а ї н и

РІШЕННЯ

02 квітня 2009 р.           Справа 12/28-09

за позовом: Приватного підприємства "Рось" (09000, Київська обл., м. Сквира, вул. Леніна, 19, кв. 13, ідент.код 32191954)   

до: Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство "Поділляресурс" (21000, м. Вінниця, вул. Соборна, 41, ідент.код 23101376)  

про стягнення 109656, 00 грн.

Головуючий суддя     Кожухар М.С.     

Cекретар судового засідання Семенько Д.А.

Представники

          позивача :   не з "явився

          відповідача : не з"явився

ВСТАНОВИВ :

Подано позов, в якому позивач просить суд стягнути з ТОВ ВКП "Поділляресурс" на користь ПП "Рось" 81756,4 грн. боргу, що виник  внаслідок невиконання  умов договору про надання дистриб'юторських послуг № 23/10000402 від 04.01.2007 року, 7638,32 грн. пені, 2973,11 грн. - 3% річних, 936,89 грн. інфляційних, 16351,28 грн. штрафу.

Ухвалою суду від 04.02.09р. порушено провадження у справі з призначенням судового засідання на 03.03.09р.

Ухвалою суду від 03.03.2009 р. розгляд справи відкладено на  02.04.09р.

В судове засідання  02.04.09р. представники сторін не з"явились.

Від позивача до суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника.

Ухвали суду про порушення провадження у справі та відкладення її розгляду, надіслані за місцезнаходженням відповідача (згідно наданого на вимогу суду витягу з ЄДР станом на 25.02.2009 р.) повернута до суду з поштовою відміткою про відсутність такого товариства за цією адресою.

Згідно зі ст. 93 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) та ст. 1 Закону України від 15.05.2003 р. № 755-ІV “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців”(зі змінами і доповненнями, далі –Закон № 755-ІV) місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Відповідно до ч. 4 ст. 87 ЦК України юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації.

Державна    реєстрація    юридичних   осіб   та   фізичних осіб - підприємців це засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

У Єдиному державному реєстрі зокрема містяться відомості про місцезнаходження юридичної особи (ч. 2 ст. 17 Закону № 755-ІV).

Виходячи зі змісту частини 6 ст. 9, ст. 19 Закону № 755-ІV, зміна місця знаходження юридичної особи тягне за собою заміну свідоцтва про державну реєстрацію, і внесення відповідних змін у Єдиному державному реєстрі.

З аналізу вказаних норм законодавства випливає, що місцезнаходженням юридичної особи є адреса, яка зазначена у його свідоцтві про державну реєстрацію та зареєстрована у Єдиному державному реєстрі.

Як видно з витягу з ЄДР, місцезнаходженням відповідача є адреса: м. Вінниця, вул. Соборна, 41.

За цією адресою йому надіслано ухвали суду з повідомленням про час і місце розгляду справи, тобто судом вжито всі заходи для належного повідомлення відповідача про час і місце розгляду  справи.

Згідно зі ст. 93 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) та ст. 1 Закону України від 15.05.2003 р. № 755-ІV “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців”(зі змінами і доповненнями, далі –Закон № 755-ІV) місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Відповідно до ч. 4 ст. 87 ЦК України юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації.

Державна    реєстрація    юридичних   осіб   та   фізичних осіб - підприємців це засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

У Єдиному державному реєстрі зокрема містяться відомості про місцезнаходження юридичної особи (ч. 2 ст. 17 Закону № 755-ІV).

Виходячи зі змісту частини 6 ст. 9, ст. 19 Закону № 755-ІV, зміна місця знаходження юридичної особи тягне за собою заміну свідоцтва про державну реєстрацію, і внесення відповідних змін у Єдиному державному реєстрі.

З аналізу вказаних норм законодавства випливає, що місцезнаходженням юридичної особи є адреса, яка зазначена у його свідоцтві про державну реєстрацію та зареєстрована у Єдиному державному реєстрі.

Як видно з матеріалів справи, місцезнаходженням відповідача та 3-ї особи є адреси відповідно: 22300, Вінницька обл., Літинський р-н, смт. Літин, вул. Радянська, 14 та вул. Героїв Дніпра, .1-А, м. Київ.

З урахуванням наведеного надсилання ухвал суду за місцем державної реєстрації відповідача та 3-ї особи є  належним повідомленням їх про місце і час слухання справи.

Судом вжито всі заходи для належного повідомлення відповідача та 3-ї особи  про час і місце розгляду  справи.

Відсутність представників сторін в судовому засіданні не перешкоджає розгляду справи по суті.

З урахуванням наведеного, справа розглядається за наявними  матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

З наданих матеріалів суд вбачає таке.

04 січня 2007 року між  філією ПП "Рось" «Холодокомбінат № 4»та ТОВ ВКП «Поділляресурс»(Дистриб'ютер за договором) укладено Договір про надання дистриб'юторських послуг № 23/10000402 (далі –Договір).

          Відповідно до п.6.5 Договору, оплата вартості партії переданого товару, згідно узгодженого плану реалізації проводиться дистриб'ютором на умовах відстрочки платежу 14 (чотирнадцяти) банківських днів.

          Відповідно до п.7.2 Договору в разі затримки розрахунків за отриману продукцію Дистриб'ютор сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період затримки платежу.

          Відповідно до п.7.3 Договору, якщо строк затримки розрахунків за отриману  за цим договором готову продукцію перевищує 30 (тридцять) календарних днів з дати її отримання, Дистриб'ютор –сплачує Філії штраф в розмірі 10% від суми боргу.

          Відповідно до п.7.4 Договору, якщо строк затримки розрахунків за отриману продукцію перевищує 60 (шістдесят) календарних днів з дати її отримання, Дистриб'ютор  сплачує Філії штраф в розмірі 20% від суми боргу.

       На виконання умов Договору в період з 18.06.2007 року по 30.07.2007 року Філією Відповідачу було передано продукції на загальну суму  89400 грн. 40 коп., що підтверджується  видатковими накладними № 1695 від 18.06.2007 р. на суму 22415,10 грн., № 1903 від 28.06.2007 р. на суму 32817,00 грн., № 2427 від 30.07.2007 р. на суму   34168,30 грн., яка оплачена Відповідачем частково. Борг на день подання позову та розгляду справи  становить 81756 грн. 40 коп. При цьому, виходячи з призначення платежу у виписках банку на перерахування коштів, товар за видатковими накладними  № 1695 від 18.06.2007 р. на суму 22415,10 грн., № 1903 від 28.06.2007 р. на суму 32817,00 грн. не оплачувався, а за видатковою накладною № 2427 від 30.07.2007 р. на суму   34168,30 грн. - частково в сумі 7644 грн. у період з 24.12.2007 р. по 06.03.2008 р.  

         Наведене стверджується:

         - договором  № 23/10000402 від 04.01.2007 р.,

         - видатковими накладними та довіреностями на отримання продукції,

         - виписками банку про перерахування коштів,

         - карткою обліку руху коштів,

         - листом відповідача № 484 від 28.08.2007 р.

         - іншими матеріалами справи.

         Дослідивши і оцінивши надані докази по справі, суд дійшов такого висновку.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України (далі –ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.  Кожна сторона повинна вжити усіх заходів,  необхідних  для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст.ст.525, 526,ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

     Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання  (неналежне виконання).

       Відповідно до ст.599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

       Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив  до виконання зобов'язання або не виконав його у  строк, встановлений договором або законом.

    Відповідач затримав виконання зобов'язання по оплаті товару за договором № 23/10000402, який містить елементи договору купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 81756,4 грн.

   Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (ст. 193 ГК України).

      Пунктом 7.2 Договору сторони передбачили, що в разі затримки розрахунків за отриману продукцію Дистриб'ютор сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період затримки платежу.

          Позивач просить стягнути 7638,32 грн. пені, нарахованої у розмірі подвійної облікової ставки НБУ: по видатковій накладній № 1695 від 18.06.2007 р. за період з 07.07.2007 р. по 04.01.2008 р., по видатковій накладній № 1903 від 28.06.2007 р. - з 19.07.2007 р. по 16.01.2008 р. та по накладній № 2427 від 30.07.2007 р - з 07.03.2008 р. по 05.09.2008 р.

          Разом з тим, відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

         Виходячи з наведеного, оскільки оплата за товар по видатковій наклданій № 2427 від 30.07.2007 р. мала бути здійснена до 17.08.2007 р., то пеня за затримку розрахунків стосовно цієї накладної може бути нарахована до 18.03.2008 р.

      Тому позовні вимоги, в частині стягнення пені  підлягають задоволенню в межах заявлених вимог сумі 4646,75 грн. (1798 грн. + 2674,82 грн. + 173,93 грн.).  

          Відповідно до пунктів 7.3, 7.4 Договору, якщо строк затримки розрахунків за отриману  за цим договором готову продукцію перевищує 30 (тридцять) календарних днів з дати її отримання, Дистриб'ютор –сплачує Філії штраф в розмірі 10% від суми боргу, а у разі  затримки розрахунків за отриману продукцію понад 60 (шістдесят) календарних днів з дати її отримання, Дистриб'ютор  сплачує Філії штраф в розмірі 20% від суми боргу.

         Оскільки затримка розрахунків понад 60 календарних днів має місце, позовні вимоги щодо стягнення 16351,28 грн. штрафу підлягають задоволенню.

          Відповідно до ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

     Розрахунки інфляційних та 3% відсотків річних здійснені позивачем в межах, передбачених законодавством, а тому ці позовні вимоги підлягають задоволенню.

          В силу  ст. ст. 4-3, 33  ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі,  обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Судові витрати, понесені позивачем, відповідно до ст. 49 ГПК України підлягають стягненню з відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

          Керуючись ст.ст 33, 43, 44, 49, 82, 84,115,116 ГПК України

ВИРІШИВ :

       Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство "Поділляресурс" (21000, м. Вінниця, вул. Соборна, 41, ідент.код 23101376 )  на користь Приватного підприємства "Рось" (09000, Київська обл., м. Сквира, вул. Леніна, 19, кв. 13, ідент.код 32191954,  р/р 26006010033701 у ВАТ "Укрексімбанк" м. Київ, МФО 322313) 81756,4 грн.  боргу, 4646,75 грн. пені, 16351,28 грн. штрафу, 2973,11 грн. - 3% річних, 936,89 грн. втрат від інфляції, 1066,34 грн. витрат на сплату держмита та 114,75 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В позові щодо решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                             Кожухар М.С.

          Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України  07 квітня 2009 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу -  ПП "Рось" (09000, Київська обл., м. Сквира, вул. Леніна, 19, кв. 13 )

3 - відповідачу - ТОВ Виробничо-комерційне підприємство "Поділляресурс" (21000, м. Вінниця, вул. Соборна, 41 )