Ухвала

від 06.01.2025 по справі 615/1854/24

ВАЛКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 615/1854/24

Провадження № 1-кс/615/562/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 січня 2025 року м. Валки

Валківський районний суд Харківської області в складі:

слідчого судді - ОСОБА_1

секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

розглянувши в закритому судовому засіданні в залі суду в м. Валки Харківської області клопотання адвоката ОСОБА_3 про допит неповнолітнього потерпілого під час досудового розслідування в судовому засіданні у кримінальному провадженні №12024221050000297 від 27.09.2024, внесеному до ЄРДР за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4,6 ст.153, ч.6 ст.152 КК України,

за участю прокурора - ОСОБА_4 ,

неповнолітньої потерпілої - ОСОБА_5 ,

законного представника потерпілої - ОСОБА_6 ,

адвоката - ОСОБА_3 ,

встановив:

23.12.2024 адвокат ОСОБА_3 за допомогою системи «Електронний суд» подав до суду клопотання в інтересах неповнолітньої потерпілої ОСОБА_5 з проханням викликати її на допит в судове засідання в порядку ст.225 КПК України, посилаючись на необхідність отримання показань під час досудового розслідування, існування небезпеки для її життя і здоров`я та інших суттєвих обставин.

В судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 підтримав клопотання.

Пояснив, що дійсно не залучений до участі у кримінальному провадженні, як представник неповнолітньої потерпілої, але вважає, що має повноваження сторони кримінального провадження згідно ордеру та договору про надання правничої допомоги, укладеного з нею. До слідчого з будь-якими клопотаннями, в тому числі з цього приводу, не звертався, такої необхідності не вбачає.

До того ж, законним представником неповнолітньої потерпілої, на його думку, є мати, яка не позбавлена батьківських прав. Хто приймає участь у кримінальному провадженні, як законний представник неповнолітньої потерпілої, та яким чином і чому залучений, не знає. Вважає достатнім проведення допиту неповнолітньої потерпілої в присутності матері, як законного представника. Щодо необхідності виклику психолога та педагога для проведення цієї слідчої дії, нічого пояснити не зміг. Знає, що потерпіла вже допитана в порядку ст.225 КПК України. Разом з тим наполягає на задоволенні клопотання, так як виникли нові обставини.

Прокурор, з правовою позицією якого погодився законний представник потерпілої, заперечував проти задоволення клопотання адвоката.

Наголосив на відсутності повноважень у адвоката ОСОБА_3 , як представника неповнолітньої потерпілої, під час досудового розслідування у кримінальному провадженні.

Окрім того, адвокатом зовсім не наведено та не обґрунтовано в клопотанні встановлені ст.225 КПК України критерії, які є підставою для вирішення питання про необхідність допиту неповнолітньої потерпілої під час досудового розслідування в судовому засіданні.

Звернув увагу, що потерпіла неодноразово допитувалась під час досудового розслідування слідчим, в тому числі в порядку ст.225 КПК України. Повторний допит потерпілого, свідка в порядку ст.225 КПК України не передбачений нормами кримінального процесуального закону.

Інші учасники кримінального провадження в судове засідання не прибули, що не перешкоджає судовому розгляду клопотання адвоката.

Заслухавши думку учасників судового розгляду, перевіривши доводи клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя доходить наступного висновку.

За ст.59 КПК України якщо потерпілим є неповнолітня особа або особа, визнана в установленому законом порядку недієздатною чи обмежено дієздатною, до участі в процесуальній дії разом з нею залучається її законний представник. Питання участі законного представника потерпілого у кримінальному провадженні регулюється згідно з положеннями статті 44 цього Кодексу.

Як законні представники можуть бути залучені батьки (усиновлювачі), а в разі їх відсутності - опікуни чи піклувальники особи, інші повнолітні близькі родичі чи члени сім`ї, а також представники органів опіки і піклування, установ і організацій, під опікою чи піклуванням яких перебуває неповнолітній, недієздатний чи обмежено дієздатний. Законний представник користується процесуальними правами особи, інтереси якої він представляє, крім процесуальних прав, реалізація яких здійснюється безпосередньо підозрюваним, обвинуваченим і не може бути доручена представнику (ч.2,5 ст.44 КПК України).

Ч.3 ст.44 КПК України встановлено, що про залучення законного представника слідчий, прокурор виносить постанову, а слідчий суддя, суд - постановляє ухвалу, копія якої вручається законному представнику.

Із постанови слідчого від 27.09.2024, до участі у досудовому розслідуванні кримінального провадження, внесеному до ЄРДР за №12024221050000297 від 27.09.2024, залучено як законного представника малолітньої потерпілої ОСОБА_5 - начальника служби у справах дітей Валківської міської ради Харківської області ОСОБА_6 .

Отже, законний представник неповнолітньої потерпілої ОСОБА_6 залучена до участі у кримінальному провадженні у відповідності до наведених норм кримінально-процесуального закону, постанова слідчого чинна, що спростовує твердження адвоката ОСОБА_3 про неналежність учасника кримінального провадження.

Одночасно, за положеннями ч.1,3 ст.58 КПК України потерпілого у кримінальному провадженні може представляти представник - особа, яка у кримінальному провадженні має право бути захисником. У цьому разі повноваження представника потерпілого на участь у кримінальному провадженні підтверджуються документами, передбаченими ст.50 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.50 КПК України повноваження захисника на участь у кримінальному провадженні підтверджуються: 1) свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю; 2) ордером, договором із захисником або дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Враховуючи вимоги ч.6 ст.9, ст.59, ч.3 ст.44 КПК України, представник потерпілого у кримінальному провадженні під час досудового розслідування залучається за постановою слідчого, яка вручається представнику потерпілого.

На підтвердження повноважень адвокатом ОСОБА_3 надано свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ПТ №4260 від 03.10.2023 та ордер на надання правничої допомоги ОСОБА_5 на підставі договору про надання правничої допомоги №16/12/01 від 16.12.2024 у Валківському районному суді Харківської області, датований 23.12.2024.

Постанову слідчого про його залучення до участі у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, адвокатом не надано, зі слів, з цього приводу до слідчого не звертався.

Окрім того, слідчий суддя вважає сумнівним достовірність укладення договору між адвокатом та неповнолітньою особою, якій на цей час виповнилося 14 років, в передбаченому законом порядку.

Ст.32 ЦК України встановлено перелік правочинів, які має право вчиняти фізична особа у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років (неповнолітня особа), згода на вчинення неповнолітньою особою інших правочинів має бути одержана від батьків (усиновлювачів) або піклувальника та органу опіки та піклування відповідно до закону.

Таким чином, адвокат ОСОБА_3 не надав належних та допустимих доказів на підтвердження повноважень представника неповнолітньої потерпілої у кримінальному провадженні.

Слід відзначити, що ст.19 Конституції України визначено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотання про закриття кримінального провадження (п.5 ч.1 ст.3 КПК України).

За вимогами ст.40 КПК України лише слідчий несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення процесуальних дій та уповноважений, зокрема, 2) проводити слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії у випадках, встановлених цим Кодексом.

За змістом ст.223 КПК України слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети. Слідча (розшукова) дія, що здійснюється за клопотанням сторони захисту, потерпілого, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, проводиться за участю особи, яка її ініціювала, та (або) її захисника чи представника, крім випадків, коли через специфіку слідчої (розшукової) дії це неможливо або така особа письмово відмовилася від участі в ній.

Ч.1 ст.220 КПК України, клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, дізнавач, прокурор зобов`язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав.

Згідно ч.1 ст.225 КПК України, у виняткових випадках, пов`язаних із необхідністю отримання показань під час досудового розслідування, якщо через існування небезпеки для життя і здоров`я особи, її тяжкої хвороби, наявності інших обставин, що можуть унеможливити її допит в суді або вплинути на повноту чи достовірність показань, сторона кримінального провадження, представник юридичної особи, стосовно якої здійснюється провадження, мають право звернутися до слідчого судді із клопотанням провести допит такої особи в судовому засіданні, в тому числі одночасний допит двох чи більше вже допитаних осіб. У цьому випадку допит здійснюється у судовому засіданні в місці розташування суду або перебування хворої особи в присутності сторін кримінального провадження з дотриманням правил проведення допиту під час судового розгляду.

П.19 ч.1 ст.3 КПК України визначено сторони кримінального провадження:

- з боку обвинувачення: слідчий, дізнавач, керівник органу досудового розслідування, керівник органу дізнання, прокурор, а також потерпілий, його представник та законний представник у випадках, установлених цим Кодексом;

- з боку захисту: підозрюваний, особа, стосовно якої зібрано достатньо доказів для повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, але не повідомлено про підозру у зв`язку з її смертю, обвинувачений (підсудний), засуджений, виправданий, особа, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, їхні захисники та законні представники.

До того ж, згідно ч.1 ст.226 КПК України допит малолітньої або неповнолітньої особи проводиться у присутності законного представника, педагога або психолога, а за необхідності - лікаря.

Слід відзначити, що за ст.84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення. (ст.86 КПК України)

Ч.1 ст.87 КПК України, докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, є недопустимими.

Отже, адвокатом ОСОБА_3 не дотримано передбачений законом порядок для здійснення слідчих дій у кримінальному провадженні, що свідчить про істотне порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, зокрема права особи на захист.

Слідчий суддя приймає до уваги, що на підставі ухвали слідчого судді від 17.10.2024 (пр.№ 1-кс/615/438/24) за клопотанням слідчого вже допитано малолітню потерпілу ОСОБА_5 в межах досудового розслідування кримінального провадження в судовому засіданні в залі суду за участі прокурора, слідчого, законного представника потерплої, психолога, підозрюваного та захисника.

Разом з тим, адвокатом ОСОБА_3 не наведено та не обґрунтовано передбачені ст.225 КПК України критерії, які є підставою для вирішення питання про необхідність повторного чи додаткового допиту неповнолітньої потерпілої під час досудового розслідування в судовому засіданні.

З огляду на викладене, підстав для задоволення клопотання адвоката ОСОБА_3 слідчий суддя не вбачає.

Керуючись ст.369-372,376 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 про допит неповнолітнього потерпілого під час досудового розслідування в судовому засіданні у кримінальному провадженні №12024221050000297 від 27.09.2024, внесеному до ЄРДР за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4,6 ст.153, ч.6 ст.152 КК України - відмовити.

Ухвала в апеляційному порядку оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Суддя ОСОБА_1