Постанова

від 08.01.2025 по справі 201/4513/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/149/25 Справа № 201/4513/20 Суддя у 1-й інстанції - Наумова О.С. Суддя у 2-й інстанції - Халаджи О. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 січня 2025 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Халаджи О. В.

суддів: Космачевської Т.В., Новікової Г.В.,

секретар Піменова М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 20 березня 2024 року про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16 грудня 2020 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Дніпровської міської ради, треті особи: Перша дніпровська державна нотаріальна контора, Головне управління Держгеокадастру в Дніпропетровській області, про визнання недійсними рішень, скасування запису про реєстрацію права власності (суддя першої інстанції Наумова О.С.),

В С Т А Н О В И В:

У вересні2022року позивачка ОСОБА_2 звернуласьдо Жовтневогорайонного судум.Дніпропетровська іззаявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16 грудня 2020 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Дніпровської міської ради, треті особи: Перша дніпровська державна нотаріальна контора, Головне управління Держгеокадастру в Дніпропетровській області, про визнання недійсними рішень, скасування запису про реєстрацію права власності.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 20 березня 2024 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16 грудня 2020 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Дніпровської міської ради, треті особи: Перша дніпровська державна нотаріальна контора, Головне управління Держгеокадастру в Дніпропетровській області, про визнання недійсними рішень, скасування запису про реєстрацію права власності .

На вказануухвалу суду ОСОБА_2 подала апеляційнускаргу,в якійзазначила,що вонапостановлена зпорушенням нормматеріального та процесуального права, також без належного дослідження доказів та обставин справи.

Мотивує скаргу тим, що з моменту отримання 06.09.2022 року ОСОБА_2 в Бабушкінському районному суді м. Дніпропетровська у справі № 932/3404/22 клопотання прокурора про закриття кримінального провадження № 12020045650000337 від 24.09.2020 року, внесеного до ЄРДР за ч.1 ст. 190 та ч.4 ст. 358 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності у позивачки виникли підстави для звернення із заявою про перегляд рішення суду від 16 грудня 2020 року.

Також наголошує на тому, що свідоцтво про право на спадщину за законом, виданого 08.12.2008 року державним нотаріусом Кравцовою А.І. ОСОБА_3 не містить інформації про успадковану від спадкодавця ОСОБА_4 земельної ділянки площею 0,1000 га, кадастровий номер: 1210100000:03:026:0046, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Вказує, що викладені обставини у заяві про перегляд рішення за нововиявленими обставинами не були відомі та не могли бути відомими суду першої інстанції та іншим учасникам справи під час розгляду справи № 201/4513/20, так як були встановлені під час здійснення досудового розслідування по кримінальному провадженню №12020045650000337 від 24.09.2020 року.

Зазначає, що зібрані під час досудового розслідування письмові докази надали можливість встановити прокурору протиправні незаконні дії ОСОБА_3 щодо незаконного заволодіння спірною земельною ділянкою.

ОСОБА_2 просила ухвалу Жовтневого районного суду м, Дніпропетровська від 20 березня 2024 року скасувати та задовольнити її заяву про перегляд рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16 грудня 2020 року за ново виявленими обставинами.

Від представника Дніпровської міської ради надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому вона просила оскаржувану ухвалу залишити без змін.

Від інших учасників справи відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Згідно із ч. 2 ст.372ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16.12.2020, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 18.08.2021, відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Дніпровської міської ради, треті особи Перша Дніпровська державна нотаріальна контора, Головне управління Держгеокадастру в Дніпропетровській області про визнання недійсними рішень, скасування запису про реєстрацію права власності (а.с. 234-236, т. 1, а.с. 91-96 т. 2).

Як видно з матеріалів справи, в обґрунтування свого позову ОСОБА_2 вказувала, що у період шлюбу за спільні кошти розпочато будівництво житлового будинку з господарськими будівлями, який має ступінь готовності 100%. Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 28.10.2019 шлюб між ОСОБА_2 і ОСОБА_3 розірвано. Однак будинок, зведений ОСОБА_2 і ОСОБА_3 під час їх перебування у шлюбі, є спільною сумісною власністю подружжя. Вказаний будинок зведений на земельній ділянці площею 0,1 га, право власності на яку було зареєстроване за померлим батьком ОСОБА_3 протиправно, оскільки ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а тому право на безоплатну передачу йому у власність земельної ділянки припинилось разом із його смертю. Проте 26.11.2008, через дев`ять місяців після його смерті, Дніпропетровською міською радою протиправно винесене рішення № 262/39 про передачу йому у власність земельної ділянки площею 0,1 га із кадастровим номером 1210100000:03:026:0046, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

Користуючись вказаною обставиною, відповідач, ОСОБА_3 , протиправно, приховуючи факт смерті батька, отримав на його ім`я державний акт серії ЯЗ № 303559 на право власності на земельну ділянку площею 0,1 га із кадастровим номером 1210100000:03:026:0046, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , виданий Дніпропетровською міською радою.

21.03.2019 державним нотаріусом Першої ДДНК Водолазською Н.В. видано свідоцтво про право на спадщину за законом, відповідно до якого спадкоємцем майна ОСОБА_4 є його син ОСОБА_3 . Спадщина, на яке видано вказане свідоцтво, складається із земельної ділянки площею 0,1 га за адресою: АДРЕСА_1 , належної спадкодавцю на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ № 303559, виданого на підставі рішення Дніпропетровської міської ради № 262/39 від 26.11.2008 року.

Державним нотаріусом Водолазською Н.В. при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом не дотримано вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» щодо перевірки відповідності заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а отже, здійснено державну реєстрацію права власності на вказану земельну ділянку за підробленими документами.

Вказаними діями ОСОБА_3 , порушено права та законні інтереси позивача, ОСОБА_2 , оскільки на вказаній земельній ділянці, право власності на яку набуто та зареєстровано із грубим порушенням вимог закону, знаходиться об`єкт незавершеного будівництва - житловий будинок, який є об`єктом спільної сумісної власності подружжя. Враховуючи розірвання шлюбу між позивачем та відповідачем, складні стосунки між ними, реєстрація права власності на

Оскільки ОСОБА_4 набув право власності на спірну земельну ділянку на підставі незаконного рішення Дніпропетровської міської ради від 26.11.2008 № 262/39, відповідно, державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ № 303559 та свідоцтво про право на спадщину за законом від 21.03.2019 року, посвідчене нотаріусом Водолазською Н.В. за № 1-162, є також незаконними (а.с. 2 9 т. 1).

Під час розгляду справи ОСОБА_2 до матеріалів справи було долучено Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 21.03.2019, з якого видно, що земельна ділянка із кадастровим номером 1210100000:03:026:0046 вже була зареєстрована за відповідачем ОСОБА_3 (а.с. 28 т. 1).

Також під час розгляду справи позивачкою було долучено копію заяви ОСОБА_4 до міського голови, датовану 01.08.2008, про передання йому у приватну власність земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 . Також долучено копію технічного паспорта, виготовленого ТОВ «Квартал» на ім`я ОСОБА_4 , зареєстрованого в Держаному фонді документації 17.09.2009, копію Висновку ТОВ фірма «Геора» про наявні обмеження на використання земельних ділянок від 04.09.2008, складеного на ім`я землекористувач ОСОБА_4 , копію заяви ОСОБА_4 директору ТОВ «Квартал» про виконання робіт із підготовки технічної документації зі складання Державного акта про право власності на земельну із вх. 10.03.2009, копію технічного завдання на земельну ділянку від 10.03.2009 ТОВ Квартал», у якому замовником вказано ОСОБА_4 , копію технічної документації щодо становлення меж земельної ділянки на місцевості за адресою: АДРЕСА_1 , на ім`я ОСОБА_4 та копію заяви ОСОБА_4 від 04.02.2008 до Управління земельних ресурсів , копію технічного завдання від 13.07.2008 на замовника ОСОБА_4 та Акта встановлення існуючих меж земельної ділянки в натурі від 18.05.2008 ТОВ «Геоа», де землекористувачем вказаний вже ОСОБА_3 , копію акта здачі для нагляду за збереженням довгострокових межових знаків від 28.05.2008, підписану ОСОБА_4 (а.с. 103 - 120 т. 1).

Також ОСОБА_2 до матеріалів справи було долучено витяг з ЄРДР у кримінальному проваджені № 12020045650000337 від 24.08.2020, за ознаками ч. 4 ст. 358 КК України, розпочатого за заявою ОСОБА_2 щодо використання підробленого документа ОСОБА_3 , витяг з ЄРДР у кримінальному проваджені № 12020045650000467 від 27.02.2020, за ознаками ч. 1 ст. 365-2 КК України, розпочатого за заявою ОСОБА_2 (а.с. 180, 186 т. 1).

Окрім того, ОСОБА_2 до матеріалів справи була долучена копія постанови слідчого Соборного ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області від 30.09.2020 року про закриття кримінального провадження № 12020040650000467 від 27.02.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 365-2 КК України, з якої видно, що 10.02.2020 року від ОСОБА_2 надійшла заява, відповідно до якої вона просить внести відомості до ЄРДР за фактом неправомірних дій Державного нотаріуса Першої Дніпропетровської державної нотаріальної контори Водолазської Н.В. від 21.03.2019 щодо неправомірного переоформлення права на спадщину.

Під час проведення аналізу пояснень заявника ОСОБА_2 , також її показів від 04.08.2020 року та 02.09.2020 року пояснень свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , наявних в матеріалах кримінального провадження, копій документів, з`ясовано, що 21.03.2019 року Державний нотаріус Першої ДДНК Водолазська Н.В. видала Свідоцтво про право на спадщину за законом, відповідно до якого згідно спадкової справи № 66/2008, спадкоємцем ОСОБА_4 1953 року народження, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 є його син ОСОБА_3 . Спадщина складається з земельної ділянки площею 0,1000 гектарів у межах згідно з планом розташовані на території АДРЕСА_1 , що належала спадкодавцю на підставі Державного акту про право власності на земельну ділянку серія ЯЗ №303559, виданого Дніпропетровською міською радою 11.06.2009 на підставі рішення Дніпропетровської міської ради від 26.11.2008 № 262/39 зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, за №010910402059, кадастровий номер 1210100000:03:026:0046. Як вбачається із наданої ОСОБА_2 копії відповіді із головного Управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області на запит адвоката Атаманюка І.Л. від 04.08.2020, у Державному реєстрі земель станом на 01.01.2013 зареєстровано право приватної власності на земельну ділянку для користування житлового будинку та інше площею 0,1000 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , на ОСОБА_4 на підставі Державного акту про право власності на земельну ділянку серія ЯЗ № 303559, номер державної реєстрації №010910402059. Також зазначено що в Книзі реєстрації видачі державних актів на право власності на земельну ділянку є запис про видачу зазначеного державного акту на ім`я ОСОБА_4 від 11.06.2009. Відповідно до фотокопії відповідних записів зазначено, що вказаний державний акт на право власності на земельну ділянку було видано. Таким чином, встановлено що Державний акт про право власності на земельну ділянку серія ЯЗ №303559 видано уповноважений органом - Дніпропетровською міською радою 11.06.2009 на підставі рішення Дніпропетровської міської ради від 26.11.2008 № 262/39, що було зареєстрованого у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, за № 010910402059, кадастровий номер 1210100000:03:026:0046. Станом на 21.03.2019 зазначений Державний акт про право власності на земельну ділянку серія ЯЗ №303559, був дійним, відомості що нього містились і містяться в Державному земельному кадастрі та Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Будь-яких заборон або обмежень щодо вчинення нотаріальної дії у відповідних реєстрах не містилось. Рішення Дніпропетровської міської ради від 26.11.2008 № 262/39 зареєстроване в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, за №010910402059 щодо надання ОСОБА_4 у приватну власність зазначеної земельної ділянки, не скасовано. Державний акт про право власності на земельну ділянку серія ЯЗ №303559 було видано уповноважений органом - Дніпропетровською міською радою 11.06.2009 та також це рішення скасовано не було. Відповідно Державний нотаріус Першої ДДНК Водолазська Н.В., діяла в межах своїх повноважень на підставі наданого спадкоємцем правовстановлюючого документу на земельну ділянку, а саме Державного акту про право власності на земельну ділянку серія ВГ №303559, а оскільки ніяких обмежень щодо зміни власника зазначеної земельної ділянки в порядку спадкування за законом не було, правовстановлюючий документ був дійсним, нотаріусом було видано Свідоцтво про право на спадщину за законом, відповідно до якого згідно спадкової справи № 66/2008, спадкоємцем ОСОБА_4 1953 року народження, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 є його син ОСОБА_3 (а.с. 187 189 т. 1).

За скаргою ОСОБА_2 ухвалою слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 26.11.2020 у справі № 201/9452/20 вказана постанова слідчого була скасована (а.с. 223- 224 т. 1).

В апеляційній скарзі, оскаржуючи рішення суду першої інстанції, позивачка ОСОБА_2 посилалася на наявність вищенаведених документів, які підтверджують протиправність набуття ОСОБА_4 права власності на земельну ділянку про АДРЕСА_1 після смерті за підробленими документами (а.с. 239 261 т. 1).

При цьому, як слідує із матеріалів справи, позивачка не зверталася до суду із клопотаннями по витребування доказів, про призначення судової посмертної почеркознавчої експертизи з метою встановлення набуття ОСОБА_4 права власності на земельну ділянку про АДРЕСА_1 після смерті за документами, які він не підписував.

Отриманий на замовлення позивачки у Дніпропетровському НДІСЕ Висновок за результатами проведення експертизи з питань землеустрою № 369-22 від 23.03.2022, яким установлено, що рішення Дніпропетровської міської ради від 26.11.2008 № 262/3 прийняте, а документи із землеустрою виготовлені після смерті ОСОБА_4 , є новим доказом, адже він отриманий через два роки після ухвалення рішення.

Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції дійшов висновку, що наведені позивачкою обставини не зумовлювали судового реагування у вигляді ухвалення рішення про захист права, тому не є вирішальними і не можуть вплинути на суть спору і на даний час.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції.

Відповідно до вимог частин 1, 2 статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Частиною 4 вказаної норми закону визначено, що не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи, та докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

Даний правовий висновок наведений у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 21 жовтня 2020 року у справі №726/938/18.

Вказане вище є правовою позицією щодо загальних принципів перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами. До таких же висновків дійшла у постанові від 25.05.2021 Велика Палата Верховного Суду у справі №752/4995/17.

Верховний Суд у свої постановах також неодноразово наголошував на тому, що нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю єфактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, якібуло покладено в основу рішення суду щодо вирішення спору по суті. До нововиявлених обставин належать факти об`єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильногорозв`язання спору по суті.

Щодо застосування загальних принципів перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами у даній справі, то колегія суддів виходить з того, що нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядкуспростовують факти, які було покладено в основу судового рішення щодовирішення спору по суті.

Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом 28 серпня 2019 року при розгляді справи №419/3259/12, нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.

При цьому неподання стороною або особою, яка бере участь у справі, доказу, про який їй було відомо та який підтверджує відповідні обставини, а також відмова суду у прийнятті доказів не є підставами для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами.

Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених статтею 423 ЦПК України, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі.

Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Вирішуючи питання про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, суд має виходити з визначених частиною 2 статті 423 ЦПК України підстав, перелік яких є вичерпним. Такими підставами, зокрема, є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи (п. 1 ч. 2 ст. 423 ЦПК України).

Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених цим пунктом, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявниці на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі.

Вказана позиція висловлена в Постанові Верховного Суду від 21 жовтня 2020 року у справі № 726/938/18 (провадження № 61-14879св19).

Згідно з роз`ясненнями, викладеними в пунктах 4-6 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами" від 30.03.2012 N 4, судам необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами. Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неналежне повідомлення заявника про час і місце розгляду справи, неповне встановлення фактичних обставин справи, порушення порядку дослідження доказів) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.

Отже, підставою перегляду будь-якого судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами є те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи.

Даний правовий висновок наведений у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 21 жовтня 2020 року у справі №726/938/18.

Вказане вище є правовою позицією щодо загальних принципів перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами. До таких же висновків дійшла у постанові від 25.05.2021 Велика Палата Верховного Суду у справі №752/4995/17.

Верховний Суд у свої постановах також неодноразово наголошував на тому, що нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю єфактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, якібуло покладено в основу рішення суду щодо вирішення спору по суті. До нововиявлених обставин належать факти об`єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильногорозв`язання спору по суті.

Щодо застосування загальних принципів перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами у даній справі, то колегія суддів виходить з того, що нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядкуспростовують факти, які було покладено в основу судового рішення щодовирішення спору по суті.

Матеріалами справивстановлено,що рішенняЖовтневого районногосуду м.Дніпропетровська від16грудня 2020року залишенимбез змінпостановою Дніпровськогоапеляційного судувід 18серпня 2021року узадоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Дніпровської міської ради, треті особи: Перша дніпровська державна нотаріальна контора, Головне управління Держгеокадастру в Дніпропетровській області, про визнання недійсними рішень, скасування запису про реєстрацію права власності відмовлено.

З матеріалів справи вбачається, що 29 червня 2022 року прокурор Центральної окружної прокуратури міста Дніпра Карпенко Р.І. звернувся до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська із клопотання про закриття кримінального провадження №12020045650000337 від 24.09.2020 року, внесеного до ЄРДР за ч.1 ст. 190 та ч.4 ст. 358 КК України.

Зі змісту заяви ОСОБА_2 , вбачається, що вказане клопотання вона отримала 06.09.2022 року.

Отже, враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що посилання позивачки клопотання прокурора про закриття кримінального провадження як на нововиявлену обставину є хибним, оскільки, воно було складено 29.06.2022 року, тобто вже всі апеляційного перегляду даної цивільної справи, викладені у даному клопотанні обставини, які було з`ясовано під час досудового розслідування, позивачці мали бути відомо з огляду на те, що вона є безпосередньо заявником у даному кримінальному провадженні.

Своєю заявою позивачка фактично надано нові докази для перегляду справи, що у даному випадку суперечить нормам закону.

Відповідно доч.4-5ст.82ЦПК Україниобставини,встановлені рішеннямсуду угосподарській,цивільній абоадміністративній справі,що набралозаконної сили,не доказуютьсяпри розглядііншої справи,у якійберуть участьті саміособи абоособа,щодо якоївстановлено ціобставини,якщо іншене встановленозаконом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Окрім того, як було встановлено судовими рішеннями у даній справі, що « ОСОБА_7 у задоволенні її позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано жодного належного та достатнього доказу того факту, що вона є співвласником домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , та що прийняття 26 листопада 2008 року Дніпропетровською міською радою рішення № 262/39 про передачу у власність ОСОБА_4 , який був батьком відповідача, земельної ділянки площею 0,1 га із кадастровим номером 1210100000:03:026:0046, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , і видача на підставі цього рішення державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯНЗ № 303559 будь-яким чином порушили її права та інтереси», вказані рішення набрали законної сили та у касаційному порядку позивачкою не оскаржувались, а тому апеляційний суд вважає, що даному випадку перегляд за ново виявленими обставинами не породжую юридичних наслідків для позивачки.

Апеляційний суд не вбачає підстав для скасування законної ухвали, оскільки вона є такою, що постановлена з дотримання норм матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що наведені в апеляційній скарзі доводи не містять у собі посилань на обставини чи докази, якими спростовуються встановлені судом обставини та не дають підстав вважати, що судом порушено норми матеріального та процесуального права.

Таким чином доводи, наведені в обґрунтування апеляційної скарги, не можуть бути підставами для скасування постановленої у справі ухвали, оскільки вони зводяться до не згоди з рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16 грудня 2020 року, ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржницею норм матеріального та процесуального права і зводяться до переоцінки встановлених судом обставин при розгляді заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів приходить до висновку, що зазначені заявницею обставини не можуть вважатися нововиявленими.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, не ґрунтуються на нормах права, та не дають підстав для висновку про порушення процесуального права або неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення.

Керуючись ст.374, 375, 381-383 ЦПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська 20 березня 2024 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Судді: О.В. Халаджи

Т.В. Космачевська

Г.В. Новікова

Повний текст судового рішення складено 9 січня 2025 року.

Головуючий-суддя О. В. Халаджи