Постанова

від 08.01.2025 по справі 201/4513/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/158/25 Справа № 201/4513/20 Суддя у 1-й інстанції - Наумова О.С. Суддя у 2-й інстанції - Халаджи О. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 січня 2025 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Халаджи О. В.

суддів: Космачевської Т.В., Новікової Г.В.,

секретар Піменова М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпро апеляційну скаргу Дніпровської міської ради на ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 19 березня 2024 року про застосування заходів процесуального примусу по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Дніпровської міської ради, треті особи: Перша дніпровська державна нотаріальна контора, Головне управління Держгеокадастру в Дніпропетровській області, про визнання недійсними рішень, скасування запису про реєстрацію права власності (суддя першої інстанції Наумова О.С.),

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Жовтневого районного судум.Дніпропетровська від 19 березня 2024 року застосовано до Дніпровськоїміської ради заходи процесуального примусу у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Дніпровської міської ради, треті особи: Перша дніпровська державна нотаріальнаконтора, Головне управління Держгеокадастру в Дніпропетровській області,про визнання недійсними рішень, скасування запису про реєстраціюправа власності у вигляді штрафу.

Накладено на Дніпровську міськураду штраф у розмірі 3028,00грн., який стягнуто на користь Державної судової адміністрації України.

Із вказаноюухвалою судуне погодиласьДніпровська міськарада,та подалаапеляційну скаргу,вякій зазначила,що вонає необґрунтованоюта такою,що постановленаз порушеннямнорм процесуальногота матеріальногоправа,та без врахування поважної причини відсутності представника Дніпровської міської ради у судовому засіданні 19.03.2024 року.

Дніпровська міська рада просила ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 19 березня 2024 року скасувати.

Від представника ОСОБА_1 ОСОБА_3 , надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він вказує на те, що подана відповідачем Дніпровською міською радою по цивільній справі № 201/4513/20 апеляційна скарга не підлягає задоволенню, оскільки мотиви, обставини та твердження, зазначені в апеляційній скарзі апелянтом, на яких ґрунтуються підстави щодо скасування оскаржуваної ухвали суду - є безпідставними, необґрунтованими, надуманими та такими які не відповідають фактичним обставинам.

ОСОБА_3 просив ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 19 березня 2024 року залишити без змін.

У судовому засіданні ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_3 проти задоволення апеляційної скарги заперечували та просили відмовити у її задоволенні.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Згідно із ч. 2 ст.372ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою суду від 08.11.2023 року постановленою без виходу до нарадчої кімнати, зважаючи на те, що неявка представника Дніпровської міської ради слугувала підставою для скасування первісної ухвали суду 25.04.2023 про перегляд рішення за нововиявленими обставинами та направлення справи для продовження розгляду, на підставі ч. 1 ст. 128 ЦПК України, явку представника Дніпровської міської ради суд визнав обов`язковою, про що відповідачеві направлено судову повістку із повідомленням про визнання явки представника обов`язковою (а.с. 165- 170 т. 4).

Представник відповідача Дніпровської міської ради у судове засідання з`явився, про дату місце та час розгляду справи був повідомлений належним чином (а.с. 218 221 т. 4), оскільки Дніпровська міська рада зареєстрована у підсистемі «Електронний суд».

Від представника відповідача Конаревої С.К. 19.03.2024 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку із зайнятістю у іншому судовому засіданні. Разом із тим, жодних доказів того, що представник приймає участь у розгляді іншої справи до клопотання не було долучено. Інший представник міської ради, яких згідно даних з ЄДР, декілька, також у судове засідання не прибув.

Представник Дніпровської міської ради кожного разу повідомлявся судом про дату, місце та час розгляду справи через підсистему «Електронний суд». Правом на подання заяви по суті представник відповідача не скористався. 12.12.2023 представник відповідача Конарева С.К. особисто приймала участь у судовому засіданні (а.с. 186 187 т. 4), у якому судом було запропоновано надати пояснення по справі. Представник відповідача повідомила, що письмові пояснення не надавалися і свою позицію представник міської ради буде висловлювати усно. 08.02.2024 представник відповідача Конарева С.К. також особисто приймала участь у судовому засіданні (а.с. 210 - 212 т. 4). Однак у судове зсідання, призначене на 19.03.2024 представник міської ради не прибув, хоча був обізнаний про дату, місце та час розгляду справи, що слідує із заяви про відкладення її розглядом.

Постановляючи ухвалу про накладення штрафу, сул першої інстанції виходив з того, що представник Дніпровської міської ради не прибув у судове засідання без поважних причин.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції.

За змістом статей 43, 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.

Відповідно до частини третьої статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Згідно з ч. 1ст. 143 ЦПК Українизаходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.

Пунктом 5 ч. 1ст. 144 ЦПК Українивстановлено, що заходами процесуального примусу є, зокрема, штраф.

Відповідно до ч. 1ст. 148 ЦПК Українисуд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі до від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках: 1) невиконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу; 2) зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству; 3) неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин.

Отже, підставою для стягнення в дохід державного бюджету штрафу в порядку процесуального примусу є факт недобросовісної поведінки учасника судового процесу, ухилення, тобто уникнення, ігнорування вчинення дій, покладених судом без поважних причин, зловживання процесуальними правами, що має певну мету перешкоджання судочинству, та умисне, без поважних причин, неподання доказів або повідомлення про неможливість їх подання.

У справах «Осман проти Сполученого королівства» та «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) роз`яснив, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» від 07 липня 1989 року ЄСПЛ вказав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Матеріалами справи встановлено, що протокольною ухвалою від 08.11.2023 року суд визнав обов`язковою явку представника Дніпровської міської ради та відкладено розгляд справи на 12.12.2023 року.

12.12.2023 року розгляд справи було відкладено на 08.02.2024 року, представник ДМР була повідомлена під розписку.

08.02.2024 року розгляд справи було відкладено на 19.02.2024 року представник ДМР була повідомлена під розписку.

19.02.2024 року справу відкладено на 19.03.2024 року.

19.03.2024 року від представника ДМР Світлани Конаревої надійшла заява про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв`язку із участю представника у іншому судовому засіданні, однак на підтвердження даної обставини останньою не було надано жодного доказу.

Апеляційний суд встановивши, що протокольною ухвалою суду від 08.11.2023 року явка представника ДМР була визнана обов`язковою і такий представник надавши заяву про відкладення розгляду справи не підтвердив поважності причин не прибуття, суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо застосування до відповідача процесуального примусу.

Дніпровської міською радою не доведено, що окрім представника Світлани Конаревої у інших осіб які мають право представляти інтереси міської ради не було можливості з`явитись у судове засідання.

У зв`язку з чим колегія суддів дійшла висновку, що в даному випадку наявні підстави, передбачені ст.148 ЦПК України, щодо зловживання процесуальними правами, а тому апеляційну скаргу Дніпровської міської ради слід залишити без задоволення, а ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 19 березня 2024 року без змін.

Керуючись статтями 374, 375, 381-382 ЦПК України, апеляційний суд,-

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Дніпровської міської ради залишити без задоволення.

Ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 19 березня 2024 року про застосування заходів процесуального примусу залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді: О.В. Халаджи

Т.В. Космачевська

Г.В. Новікова

Повний текст судового рішення складено 9 січня 2025 року.

Головуючий-суддя О. В. Халаджи