Ухвала

від 08.01.2025 по справі 210/676/24

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/988/25 Справа № 210/676/24 Суддя у 1-й інстанції - Скотар Р.Є. Суддя у 2-й інстанції - Зубакова В. П.

УХВАЛА

Іменем України

08 січня 2025 року м. Кривий Ріг

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Зубакової В.П.

суддів - Бондар Я.М., Остапенко В.О.

розглянувши заяву ОСОБА_1 ,від іменіта вінтересах якоїдіє представник ОСОБА_2 , про відвід суддів Дніпровського апеляційного суду Зубакової Вікторії Петрівни, Бондар Яни Миколаївни, Остапенко Вікторії Олександрівни по цивільній справі заапеляційною скаргою позивачки ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє ОСОБА_2 , на рішення Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29 серпня 2024 року у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СІТІСЕРВІС-КР» щодо незаконного призначення себе управителем багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , ведення агресивної підприємницької діяльності, безпідставного і необґрунтованого звернення до суду з вимогами стягнення неіснуючої заборгованості та стягнення моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29 серпня 2024 року залишено без задоволення позовну заяву ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СІТІСЕРВІС-КР» щодо незаконного призначення себе Управителем багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , ведення агресивної підприємницької діяльності, безпідставного і необґрунтованого звернення до суду з вимогами стягнення неіснуючої заборгованості та стягнення моральної шкоди.

Ухвалою Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29 серпня 2024 року повернуто позивачу уточнену позовну заяву ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СІТІСЕРВІС-КР», секретаря Криворізької міської ради т.в.о. Криворізького міського голови Вілкула Ю.Г., щодо незаконного призначення себе Управителем багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , ведення агресивної підприємницької діяльності, безпідставного і необґрунтованого звернення до суду з вимогами стягнення неіснуючої заборгованості та стягнення моральної шкоди.

Позивачка ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє ОСОБА_2 , звернулася до суду із апеляційною скаргою на рішення Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29 серпня 2024 року та на ухвалу Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29 серпня 2024 року.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01 жовтня 2024 року, цивільну справу №210/676/24 передано колегії суддів у складі: суддя-доповідач Зубакова В.П. та судді Бондар Я.М., Остапенко В.О.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 05 листопада 2024 року апеляційну скаргу позивачки ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє ОСОБА_2 , на рішення Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29 серпня 2024 року та на ухвалу Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29 серпня 2024 року залишено без руху, з тих підстав, що позивачка ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє ОСОБА_2 , в одній апеляційній скарзі оскаржила рішення Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29 серпня 2024 року та ухвалу Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29 серпня 2024 року, що є неприпустимим та підлягає виправленню, шляхом подання нових текстів апеляційної скарги окремо щодо кожного із оскаржуваних процесуальних документів суду першої інстанції.

На виконання вимог ухвали Дніпровського апеляційного суду від 05 листопада 2024 року, позивачкою ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє ОСОБА_2 , подано апеляійні скарги на рішення Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29 серпня 2024 року та ухвалу Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29 серпня 2024 року, які викладені в окремих процесуальних документах.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 25 листопада 2024 року апеляційну скаргу позивачки ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє ОСОБА_2 , на ухвалу Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29 серпня 2024 року повернуту скаржниці, як таку, що подана на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 25 листопада 2024 року відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою позивачки ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє ОСОБА_2 , на рішення Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29 серпня 2024 року.

У зазначеній ухвалі колегія суддів зауважила, що до апеляційної скарги на рішення Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29 серпня 2024 року стороною позивача включено заперечення на ухвалу Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29 серпня 2024 року щодо розгляду клопотання (уточненого) про визнання правочину недійсним, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 353 ЦПК України.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 25 листопада 2024 року справу призначено до апеляційного розгляду на 14годину 50 хвилин 17грудня 2024року в приміщенні Дніпровського апеляційного суду.

17 грудня 2024 року судовий розгляд відкладено на 10 голину 30 хвилин 14 січня 2025 року.

08 січня 2025 року від ОСОБА_1 ,від іменіта вінтересах якоїдіє представник ОСОБА_2 , надійшла заява про відвід суддів Дніпровського апеляційного суду Зубакової Вікторії Петрівни, Бондар Яни Миколаївни, Остапенко Вікторії Олександрівни.

Заява про відвід колегії суддів мотивована тим, що колегія суддів Зубакова В.П., Бондар Я.М., Остапенко В.О. не зберегла об`єктивність і неупередженість в своїй поведінці у судовому процесі по справі №210/676/24. Зокрема, судом залишено апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє ОСОБА_2 , на рішення Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29 серпня 2024 року та на ухвалу Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29 серпня 2024 року у зв?язку з тим, що об?єднання в одному процессуальному документі апеляційних скарг на різні судові рішення є неприпустимим, а потім, після виконання позивачкою вимог ухвали суду, повернуто апеляційну скаргу на ухвалу Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29 серпня 2024 року, що, на переконання позивачки ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2 , призвело до того, що суддями створенопрецедент для анулюванняклопотання позивача,яке розкриваєнезаконність дійвідповідача укомунальній сфері,щоб постановитирішення проправомочність дійТОВ «СІТІСЕРВІС-КР»,які порушуютьконституційні правапозивачки. Наведене, на їх думку, свідчить про упередженість колегії суддів та дії на користь ТОВ «СІТІСЕРВІС-КР».

Колегія суддів, проаналізувавшидоводи заяви про відвід колегії суддів Дніпровського апеляційного суду Зубакової Вікторії Петрівни, Бондар Яни Миколаївни, Остапенко Вікторії Олександрівни, приходить до наступного висновку.

Статтями 36-37 ЦПК України визначено перелік підстав, коли суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу).

Підстави відводу судді - це обставини, за наявності яких суддя не може брати участі в розгляді конкретної справи. Ці обставини можуть бути суб`єктивного характеру і стосуватися особистих зв`язків судді з особами, які беруть участь у справі, або його особистої поведінки щодо розгляду справи, чи об`єктивного характеру і стосуватися порушення порядку визначення судді для розгляду справи або процесуального статусу судді у справі, яка розглядалася раніше.

Законом України «Про судоустрій і статус суддів» визначені умови виконання професійних обов`язків суддів та правові засоби, за допомогою яких забезпечується реалізація конституційних гарантій самостійності судів та незалежності суддів.

Статтею 6 цього Закону встановлено заборону втручання в здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповагу до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання й поширення інформації в будь-якій формі з метою завдання шкоди авторитету суддів чи впливу на безсторонність суду.

Як зазначено в статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, метою забезпечення незалежності судової влади є гарантування кожній особі основоположного права на розгляд справи справедливим судом тільки на законній підставі та без будь-якого стороннього впливу.

Наявність безсторонності, відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями.

Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто те, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у конкретній справі.

Згідно з об`єктивним критерієм визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад умови, за яких були б неможливі будь-які сумніви в його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, які свідчать про відсутність безсторонності суду (рішення Європейського Суду з прав людини «Білуха проти України»).

Що стосується суб`єктивного критерію, то особиста безсторонність судді презюмується, поки не надано доказів протилежного.

За об`єктивним критерієм слід визначити, чи існували переконливі факти, які б давали підстави для сумнівів у безсторонності судді. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини сумніватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція відповідного судді є важливою, але не вирішальною. Головним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Разом з тим, посилання ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє Романов В.П., на наявність обставин, що викликають сумнів у неупередженості та об`єктивності суддів при розгляді даної справи ґрунтуються на припущеннях.

Так, в ухвалі Дніпровського апеляційного суду від 25 листопада 2024 року відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою позивачки ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє ОСОБА_2 , на рішення Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29 серпня 2024 року та зазначено, що до апеляційної скарги на рішення Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29 серпня 2024 року стороною позивача включено заперечення на ухвалу Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29 серпня 2024 року щодо розгляду клопотання (уточненого) про визнання правочину недійсним, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 353 ЦПК України, згідно якої заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Наведене свідчить про те, що заперечення позивачки ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє ОСОБА_2 , на ухвалу Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29 серпня 2024 року щодо розгляду клопотання (уточненого) про визнання правочину недійсним прийнято колегією суддів до уваги при відкритті провадження за її апеляційною скаргою на рішення Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29 серпня 2024 року, а тому доводи заяви про відвід колегії суддів про те, що суддями створено прецедент для анулювання клопотання позивача, яке розкриває незаконність дій відповідача у комунальній сфері, щоб постановити рішення про правомочність дій ТОВ «СІТІСЕРВІС-КР», які порушують конституційні права позивачки.

При цьому, згідно ч. 4 ст. 36 ЦПК України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Будь-яких інших посилань на наявність суб`єктивного критерію, тобто, вчинення суддями дій, які б свідчили про прояви упередженості чи небезсторонності при розгляді даної справи, заявником не зазначено, у зв`язку з чим суд приходить до висновку про необґрунтованість заяви про відвід колегії суддів і відсутність правових підстав для її задоволення.

Відповідно до ч. 3 ст. 40 ЦПК України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленомучастиною першоюстатті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

На підставі вищевикладеного, передає заяву ОСОБА_1 ,від іменіта вінтересах якоїдіє представник ОСОБА_2 , про відвід суддів Дніпровського апеляційного суду Зубакової Вікторії Петрівни, Бондар Яни Миколаївни, Остапенко Вікторії Олександрівни до апарату Дніпровського апеляційного суду для забезпечення виконання вимог ч. 1 ст. 33 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 36, 40, 381, 382 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 ,від іменіта вінтересах якоїдіє представник ОСОБА_2 , про відвід суддів Дніпровського апеляційного суду Зубакової Вікторії Петрівни, Бондар Яни Миколаївни, Остапенко Вікторії Олександрівни визнати необґрунтованою.

Передати заяву ОСОБА_1 ,від іменіта вінтересах якоїдіє представник ОСОБА_2 , про відвід суддів Дніпровського апеляційного суду Зубакової Вікторії Петрівни, Бондар Яни Миколаївни, Остапенко Вікторії Олександрівни до апарату Дніпровського апеляційного суду для визначення судді для розгляду цієї заяви у порядку ч. 1 ст. 33, ч. 3 ст. 40 ЦПК України.

Роз`яснити особам, які беруть участь у розгляді справи, що судді, визначеному у порядку ч. 1 ст. 33, ч. 3 ст. 40 ЦПК України, не може бути заявлено відвід.

Ухвала, окремо від судового рішення, оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: