Постанова

від 12.12.2024 по справі 501/1083/23

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/3194/24

Справа № 501/1083/23

Головуючий у першій інстанції Смирнова В.В.

Доповідач Сєвєрова Є. С.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.12.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії:

головуючого судді Сєвєрової Є.С.,

суддів: Вадовської Л.М., Комлевої О.С.,

за участю секретаря Малюти Ю.С.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач Приватне Підприємство «Делібат»,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційнускаргу Приватного Підприємства «ДЕЛІБАТ» на заочне рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 15 серпня 2023 року у складі судді Смирнова В.В.,

встановив:

У березні 2023 року, ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Приватного Підприємства «Делібат» у якому просив суд стягнути з відповідача на його користь відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП в розмірі 627825,04 грн., судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 6278,25 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 11000 грн.

Свої вимоги ОСОБА_1 обґрунтував тим, що 23.01.2020 о 09:30 годині, на АД М-07, Київ-Ковель-Ягодин, 117 км.+300, відбулось ДТП за участі транспортного засобу «Volkswagen Sharan» д/н НОМЕР_1 (що належить позивачу ОСОБА_1 ), під керуванням ОСОБА_2 та транспортного засобу «MAN TGX26/480», д/н НОМЕР_2 , з причепом «Pacton T3007» д/н НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_3 , та транспортні засоби отримали значні ушкодження. Від 14.02.2022 року постановою Малинського районного суду Житомирської області по справі №283/299/22 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченогост. 124 КУпАП. Позивач належним чином та в строки звернувся до ТДВСК«Кредо» де був застрахований його транспортний засіб, та отримав страхове відшкодування у розмірі 130000,00 грн., але ця виплата не покриває всі ремонтні роботи по відновленою транспортного засобу. Так як відповідальність водія транспортного засобу «MAN TGX26/480», д/н НОМЕР_2 ОСОБА_3 визнана судом, а він керував автомобілем, який належить роботодавцюПП «Делібат», позивач змушений звернутись за захистом своїх прав до суду.

Заочним рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 15 серпня 2023 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ПП «Делібат» про відшкодування шкоди завданої внаслідок ДТПзадоволено.

Ухвалою цього ж суду від 20 листопада 2023 року поновлено ПП «Делібат» строк для подачі заяви про скасування заочного рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 15.08.2023, заяву ПП «Делібат» про перегляд заочного Іллічівського міського суду Одеської області від 15.08.2023 залишено без задоволення.

Не погодившись з вищевказаним заочним рішенням суду, ПП «Делібат» подав апеляційну скаргу, у якій посилаючись на порушення судом норм процесуального та неправильне застосування норм матеріального права, просить суд скасувати заочне рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 15 серпня 2023 року та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ПП «Делібат», вирішити питання про судові витрати.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги ПП «Делібат» посилається на те, що вказане рішення суду ухвалене з порушенням норм процесуального права, без належного повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи. Крім того, суд постановив ухвалу від 10.05.2023 про розгляд справи в порядку письмового провадження, що, в свою чергу, за наявного розміру позовних вимог не допускається, оскільки розгляд справи в порядку письмового провадження є спрощеним розглядом справи, в той час як відповідно ухвали про відкриття провадження у справі суд постановив проводити розгляд справи в порядку загального позовного провадження, що не дає законних підстав для розгляду справи в порядку письмового провадження. Зазначає, шо вимоги до ПП «ДЕЛІБАТ» в частині матеріальної шкоди є необґрунтованими, оскільки позивач розраховує розмір майнової вимоги як вартість відновлювального ремонту без врахування коефіцієнта фізичного зносу, при цьому в матеріалах справи відсутні відомості про те, що автомобіль був відновлений. В даному випадку докази використання нових запчастин відсутні, отже відповідач має право вимагати врахування зношеності майна. Відповідач не був повідомлений про огляд пошкодженого автомобіля, чим фактично був позбавлений зробити свої зауваження з приводу неповноти та неправильності фіксування пошкоджень автомобіля.

Апеляційна скарга також обґрунтована тим, що звіт оцінювача ФОП ОСОБА_4 про оцінку вартості матеріального збитку не є належним доказом, оскільки в самому звіті не зрозуміло хто є власником автомобіля «Volkswagen Sharan» д/н НОМЕР_1 ; в акті огляду власник ТОВ «І АМ ГРУП», а у вступній частині звіту власник зазначений ОСОБА_1 ; документи на підтвердження права власності в матеріалах справи відсутні; документи на підтвердження факту сплати митних платежів також відсутні, що не дає можливості визначити ринкову вартість автомобіля. Крім того, у звіті здійснюється розрахунок вартості матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Volkswagen Sharan» д/н НОМЕР_1 , 2018 року випуску та ринкова вартість автомобіля також визначається з врахуванням 2018 року випуску, хоча фактично автомобіль вказаний автомобіль «Volkswagen Sharan» д/н НОМЕР_1 був виготовлений 15.09.2017, що свідчить про неправильне визначення строку експлуатації та неправильне визначення ринкової вартості автомобіля. Також у звіті оцінювача відсутні документи на підтвердження кваліфікації оцінювача, а саме кваліфікаційного свідоцтва оцінювача ФДМ України, яке міститься в додатку, але воно не заповнене, без строків дії, дати видачі, без підпису та печатки.

У відзиві на апеляційну скаргу, ОСОБА_1 , просить суд заочне рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 15 серпня 2023 року залишити без змін, а у задоволенні скарги відмовити.

В судове засідання, призначене на 12.12.2024 та проведеному в режимі відеоконференції з`явився: представник скаржника ПП «Делібат» - адвокат Сафронюк П.В. та представник ОСОБА_1 адвокат Голосна А.В.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи, наведенні в апеляційній скарзі, пояснення представників сторін, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, апеляційний суд приходить до наступних висновків.

Згідност. 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване рішення суду зазначеним вимогам не в повній мірі відповідає, з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, щозгідно копії постанови Малинського районного суду Житомирської області від 14.02.2022 року ОСОБА_3 визнано винним в скоєнні адміністративного правопорушення за ст. 124 КК України та стягнено штраф в розмірі 850,00 грн. (а.с. 9).

Відповідно звіту № 62-D/10/12 від 23/02/2022 року - зазначено, що сума витрат на ремонтні роботи транспортного засобу «Volkswagen Sharan» д/н НОМЕР_1 - складає 757825.04 грн. (а.с. 11-32).

Згідно страховому полісу №203764271 ТОВ «СК «КРЕДО» застрахувала транспортний засіб - «MAN TGX26/480», д/н НОМЕР_2 (власник ОСОБА_5 ) (а.с. 32).

Відповідно платіжного доручення №13204 від 11.08.2022р., ТОВ «СК «КРЕДО» перераховано на рахунок ОСОБА_1 130000,00 грн. (а.с. 30).

Згідно договору про надання правової допомоги №01Б-1/132 від 18.09.2020 року ОСОБА_1 уклав з Адвокатським бюро «Лідії Поліщук» (а.с. 36-38).

Відповідно розрахунку №10.02 від 23.02.2023витрати за надання правової допомоги становлять 11000,00 грн. (а.с. 39-42).

Згідно квитанції №ПН3369156 від 24.02.2023 ОСОБА_1 сплачено за договором про надання правової допомоги 11000,00 грн. (а.с. 43).

Ухвалюючи оскаржуване рішення про задоволення позову, районний суд виходив з того, що оскільки вартість майнового збитку, завданого ОСОБА_1 пошкодженням автомобіля внаслідок ДТП, яка сталася з вини відповідача, перевищує виплачений позивачу розмір страхового відшкодування, тому з ПП «Делібат» як винної особи, на користь позивача підлягає стягненню різниця між фактичним розміром шкоди (вартістю відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу) та отриманим страховим відшкодуванням.

Апеляційний суд не може повністю погодитися із таким висновком суду, з огляду на наступне.

Статтею 1166 Цивільного кодексу України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ч. 1 ст. 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Відповідно до положень ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Частиною 1 статті 1188 ЦК України передбачено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме:

1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою;

2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується;

3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Згідно положенням ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

У постанові Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року у справі № 6-691цс15 зроблено висновок про те, що правильним є стягнення із винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).

Якщо потерпілий звернувся до страховика й одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов`язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов`язку згідно зі ст. 1194 ЦК України відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика.

З урахуванням вищенаведених норм права, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про наявність підстав для стягнення з ПП «Делібат» на користь ОСОБА_1 матеріальної шкоди, завданої ДТП, проте визначаючи розмір такої шкоди, суд не врахував наступне.

Звертаючись із даною апеляційною скаргою, ПП «Делібат» посилалося на те, що в оскаржуваному рішенні судом було зазначено, що розгляд справи відбувся на підставі наявних у матеріалах справи доказів та письмових пояснень сторін, тоді як сторона відповідача до суду не подавала жодних пояснень та доказів, оскільки рішення було ухвалено в заочному порядку. При цьому відповідач не мав можливості подати свої заперечення з приводу звіту про оцінку майна, який на думку скаржника є завищеним, необґрунтованим та таким, що виготовлений з порушенням закону, а тому просив апеляційний суд призначити у справі судову транспортно товарознавчу експертизу.

З урахуванням доводів клопотання та предмету спору, відсутності у відповідача можливості заявити клопотання в суді першої інстанції через розгляд справи судом без участі ПП «Делібат» та в подальшому відмови судом першої інстанції в перегляді заочного рішення, зважаючи на необхідність спеціальних знань для повного та всебічного з`ясування істотних обставин справи, ухвалою Одеського апеляційного суду від 09.07.2024 клопотання ПП «Делібат» про призначення судової автотоварознавчої експертизизадоволено частково. Призначено у справі судову автотоварознавчу експертизу, на вирішення якої поставлено наступні питання:

1. Яка вартість матеріального збитку, завданого автомобілю марки Volkswagen Sharan ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_4 , пошкодженого внаслідок ДТП, яка сталася 23.01.2022?

2. Яка ринкова вартість автомобіля марки Volkswagen Sharan ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_4 з урахуванням пошкоджень внаслідок ДТП?

Оплату за проведення експертизи покладено на ПП «Делібат». В порядку п. 3.5 Інструкції доручено проведення експертизи за матеріалами справи без проведення огляду транспортного засобу. Проведення експертизи за матеріали справи доручено експертам Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз. Попереджено експерта про кримінальну відповідальність за ст. ст.384,385 КК України за завідомо неправдивий висновок або за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків. Надано експерту в установленому законом порядку цивільну справу №501/1083/23.

18.10.2024 на адресу апеляційного суду надійшов висновок експерта Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз №24-3201 від 14.10.2024 за результатами проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи (т. ІІ: а.с. 34-117).

Згідно вищевказаного висновку експерта, вартість матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу Volkswagen Sharan ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_4 , пошкодженого внаслідок ДТП, яка сталася 23.01.2022 складає 693802,00 грн.; ринкова вартість автомобіля Volkswagen Sharan ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_4 у фактичному стані після ДТП, яка сталася 23.01.2022 могла складати 192915,00 грн.

Відповідно до частин 1, 2 та 5 ст.106 ЦПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведення експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Згідно ст.76 ЦПК України закріплено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших як мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими та електронними доказами; висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, як містять інформацію щодо предмету доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи, і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини 1 та 2 ст.77 ЦПК України).

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (частина друга статті 89 ЦПК України).

Статтею110 ЦПК України передбачено, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом з іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

При перевірці й оцінці експертного висновку суд повинен з`ясувати: достатність поданих експертові об`єктів дослідження; повноту відповідей на поставлені питання та їх відповідність іншим фактичним даним; узгодженість між дослідницькою частиною та підсумковим висновком експертизи; обґрунтованість експертного висновку та його узгодженість з іншими матеріалами справи.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується із доводами апеляційної скарги в тій частині, що звіт експерта ОСОБА_4 № 62-D/10/12 про визначення матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу від 23.02.2022, викликає сумніви щодо правильності здійснених експертом розрахунків матеріального збитку, враховуючи те, що в самому звіті не зрозуміло хто є власником автомобіля VOLKSWAGEN Sharan, державний номер НОМЕР_1 , оскільки в акті огляду власник - ТОВ «І АМ ГРУП», а у вступній частині звіту власником зазначено ОСОБА_6 , документи на підтвердження права власності в матеріалах справи відсутні, документи на підтвердження факту сплати митних платежів також відсутні, що не дає можливості визначити ринкову вартість автомобіля. Крім того, у звіті здійснюється розрахунок вартості матеріального збитку, завданого власнику автомобіля VOLKSWAGEN Sharan, державний номер НОМЕР_1 , 2018 року випуску, та ринкова вартість автомобіля також визначається з врахуванням 2018 року випуску, хоча фактично автомобіль VOLKSWAGEN Sharan, державний номер НОМЕР_1 був виготовлений 15.09.2017 року, що свідчить про неправильне визначення строку експлуатації та неправильне визначення ринкової вартості автомобіля.

Поряд із цим, колегія суддів апеляційного суду вважає, що розмір матеріального збитку, завданого позивачу, слід обраховувати саме з урахуванням Висновку експерта Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз №24-3201 від 14.10.2024 за результатами проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи, оскільки така експертиза здійснена в межах даної справи за ухвалою суду, експерт був попереджений про кримінальну відповідальність за дачу завідомого неправдивого висновку, експерт не заявляв клопотань про надання додаткових документів для проведення експертизи, вважаючи, що наданих матеріалів достатньо для надання висновку за поставленими судом питаннями.

З огляду на вказане, колегія суддів апеляційного суду вважає правильним змінити рішення суду першої інстанції в частині визначення розміру матеріального збитку, який підлягає до стягнення з ПП «Делібат» на користь ОСОБА_1 , визначивши його в сумі 240887,00 грн. (693802,00 - 192915,00 - 130000,00 - 130000,00 = 240887,00), де:

-693802,00 грн. - вартість матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу Volkswagen Sharan ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_4 , пошкодженого внаслідок ДТП;

-192915,00 грн. - ринкова вартість автомобіля Volkswagen Sharan ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_4 у фактичному стані після ДТП;

-130000,00 грн. страхове відшкодування, сплачене ТДВ «СК «Кредо» на користь ОСОБА_1 ;

-130000,00 грн. оскільки автопоїзд у складі тягача MAN TGX 26.480, державний номер НОМЕР_5 , з напівпричепом PACTON, державний номер НОМЕР_6 , були застраховані у СК «КРЕДО», поліс 203764271 та у СК «Ю.Ес.Ай.», поліс 202793488 відповідно, тому суд враховує можливість позивача отримати відшкодування від ТДВ «СК «Ю.ЕС.АЙ» також.

Отже, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги ПП «Делібат» та зміну заочного рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 15 серпня 2023 року в частині розміру стягнутої з ПП «Делібат» на користь ОСОБА_1 матеріальної шкоди, завданої ДТП, а саме зменшення її з 627825,04 грн. до 240887,00 грн.

Неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, відповідно до п. 1 ч. 1 ст.376ЦПК України є підставою для зміни рішення суду першої інстанції.

Щодо розподілу судових витрат між сторонами.

Згідно із ч.1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати зокрема на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст. 133 ЦПК України).

За змістом ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до частини першої-другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається із матеріалів справи позов задоволено частково, відповідно підлягають вирішенню питання розподілу судових витрат пропорційно задоволених позовних вимог.

Позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково, а саме: на 38% (розрахунок: 240887,00 грн. (задоволена частина вимог) х 100: 627825,04 грн. (ціна позову) = 38%).

При зверненні до суду із вказаним позовом позивачем підлягав до сплати судовий збір в розмірі 6278,25 грн. Також позивач просив стягнути витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 11000,00 грн.

Відтак, на підставі ст. 141 ч. 1 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судові витрати, а саме судовий збір за подачу позовної заяви у суді першої інстанції в розмірі 2386 грн. (38% від 6278,25 грн.) та витрати на правову допомогу в розмірі 4180 грн. (38% від 11000 грн.), виходячи з принципу пропорційності до задоволених позовних вимог.

Також враховуючи, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, тому з ОСОБА_1 на користь ПП «Делібат» підлягає стягненню судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 5839 грн. (62% від 9418,00 грн.).

Керуючись ст.ст. 374, 376, 382, 383, 384 ЦПК України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу Приватного Підприємства «Делібат» задовольнити частково.

Заочне рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 15 серпня 2023 року змінити.

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Приватного Підприємства «Делібат» (ЄДРПОУ: 36487539, юридична адреса: 68004, м. Чорноморськ, вул. Парусна, буд. 15, кв. 26) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_7 ) на відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП в розмірі 240887 гривень, витрати по сплаті судового збору в розмірі 2386 гривень, витрати на правову допомогу в розмірі 4180 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_7 ) на корить Приватного Підприємства «Делібат» (ЄДРПОУ: 36487539, юридична адреса: 68004, м. Чорноморськ, вул. Парусна, буд. 15, кв. 26) судові витрати в розмірі 5839 гривень.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 09.01.2025

Головуючий

Судді: