Ухвала

від 09.01.2025 по справі 200/22158/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

09 січня 2025 року

м. Київ

справа № 200/22158/17

провадження № 61-14044 ск 24

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Пророка В. В., перевіривши спільну касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 13 лютого 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 17 вересня 2024 року у справі за позовом Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Артур-С», ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради про витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання недійсним договору іпотеки, скасування державної реєстрації іпотеки, скасування державної реєстрації та припинення обтяження,

ВСТАНОВИВ:

1. У жовтні 2024 року до Верховного Суду надійшла спільна касаційна скарга ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 13 лютого 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 17 вересня 2024 року, в якій скаржники, зокрема, просять скасувати оскаржувані судові рішення в частині задоволених позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення, яким в задоволені позовних вимог відмовити.

2. Верховний Суд ухвалою від 06 листопада 2024 року касаційну скаргу залишив без руху та надав строк у десять днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків, а саме для надання суду оригіналу квитанції (платіжного доручення), що підтверджує сплату судового збору за подання касаційної скарги.

3. Вказана ухвала Верховного Суду від 06 листопада 2024 року була зареєстрована в Єдиному державному реєстрі судових рішень, з забезпеченням надання загального доступу 07 листопада 2024 року.

4. Копії ухвали Верховного Суду від 06 листопада 2024 року було надіслано скаржникам, на вказані ними у касаційній скарзі поштові адреси для листування, що підтверджується супровідними листами Верховного Суду від 11 листопада 2024 року.

5. Водночас відповідні поштові відправлення повернулися до Верховного Суду без вручення скаржникам із відміткою Акціонерного товариства «Укрпошта» - «за закінченням терміну зберігання».

6. Пунктом 2 частини другої статті 392 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) встановлено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено, зокрема, місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс.

7. В касаційній скарзі як ОСОБА_1 так і ОСОБА_2 зазначили як поштову адресу для листування: АДРЕСА_1 .

8. Тобто, скаржники особисто надавши суду таку поштову адресу, як засіб комунікації, та не вказавши альтернативних (додаткових) поштових адрес чи офіційної електронної адреси, фактично підтвердили своє бажання про направлення їм судової кореспонденція саме на цю поштову адресу.

9. Пунктом 1 статті 6 Конвенції з прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) передбачено, що кожен при вирішенні питання щодо прав та обов`язків має право на справедливий і відкритий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, визначеним законом.

10. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) в рішенні від 10 липня 1984 року у справі «Гінчо проти Португалії» зазначив, що держави-учасниці Ради Європи зобов`язані організовувати свою правову систему таким чином, щоб забезпечити додержання положень пункту 1 статті 6 Конвенції та вимог щодо судового розгляду упродовж розумного строку.

11. При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, ЄСПЛ в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

12. Також, ЄСПЛ у своєму рішенні від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» вказав на те, що сторони в розумні інтервали мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.

13. Тобто учасники судового процесу зобов`язані з розумним інтервалом часу самостійно цікавитися провадженням у їх справі, добросовісно користуватися наданими їм процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

14. ЄСПЛ у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть шкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України», заяви № 17160/06 та № 35548/06).

15. Відповідно до положень частини другої статті 393 ЦПК України та частини третьої статті 185 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, і заявник не усунув недоліки скарги у строк, встановлений судом, скарга вважається неподаною і повертається заявнику.

16. Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України).

17. Наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку касаційного оскарження. Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні касаційної скарги, повинна вчиняти всі можливі та залежні від нього дії, використовувати в повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені чинним законодавством.

18. Оскільки, станом на день постановлення цієї ухвали скаржниками не усунуто недоліки касаційної скарги, касаційна скарга вважається неподаною та підлягає поверненню заявнику.

19. Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню зі скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Керуючись статтями 185, 260, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

1. Спільну касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 13 лютого 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 17 вересня 2024 року у справі за позовом Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Артур-С», ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради про витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання недійсним договору іпотеки, скасування державної реєстрації іпотеки, скасування державної реєстрації та припинення обтяження, вважати неподаними та повернути заявнику.

2. Копію ухвали надіслати особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя /підпис/ В. В. Пророк