Ухвала

від 10.01.2025 по справі 308/11968/22

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

10 січня 2025 року

м. Київ

справа № 308/11968/22

провадження № 61-250ск25

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коломієць Г. В. розглянув касаційну скаргу Комунального некомерційного підприємства «Закарпатський протипухлинний центр» Закарпатської обласної ради на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 06 жовтня 2023 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 19 вересня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Закарпатський протипухлинний центр» Закарпатської обласної ради, третя особа - Головне управління державної податкової служби у Закарпатській області, про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду, стягнення моральної шкоди та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

У вересня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом до Комунального некомерційного підприємства «Закарпатський протипухлинний центр» Закарпатської обласної ради (далі - КНП «ЗПЦ» ЗОР), третя особа - Головне управління державної податкової служби у Закарпатській області (далі - ГУ ДПС

у Закарпатській області), в якому просив суд:

- стягнути з КНП «ЗПЦ» ЗОР середній заробіток за час затримки виконання рішення про поновлення на робот у розмірі 352 656,00 грн;

- стягнути з КНП «ЗПЦ» ЗОР у рахунок відшкодування моральної шкоди 100 000,00 грн;

- зобов`язати КНП «ЗПЦ» ЗОР оподаткувати єдиним соціальним внеском і сплатити в порядку, передбаченому частиною другою статті 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» кошти, у вигляді середньої заробітної плати за вимушений прогул у сумі - 778 977,92 грн, стягнуті з КНП «ЗПЦ» ЗОР на користь ОСОБА_1 судовим рішенням Закарпатського апеляційного суду від 06 жовтня 2021 року.

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 06 жовтня 2023 року, залишеним без змін постановою Закарпатського апеляційного суду

від 19 вересня 2024 року, позов задоволено частково.

Стягнуто з КНП «ЗПЦ» ЗОР на користь ОСОБА_1 :

- 352 656,00 грн середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду;

- 10 000,00 грн у відшкодування моральної шкоди;

- 20 900,00 грн у відшкодування витрат на правову допомогу; 5 600,17 грн

у відшкодування сплаченого судового збору, а разом стягнути 389 156,17 грн.

Зобов`язано КНП «ЗПЦ» ЗОР оподаткувати єдиним соціальним внеском і сплатити в порядку, передбаченому частиною другою статті 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», кошти у вигляді середньої заробітної плати за вимушений прогул у сумі 778 977,92 гривні, стягнуті з КНП «ЗПЦ» ЗОР на користь ОСОБА_1 постановою Закарпатського апеляційного суду від 06 жовтня 2021 року.

06 січня 2025 року представник КНП «ЗПЦ» ЗОР - адвокат Рутковський С. В. засобами поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області

від 06 жовтня 2023 року та постанову Закарпатського апеляційного суду

від 19 вересня 2024 року (надійшла до суду 07 січня 2025 року), у якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив суд: «Рішення Ужгородського міськрайонного суду від 06.10.2023 року - скасувати та ухвалити рішення про відмову у задоволенні позову повністю або направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції для належного розгляду з дотриманням вимог ЦК України і ЦПК України та практики Верховного Суду. Відмовити у задоволенні позову у справі № 308/11968/22 з підстав пропущення строку позовної давності, застосувавши до позовних вимог ОСОБА_1 позовну давність».

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої та другої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.

У касаційній скарзі представник заявника заявив клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Закарпатського апеляційного суду

від 19 вересня 2024 року.

Клопотання обґрунтовано тим, що постанову Закарпатського апеляційного суду

від 19 вересня 2024 року винесено без участі представника КНП «ЗПЦ» ЗОР, судом апеляційної інстанції повний текст постанови КНП «ЗПЦ» ЗОР не направлявся,

а повний текст постанови було отримано представником заявника за додатковою заявою лише 23 грудня 2024 року.

На підтвердження клопотання представник заявник надав копію заяви про видачу оскаржуваної постанови від 23 грудня 2024 року та копію журналу про отримання вказаного рішення.

Дослідивши вказане клопотання, Верховний Суд дійшов висновку, що у задоволенні клопотання про поновлення строку подачі касаційної скарги слід відмовити,

а касаційну скаргу залишити без руху з огляду на таке.

Відповідно до Єдиного державного реєстру судових рішень постанова Закарпатського апеляційного суду від 19 вересня 2024 року була зареєстрована

30 вересня 2024 року, забезпечено надання загального доступу - 01 жовтня

2024 року.

З метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на касаційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, в тому числі, спрямовані на підготовку касаційної скарги, яка за своїм змістом і формою буде відповідати усім вимогам процесуального закону.

Відповідно до частин четвертої, п`ятої статті 272 ЦПК України за заявою учасника справи копія повного судового рішення вручається йому під розписку безпосередньо в суді. Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі

у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Заявником не надано жодного доказу на підтвердження того, що судом апеляційної інстанції порушено порядок направлення сторонам копії постанови.

Крім того, апеляційна скарга подавалася КНП «ЗПЦ» ЗОР, а тому заявник був зобов`язаний вчиняти всі можливі дії для дотримання процесуальних строків та цікавитися розглядом справи.

Дослідивши вказане клопотання, Верховний Суд дійшов висновку, що у задоволенні клопотання про поновлення строку подачі касаційної скарги слід відмовити,

а касаційну скаргу залишити без руху з огляду на те, що заявником не надано доказів на підтвердження того, що суд апеляційної інстанції порушив порядок направлення сторонам копії постанови та не надано доказів на підтвердження того, що саме перешкоджало заявнику та представнику заявнику раніше звернутися до суду апеляційної чи першої інстанції з метою отримання копії повного тексту оскаржуваної постанови. Кріт того, представником заявника не надано доказів того, що ані КНП «ЗПЦ» ЗОР, ані він, як представник, не отримували копію постанови Закарпатського апеляційного суду через підсистему «Електронний суд».

Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

У рішенні від 03 квітня 2008 року в справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що сторони в розумні інтервали мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.

Учасник судового процесу зобов`язаний з розумним інтервалом часу сам цікавитися провадженням у його справі, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Також, подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на наступне.

Представником заявника у змісті прохальної частини зазначено: «2. Рішення Ужгородського міськрайонного суду від 06.10.2023 року - скасувати та ухвалити рішення про відмову у задоволенні позову повністю або направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції для належного розгляду з дотриманням вимог ЦК України і ЦПК України та практики Верховного Суду. 3. Відмовити у задоволенні позову у справі № 308/11968/22 з підстав пропущення строку позовної давності, застосувавши до позовних вимог ОСОБА_1 позовну давність.».

Таким чином сформульована прохальна частина касаційної скарги не в повній мірі відповідає повноваженням суду касаційної інстанції.

Згідно з частиною першою статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право:

1) залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення;

2) скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду;

3) скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд;

4) скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині;

5) скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій у відповідній частині і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині;

6) у передбачених цим Кодексом випадках визнати нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження

у справі у відповідній частині;

7) у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених в пунктах 1-6 частини першої цієї статті.

Відповідно, представнику заявника необхідно уточнити прохальну частину

з урахуванням повноважень суду касаційної інстанції, визначених змістом статті 409 ЦПК України та надати суду уточнену редакцію касаційної скарги разом з її копіями та доданими матеріалами відповідно до кількості учасників справи.

Також, представнику заявника необхідно уточнити, чи оскаржує він постанову суду апеляційної інстанції, враховуючи те, що вказаною постановою рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення їх недоліків.

Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Комунального некомерційного підприємства «Закарпатський протипухлинний центр» Закарпатської обласної ради про поновлення строку подачі касаційної скарги відмовити.

Касаційну скаргу Комунального некомерційного підприємства «Закарпатський протипухлинний центр» Закарпатської обласної ради на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 06 жовтня 2023 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 19 вересня 2024 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвали, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Г. В. Коломієць