Ухвала

від 10.01.2025 по справі 398/1113/24

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

10 січня 2025 року

м. Київ

справа № 398/1113/24

провадження № 61-17021ск24

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Фаловської І. М. розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» на ухвалу Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 12 березня 2024 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 24 жовтня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя та визнання права власності, за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову,

ВСТАНОВИВ:

19 грудня 2024 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» (далі - ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп»)

на ухвалу Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області

від 12 березня 2024 року та постанову Кропивницького апеляційного суду

від 24 жовтня 2024 року.

Щодо поновлення строку на касаційне оскарження

Касаційна скарга на вищевказані судові рішення подана до суду касаційної інстанції засобами поштового зв`язку 19 грудня 2024 року (зареєстрована за вх № 39823/0/220-24 від 23.12.2024).

У касаційній скарзі ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» міститься клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень з посиланням на те, що строк пропущений з поважних причин, оскільки повний текст постанови Кропивницького апеляційного суду від 24 жовтня 2024 року надісланий заявникові засобами електронного зв`язку 27 листопада

2024 року.

Кропивницький апеляційний суд прийняв постанову 24 жовтня 2024 року,

її повний текст складений 27 листопада 2024 року, а тому останнім днем на касаційне оскарження є 27 грудня 2024 року.

Відповідно до частини першої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Перевіривши доводи вказаного клопотання, суд приходить до висновку, що відсутня необхідність для поновлення заявнику строку на касаційне оскарження, оскільки він не пропущений.

Щодо підстав касаційного оскарження

Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом

до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки вона не відповідає вимогам статті 392 ЦПК України.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

У касаційній скарзі ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» зазначило, що воно оскаржує судові рішення відповідно до пункту 1 частини другої

статті 389 ЦПК України, оскільки суд апеляційної інстанції застосував норми права без врахування висновків щодо їх застосування, викладених у вказаних у касаційній скарзі низці постанов Верховного Суду; у касаційній скарзі наведені відповідні обґрунтування цієї підстави оскарження.

Окрім цього, заявник також вказав, що оскаржує судові рішення також з підстави, визначеної у пункті 3 частини другої статті 389 ЦПК України.

Так, згідно з пунктом 3 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Так, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої

статті 389 ЦПК України скаржник повинен вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися у спірних правовідносинах, а також обґрунтувати необхідність застосування такої правової норми для вирішення спору.

Однак, пославшись у касаційній скарзі на пункт 3 частини другої

статті 389 ЦПК України як на одну з підстав касаційного оскарження,

ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» не обґрунтувало цю підставу касаційного оскарження, оскільки не вказало, яку саме норму права судом апеляційної інстанції було застосовано неправильно та щодо застосування якої у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду, як, на його думку, відповідна норма повинна застосовуватися у спірних правовідносинах.

Суд наголошує, що суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судове рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 400 ЦПК України).

Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями за заявника доповнювати касаційну скаргу міркуваннями та обґрунтуванням підстав касаційного оскарження, яких не виклав сам заявник. В іншому випадку вказане б призвело до порушення таких принципів цивільного процесу,

як змагальності та диспозитивності.

З огляду на викладене суд уважає необґрунтованими посилання

ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» на пункт 3 частини другої

статті 389 ЦПК України як на підставу касаційного оскарження.

Способом усунення недоліків касаційної скарги ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» на ухвалу Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 12 березня 2024 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 24 жовтня 2024 року у справі

№ 398/1113/24 є викладення касаційної скарги у новій редакції з урахуванням наведених вище вимог процесуального законодавства.

У разі невиконання у встановлений судом строк вимог цієї ухвали, касаційний суд, вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження, не врахує як підставу касаційного оскарження судового рішення пункт 3 частини другої

статті 389 ЦПК України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах).

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» на ухвалу Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 12 березня 2024 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 24 жовтня 2024 року залишити без руху.

Надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І. М. Фаловська