ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"10" січня 2025 р.
м. Київ
справа № 755/18344/24
провадження № 2-др/755/16/25
суддя Дніпровського районного суду м. Києва Галаган В.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва заяву представника позивача ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення, подану в межах цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Конструкторсько-виробниче підприємство «Арей» про визнання незаконним і скасування наказу про звільнення, визнання трудових відносин припиненими, стягнення невиплаченої заробітної плати та відшкодування моральної шкоди,
УСТАНОВИВ:
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 30 грудня 2024 року позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Конструкторсько-виробниче підприємство «Арей» про визнання незаконним і скасування наказу про звільнення, визнання трудових відносин припиненими, стягнення невиплаченої заробітної плати та відшкодування моральної шкоди - задоволено частково. Скасовано наказ Товариства з обмеженою відповідальністю «Конструкторсько-виробниче підприємство «Арей» №191/к/тр від 13 вересня 2024 року про звільнення ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 40 КЗпП України. Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника відділу постачання Товариства з обмеженою відповідальністю «Конструкторсько-виробниче підприємство «Арей» на період з 14.09.2024 року по 19.09.2024 року. Визнано припиненими трудові відносини між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Конструкторсько-виробниче підприємство «Арей» з 20.09.2024 року у зв`язку із звільненням з посади начальника відділу постачання ТОВ «КВП «Арей» за власним бажанням за ч. 1 ст. 38 КЗпП України, визначивши останнім робочим днем 19.09.2024 року. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Конструкторсько-виробниче підприємство «Арей» (код ЄДРПОУ 45029255, м. Київ, вул. Харківське шосе, 2) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 8 364 (вісім тисяч триста шістдесят чотири) гривні 64 копійки. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Конструкторсько-виробниче підприємство «Арей» (код ЄДРПОУ 45029255, м. Київ, вул. Харківське шосе, 2) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 77 372 (сімдесят сім тисяч триста сімдесят дві) гривні 92 копійки. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Конструкторсько-виробниче підприємство «Арей» (код ЄДРПОУ 45029255, м. Київ, вул. Харківське шосе, 2) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) моральну шкоду в розмірі 5 000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок. В іншій частині позову відмовлено.
06.01.2025 року представником позивача ОСОБА_2. до суду подано заяву, відповідно до якої заявник просить суд вирішити питання про розподіл судових витрат на правничу допомогу, стягнувши з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу у розмірі 21 600,00 грн., а також судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 270 Цивільного процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
З огляду на ухвалення рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 30 грудня 2024 року у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, що було постановлено ухвалою суду від 24 жовтня 2024 року, розгляд заяви представника позивача щодо вирішення судових витрат підлягає розгляду в тому самому порядку, що й судове рішення.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.
Розгляд справи по суті судом першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду. Суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду. (ч. 3 ст. 258, ч. 1 ст. 259 Цивільного процесуального кодексу України)
Згідно положень статті 263 Цивільного процесуального кодексу України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 265 Цивільного процесуального кодексу України, у резолютивній частині рішення зазначається, серед іншого, розподіл судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 270 Цивільного процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженоїдо стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; судом не вирішено питання про судові витрати; суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 133 Цивільного процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу; витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно положень ч. 1, 2 статті 137 Цивільного процесуального кодексу України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. (ч. 3 ст. 137 Цивільного процесуального кодексу України)
Розмір витрат на оплату правничої допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правничу допомогу.
Витрати на правничу допомогу, які мають бути документально підтверджені та доведені, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правничої допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій тощо).
Склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268). Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц.
При розгляді справи судом питання про відшкодування витрат на правничу допомогу учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань і саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони (саме така позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).
Згідно пункту 25 постанови Верховного Суду від 21 січня 2021 року у справі № 280/2635/20 зауважено, що: «Судова колегія зазначає, що КАС України (та відповідно, ЦПК України) у редакції, чинній з 15.12.2017, імплементував нову процедуру відшкодування витрат на професійну правову допомогу, однією з особливостей якої є те, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною / третьою особою чи тільки має бути сплачено.»
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Приписами ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Згідно з висновком Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, зробленим у постанові від 06.03.2019 у справі № 922/1163/18, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
Так, на підтвердження своїх витрат на правову допомогу представником позивача було долучено копії договору про надання правової (професійної правничої) допомоги №54 від 24.09.2024 року, додаткової угоди від 07.10.2024 року, рахунку від 12.12.204 року, платіжної інструкції від 12.12.2024 року на суму 8 000,00 грн., рахунку від 12.12.2024 року, платіжної інструкції від 14.12.2024 року на суму 13 600,00 грн., акту наданих послуг від 30.12.2024 року.
Таким чином судом встановлено, що позивач отримав правову допомогу і поніс витрати на правничу допомогу в розмірі 21 600, 00 грн.
Враховуючи те, що позов було задоволено частково, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені ним судові витрати на правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 17 605,95 грн.
В порядку ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, з урахуванням часткового задоволення позову з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений та документально підтверджений судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.
Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що заява представника позивача ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення, подана в межах цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Конструкторсько-виробниче підприємство «Арей» про визнання незаконним і скасування наказу про звільнення, визнання трудових відносин припиненими, стягнення невиплаченої заробітної плати та відшкодування моральної шкоди, підлягає до часткового задоволення.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 133, 137, 141, 258, 259, 263, 265, 270, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
УХВАЛИВ:
Заяву представника позивача ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення, подану в межах цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Конструкторсько-виробниче підприємство «Арей» про визнання незаконним і скасування наказу про звільнення, визнання трудових відносин припиненими, стягнення невиплаченої заробітної плати та відшкодування моральної шкоди, - задовольнити частково.
Доповнити рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 30 грудня 2024 року у цивільній справі № 755/18344/24 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Конструкторсько-виробниче підприємство «Арей» про визнання незаконним і скасування наказу про звільнення, визнання трудових відносин припиненими, стягнення невиплаченої заробітної плати та відшкодування моральної шкоди.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Конструкторсько-виробниче підприємство «Арей» (код ЄДРПОУ 45029255, м. Київ, вул. Харківське шосе, 2) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) витрати на правничу допомогу у розмірі 17 605 (сімнадцять тисяч шістсот п`ять) гривень 95 копійок.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Конструкторсько-виробниче підприємство «Арей» (код ЄДРПОУ 45029255, м. Київ, вул. Харківське шосе, 2) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
В іншій частині заяви відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Сторони мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення даної копії рішення суду.
Повний текст ухвали суду складено 10 січня 2025 року.
Суддя: В.І. Галаган
Суд | Дніпровський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 10.01.2025 |
Оприлюднено | 13.01.2025 |
Номер документу | 124331670 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Заява про ухвалення додаткового рішення |
Цивільне
Дніпровський районний суд міста Києва
Галаган В. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні