Постанова

від 09.01.2025 по справі 922/1900/24

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 січня 2025 року м. Харків Справа № 922/1900/24

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Тихий П.В., суддя Плахов О.В., суддя Терещенко О.І.

за участю секретаря судового засідання Березки О.М.

та представників сторін:

позивача Б.К. Соляник (особисто); ОСОБА_1 ;

відповідача О.О. Оліфер;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду заяву представника фізичної особи ОСОБА_2 адвоката Олександра Олександровича Орлова про ухвалення додаткового рішення (вх.№16210 від 19.12.2024) за результатами розгляду апеляційної скарги Садівничого товариства Світанок (вх.№2447Х/1-43) на рішення Господарського суду Харківської області від 12.09.2024 (суддя І.П. Жигалкін, повний текст рішення складено 23.09.2024) та додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 26.09.2024 (суддя І.П. Жигалкін, повний текст додаткового рішення складено 30.09.2024) у справі №922/1900/24

за позовом фізичної особи ОСОБА_2 , м. Харків;

до Садівничого товариства Світанок, с. Лизогубівка, Харківська область;

про визнання недійсним рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 18.12.2024 у справі №922/1900/24 апеляційну скаргу фізичної особи підприємця Головко Олександра Миколайовича залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Харківської області від 26.08.2024 та додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 10.09.2024 у справі №922/1951/24 залишено без змін.

19.12.2024 від представника фізичної особи ОСОБА_2 адвоката Олександра Олександровича Орлова про ухвалення додаткового рішення (вх.№16210 від 19.12.2024), в якій він просить суд прийняти заяву про ухвалення додаткового судового рішення; ухвалити додаткове судове рішення у справі №922/1900/24, стягнувши з Садівничого товариства «Світанок» (62492, Харківська обл., Харківський р-н., с. Лизогубівка) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу адвоката у суді другої інстанції в сумі 10 000, 00 грн.

19.12.2024 витягом з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду для розгляду справи №922/1900/24 визначено колегію суддів Східного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Тихий П.В. (суддя-доповідач), суддя Плахов О.В., суддя Терещенко О.І.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 20.12.2024 у справі №922/1900/24 прийнято до провадження заяву представника фізичної особи ОСОБА_2 адвоката Олександра Олександровича Орлова (вх.№16210 від 19.12.2024) про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції. Встановлено відповідачу строк до 03.01.2025 (включно) для надання заперечень на заяву про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу. Розгляд заяви призначено на "09" січня 2025 р. о 12:00 год. у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, пр. Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань № 132.

4. Явку у судове засідання представників учасників справи визнати необов`язковою.

Від Садівничого товариства «Світанок» засобами поштового зв`язку до суду надійшли заперечення (вх.№149 від 06.01.2025) на заяву про ухвалення додаткового рішення, в яких зазначає, що категорично не погоджується з заявленими витратами, вважає їх такими, що не здійснені фактично, а також необґрунтованими. У своїй заяві та додатках до неї адвокат Орлов О.О. не наводить розрахунки витрат на правову допомогу в розмірі 10000,00 грн та не надає первинні бухгалтерські документи на підтвердження їх здійснення, тобто заявником не доведено розмір витрат на правову допомогу і чи відбулись фактичні розрахунки. Відповідач вважає, що позивач не довів, що витрати ОСОБА_2 на правову допомогу у розмірі 10000,00 грн є розумними, неминучими та фактичними, взагалі відсутній їх розрахунок, що, на думку відповідача, є підставою для відмови у їх задоволенні у повному обсязі.

У судовому засіданні 09.01.2025 представник позивача підтримав свою заяву про ухвалення додаткового рішення. Представник відповідач просив відмовити у задоволенні заяви позивача про ухвалення додаткового рішення.

Дослідивши матеріали справи, заяву представника фізичної особи ОСОБА_2 адвоката Олександра Олександровича Орлова про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, Східний апеляційний господарський суд зазначає про таке.

Положеннями ст.59 Конституції України передбачено, що кожен має право на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст.16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 ст.2 Господарського процесуального кодексу України України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

За приписами пункту 3 частини 1 ст.244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст.124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст.126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (ст.129 Господарського процесуального кодексу України).

За нормами ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини 1 ст.126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно з частиною 2 ст.126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 1 ст.26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься у пункті 4 частини 1ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», згідно з яким договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За нормами ст.1 вказаного Закону представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Згідно зі ст.19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Відповідно до частин 3, 4 ст.126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Водночас разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (частина 1ст.124 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною 5 ст.126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У розумінні положень частини 5 ст.126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим адвокатом на виконання робіт.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частина 6 ст.126 Господарського процесуального кодексу України).

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Отже, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд: 1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині 4 ст.126 Господарського процесуального кодексу України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони; 2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами 5 -7, 9 ст.129 Господарського процесуального кодексу України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення чи заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

Частиною 8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Критерії оцінки поданих заявником доказів суд встановлює самостійно у кожній конкретній справі, виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини».

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Верховний Суд у додатковій постанові від 14.07.2022 у справі №910/430/21 зазначив, що, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі. Чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань. Чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами. Та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц звернула увагу не те, що: 1) при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін; 2) розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини. Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу; 3) саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Матеріали справи свідчать, що у відзиві на апеляційну скаргу представник позивача заявляв, що очікує понести витрати на професійну правничу допомогу позивача, пов`язані з правничою допомогою адвоката у суді апеляційної інстанції, у розмірі 10000,00 грн.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу заявником надано засвідчені копії: свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №2168 Серії ХВ №000465 від 22.11.2017; договору про надання правничої допомоги №14/Л/Г-24 від 23.05.2024, додатку №1 до договору про надання правничої допомоги №14/Л/Г-24 від 23.05.2024 від 23.05.2024, розписки про отримання гонорару адвокатом за договором №14/Л/Г-24 про надання правничої допомоги від 25.10.2024, акту виконаних робіт №2 від 18.12.2024 до договору №14/Л/Г-24 про надання правничої допомоги від 23.05.2024; роздруківку з офіційного сайту ДПС України, докази надсилання сторонам заяви про ухвалення додаткового рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, 23.05.2024 між адвокатом Орловим Олександром Олександровичем, який діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №2168, виданого Радою адвокатів Харківської області 22.11.2017 (адвокат) з однієї сторони та Соляником Борисом Костянтиновичем (клієнт) з іншої сторони укладено договір про надання правничої допомоги №14/Л/Г-24, предметом якого є надання клієнту за винагороду необхідної правничої допомоги щодо представництва та захисту прав, свобод та інтересів клієнта у справі щодо виключення ОСОБА_2 зі складу членів Садівничого товариства «Світанок» (пункт 1.1 договору).

При наданні правничої допомоги за цим договором адвокат збирає докази та відомості, звертається з адвокатськими запитами до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій усіх форм власності ( у тому числі до СТ «Світанок» (код ЄДРПОУ 23148478), їх службових та посадових осіб, а також до самозайнятих осіб, складає та подає позовну заяву з відповідними доказами, відповідь на відзив; за необхідності готує та подає апеляційну скаргу або відзив на апеляційну скаргу; за необхідності готує та подає касаційну скаргу та відзив на касаційну скаргу. За необхідності готує та подає інші заяви та клопотання, заперечення проти заяв та клопотань, інші документи, передбачені Господарським процесуальним кодексом України, які необхідні для розгляду справи та отримання судового рішення на користь клієнта. Крім того, адвокат представляє клієнта в судах першої (Господарський суд Харківської області), другої (Східний апеляційний господарський суд) та третьої (Верховний Суд) інстанцій. При розгляді справи адвокат висловлює свої доводи, міркування, правову позицію та належним чином використовує надані стороні у справі права відповідно до статей 42 та 46 Господарського процесуального кодексу України для досягнення позитивного результату (пункт 1.2 договору).

Згідно з пунктом 3.1 договору умови, строки, порядок розрахунку, а також розмір винагороди (гонорару), який сплачується клієнтом на користь адвоката, сторони узгоджують у додатку №1 до цього договору, який складається з двох примірників, по одному примірнику для кожному зі сторін, які є ідентичними, мають однакову юридичну силу та є невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно до пунктів 8.1, 8.2 договору цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами. Цей договір, якщо він достроково не буде розірваний з ініціативи клієнта або адвоката, діє протягом розгляду господарської справи до набрання судовим рішенням остаточної сили.

Даний договір підписаний сторонами.

Згідно з пунктом 2 додатку №1 від 23.05.2024 до договору про надання правничої допомоги №14/Л/Г-24 від 23.05.2024 сторони домовились, що гонорар адвоката за надання правничої допомоги щодо представництва та захисту прав та інтересів клієнта у справі про виключення ОСОБА_2 зі складу членів Садівничого товариства «Світанок» у суді апеляційної інстанції становить 10000,00 грн у будь-якому випадку, навіть при ухваленні судом рішення не на користь клієнта. При цьому надання правничої допомоги при розгляді справи в суді другої інстанції включає: вивчення документів, підготовку та подання до суду другої інстанції апеляційної скарги або відзиву на апеляційну скаргу, за необхідності подання відповіді на відзив на апеляційну скаргу або заперечень на відповідь; за необхідності підготовку та подання інших заяв і клопотань з процесуальних питань або заперечень на заяви і клопотання та інших документів, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, які необхідні для розгляду справи та отримання судового рішення на користь клієнта, а також представництво інтересів клієнта в суді другої (апеляційної) інстанції (Східний апеляційний господарський суд).

Відповідно до підпункту 2 пункту 4 додатку №1 від 23.05.2024 до договору на виконання викладених у договорі та додатку до нього умов клієнт зобов`язаний сплатити адвокату гонорар у такі строки: 10000,00 грн за ведення справи у суді другої інстанції протягом 5 днів з моменту винесення судом апеляційної інстанції ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.

Додаток №1 від 23.05.2024 до договору про надання правничої допомоги №14/Л/Г-24 від 23.05.2024 містить підписи сторін.

18.12.2024 між адвокатом Орловим О.О. та клієнтом ОСОБА_2 укладено акт виконаних робіт №2 до договору №14/Л/Г-24 про надання правничої допомоги від 23.05.2024, про таке: 1. Відповідно до пункту 1.1 вказаного договору адвокат надав клієнту необхідну правничу допомогу щодо представництва інтересів клієнта у справі щодо виключення ОСОБА_2 зі складу членів Садівничого товариства «Світанок» у суді другої інстанції, а саме: 1) здійснив пошук, систематизацію та аналіз судової практики для обґрунтування правової позиції при вкладанні заперечень на апеляційну скаргу; 2) сформував правову позицію щодо представництва інтересів клієнта в суді апеляційної інстанції у справі №922/1900/24; 3) склав та подав відзив на апеляційну скаргу СТ «Світанок» у справі №922/1900/24; 4) склав та подав письмові пояснення до відзиву на апеляційну скаргу; 5) брав участь у судовому засіданні у Східному апеляційному господарському суді 18.12.2024 у справі №922/1900/24 (головуючий суддя П.В. Тихий), здійснював представництво інтересів клієнта шляхом надання пояснень суду викладення своїх доводів, міркувань щодо питань, які виникають під час судового розгляду у суді другої інстанції; 6) брав участь у судових дебатах; 7) склав, сформував заяву про ухвалення додаткового рішення у справі №922/1900/24 про розподіл судових витрат клієнта на правничу допомогу адвоката та стягнення їх з відповідача.

Акт підписано сторонами.

Представником позивача надано розписку про отримання гонорару адвокатом за договором №14/Л/Г-24 про надання правничої допомоги від 23.05.2024.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що послуги адвоката Соляника Бориса Костянтиновича під час апеляційного перегляду рішення Господарського суду Харківської області від 12.09.2024 та додаткового рішення Господарського суду Харківської області від 26.09.2024 у справі №922/1900/24 надані адвокатом Орловим О.О. (свідоцтво про заняття адвокатською діяльністю №2168 від 28.11.2017 серія ХВ №000465) на підставі договору №14/Л/Г-24 про надання правничої допомоги від 23.05.2024 та додатку № 1 нього.

Представник відповідача зазначає, що у своїй заяві та додатках до неї адвокат Орлов О.О. не наводить розрахунки витрат на правову допомогу в розмірі 10000,00 грн та не надає первинні бухгалтерські документи на підтвердження їх здійснення, тобто заявником не доведено розмір витрат на правову допомогу і чи відбулись фактичні розрахунки, що, на думку відповідача, є підставою для відмови у їх задоволенні у повному обсязі.

Колегія суддів зазначає, що Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19).

Судова колегія зауважує, що неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у Цивільному кодексі України.

Згідно зі ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Таким чином, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Особливістю фіксованого розміру адвокатського гонорару є те, що визначення саме такої форми в договорі виключає обов`язок зазначення відомостей щодо витраченого часу та вартості кожної наданої послуги (вчиненої дії) в детальному описі робіт (наданих послуг) або в акті приймання-передачі наданих послуг. У цьому випадку встановлення сторонами в умовах договору про надання правової допомоги вартості послуг (гонорару) з надання правової допомоги клієнту в у фіксованому розмірі виключає необхідність зазначення адвокатом відомостей щодо витраченого часу та вартості кожної дії виконаної ним на захист інтересів свого клієнта.

Подібні правові висновки викладено в додатковій постанові Верховного Суду від 19.01.2022 у справі №910/1344/19 та постанові Верховного Суду від 22.02.2022 у справі №916/893/21.

Фіксований розмір гонорару означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу, а саме, конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст.30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність", ураховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21.

У разі погодження між адвокатом (адвокатським бюро/об`єднанням) та клієнтом фіксованого розміру гонорару такий гонорар обчислюється без прив`язки до витрат часу адвоката на надання кожної окремої послуги. Фіксований розмір гонорару не залежить від витраченого адвокатом (адвокатським бюро/об`єднанням) часу на надання правничої допомоги клієнту (відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у постанові від 19.11.2021 у справі №910/4317/21).

Судом апеляційної інстанції встановлено, що умовами договору №14/Л/Г-24 про надання правничої допомоги від 23.05.2024 та додатку №1 до нього сторони визначили, що розмір гонорару адвоката за надання правничої допомоги клієнту у суді апеляційної інстанції становить фіксований розмір - 10000,00 грн, тому, у даному випадку, встановлення сторонами в умовах договору та додатку до нього про надання правової допомоги вартості послуг (гонорару) з надання правової допомоги клієнту у фіксованому розмірі виключає необхідність зазначення адвокатом відомостей щодо витраченого часу та вартості кожної дії виконаної ним на захист інтересів свого клієнта.

Матеріалами справи підтверджується той факт, що адвокатом Орловим О.О. дійсно надавалась Солянику Б.К. професійна правнича допомога, зокрема, подано до апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, письмові пояснення до відзиву на апеляційну скаргу, також 18.12.2024 адвокат Орлов О.О. брав участь у судових засіданнях.

Отже, позивачем згідно з положеннями ст.74 Господарського процесуального кодексу України, доведено надання адвокатом Орловим О.О. зазначених послуг у суді апеляційної інстанції.

Твердження відповідача про те, що позивач не підтвердив понесення ним витрат на надання правничої допомоги є безпідставними та спростовуються вищезазначеним.

Колегія суддів зазначає, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено.

Відповідач у запереченнях на заяву про ухвалення додаткового рішення просить відмовити у задоволенні заяви позивача, оскільки вважає, що позивач не довів, що витрати на правову допомогу у розмірі 10000,00 грн не є розумними, неминучими та фактичними.

Відповідно до пунктів 1, 2, 4, 5, 6, 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема: верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 126 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з частиною першою статті 169 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.

Отже, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

За змістом зазначених норм процесуального права зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Відповідні висновки викладені Верховним Судом щодо застосування частин п`ятої та шостої статті 126 Господарського процесуального кодексу України містяться у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

Сама лише незгода учасника спору із сумою понесених витрат на професійну правничу допомогу не може бути підставою для відмови у задоволенні заяви про розподіл судових витрат.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 15.05.2020 у справі №910/5410/19.

Подані відповідачем заперечення про відмову у задоволенні заяви позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу не є за своєю суттю обґрунтованим клопотанням про зменшення судових витрат, оскільки не містить переконливих мотивів невідповідності заявлених до відшкодування витрат критеріям співмірності, виходячи з встановленого у договорі фіксованого розміру вартості послуг.

Колегія суддів, дослідивши подані докази позивача та заперечення відповідача, зазначає, що суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Ураховуючи предмет та підстави позовних вимог у даній справі, виходячи з характеру спірних правовідносин, беручи до уваги виконаний у даній справі адвокатом Орловим О.О. обсяг робіт, суд зазначає, що розмір заявлених витрат на правничу допомогу в сумі 10000,00 грн є обґрунтованим порівняно зі складністю справи та наданим адвокатом обсягом послуг, у зв`язку з чим колегія суддів вважає, що відповідач не довів на підставі частини 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України неспівмірності витрат на оплату правничої допомоги адвоката позивача.

Таким чином, судова колегія дійшла висновку, що зазначені докази в їх сукупності є достатніми на підтвердження наявності підстав для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн у суді апеляційної інстанції, оскільки цей розмір судових витрат доведений, документально обґрунтований та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат.

Беручи до уваги викладене та зважаючи на зазначені положення законодавства, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для стягнення з Садівничого товариства «Світанок» на користь фізичної особи ОСОБА_2 витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції в заявленій сумі.

Керуючись ст.ст. 126, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника фізичної особи ОСОБА_2 адвоката Олександра Олександровича Орлова про ухвалення додаткового рішення (вх.№16210 від 19.12.2024) задовольнити.

Стягнути з Садівничого товариства «Світанок» (62492, Харківська обл., Харківський р-н., с. Лизогубівка) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) 10000,00грн. судових витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

Видати наказ.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту до Верховного Суду у порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст додаткової постанови складено 10.01.2025.

Головуючий суддя П.В. Тихий

Суддя О.В. Плахов

Суддя О.І. Терещенко