Ухвала

від 09.01.2025 по справі 922/3782/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

09 січня 2025 року

м. Київ

cправа № 922/3782/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Мамалуй О.О. - головуючий, Баранець О. М., Кролевець О. А.,

за участю секретаря судового засідання - Федорової О. В.,

за участю представників:

ОСОБА_1 : Швець Р. П.;

виробничо-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю «Солли»: не з`явилися;

товариства з обмеженою відповідальністю «Бриан»: Ободовська Н. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1

про відмову від позову

у касаційному провадженні за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Бриан»

на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 04.11.2024

у складі колегії суддів: Хачатрян В. С. - головуючий, Гетьман Р. А., Склярук О. І.

у справі № 922/3782/23

за позовом ОСОБА_1

до виробничо-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю «Солли»

про визнання недійсним та скасування рішення, визнання недійсним договору,

ВСТАНОВИВ:

1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до виробничо-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю «Солли» (далі - ВКТОВ «Солли», відповідач), в якому просить суд:

- визнати недійсним та скасувати рішення правління виробничо-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю «Солли», оформлене протоколом засідання правління від 09.11.2012 з моменту його прийняття;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 09.11.2012, укладений між виробничо-комерційним товариством з обмеженою відповідальністю «Солли» та товариством з обмеженою відповідальністю «Безант» посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Золотоус-Жидковою О.О., зареєстрований в реєстрі за № 2804;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу від 09.11.2012, укладений між виробничо-комерційним товариством з обмеженою відповідальністю «Солли» та товариством з обмеженою відповідальністю «Безант», посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Золотоус-Жидковою О.О., зареєстрований в реєстрі за № 2795.

2. Ухвалою господарського суду Харківської області від 28.11.2023 у справі № 922/3782/23 прийнято відмову позивача від частини позовних вимог та закрито провадження у справі в частині позовних вимог про визнання недійним договору купівлі-продажу від 09.11.2012, укладеного між виробничо-комерційним товариством з обмеженою відповідальністю «Солли» та товариством з обмеженою відповідальністю «Безант», посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Золотоус-Жидковою О.О., зареєстрованого в реєстрі за № 2795, на підставі п. 4 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.

3. Рішенням господарського суду Харківської області від 12.12.2023 у справі № 922/3782/23 позов задоволено повністю.

Визнано недійсним та скасовано рішення правління виробничо-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю «Солли», оформлене протоколом засідання правління від 09.11.2012 з моменту його прийняття.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 09.11.2012, укладений між виробничо-комерційним товариством з обмеженою відповідальністю «Солли» та товариством з обмеженою відповідальністю «Безант», посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Золотоус-Жидковою О.О., зареєстрований в реєстрі за № 2804.

3. Товариство з обмеженою відповідальністю «Бриан», не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, звернулося до суду апеляційної інстанції зі скаргою, в якій просило скасувати рішення господарського суду Харківської області від 12.12.2023 у справі № 922/3782/23 та прийняти нове судове рішення, яким відмовити в позові.

4. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 04.11.2024 закрито апеляційне провадження у справі № 922/3782/23 за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Бриан» на рішення господарського суду Харківської області від 12.12.2023.

5. Товариство з обмеженою відповідальністю «Бриан» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 04.11.2024 у справі № 922/3782/23 про закриття апеляційного провадження. Касаційну скаргу подано з посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

6. 05 грудня 2024 року через систему «Електронний Суд» від ОСОБА_1 надійшла заява про відмову позивача від позову.

7. Заява мотивована тим, що ОСОБА_1 , керуючись нормами ст. 46, 191 Господарського процесуального кодексу України, заявляє про відмову від позову до виробничо-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю «Солли» про визнання недійсним та скасування рішення, визнання недійсним договору. У зв`язку з чим ОСОБА_1 просить закрити провадження у справі № 922/3782/23.

8. Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

9. Відповідно до ч. 1 - 3 ст. 191 ГПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

10. Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє (ч. 5 ст. 191 ГПК України).

11. Аналіз приписів ст. 191 ГПК дозволяє дійти висновку, що підставами відмови господарським судом у задоволенні заяви про відмову від позову є: 1) представник відповідної сторони обмежений у повноваженнях на вчинення процесуальної дії (відмови від позову); 2) відмова позивача від позову у справі, в якій особу представляє її законний представник, суперечить інтересам особи, яку він представляє.

12. Статтею 307 ГПК України передбачено, що у суді касаційної інстанції позивач має право відмовитися від позову, а сторони - укласти мирову угоду відповідно до загальних правил про ці процесуальні дії незалежно від того, хто подав касаційну скаргу. Якщо заява про відмову від позову чи мирова угода сторін відповідають вимогам статей 191, 192 цього Кодексу, суд визнає нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та постановляє ухвалу про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін, якою одночасно закриває провадження у справі.

13. Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право у передбачених цим Кодексом випадках визнати нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі у відповідній частині.

14. Верховний Суд враховує, що відмова від позову - це одностороннє вільне волевиявлення позивача, спрямоване на відмову від судового захисту своєї вимоги і на закриття порушеного позивачем процесу. Відмова позивача від позову є формою реалізації диспозитивності господарського судочинства.

15. За приписами ст. 14 ГПК України одним із принципів господарського судочинства є диспозитивність, який полягає в тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Складовою зазначеного принципу є можливість суб`єкта відмовитися від свого права чи інтересу. Тобто, право особи на звернення до суду з позовом рівною мірою стосується й права такої особи на відмову від такого позову або частини позовних вимог та є формою реалізації одного із принципів господарського судочинства.

16. Отже, процесуальним законом визначено право позивача на відмову від позову (всіх або частини позовних вимог), зокрема, в суді касаційної інстанції, і така заява повинна відповідати положенням ст. 191 ГПК України.

17. Верховний Суд ухвалою від 17.12.2024 роз`яснив сторонам правові наслідки прийняття відмови позивача від позову та закриття провадження у справі, передбачені ст. 231 ГПК України, згідно з якими повторне звернення до суду із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

18. Ухвалою від 25.12.2024 Верховний Суд призначив розгляд касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Бриан» у судовому засіданні, з огляду на необхідність з`ясування дійсного волевиявлення позивача - ОСОБА_1 щодо відмови від позову та отримання Судом від позивача пояснень стосовно зазначеної заяви.

19. 09 січня 2025 року в судове засідання з`явився, зокрема представник позивача - адвокат Швець Руслан Петрович (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 3182 від 05.11.2019, видане Радою адвокатів Полтавської області), який діє на підставі довіреності від 19.04.2023, посвідченої приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Золотоус-Жидковою О. О. Зазначеною довіреністю ОСОБА_1., уповноважив Швеця Р.П. бути його представником у всіх судах, передбачених Законом України «Про судоустрій і статус суддів», з усіма процесуальними правами та обов`язками, які надано законом заявнику.

У судовому засіданні представник позивача - адвокат Швець Руслан Петрович підтримав заяву ОСОБА_2 про відмову від позову та вказав про обізнаність щодо правових наслідків прийняття судом відмови позивача від позову та закриття провадження у справі, передбачених ст. 231 ГПК України.

20. Враховуючи, що заява про відмову від позову є формою реалізації принципу диспозитивності господарського судочинства, передбаченого положеннями ст. 14 ГПК України, Верховний Суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви позивача.

21. У зв`язку із задоволенням заяви про відмову від позову Верховний Суд визнає нечинним рішення господарського суду Харківської області від 12.12.2023 та ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 04.11.2024 у справі № 922/3782/23.

22. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.

23. Оскільки Верховний Суд прийняв відмову позивача від позову, Суд закриває провадження у справі № 922/3782/23.

24. Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

25. Згідно з ч. 2 ст. 130 ГПК України у разі укладення мирової угоди, відмови від позову, визнання позову відповідачем на стадії перегляду рішення в апеляційному чи касаційному порядку, суд у відповідній ухвалі у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення скаржнику (заявнику) з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним під час подання відповідної апеляційної чи касаційної скарги, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого під час подання відповідної апеляційної чи касаційної скарги.

26. Відповідно до ч. 2 ст. 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

27. Положеннями ч. 4 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» унормовано, що у разі укладення мирової угоди, відмови від позову, визнання позову відповідачем на стадії перегляду рішення в апеляційному чи касаційному порядку суд у відповідній ухвалі у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення скаржнику (заявнику) з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні відповідної апеляційної чи касаційної скарги, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні відповідної апеляційної чи касаційної скарги.

28. Підпунктом 7 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що ставка судового збору за подання апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

29. Згідно зі ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановлено з 1 січня - 3 028,00 грн.

30. Ураховуючи наведене, за подання до Верховного Суду касаційної скарги у цій справі скаржник мав сплатити судовий збір у сумі 3 028,00 грн.

31. Водночас ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

32. Зважаючи на зазначену норму та подання касаційної скарги товариством з обмеженою відповідальністю «Бриан» в електронній формі - через підсистему «Електронний суд», розмір судового збору із застосуванням коефіцієнту 0,8 для пониження його ставки становить 2 422,40 грн, який скаржник мав сплатити за подання касаційної скарги.

33. Сплата судового збору скаржником за подання відповідної касаційної скарги у цій справі підтверджується квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки № ПН20 від 14.11.2024.

34. З огляду на зазначене та наявність підстав для закриття провадження у справі, у зв`язку з відмовою позивача від позову, Верховний Суд дійшов висновку про необхідність повернення скаржнику у порядку вимог ч. 2 ст. 130 ГПК України з Державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого скаржником за подання касаційної скарги відповідно до пп. 7 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

35. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

36. Верховний Суд зазначає, що надмірно сплачений ТОВ «Бриан» судовий збір за подання касаційної скарги підлягає поверненню за клопотанням особи, яка його сплатила, відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст.ст. 46, 130, 231, 191, 234, 235, 307, 308, 314 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити заяву ОСОБА_1 про відмову від позову у справі № 922/3782/23.

2. Прийняти відмову ОСОБА_1 від позову до виробничо-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю «Солли» про визнання недійсним та скасування рішення, визнання недійсним договору.

3. Визнати нечинним рішення господарського суду Харківської області від 12.12.2023 у справі № 922/3782/23.

4. Визнати нечинною ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 04.11.2024 у справі № 922/3782/23.

5. Закрити провадження у справі № 922/3782/23.

6. Повернути товариству з обмеженою відповідальністю «Бриан» (61168, м. Харків, вул. Академіка Павлова, 323, ЄДРПОУ 41330791) з Державного бюджету України судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 1 211,20 грн, сплачений на підставі квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки № ПН20 від 14.11.2024.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. О. Мамалуй

Судді О. М. Баранець

О. А. Кролевець