Рішення

від 06.01.2025 по справі 540/8074/21

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 540/8074/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(додаткове)

06 січня 2025 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Єфіменка К.С., розглянувши в письмовому провадженні заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу по справі №540/8074/21 по справі за позовною заявою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Міністерства юстиції України (вул. Городецького, 13, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 00015622), Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України (вул. Люстдорфська дорога, 9, м. Одеса, 65017, код ЄДРПОУ 40867311) про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України від 13 серпня 2021 року № 1920/к «Про звільнення»; поновлення ОСОБА_1 в органах Державної кримінально-виконавчої служби України на посаді начальника Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції з 24 серпня 2021 року; стягнення з Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 24 серпня 2021 року по день ухвалення рішення суду,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 24гружня 2024 року задоволено частково адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України від 13 серпня 2021 року № 1920/к «Про звільнення»; поновлення ОСОБА_1 в органах Державної кримінально-виконавчої служби України на посаді начальника Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції з 24 серпня 2021 року; стягнення з Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 24 серпня 2021 року по день ухвалення рішення суду. Визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України від 13 серпня 2021 року № 1920/к «Про звільнення». Зобов`язано Міністерство юстиції України поновити ОСОБА_1 в органах Державної кримінально-виконавчої служби України на посаді начальника Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції з 24 серпня 2021 року. Зобов`язано Міністерство юстиції України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 24 серпня 2021 року по 24 грудня 2024 року. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

30.12.2024р. до суду надійшла заява представника позивача ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на правничу допомогу, в якій представник позивача просить стягнути з Міністерства юстиції України за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 70 000.00 грн.

Суд дійшов висновку про можливість розгляду заяву представника позивача щодо розподілу судових витрат в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За правилами частини сьомої цієї статті, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Разом з позовною заявою позивачем подавалася заява про стягнення судових витрат з відповідача, але судом при прийнятті судового рішення не вирішено питання стягнення витрат на правничу допомогу.

Відповідно до частини другої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

За правилами частини третьої цієї статті, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

А за правилами частини четвертої цієї статті, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На виконання вимог цієї норми позивач надав суду копії:договору, додаткової угоди, детального опису робіт (наданих послуг), рахунок, квитанції, акт приймання-передачі наданих послуг.

За правилами частини п`ятої-сьомої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Уразі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Заперечення відповідача щодо заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу обґрунтовані тим, що справа є незначної складності: учасників справи лише двоє, кількість доказів, що підлягають оцінці, незначна, розгляд справи призначено у порядку спрощеного позовного провадження.

Дослідивши заяву представника позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, перевіривши відповідні докази, суд дійшов висновку, що вказане клопотання необхідно задовольнити.

Так, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розміробґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

З аналізу положень статті 134 КАС України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у ч.5 ст.134 КАС України. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.5 ст. 134 КАС України).

При цьому розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Тобто, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

Судом встановлено, що у своїй заяві позивач просить стягнути з відповідачів витрати на правничу допомогу в розмірі 70000 грн.

З матеріалів справи вбачається, що професійна правнича допомога в рамках судового провадження № 540/8074/21 ОСОБА_1 надавалась, у тому числі,адвокатом Компанієць А.В. (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №21/2953, видане Радою адвокатів Закарпатської області 20.01.2022).

Зокрема, 23.04.2023 між ОСОБА_1 (Клієнт) та адвокатом Компанієць А.В.(Виконавець) було укладено договір про надання правничої допомоги, відповідно доп. 1.1. якого Клієнт доручає, а Виконавець приймає на себе зобов`язання здійснити за дорученням Клієнта роботи, вказані в цьому Договорі, а саме: щодо представництва і захисту її прав, свобод та інтересів у судах усіх рівнів та юрисдикції, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об`єднаннях,перед громадянами, посадовими і службовими особами з питань: визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України від 13.08.2021 про звільнення ОСОБА_1 , поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, представництва інтересів в судовій справі № 540/8074/21.

Пунктом 1.2 Договору визначено, що Виконавець забезпечує надання Клієнту правничих послуг у вигляді: надання усних консультацій з правових питань, в межах доручення, визначеного у п. 1.1 Договору; представництва інтересів Клієнта у судах усіх рівнів та юрисдикції, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об`єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами з питань захисту інтересів Клієнта, в межах доручення, визначеного у п.1.1 Договору; складання процесуальних документів, в тому числі позовних заяв,апеляційних та касаційних скарг, заяв, відзивів та заперечень, а також інших окремих процесуальних документів в межах доручення, визначеного у п. 1.1Договору; складання, подання до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності,громадських об`єднаннях, посадовим і службовим особами з питання листів, запитів,звернень на розсуд адвоката з метою виконання доручення, визначеного у п.1.1 Договору.

Відповідно до п. 3.2, 3.3. гонорар Виконавця за даним Договором встановлюється у фіксованому розмірі у розмірі 70 000.00 грн. (сімдесят тисяч гривень) та виплачується Клієнтом Виконавцю за домовленістю протягом 10 робочих днів з дня набуття законної сили рішення суду у справі № 540/8074/21.

Строк дії договору визначено з дати його підписання до 31.12.2025 (п. 6.1 Договору).

Відповідно до Акту прийняття-передачі наданих послуг від 27.12.2024Виконавець надав, а Клієнт прийняв юридичні/правові послуги, надані у справі № 540/8074/21, вартістю 70 000.00 грн. Клієнт підписанням акту від 27.12.2024 підтвердив, що послуги надані адвокатом в повному обсязі, належної якості та Клієнт не має претензій до наданих послуг.

Згідно висновку Верховного Суду, висвітленого у Постанові від 15.05.2018 року у справі №821/1594/17, розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно із ч.ч.6,7 ст.134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

В свою чергу, суд зазначає, що вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, суд має враховувати складність справи, час витрачений адвокатом на виконання робіт, обсяг наданих послуг та ціну позову.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України", від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України", від 30 березня 2004 року у справі "Меріт проти України", заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Отже, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині п`ятій статті 134 КАС України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 05 квітня 2021 року по справі №160/6899/20.

Крім того відповідачем не надано вмотивовані заперечення проти розміру витрат на правничу допомогу.

З урахуванням зазначеного та розрахунку витрат часу, суд вважає, що розмір понесених позивачем витрат на правничу допомогу адвоката у розмірі 70000 грн. є не пропорційним до предмета спору та складності справи.

Таким чином, враховуючи викладене, категорію справи, обсяг наданих послуг, суд вважає за можливе присудити з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь кожного з позивачів понесені витрати на професійну правничу допомогу по цій справі в сумі 7000,00 грн. та саме такий розмір витрат на професійну правничу допомогу є пропорційним до предмета спору.

Керуючись ст.ст.139, 143,241-247,252 КАС України суд, -

ВИРІШИВ:

Заяву представника позивача про розподіл судових витрат - задовольнити частково.

Стягнути з стягнути з Міністерства юстиції України (вул. Городецького, 13, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 00015622) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.

Відповідно до ст.295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя К.С. Єфіменко