ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 1008/5677/12
Проваження 2/362/627/24
У Х В А Л А
І м е н е м У к р а ї н и
"26" листопада 2024 р. Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді Лебідь-Гавенко Г.М.,
за участю секретаря Тельнової О.О.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у місті Василькові Київської області за правиламизагального позовногопровадження цивільну справу за позовом Києво-Святошинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної інспекціїсільського господарствав Київськійобласті до Глевахівської селищної ради Васильківського району Київської області, Товариства з обмеженою відповідальністю «Астра-Земля», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування рішення Глевахівської селищної ради Васильківського району Київської області, визнання недійсним державних актів на право власності на земельні ділянки і скасування їх державної реєстрації, визнання недійсними договорів купівлі-продажу земельних ділянок та визнання права постійного користування землею,
в с т а н о в и в:
У вересні 2012 року до суду звернувся в.о. Васильківський міжрайонний прокурор Київської області в інтересах держави в особі - Державного підприємства «Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики Національної академії наук України», Державної інспекції сільського господарства в Київській області до Глевахівської селищної ради Васильківського району Київської області, Товариства з обмеженою відповідальністю «Астра-Земля», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в якому просить визнати незаконним і скасувати рішення Глевахівської селищної ради №1072 від 26.10.10 в частині передачі у приватну власність земельних ділянок ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_3 ; визнати недійсними державні акти на право власності на земельні ділянки серії ЯЛ №№323011, 323012 та 323230 та скасувати їх державну реєстрацію; визнати право постійного користування земельними ділянками кадастрові номери 3221455300:03:008:0110, 3221455300:03:008:0111 та 3221455300:03:008:0115 за Державним підприємством «Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України»; Судові витрати покласти на відповідачів.
Вказуючи на те, що Державному підприємству «Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України» (далі ДП «ДСВ ІФРГ НАН України») 20.05.02 видано державний акт на право постійного користування землею серія ІІ-КВ № 001432-270, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 102.
У подальшому, на підставі рішення Глевахівської селищної ради №1072 від 26.10.10 ОСОБА_1 (далі відповідач 3) передано у приватну власність по АДРЕСА_1 , земельну ділянку площею 0,50 га для ведення особистого селянського господарства. При цьому, відповідач 3 отримав державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯЛ №323011 та цій земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 3221455300:03:008:00111.
Далі на підставі договору купівлі-продажу від 30.12.10 вказану земельну ділянку відповідач 3 продав ТОВ «Астра-Зємля» (далі відповідач 2) про що проставлено відповідну відмітку на вказаному державному акті.
Також, на підставі рішення Глевахівської селищної ради №1072 від 26.10.10 ОСОБА_5 (далі відповідач 4) передано у приватну власність по АДРЕСА_1 земельну ділянку площею 0,50 га для ведення особистого селянського господарства. При цьому, відповідач 3 отримав державний акт на право приватної власності на цю земельну ділянку серії ЯЛ №323012 та цій земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 3221455300:03:008:0110.
У подальшому, на підставі договору купівлі-продажу від 30.12.10 вказану земельну ділянку відповідач 4 продав ТОВ «Астра-Земля» (далі відповідач 2) про що проставлено відповідну відмітку на вказаному державному акті.
Також, на підставі рішення Глевахівської селищної ради №1072 від 26.10.10 ОСОБА_3 (далі відповідач 5) передано у приватну власність по АДРЕСА_1 земельну ділянку площею 0,4677 га для ведення особистого селянського господарства. При цьому, відповідач 5 отримав державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯЛ №323230 та цій земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 3221455300:03:008:0115.
У подальшому, на підставі договору купівлі-продажу від 25.02.11 вказану земельну ділянку відповідач 5 продав ТОВ «Астра-Земля» про що проставлено відповідну відмітку на вказаному державному акті.
Як встановлено перевіркою, вказані земельні ділянки відчужені за рахунок особливо цінних земель Державного підприємства «Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин НАН України» (далі позивач) без відповідного погодження у землекористувача.
Так, згідно вказаного вище державного акту на право постійного користування серії ІІ-КВ №001432 позивачу на праві постійного користування належить земельна ділянка загальною площею 971,21 га в межах Глевахівської селищної ради.
Вказаний державний акт складений на підставі технічної документації, розробленої ДП «Київський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» та рішення Глевахівської селищної ради №236 від 06.03.01.
Позивачем витребувано з цього інституту каталог координат земельної ділянки, що перебуває у користуванні позивача і листом від 19.08.11 №01/04- 06/1156 вказаний каталог координат надано.
У подальшому, цей каталог координат на вимогу Васильківської міжрайонної прокуратури управлінням Держкомзему у Васильківському районі внесено до Автоматизованої системи координат ведення державного земельного кадастру. При цьому, управлінням виявлено земельні ділянки, які перекривають зовнішні межі ділянки позивача.
Згідно інформації управління Держкомзему у Васильківському районі від 17.10.11 №3816/02-1 та додатків до цієї інформації встановлено, що земельні ділянки, які на даний час перебувають у власності відповідача 2, розташовані в межах земельної ділянки, що перебуває у постійному користуванні позивача.
Національна академія наук України не погоджувала вилучення вказаних земельних ділянок (кадастрові номери 3221455300:03:008:0110, 3221455300:03:008:0111 та 3221455300:03:008:0115). Окрім того, питання вилучення вказаних земельних ділянок не погоджувалося Верховною Радою України, вилучення вказаних земельних ділянок Кабінетом Міністрів України; не проводилося.
За таких обставин, Глевахівська селищна рада не уповноважена була приймати рішення №1072 від 26.10.10 в частині передачі у приватну власність земельних ділянок ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_3 .
Таким чином, в цій частині вказане рішення Глевахівської селищної ради є незаконними і підлягає скасуванню.
Державні акти на право власності на земельні ділянки серії ЯЛ №№323011, 323012 та 323230 мають бути визнані недійсними а їх державна реєстрація скасована, оскільки відповідно до п. 1.4. Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженої Наказом Держкомзему України від 04.05.99 № 43, рішення селищної ради є підставою видачі державного акту, і відповідно у випадку скасування рішення селищної ради зникає підстава видачі державних актів.
В даному випадку Глевахівською селищною радою, шляхом прийняття рішення №1072 від 26.10.10 в частині передачі у приватну власність земельних ділянок ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , порушено права Державного підприємства «ДСВ ІФРГ НАН України», а відповідно й права держави.
Також контроль за дотриманням земельного законодавства згідно Указу Президента України від 13.04.11 №459/2011 та згідно постанови Кабінету Міністрів України від 12.12.11 №1300 в межах Київської області покладено на Державну сільськогосподарську інспекцію в Київській області.
У зв`язку з чим, виконуючий обов`язки Васильківського міжрайонного прокурора звертається до суду з даним позовом в інтересах держави, в особі ДП «ДСВ ІФРГ НАН України» та Державної інспекції сільського господарства в Київській області.
Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 31.05.2013 року залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 08 жовтня 2013 року, в задоволенні позову Васильківського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі державного підприємства «Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики Національної академії наук України», державної інспекції сільського господарства в Київській області відмовлено (т. 1 а.с.227-228, т. 2 а.с.41-45).
Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05 березня 2014 року № 6-46808 св13 вказані вище рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 31 травня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Київської обласні від 08 жовтня 2013 року скасовано і справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції (т.2 а.с.138-140).
Ухвалою судді Васильківського міськрайонного суду Київської області Медведева К.В. від 26.03.2014 року прийнято цивільну справу до свого провадження.
Ухвалою судді Васильківського міськрайонного суду Київської області Медведева К.В. від 15.06.2016 року задоволено заяву про відвід судді Медведева К.В.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.06.2016 року вказана справа передана судді Марчук О.Л.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.01.2017 року вказана справа передана судді Корнієнко С.В.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.06.2019 року у зв`язку з відстороненням судді Корнієнко С.В. від посади рішенням ВРП №1107/3дп/15-19 від 10.04.2019 року вказана справа передана судді Лебідь-Гавенко Г.М.
Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 15 травня 2019 року прийнято досвого провадженняцивільну справузапозовом Києво-Святошинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі - Державного підприємства «Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики Національної академії наук України», Державної інспекціїсільського господарствав Київськійобласті доГлевахівської селищноїради Васильківськогорайону Київськоїобласті,Товариства зобмеженою відповідальністю«Астра-Земля», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнаннянезаконним таскасування рішенняГлевахівської селищноїради Васильківськогорайону Київськоїобласті,визнання недійснимдержавних актівна правовласності наземельні ділянкиі скасуванняїх державноїреєстрації,визнання недійснимидоговорів купівлі-продажуземельних ділянокта визнанняправа постійногокористування землею(т.7 а.с.13-14).
Ухвалою Васильківськогоміськрайонного судуКиївської області від 29 листопада 2021 року позовну заяву Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі - Державного підприємства «Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики Національної академії наук України» до Глевахівської селищної ради Васильківського району Київської області, Товариства з обмеженою відповідальністю «Астра-Земля», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування рішення Глевахівської селищної ради Васильківського району Київської області, визнання недійсним державних актів на право власності на земельні ділянки і скасування їх державної реєстрації, визнання недійсними договорів купівлі-продажу земельних ділянок та визнання права постійного користування землею, залишено без розгляду (т.8 а.с.67-73).
Постановою Київського апеляційного суду від 21 червня 2022 року ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 29 листопада 2021 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції (т.8 а.с.146-149).
Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 28.02.2023 року у задоволенні клопотання керівника Обухівської окружної прокуратури Гладія Є. про заміну найменування органу прокуратури який звернуся із позовом відмовлено.
Замінено у цивільній справі за позовом Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі - Державного підприємства «Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики Національної академії наук України» до Глевахівської селищної ради Васильківського району Київської області, Товариства з обмеженою відповідальністю «Астра-Земля», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування рішення Глевахівської селищної ради Васильківського району Київської області, визнання недійсним державних актів на право власності на земельні ділянки і скасування їх державної реєстрації, визнання недійсними договорів купівлі-продажу земельних ділянок та визнання права постійного користування землею позивача Києво-Святошинську місцеву прокуратуру Київської областіна його правонаступника Києво-Святошинську окружну прокуратуру (т. 8 а.с. 202-205).
Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 31.05.2023 року позовну заяву Києво-Святошинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі - Державного підприємства «Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики Національної академії наук України» до Глевахівської селищної ради Васильківського району Київської області, Товариства з обмеженою відповідальністю «Астра-Земля», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування рішення Глевахівської селищної ради Васильківського району Київської області, визнання недійсним державних актів на право власності на земельні ділянки і скасування їх державної реєстрації, визнання недійсними договорів купівлі-продажу земельних ділянок та визнання права постійного користування землею, залишенобез розгляду з підстав п.2 ч. 1 ст. 257 ЦПК України (т. 8 а.с. 256).
Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 08.06.2023 року виправлено описку у вступній та резолютивних частинах ухвал Васильківського міськрайонного суду Київської області від 31.05.2023 року, а саме з«за позовом Києво-Святошинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі - Державного підприємства «Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики Національної академії наук України» до Глевахівської селищної ради Васильківського району Київської області, Товариства з обмеженою відповідальністю «Астра-Земля», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування рішення Глевахівської селищної ради Васильківського району Київської області, визнання недійсним державних актів на право власності на земельні ділянки і скасування їх державної реєстрації, визнання недійсними договорів купівлі-продажу земельних ділянок та визнання права постійного користування землею»на вірне«за позовомКиєво-Святошинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі - Державного підприємства «Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики Національної академії наук України»,Державної інспекції сільського господарства в Київській областідо Глевахівської селищної ради Васильківського району Київської області, Товариства з обмеженою відповідальністю «Астра-Земля», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування рішення Глевахівської селищної ради Васильківського району Київської області, визнання недійсним державних актів на право власності на земельні ділянки і скасування їх державної реєстрації, визнання недійсними договорів купівлі-продажу земельних ділянок та визнання права постійного користування землею» (т.9 а.с.13-15).
Постановою Київського апеляційного суду від 10.10.2023 року ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 31.05.2023 року скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду (т. 9 а.с.84-86).
Постановою Верховного Суду від 24.01.2024 року постановуКиївськогоапеляційного суду від10 жовтня 2023 року скасовано в частині вирішення позовних вимог прокурора, заявлених в інтересахдержавного підприємства «Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики Національної академії наук України», залишивши в цій частині в силі ухвалуВасильківського міськрайонного суду Київської області від 31 травня 2023року. В іншій частиніпостановуКиївськогоапеляційного суду від10 жовтня 2023 року залишено без змін (т. 9 а.с.162-168).
Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 26.11.2024 року у прийнятті заяви керівника Обухівської окружної прокуратури Київської області Коваль Р. про зміну предмету позову, залучення правонаступника позивача та залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету позову,відмовлено.
23.09.2024 року до суду від представника ТОВ «Астра-Земля» - Тетерського В.Ю. надійшло клопотання про закриття провадження у справі, вказуючи на те що як убачається з прохальної частини позовної заяви, прокурором заявлені позовні вимоги про визнання незаконним і скасування рішення Глевахівської селищної ради № 1072 від 26.10.2010 р. в частині передачі у приватну власність земельних ділянок ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (пункт 1 прохальної частини позовної заяви); визнати недійсними державні акти на право власності на земельні ділянки серії ЯЛ № 323011, ЯЛ № 323012, ЯЛ № 323230 та скасувати їх державну реєстрацію (пункт 2 прохальної частини позовної заяви); визнати недійсними договори купівлі-продажу, укладені між ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ТОВ «Астра-Земля» (пункти 35 прохальної частини позовної заяви); визнати право постійного користування земельними ділянками з кадастровими номерами 3221455300:03:008:0110, 3221455300:03:0111 та 3221455300:03:0115 за Державним підприємством «Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України» (пункт 6 прохальної частини позовної заяви).Посилаючись на те, що вказані земельні ділянки вибули з користування ДП «Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики Національної академії наук України» протиправно, прокурор, з урахуванням уточнення позовних вимог (а. с. 25-30, т. 6), просив суд: визнати недійсним рішення Глевахівської селищної ради № 1072 від 26 жовтня 2010 року в частині передачі у приватну власність земельних ділянок ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ; визнати недійсними державні акти на право власності на земельні ділянки серії ЯЛ №№323011, 323012 та 323230 та скасувати їх державну реєстрацію; витребувати на користь держави та у постійне користування ДП «Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики Національної академії наук України» з незаконного володіння ТОВ «Астра-Земля» земельні ділянки кадастровий номер 3221455300:03:008:0110, 3221455300:03:008:0111 та 3221455300:03:008:0115, які розташовані по АДРЕСА_1 . Згідно з поданою позовною заявою, сторонами вище згаданого судового провадження прокурором визначено, з одного боку, державу, в особі Державного підприємства «Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України» та Державної інспекції сільського господарства в Київській області, які виступають позивачем у справі, з іншого Глевахівську селищну раду Васильківського району Київської області, Товариство з обмеженою відповідальністю «Астра-Земля», а також громадян ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які виступають відповідачами у справі.На момент розгляду справи судом постановою Кабінету Міністрів України від 30 червня 2015 року № 447 «Про ліквідацію територіальних органів Державної інспекції сільського господарства» Державну інспекцію сільського господарства в Київській області ліквідовано. Залучення правонаступника останньої судом наразі не вирішено. Подану прокурором заяву про зміну предмета позову, залучення правонаступника позивача та залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача від 06 лютого 2024 р. № 56/1-982вих-24, вважають безпідставною та такою, що оформлена з порушенням вимог процесуального закону, про що заявлено у поданому до суду 28 червня 2024 року відзиві на згадану заяву.
Вважають, що з огляду на зміст заявлених позовних вимог і склад учасників справи, наявні підстави для закриття провадження у справі. Відповідно до ч. 1 ст. 48 ЦПК України, сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. За загально-юридичним правилом відповідачем є особа, до якої звернено позовну вимогу.Виходячи із змісту заявлених вимог, відповідачем за першою позовною вимогою є Глевахівська селищна рада, як суб`єкт, що прийняв спірне рішення; відповідачем за другою позовною вимогою є Товариство з обмеженою відповідальністю «Астра- Земля», права якого на вищевказані земельні ділянки посвідчуються відповідними державними актами на право власності на земельні ділянки; відповідачами за третьою, четвертою і п`ятою позовними вимогами є сторони спірних договорів купівлі-продажу земельних ділянок: з боку продавців ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , з боку покупця Товариство з обмеженою відповідальністю «Астра- Земля»; відповідачем за шостою позовною вимогою, що її замінено на вимогу "витребувати на користь держави та у постійне користування ДП «Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики Національної академії наук України» з незаконного володіння ТОВ «Астра-Земля» земельні ділянки кадастровий номер 3221455300:03:008:0110, 3221455300:03:008:0111 та 3221455300:03:008:0115, які розташовані по АДРЕСА_1 ", є Товариство з обмеженою відповідальністю «Астра-Земля» як єдиний на сьогодні власник земельних ділянок з кадастровими номерами 3221455300:03:008:0110, 3221455300:03:0111 та 3221455300:03:0115. Отже позовні вимоги прокурора заявлені до різних осіб: в одному випадку окремо фізичних, в іншому випадку юридичних, і на довершення фізичних і юридичних спільно.Між тим, за правилами статті 50 ЦПК України (в редакції Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017 р.) позов може бути пред`явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Участь у справі кількох позивачів і (або) відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо:предметом спору є спільні права чи обов`язки кількох позивачів або відповідачів;права і обов`язки кількох позивачів чи відповідачів виникли з однієї підстави;предметом спору є однорідні права і обов`язки. Аналогічного змісту норма містилася в статті 32 ЦПК України 2004 року у період чинності якого був поданий зазначений позов.З вище викладеного слідує, що процесуальна співучасть обумовлюється обставинами матеріально-правового характеру, з одного боку, і процесуального з іншого, у зв`язку з чим прийнято її поділяти на обов`язкову і факультативну співучасть. Обов`язкова процесуальна співучасть настає тоді, коли права і обов`язки сторін у справі не можна визначити без встановлення прав і обов`язків інших суб`єктів спірних матеріальних правовідносин. Як убачається із заявленого позову, спірні відносини між особою, в інтересах якої заявлено позов, та усіма відповідачами характеризуються: (1) неоднорідністю їх юридичної природи; (2) окремим предметом щодо кожної заявленої вимоги; (3) різними підставами.При цьому слід зазначити, що підстава позову це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки. Підстави позову становлять фактична й правова підстава. Фактична підстава позову це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача. Правова підстава позову це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога позивача. Правильне встановлення підстави позову визначає межі доказування, є гарантією прав відповідача на захист проти позову.Таким чином, заявлені в рамках зазначеного позову вимоги не можуть бути предметом спільного розгляду в одному провадженні.
Крім того, згідно із частинами першою, другою статті 15 ЦПК України 2004 року у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України) або Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України) віднесено до компетенції адміністративних чи господарських судів.
Разом з тим справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав підвідомчі господарським судам відповідно до статті 12 ГПК України.
За положеннями статті 16 ЦПК України 2004 року не допускається об`єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до роз`яснень, викладених в абзаці 1 пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» (далі - постанова Пленуму Верховного Суду України № 2), вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд повинен виходити з того, що згідно зі статтею 124 Конституції України юрисдикція загальних судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, а за частинами першою і другою статті 15 ЦПК України у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних,житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за КАС України (стаття 17) або ПІК України (статті 1, 12) віднесено до компетенції адміністративних чи господарських судів. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.
Абзацом третім пункту 15 цієї постанови роз`яснено, що вимоги позивача до кількох відповідачів можуть бути об`єднані в одне провадження, якщо ці вимоги однорідні, зокрема такі, які нерозривно пов`язані між собою, або від вирішення однієї з них залежить вирішення інших. Таке об`єднання не допускається, якщо відсутня спільність предмета позову.
Оскільки не допускається об`єднання в одне провадження вимог, які піддягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом, суд відкриває провадження у справі в частині вимог, які належать до цивільної юрисдикції, і відмовляє у відкритті провадження у справі щодо вимог, коли їх розгляд проводиться за правилами іншого виду судочинства.Після відкриття провадження у справі суд своєю ухвалою закриває провадження, якщо справа не піддягає розгляду в порядку цивільного судочинства (пункт 1 частини першої статті 205 ЦПК України 2004 року).
Такої правової позиції дотримується Верховний Суд України в постанові від 26 жовтня 2016 року (справа № 6-1198цс16). Відповідно до статті 360 ЦПК України 2004 року висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.
Відповідно до частини 1 статті 19 ЦПК України (в редакції Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017 р.) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Відповідно до статті 20 ЦПК України (в редакції Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017 р.) не допускається об`єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до пункту 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» за загальним правилом розмежування компетенції судів з розгляду земельних та пов`язаних із земельними відносинами майнових спорів відбувається залежно від суб`єктного складу їх учасників. Ті земельні та пов`язані із земельними відносинами майнові спори, сторонами в яких є юридичні особи, а також громадяни, що здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статус суб`єкта підприємницької діяльності, розглядаються господарськими судами, а всі інші в порядку цивільного судочинства, крім спорів, зокрема, щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень при реалізації ними управлінських функцій у сфері земельних правовідносин, вирішення яких згідно з пунктами 1, 3 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства віднесено до компетенції адміністративних судів.
Крім того, відповідно до пункту 6 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017 р.) господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи підприємці.Таким чином, інтерпретуючи положення процесуальних кодексів відповідно до роз`яснень найвищого судового органу України, можна дійти висновку про те, що у порядку цивільного судочинства розглядаються земельні спори, у яких сторонами не виступають суб`єкти господарської діяльності та суб`єкти владних повноважень.В усіх своїх запереченнях відповідач послідовно відстоює тезу про те, що зазначений позов, який знаходиться на вирішенні Васильківського міськрайонного суду Київської області, є штучним. Актуального чи реального "спору" як такого між Державою та фізичними особами щодо вказаних у ньому земельних ділянок не існує. З точки зору існуючої зараз і тієї, що існувала на момент пред`явлення позову правової регламентації (Цивільний кодекс України, Земельний кодекс України), "спір" знаходиться у площині відносин між останнім власником земельних ділянок ТОВ "Астра-Земля" і особою, що вважає себе неволодіючим власником, тобто Державою. Через що такий спір за будь-яких обставин має вирішуватися не в рамках цивільного судочинства.
Як виснував Верховний Суд у постанові від 26 червня 2024 року в справі № 354/602/15-ц (провадження № 61-2560св24) „[...] власник з дотриманням вимог статті 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування не потрібно визнавати недійсними рішення органів державної влади чи місцевого самоврядування, які вже були реалізовані і вичерпали свою дію, оскаржувати весь ланцюг договорів та інших правочинів щодо спірного майна. У спорах про витребування майна суд має встановити обставини незаконного вибуття майна власника на підставі наданих сторонами належних, допустимих і достатніх доказів. Закон не вимагає встановлення судом таких обставин в іншій судовій справі, зокрема не вимагає визнання незаконними рішень, відповідно до яких відбулось розпорядження майном на користь фізичних осіб, у яких на підставі цих рішень виникли права. У межах розгляду справи про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння вправі посилатися, зокрема, на незаконність зазначених рішень без заявления вимоги про визнання їх незаконними та скасування, оскільки такі рішення за умови їх невідповідності закону не тягнуть правових наслідків, на які вони спрямовані. У справі, що вирішується в рамках цього судового провадження, основною позовною вимогою є вимога прокурора "витребувати на користь держави та у постійне користування ДП «Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики Національної академії наук України» з незаконного володіння ТОВ «Астра-Земля» земельні ділянки кадастровий номер 3221455300:03:008:0110, 3221455300:03:008:0111 та 3221455300:03:008:0115, які розташовані по АДРЕСА_1 ". Зазначену позовну вимогу звернено до ТОВ «Астра-Земля», яке є юридичною особою, а тому з огляду на викладене просили закрити провадження у справі (т. 10 а.с. 41-50).
Представники ТОВ «Астра-Земля» Тетерський В.Ю., Черненко О.П. в судове засідання не з`явилися направили до суду клопотання про розгляд справи у їх відсутності та задовольнити клопотання про закриття провадження у справі (т. 10 а.с. 95).
Представники Києво-Святошинськоїокружної прокуратури та Васильківського відділу Обухівської окружної прокуратури в судове засідання не з`явилися, прокурор Васильківського відділу Обухівської окружної прокуратуринаправила до суду клопотання про слухання справи у її відсутності та щодо закриття провадження у справі поклалася на розсуд суду (т. 10 а.с. 96).
ПредставникДержавноїінспекції сільськогогосподарства вКиївській області в судове засідання не з`явився, повідомлявся про розгляд справи належним чином, заяв про відкладення або слухання справи у їх відсутності до суду не надходило (т. 10 а.с. 93).
Представник ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - ОСОБА_7 в судове засідання не з`явився, направляли до суду клопотання про слухання справи у їх відсутності.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, подане клопотання про закриття провадження, приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що ТОВ «Астра-Земля» є власником земельних ділянок з кадастровими номерами 3221455300:03:008:0110, 3221455300:03:008:0111 та 3221455300:03:008:0115, які розташовані по АДРЕСА_1 на підставі договорів купівлі-продажу від 25.02.11 року укладений між ОСОБА_3 та ТОВ «Астра-Земля», від 30.12.2010 року укладений між ОСОБА_2 та ТОВ «Астра-Земля».
Згідно із частиною першою статті 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а за частиною першою статті 16 цього Кодексу кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права або інтересу.
За змістом частини першої статті 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Отже, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін зазвичай є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства, а предметом позову є цивільні права, які, на думку позивача, є порушеними, оспореними чи невизнаними.
Відповідно до пункту 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» за загальним правилом розмежування компетенції судів з розгляду земельних та пов`язаних із земельними відносинами майнових спорів відбувається залежно від суб`єктного складу їх учасників. Ті земельні та пов`язані із земельними відносинами майнові спори, сторонами в яких є юридичні особи, а також громадяни, що здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статус суб`єкта підприємницької діяльності, розглядаються господарськими судами, а всі інші в порядку цивільного судочинства, крім спорів, зокрема, щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень при реалізації ними управлінських функцій у сфері земельних правовідносин, вирішення яких згідно з пунктами 1, 3 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства віднесено до компетенції адміністративних судів.
Разом з тим, відповідно до частин першої, другої статті 4 ГПК України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 ГПК України в чинній редакції господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці. Відповідно до пункту 6 частини першої статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
В постанові ВП ВС від 23 листопада 2021 року у справі №641/5523/19 зроблено висновок про те, що при визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні враховувати суб?єктний склад такого спору, суть права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлені вимоги, характер спірних правовідносин, зміст та юридичну природу обставин у справі.
Близький за змістом висновок зроблено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2024 року у справі №750/319/18, зокрема про те, що стаття 20 ГПК визначає юрисдикцію господарських судів критеріями характеру спірних правовідносин, які в цій справі пов`язані зі спором щодо права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення оформленого за ТОВ, суб`єктного складу сторін спору, якими є юридичні особи та предмету спору, яким у справі є захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу, порушеного певними діями (бездіяльністю) у процесі діяльності юридичної особи.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 лютого 2024 року в справі №902/1159/22 йдеться про те, що основним критерієм для розмежування цивільної та господарської юрисдикції в справах, пов?язаних з вибуттям земель особистого селянського господарства з власності держави, є суб`єктний склад сторін спору.
Позовні вимоги, які міститься у пунктах 2, 6 (зі змінами) прохальної частини позовної заяви прокурора від 01.10.2012 р., стосуються земельних ділянок юридичної особи ТОВ «Астра-Земля», права на які відстоювала інша юридична особа ДП «Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України», а на даний час держава в особі Державної інспекціїсільського господарствав Київськійобласті.
Основною позовною вимогою прокурора із змінами є вимога до ТОВ «Астра-Земля», яке є юридичною особою, «витребувати на користь держави та у постійне користування ДП «Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики Національної академії наук України» з незаконного володіння ТОВ «Астра-Земля» земельні ділянки кадастровий номер 3221455300:03:008:0110, 3221455300:03:008:0111 та 3221455300:03:008:0115, які розташовані по АДРЕСА_1 ».
Згідно з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 23 листопада 2021 року у справі№ 359/3373/16-ц (провадження № 14-2цс21) про те, що вимога про витребування земельної ділянки лісогосподарського призначення з незаконного володіння (віндикаційний позов) у порядку статті 387 ЦК України є ефективним способом захисту порушеного права.
Відповідно до висновку Верховного Суду від 26 червня 2024 року в справі №354/602/15-ц, що спір у цій справі в частині позовних вимог про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння від ТОВ у власність держави є спором про порушення права власності держави, яке порушується юридичною особою.Достатньо ймовірно, що ТОВ, як господарське товариство, використовує спірну земельну у господарській діяльності й це майно входить до складу його активів. Отже, з огляду на суб`єктний склад сторін, справа у частині позовних вимог прокурора в інтересах держави до юридичної особи (господарського товариства) віднесена до юрисдикції господарських судів, що виключає її розгляд у зазначеній частині у порядку цивільного судочинства.Слід також зазначити, що витребування земельної ділянки слід вважати основною ефективною позовною вимогою. Зазначене спростовує доводи прокурора про те, що позовні вимоги нерозривно пов`язані між собою, а тому їх необхідно розглядати в межах одного провадження у порядку цивільного судочинства.Прокурор не позбавлений права на вирішення спору про витребування земельної ділянки у порядку господарського судочинства.
Вказані висновки, відповідно до вимог частини 4 статті 263 ЦПК України та частини 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», підлягають врахуванню при виборі й застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 жовтня 2022 року у справі №922/1830/19 окремо зазначила, що статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди.
Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Судовий захист є одним з найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 рок, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.
Критеріями розмежування судової юрисдикції є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин.
Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Судом встановлено, що ТОВ «Астра-Земля», які є останніми власниками спірних земельних ділянок на підставі договорів купівлі-продажу, як господарське товариство, можливо використовує спірні земельні ділянки у господарській діяльності й це майно входить до складу його активів. Отже, з огляду на суб`єктний склад сторін, справа у основній частині позовних вимог прокурора в інтересах держави до ТОВ «Астра-Земля», юридичної особи (господарського товариства) віднесена до юрисдикції господарських судів, що виключає її розгляд у порядку цивільного судочинства.
Згідно до правил пункту 1 частини 1 статті 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
З огляду на суб`єктний склад сторін, характер спірних правовідносин у цій справі, спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, а тому згідно вимог п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України провадження у справі підлягає закриттю.
Відповідно до частини 1 статті 256 ЦПК України, якщо провадження у справі закривається з підстави, визначеної пунктом 1 частини першої статті 255 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.
Суд апеляційної або касаційної інстанції повинен також роз`яснити позивачеві про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, крім випадків об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. Заява подається до суду, який прийняв постанову про закриття провадження у справі.
Керуючись статтям 15, 19, 255, 256, 258, 259 ЦПК України, суд,
п о с т а н о в и в:
Провадження у справі за позовом Києво-Святошинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної інспекціїсільського господарствав Київськійобласті до Глевахівської селищної ради Васильківського району Київської області, Товариства з обмеженою відповідальністю «Астра-Земля», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування рішення Глевахівської селищної ради Васильківського району Київської області, визнання недійсним державних актів на право власності на земельні ділянки і скасування їх державної реєстрації, визнання недійсними договорів купівлі-продажу земельних ділянок та визнання права постійного користування землею - закрити.
Роз`яснити Києво-Святошинської окружної прокуратурі, які діють в інтересах держави в особі Державної інспекціїсільського господарствав Київськійобласті, що розгляд зазначеної категорії справвідноситься до юрисдикції господарських судів.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали суду.
Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не було вручене в день її складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Г.М. Лебідь-Гавенко
Суд | Васильківський міськрайонний суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 26.11.2024 |
Оприлюднено | 14.01.2025 |
Номер документу | 124345648 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Васильківський міськрайонний суд Київської області
Лебідь-Гавенко Г. М.
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Синельников Євген Володимирович
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Синельников Євген Володимирович
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Синельников Євген Володимирович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні