Постанова

від 08.01.2025 по справі 381/3010/23

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 січня 2025 року

м. Київ

справа № 381/3010/23

провадження № 61-7568св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Лідовця Р. А.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Дідівщинський ліцей Томашівської сільської ради Фастівського району (правонаступник Дорогинської гімназії Томашівської сільської ради Фастівського району Київської області), відділ освіти, культури, молоді, спорту та туризму Томашівської сільської ради Фастівського району Київської області

третя особа - Томашівська сільська рада Фастівського району Київської області,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Томашівської сільської ради Фастівського району Київської області, до якої приєднався відділ освіти, культури, молоді, спорту та туризму Томашівської сільської ради Фастівського району Київської області, на рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 27 листопада 2023 року у складі судді Соловей Г. В. та постанову Київського апеляційного суду від 15 квітня 2024 року у складі колегії суддів: Соколової В. В., Невідомої Т. О. Поліщук Н. В.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Дорогинської гімназії Томашівської сільської ради Фастівського району Київської області (далі - Дорогинська гімназія Томашівської сільської ради), правонаступником якої є Дорогинський заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Томашівської сільської ради Фастівського району Київської області (далі - Дорогинський ЗЗСО І-ІІІ ступенів Томашівської сільської ради), а у подальшому - Дідівщинський ліцей Томашівської сільської ради Фастівського району (далі - Дідівщинський ліцей Томашівської сільської ради), відділу освіти, культури, молоді, спорту та туризму Томашівської сільської ради Фастівського району Київської області (далі - відділ ОКМСТ Томашівської сільської ради), третя особа - Томашівська сільська рада Фастівського району Київської області (далі - Томашівська сільська рада), про визнання незаконним та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Позовна заява мотивована тим, що з 15 серпня 1984 року вона працювала вчителем української мови та літератури у Дорогинській гімназії Томашівської сільської ради, що підтверджується копіями її трудової книжки.

Зазначала, що наказом Дорогинського ЗЗСО І-ІІІ ступенів Томашівської сільської ради від 12 серпня 2022 року № 35-к/тр її було звільнено з роботи з 14 серпня 2022 року у зв`язку зі скороченням чисельності працівників на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України.

Позивачка вважала своє звільнення незаконним та таким, що порушує її право на працю. Роботодавцем не було запропоновано їй усі вакантні посади, не враховано її переважне право на залишення на роботі, а також недотримано двомісячний строк від дня попередження про наступне вивільнення, який передбачений положеннями статті 49-2 КЗпП України.

Крім того, їй стало відомо про те, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2022 року у справі № 320/5934/22, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2023 року, визнано протиправним та скасовано рішення виконавчого комітету Томашівської сільської ради від 06 червня 2022 року № 14/12 «Про призупинення діяльності на рівні базової середньої освіти Дорогинського ЗЗСО І-ІІІ ступенів у 2022-2023 навчальному році».

Отже, рішенням суду було скасовано рішення виконавчого комітету Томашівської сільської ради від 06 червня 2022 року № 14/12, на підставі якого відділом ОКМСТ Томашівської сільської ради було прийнято відповідні накази, а саме наказ від 09 червня 2022 року № 20 «Про попередження і вивільнення працівників Дорогинського ЗЗСО», наказ від 15 червня 2022 року № 21 про внесення змін до наказу від 09 червня 2022 року № 20, та у подальшому наказ Дорогинського ЗЗСО І-ІІІ ступенів Томашівської сільської ради про її звільнення з роботи.

Зазначене свідчить про недотримання роботодавцем вимог трудового законодавства щодо порядку звільнення працівників.

Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 , збільшивши позовні вимоги, просила суд:

- визнати незаконним та скасувати накази відділу ОКМСТ Томашівської сільської ради від 09 червня 2022 року № 20, від 15 червня 2021 року № 21, а також наказ Дорогинського ЗЗСО І-ІІІ ступенів Томашівської сільської ради від 12 серпня 2022 року № 35-к/тр про її звільнення з роботи з 14 серпня 2022 року на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України;

- поновити її на роботі на посаді вчителя української мови та літератури Дорогинської гімназії Томашівської сільської ради з 14 серпня 2022 року;

- стягнути з відділу ОКМСТ Томашівської сільської ради на її користь середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, а саме з 14 серпня 2022 року по 11 вересня 2023 року, у сумі 175 906,64 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 27 листопада 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано незаконним та скасовано наказ Дорогинського ЗЗСО І-ІІІ ступенів Томашівської сільської ради від 12 серпня 2022 року № 35-к/тр про звільнення ОСОБА_1 , вчителя української мови та літератури, з роботи з 14 серпня 2022 року у зв`язку зі скороченням чисельності працівників за пункту 1 частини першої

статті 40 КЗпП України.

Поновлено ОСОБА_1 на посаді вчителя української мови та літератури Дорогинського ЗЗСО І-ІІІ ступенів Томашівської сільської ради з 14 серпня 2022 року.

Стягнуто з відділу ОКМСТ Томашівської сільської ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу у розмірі 175 906, 64 грн.

В іншій частині позову відмовлено.

Відповідно до статті 430 ЦПК України допущено до негайного виконання рішення суду у частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу за один місяць.

Вирішено питання розподілу судових витрат.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2022 року у справі № 320/5934/22, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2023 року, визнано протиправним та скасовано рішення виконавчого комітету Томашівської сільської ради від 06 червня 2022 року № 14/12 «Про призупинення діяльності на рівні базової середньої освіти Дорогинського ЗЗСО І-ІІІ ступенів у 2022-2023 навчальному році». Отже, рішенням суду скасовано рішення виконавчого комітету Томашівської сільської ради від 06 червня 2022 року № 14/12, на підставі якого відділом ОКМСТ Томашівської сільської ради було прийнято відповідні накази про скорочення чисельності штату працівників, внесення змін до нього та у подальшому наказ Дорогинського ЗЗСО І-ІІІ ступенів Томашівської сільської ради про звільнення позивачки з роботи. При цьому, судом установлено, що роботодавцем своєчасно та належним чином повідомлено позивачку про наступне вивільнення, проте не виконано обов`язок щодо надання пропозицій про всі наявні вакансії, які з`явилися протягом двох місяців і які існували на день звільнення. Крім того, позивачку було звільнено в день перебування її у щорічній оплачуваній відпустці (14 серпня 2022 року був останнім днем відпустки позивачки згідно з наказом від 12 липня 2022 року № 6-в/тим).

Отже, звільнення позивачки згідно з пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України було проведено з порушенням вимог трудового законодавства, а тому накази відділу ОКМСТ Томашівської сільської ради від 09 червня 2022 року № 20, від 15 червня 2021 року № 21 та наказ Дорогинського ЗЗСО І-ІІІ ступенів Томашівської сільської ради від 12 серпня 2022 року № 35-к/тр підлягають скасуванню, а ОСОБА_1 - поновленню на роботі.

Визначаючи середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, суд першої інстанції керувався положеннями статті 235 КЗпП України, Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 (далі - Порядок № 100), виходячи із середньоденної заробітної плати

Враховуючи строки початку перебігу позовної давності та їх продовження на строк дії карантину Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», суд першої інстанції дійшов до висновку, що звернення позивачки 13 липня 2023 року до суду з вимогами про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу відбулося в межах строку позовної давності, про застосування якого заявлено Томашівською сільською радою.

Суд першої інстанції послався на відповідні правові висновки Верховного Суду.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 15 квітня 2024 року апеляційну скаргу відділу ОКМСТ Томашівської сільської ради залишено без задоволення. Рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 27 листопада 2023 року залишено без змін.

Погоджуючись із висновками міськрайонного суду, апеляційний суд також зазначив, що рішенням виконавчого комітету Томашівської сільської ради від 06 червня 2022 року № 14/12 вирішено, зокрема, призупинити діяльність на рівні базової середньої освіти (5-9 класи) Дорогинського ЗЗСО І-ІІІ ступенів Томашівської сільської ради по завершенні 2021-2022 навчального року. Проте, рішенням Київського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2022 року у справі № 320/5934/22, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2023 року, визнано протиправним та скасовано вищевказане рішення виконавчого комітету Томашівської сільської ради від 06 червня 2022 року № 14/12. Тоді як зазначене рішення виконавчого комітету Томашівської сільської ради від 06 червня 2022 року № 14/12 стало підставою для прийняття рішення про звільнення позивачки з роботи, а також прийняття інших рішень щодо зміни роботи навчального закладу, в якому позивачка працювала.

При цьому, судом першої інстанції вірно встановлено, що ОСОБА_1 при звільненні не було запропоновано переведення на іншу посаду/роботу, як і не надано доказів про неможливість надання такої роботи. Посилання відділу ОКМСТ Томашівської сільської ради на переписку у месенджері, в якій позивачці пропонувалася робота в інших закладах, проте вона на таку не погодилася, є безпідставними, оскільки вказана переписка, судячи з її змісту, носить неофіційний характер і такого способу обміну інформацією при вирішенні трудових відносин між сторонами не було погоджено. Також не можуть бути прийняті до уваги посилання відділу освіти на показання свідка про неможливість працевлаштування позивачки на іншу роботу в закладі, оскільки це не є допустимим доказом у розумінні положень ЦПК України. Здійснення пропозиції роботодавцем працівнику та форми реагування останнього має бути зафіксовано належним чином, у порядку, визначеному правилами діловодства.

Крім того, наказом Дорогинського ЗЗСО І-ІІІ ступенів Томашівської сільської ради від 12 серпня 2022 року № 35-к/тр ОСОБА_1 було звільнено з 14 серпня 2022 року, проте згідно з наказом від 12 липня 2022 року № 6-в/тим остання 14 серпня 2022 року перебувала у відпустці. Отже, висновок суду першої інстанції про те, що позивачку було звільнено в день перебування її у щорічній оплачуваній відпустці відповідає обставинам справи. Врахувавши вищевказані порушення вимог трудового законодавства України при звільненні позивачки, суд апеляційної інстанції не вбачав підстав для зміни дати звільнення позивачки.

Таким чином, судом першої інстанції правильно встановлено порушення відповідачами вимог трудового законодавства при звільненні позивачки з роботи. Враховуючи вказане, апеляційний суд не прийняв до уваги доводи апеляційної скарги щодо можливості суду змінити дату звільнення позивачки.

При обчисленні розміру середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу, суд першої інстанції вірно керувався положеннями Порядку № 100, виходячи із середньоденної заробітної плати, яка становила 602,42 грн.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі Томашівська сільська рада, до якої приєднався відділ ОКМСТ Томашівської сільської ради, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просять оскаржувані судові рішення скасувати, а справу направити на новий розгляд.

ОСОБА_1 судові рішення в частині відмови у задоволенні її позову не оскаржувала, тому в цій частині судові рішення в силу вимог статті 400 ЦПК України судом касаційної інстанції не переглядаються.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 липня 2024 року за касаційною скаргою Томашівської сільської ради відкрито касаційне провадження у вищевказаній справі та витребувано її матеріали з Фастівського міськрайонного суду Київської області. У задоволенні клопотання Томашівської сільської ради про зупинення виконання судового рішення відмовлено. Підставами касаційного оскарження зазначено пункти 1, 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 липня 2024 року клопотання Томашівської сільської ради про зупинення виконання судового рішення задоволено. Виконання рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 27 листопада 2023 року щодо стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу та судового збору у частині, що не підлягає негайному виконанню, зупинено до закінчення його перегляду у касаційному порядку.

У липні 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 вересня 2024 року прийнято до розгляду заяву відділу ОКМСТ Томашівської сільської ради про приєднання до касаційної скарги Томашівської сільської ради на рішення на рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 27 листопада 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 15 квітня 2024 року.

У серпні 2024 року до Верховного Суду надійшла заява Томашівської сільської ради про заміну сторони її правонаступником, в якій просить залучити до участі у справі правонаступника Дорогинської гімназії Томашівської сільської ради - Дідівщинський ліцей Томашівської сільської ради, яка підлягає задоволенню.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 жовтня 2024 року справу за позовом ОСОБА_1 до Дідівщинського ліцею Томашівської сільської ради, відділу ОКМСТ Томашівської сільської ради, третя особа - Томашівська сільська рада, про визнання незаконним та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу призначено до судового розгляду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 жовтня 2024 року касаційне провадження у вищевказаній справі зупинено до закінчення перегляду у касаційному порядку Об`єднаною палатою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду справи № 761/13951/22 за позовом ОСОБА_2 до Департаменту освіти і науки виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), управління освіти Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, третя особа - Освітній омбудсмен України, про визнання незаконними та скасування наказів про призупинення трудового договору (контракту) і звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди (№ 61-12932сво23).

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 січня 2025 року касаційне провадження у справі № 381/3010/23 поновлено у зв`язку із тим, що обставини, за яких касаційне провадженні у справі було зупинено, відпали.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга Томашівської сільської ради та заява відділу ОКМСТ Томашівської сільської ради про приєднання до касаційної скарги однаково мотивовані тим, що суди попередніх інстанцій не дослідили всіх обставин справи, не надали належної оцінки доказам, які підтверджують неможливість переведення позивачки (за її згодою) на іншу роботу у закладі, а саме: штатному розпису на 2021 рік Дорогинського ЗЗСО І-ІІІ ступенів Томашівської сільської ради; тарифікаційному списку вчителів та інших працівників Дорогинського ЗЗСО І-ІІІ ступенів Томашівської сільської ради на 01 вересня 2021 року; тарифікаційному списку вчителів та інших працівників Дорогинської гімназії Томашівської сільської ради на 01 вересня 2022 рік; наказу директора закладу про розподіл попереднього педагогічного навантаження на 2022 рік; штатному розпису на 2022 рік. Також судами не надано належної оцінки показанням свідків, зокрема, директора школи Стукан Н. І., яка повідомила, що нею було доведено до відома педагогів та інших працівників школи, у тому числі позивачку, про призупинення у школі освітнього процесу на рівні базової середньої освіти (5-9 класів) у 2022-2023 навчальному році та скорочення у зв`язку з цим штату працівників. Також про неможливість працевлаштування позивачки на іншу роботу у закладі, оскільки в штаті залишилися лише педагоги молодших класів та технічний персонал, а інших вакансій не було. При цьому сама позивачка, допитана в якості свідка, підтвердила відсутність у неї претензії до директора школи щодо її звільнення, а також, що їй було відомо про відсутність роботи у закладі у зв`язку зі скороченням штатів, які б вона бажала та могла виконувати з урахуванням її освіти, кваліфікації, досвіду тощо.

Щодо звільнення позивачки в останній день її відпустки, то суд вправі був змінити дату звільнення, визначивши датою припинення трудових відносин перший день після закінчення відпустки.

Суди невірно визначили середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, оскільки, обчислюючи його розмір, виходили із середньомісячної заробітної плати за квітень-травень 2022 року, тоді як останнім робочим місяцем у позивачки був червень 2022 року. Також судами не враховано відсутність підстав у цій справі для стягнення середнього заробітку за період більш, ніж як за один рік, про що вказано у частині другій статті 235 КЗпП України.

Крім того, судами не враховано, що позивачка, отримавши вихідну грошову допомогу, через рік оспорила наказ, на підставі якого вона була виплачена.

Посилаються на відповідні правові висновки Верховного Суду України та Верховного Суду.

Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходив.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

З серпня 1984 року ОСОБА_1 перебувала у трудових відносинах з Дорогинською гімназією Томашівською сільською радою, що підтверджується наказом від 05 вересня 1984 року № 120 про призначення ОСОБА_1 на посаду вчителя української мови та літератури (т. 1, а. с. 10).

06 червня 2022 року виконавчим комітетом Томашівської сільської ради прийнято рішення № 14/12 «Про призупинення діяльності на рівні базової середньої освіти Дорогинського ЗЗСО І-ІІІ ступенів у 2022-2023 навчальному році», яким вирішено:

1. Призупинити діяльність на рівні базової середньої освіти (5-9 класи) Дорогинського ЗЗСО І-ІІІ ступенів Томашівської сільської ради по завершенні 2021-2022 навчального року.

2. Директору Дорогинського ЗЗСО І-ІІІ ступенів Томашівської сільської ради:

- зважаючи на кількість учнів початкових класів сформувати з 2022-2023 навчального року 2 класи - комплекти на рівні початкової освіти;

- розглянути можливість і провести підготовчу роботу щодо відкриття дошкільної групи на базі Дорогинського закладу.

3. Відділу ОКМСТ Томашівської сільської ради і директорам закладів освіти Томашівської сільської ради забезпечити:

- з 2022-2023 навчального року дистанційне навчання учнів 5-11 класів на відповідному рівні освіти у інших закладах нашої громади (Вільнянській гімназії, Дідівщинському НВК, відповідно до закріпленої за закладами території обслуговування);

- при відновленні очного навчання - гарантоване підвезення учнів вчителів шкільним автобусом до найближчого закладу освіти;

- проведення інвентаризації майна закладу (відділення базової освіти);

- внесення відповідних змін до штатного розпису закладу;

- працевлаштування працівників Дорогинського ЗЗСО І-ІІІ ступенів Томашівської сільської ради шляхом переведення до інших закладів нашої громади;

- скорочення працівників з дотриманням чинного законодавства, у тому числі, під час воєнного стану (т. 1, а. с.15, 41, 42).

Відповідно до наказу відділу ОКМСТ Томашівської сільської ради Фастівського району Київської області від 09 червня 2022 року № 20 «Про попередження і вивільнення працівників Дорогинського ЗЗСО»:

- видати наказ про скорочення чисельності штату працівників (педагогічних посад, які забезпечували освітній процес у 5-11 класах);

- видати письмові попередження працівникам закладу 10 червня 2022 року про наступне вивільнення з 20 червня 2022 року (з компенсацією відпустки);

- запропонувати працівникам переведення на іншу роботу: у Вільнянській гімназії (історія України, всесвітня історія, правознавство, математика), у Дідівщинському НВК (біологія) (т. 1, а. с. 13).

15 червня 2022 року начальником відділу ОКМСТ Томашівської сільської ради видано наказ № 21 про зміни до наказу від 09 червня 2022 року № 20, відповідно до якого:

- забезпечити зміну істотних умов праці або скорочення працівників закладу відповідно до вищезазначених рішень засновника закладу;

- забезпечити письмове попередження працівників закладу до 20 червня 2022 року про наступне вивільнення з дотриманням вимог законодавства;

- не продовжувати трудові договори з працівниками, у яких спливає термін строкового трудового договору у липні 2022 року;

- запропонувати працівникам, що підпадають під скорочення, переведення на іншу роботу у Вільнянській гімназії або Дідівщинському ліцеї у співпраці з директорами зазначених закладів, відповідно напрацювань робочої групи з оптимізації мережі (т. 1, а. с. 14).

15 червня 2022 року начальником відділу ОКМСТ Томашівської сільської ради видано наказ № 22, яким затверджено мережу освітніх закладів Томашівської громади на 2022-2023 навчальний рік, який підлягав введенню в дію з 01 вересня 2022 року. Згідно з додатку № 1 до вищевказаного наказу мережа освітніх закладів Томашівської громади на 2022-2023 навчальний рік включає: Дідівщинський ліцей, Дорогинська гімназія, Вільненська гімназія, Соснівський ЗДО (т. 1, а. с. 63).

15 червня 2022 року ОСОБА_1 було повідомлено про заплановане вивільнення, з яким остання була ознайомлена, що підтверджується її підписом (т. 1, а. с. 12).

Рішенням Томашіської сільської ради від 19 липня 2022 року вирішено реорганізувати комунальний заклад Дорогинську гімнацію Томашівської сільської ради у Дорогинську філію Дідівщинського ліцею Томашівської сільської ради (т. 1, а. с. 71).

Згідно з наказу Дорогинського ЗЗСО І-ІІІ ступенів Томашівської сільської ради від 01 червня 2022 року № 4-к-в/тим ОСОБА_1 надано основну щорічну відпустку за 2021-2022 навчальний рік з виплатою матеріальної допомоги на оздоровлення з 20 червня 2022 року по 13 липня 2022 року та продовжено відпустку на 32 календарні дні з 14 липня 2022 року по 14 серпня 2022оку (наказ від 12 липня 2022 року6-в/тим) (т. 1, а. с. 158, 159).

Відповідно до наказу Дорогинського ЗЗСО І-ІІІ ступенів Томашівської сільської ради від 12 серпня 2022 року № 35-к/тр ОСОБА_1 звільнено з роботи з 14 серпня 2022 року у зв`язку зі скороченням чисельності працівників на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України (т. 1, а. с. 11).

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2022 року у справі № 320/5934/22, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2023 року, визнано протиправним та скасовано рішення виконавчого комітету Томашівської сільської ради від 06 червня 2022 року № 14/12 «Про призупинення діяльності на рівні базової середньої освіти Дорогинського ЗЗСО І-ІІІ ступенів у 2022-2023 навчальному році». У задоволенні решти позовних вимог відмовлено (т. 1, а. с. 22-40).

Рішенням Томашіської сільської ради від 05 червня 2023 року закріплені території обслуговування за закладами середньої освіти і с. Дорогинка відносено до обслуговування Дідіщинського ліцею (т. 1, а. с. 73).

19 червня 2023 року ОСОБА_1 подано заяву тимчасово виконувачого обов`язки директора Дорогинської гімназії Томашівської сільської ради про поновлення її на роботі на посаді вчителя української мови і літератури на підставі постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2023 року у справі № 320/5934/22 (т. 1, а. с. 16).

Згідно з відповіді Дорогинської гімназії Томашівської сільської ради від 19 липня 2023 року штатний розпис Дорогинського закладу на 2023-2024 рік ще не було затверджено, однак він суттєво не буде відрізнятись від штатного розпису за 2022-2023 рік, згідно з якого вказана позивачкою посада була відсутня (т. 1, а. с. 72).

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Касаційна скарга переглядається в межах доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження (стаття 400 ЦПК України).

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Надаючи правову оцінку встановленим судами обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 400 ЦПК України, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У частині першій статті 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з частинами першою та другою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Загальні підстави звільнення працівників визначені КЗпП України.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Згідно із частиною другою статті 40 КЗпП України звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Відповідно до частин першої та шостої статті 43 КЗпП України розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5, 7 статті 40 і пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник. Якщо працівник одночасно є членом кількох первинних профспілкових організацій, які діють на підприємстві, в установі, організації, згоду на його звільнення дає виборний орган тієї первинної профспілкової організації, до якої звернувся власник або уповноважений ним орган.

Згідно із статтею 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.

Власник вважається таким, що належно виконав вимоги частини другої статті 40, частини третьої статті 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо.

У постанові Верховного Суду України від 09 серпня 2017 року у справі № 6-1264цс17 вказано, що «розглядаючи трудові спори, пов`язані зі звільненням відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України, суди мають з`ясувати питання про те, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за 2 місяці про наступне вивільнення. Відповідно до частини першої статті 42 КЗпП України при скороченні чисельності чи штату працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці. При цьому роботодавець зобов`язаний запропонувати працівнику, який вивільнюється, всі наявні вакансії та роботи, які може виконувати працівник, тобто ті посади, які відповідають кваліфікації працівника».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 вересня 2018 року у справі № 800/538/17, провадження № 11-431асі18, міститься правовий висновок про те, що «за положеннями частини першої статті 40, частин першої та третьої статті 49-2 КЗпП України вбачається, що власник або уповноважений ним орган одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці зобов`язаний запропонувати працівникові всі наявні вакантні посади, які він може обіймати відповідно до своєї кваліфікації. Тобто, роботодавець зобов`язаний запропонувати всі вакансії, які відповідають зазначеним вимогам, що існують на цьому підприємстві, незалежно від того, в якому структурному підрозділі працівник, який вивільнюється, працював. З огляду на викладене, оскільки обов`язок по працевлаштуванню працівника покладається на власника з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору, за змістом частини третьої статті 49-2 КЗпП України роботодавець є таким, що виконав цей обов`язок, якщо працівникові були запропоновані всі інші вакантні посади (інша робота), які з`явилися на підприємстві протягом усього періоду і існували на день звільнення. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 01 квітня 2015 року у справі № 6-40цс15 і Велика Палата Верховного Суду не вбачає правових підстав відступити від цих висновків».

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У частині першій статті 89 ЦПК Українивизначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Установлено, що рішенням виконавчого комітету Томашівської сільської ради від 06 червня 2022 року № 14/12 вирішено, зокрема, призупинити діяльність на рівні базової середньої освіти (5-9 класи) Дорогинського ЗЗСО І-ІІІ ступенів Томашівської сільської ради по завершенні 2021-2022 навчального року.

Зазначене рішення виконавчого комітету Томашівської сільської ради від 06 червня 2022 року № 14/12 стало підставою для прийняття рішення про звільнення позивачки з роботи, а також прийняття інших рішень щодо зміни роботи навчального закладу у якому працювала позивачка.

Проте, рішенням Київського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2022 року у справі № 320/5934/22, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2023 року, визнано протиправним та скасовано вищевказане рішення виконавчого комітету Томашівської сільської ради від 06 червня 2022 року № 14/12.

Відповідно до частини четвертої статті 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиційні факти є обов`язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв`язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.

Ухвалення вищевказаного рішення адміністративного суду стало підставою для звернення позивачки до суду з цим позовом.

Верховний Суд погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про те, що при звільненні ОСОБА_1 останній не було запропоновано переведення на іншу посаду/роботу, як і не надано доказів про не можливість надання такої роботи.

Посилання касаційної скарги на переписку у месенджері є безпідставними, оскільки вказана переписка, судячи з її змісту, носить неофіційний характер і такого способу обміну інформацією при вирішенні трудових відносин між сторонами не було погоджено.

Так само не можуть бути прийняті до уваги посилання касаційної скарги на показання свідків, оскільки це не є допустимими доказами у розумінні положень ЦПК України. Здійснення пропозиції роботодавцем працівнику та форми реагування останнього має бути зафіксовано належним чином.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (стаття 81 ЦПК України).

Обов`язком роботодавця є пропонування всіх вакантних посад, незалежно від того скільки разів вони пропонувалися, з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору й процесуальним обов`язком роботодавця є доведення в суді законності звільнення. Таких доказів суду першої інстанції відповідач не надав.

Отже, звільнення позивачки за пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України було проведено з порушенням вимог трудового законодавства, а тому накази відділу ОКМСТ Томашівської сільської ради від 09 червня 2022 року № 20, від 15 червня 2021 року № 21 та наказ Дорогинського ЗЗСО І-ІІІ ступенів Томашівської сільської ради від 12 серпня 2022 року № 35-к/тр підлягають скасуванню, а ОСОБА_1 відповідно до положень частини першої статті 235 КЗпП України - поновленню на роботі.

Крім того, судами установлено, що позивачку було звільнено з роботи у день перебування її у щорічній оплачуваній відпустці (14 серпня 2022 року був останнім днем відпустки позивачки згідно з наказом від 12 липня 2022 року № 6-в/тим), а усунути вказані негативні наслідки шляхом зміни дати звільнення у суду не було підстав, так як звільнення позиваки було незаконним.

Відповідно до частини другої статті 235 КЗпП України при ухваленні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком № 100.

З урахуванням цих норм, зокрема абзацу третього пункту 2 цього Порядку, середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу працівника обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана виплата, тобто дню звільнення працівника з роботи.

При обчисленні розміру середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу, суди попередніх інстанцій вірно керувалися положеннями Порядку № 100, виходячи із середньоденної заробітної плати, тому доводи касаційної скарги у цій частині є безпідставними.

Доводи касаційної скарги про те, що у цій справі обчислення середнього заробітку за час вимушеного прогулу повинен бути обмежений річним строком є не заслуговують на увагу, оскільки розгляд цієї справи про поновлення позивачки на роботі розглядався судами попередніх інстанцій більше одного року не з вини останньої, тому середній заробіток за весь час вимушеного прогулу вірно обчислено судами з дня звільнення - 14 серпня 2022 року по 11 вересня 2023 року, як того просила позивачка.

Посилання касаційної скарги на те, що суди невірно визначили середній заробіток, так як, обчислюючи його розмір, виходили із середньомісячної заробітної плати за квітень-травень 2022 року, тоді як останнім робочим місяцем у позивачки був червень 2022 року, також не заслуговують на увагу, оскільки суди вірно врахували, що у червні-липні 2022 року позивачка перебувала у відпустці, а врахуванню підлягають два відпрацьовані місяці перед звільненням.

Незгода заявника із судовими рішеннями, висновками щодо встановлених обставин та оцінкою доказів не є підставою для скасування оскаржених судових рішень.

Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц, провадження № 14-446цс18).

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (зокрема рішення у справі «Пономарьов проти України») повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію.

Європейський суд з прав людини неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain», серія A, № 303-A, §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною, більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

Оскаржені судові рішення є достатньо вмотивованими та містять висновки судів щодо питань, які мають значення для правильного вирішення справи.

Інші доводи касаційної скарги Томашівської сільської ради, до якої приєднався відділ ОКМСТ Томашівської сільської ради висновки судів не спростовують, на законність оскаржуваних судових рішень не впливають, а в основному зводяться до переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції (стаття 400 ЦПК України).

Порушень судом норм процесуального права, які призвели б до неправильного вирішення справи суд касаційної інстанції не встановив. При цьому не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (частина друга статті 410 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

При цьому, згідно з частиною третьою статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції у постанові за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).

Щодо судових витрат

Частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України передбачено, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у судах першої та апеляційної інстанцій, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 400, 410, 416, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Томашівської сільської ради Фастівського району Київської області, до якої приєднався відділ освіти, культури, молоді, спорту та туризму Томашівської сільської ради Фастівського району Київської області, залишити без задоволення.

Рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 27 листопада 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 15 квітня 2024 року в оскаржуваній частині залишити без змін.

Поновити виконання рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 27 листопада 2023 року у зупиненій частині.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: І. Ю. Гулейков

Б. І. Гулько

Г. В. Коломієць

Р. А. Лідовець