Ухвала

від 08.01.2025 по справі 359/3612/22

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

08 січня 2025 року

м. Київ

справа № 359/3612/22

провадження № 61-17329ск24

Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В.,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 26 березня 2024 року, додаткове рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 17 квітня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 25 вересня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Велт Інвест», треті особи: об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Нова 7'Я», обслуговуючий кооперативний «Житлово-Будівельний кооператив «Доміра-1», про зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просив: зобов`язати ОСОБА_2 та АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Велт Інвест» солідарно забезпечити підключення багатоквартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , до інженерної мережі водопостачання, у відповідності до виданих вихідних даних на будівництво та інших чинних нормативних актів України в цій сфері; зобов`язати ОСОБА_2 та «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Велт Інвест» солідарно забезпечити підключення зазначеного багатоквартирного будинку до мереж електропостачання, у відповідності до виданих вихідних даних на будівництво та згідно вимог Закону України «Про ринок електричної енергії» та інших нормативних актів України у цій сфері; зобов`язати ОСОБА_2 передати ОСББ «Нова 7'Я» технічну документацію на зазначений будинок.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 26 березня 2024 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Додатковим рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 17 квітня 2024 року заяву ОСОБА_2 задоволено частково.

Стягнено з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на правову допомогу в розмірі 25 700,00 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного суду від 25 вересня 2024 року апеляційну скаргу ОСББ «Нова 7'Я» задоволено частково.

Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 26 березня 2024 року змінено, викладено його мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Додаткове рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 17 квітня 2024 року змінено, зменшено розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 з 25 700,00 грн до 23 500,00 грн.

26 грудня 2024 року ОСОБА_3 , який діє від імені ОСОБА_1 , через систему «Електронний суд» подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 26 березня 2024 року, додаткове рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 17 квітня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 25 вересня 2024 року у вказаній вище справі.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.

За змістом положень статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви.

Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 жовтня 2020 року у справі № 127/18513/18 (провадження № 14-145цс20) вказала, що касаційний перегляд вважається екстраординарним з огляду на специфіку повноважень суду касаційної інстанції з точки зору обмеження виключно питаннями права та більшим ступенем формальності процедур.

У ЦПК України визначено баланс між такими гарантіями права на справедливий судовий розгляд, як право на розгляд справи судом, встановленим законом (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод), та принципом остаточності судових рішень res judicata, фактично закріплено перехід до моделі обмеженої касації, що реалізується за допомогою введення процесуальних фільтрів з метою підвищення ефективності касаційного провадження.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Згідно з пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З огляду на положення статті 19 у системному зв`язку з нормами статей 274, 389 та 394 ЦПК України суд вправі віднести справу до категорії малозначних на будь-якій стадії її розгляду.

Предметом позову у цій справі є вимоги про зобов`язання вчинити дії.

Справа є незначної складності, виходячи із приписів частини четвертої статті 274 ЦПК України, не входить до переліку тих справ, що підлягають обов`язковому розгляду в порядку загального позовного провадження.

Доводів щодо наявності підстав для відкриття касаційного провадження у справі відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, заявником не наведено.

Застосування критерію малозначності у цій справі є передбачуваним, судовий спір було розглянуто судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявник не навів інших виключних обставин, які за положеннями Кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи.

Наведене повністю узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини (далі - Суд) згідно з якою умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції), «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії)).

Суд вказує, що важко погодитись з тим, що Верховний Суд, у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволяло йому відфільтровувати справи, що надходять на розгляд до нього, зобов`язаний враховувати помилки, яких припустилися суди нижчої інстанції при визначенні того, чи надавати доступ до нього. Ухвалення іншого рішення могло б суттєво завадити роботі Верховного Суду і унеможливило б виконання Верховним Судом своєї особливої ролі. У практиці Суду вже підтверджувалося, що повноваження Верховного Суду визначати свою юрисдикцію не можуть обмежуватися у такий спосіб (п. 122 рішення у справі «Zubac v. Croatia» (Зубац проти Хорватії) від 05 квітня 2018 року).

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Оскільки оскаржувані судові рішення ухвалено у малозначній справі, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.

Керуючись статтями 19, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 26 березня 2024 року, додаткове рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 17 квітня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 25 вересня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Велт Інвест», треті особи: об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Нова 7'Я», обслуговуючий кооперативний «Житлово-Будівельний кооператив «Доміра-1», про зобов`язання вчинити дії.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подавала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: А. І. Грушицький

І. В. Литвиненко

Є. В. Петров