Ухвала

від 13.01.2025 по справі 2-742/09

БОГУСЛАВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-742/09 Провадження № 4-с/358/3/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2025 року м. Богуслав

Богуславський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Тітова М.Б.

за участю:

секретаря судового засідання Зеленько О.Д.,

представника скаржника ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Богуславі, скаргу ОСОБА_2 до ОСОБА_3 - головного державного виконавця Миронівського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), заінтересована особа: ОСОБА_4 , про визнання неправомірними дії та скасування довідки - розрахунку про нараховані аліменти, -

В С Т А Н О В И В:

16 квітня 2021 року ОСОБА_2 звернувся до суду із скаргою, в якій просить визнати протиправними дії головного державного виконавця Миронівського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Петрик Алли Володимирівни, щодо складання довідки-розрахунку № 3984 про стан заборгованості ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , по аліментах, визначених рішенням Богуславського районного суду Київської області від 18 листопада 2009 року у справі № 2-742/2009 за позовом ОСОБА_4 та скасувати вказану довідку-розрахунок про нараховані аліменти. Також ОСОБА_2 просить зобов`язати головного державного виконавця Миронівського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Петрик А.В. виключити з Єдиного реєстру боржників інформацію про нього як боржника у виконавчому провадженні №64453984 про стягнення аліментів.

Свої вимоги скаржник обгрунтовує тим, що рішенням Богуславського районного суду Київської області від 18.11.2009 у справі № 2-742/2009 з нього стягнуто аліменти на утримання дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 19.10.2009 і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 . На виконання зазначеного рішення 02.02.2021 судом видано виконавчий лист, на підставі якого 11.02.2021 головним державним виконавцем Миронівського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Петрик А.В. відкрито виконавче провадження про примусове стягнення визначених рішенням суду аліментів. 29 березня 2021 року головним державним виконавцем Миронівського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Петрик А.В. складено довідку розрахунок № 3984 про стан заборгованості по аліментах боржника - ОСОБА_2 , згідно якої саном на ІНФОРМАЦІЯ_4 він має недоплату по сплаті аліментів на користь ОСОБА_4 на утримання неповнолітньої на той час дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 98 203, 00 гривень, яку ОСОБА_2 вважає складеною всупереч вимог визначених ч. 1, 2 ст.194 СК України. На переконання ОСОБА_2 він немає жодної заборгованості по сплаті аліментів, тому вважає, що інформація про нього яка міститься і Єдиному реєстрі боржників за виконавчим провадженням № 64453984, має бути виключена з зазначеного реєстру.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.04.2021, головуючим суддею у справі визначено суддю Кіхтенка Є.О. Останнім справа по суті не розглянута.

Згідно розпорядження керівника апарату Богуславського районного суду Київської області № 123 від 25.06.2024 «Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи», відповідно до пункту 2.3.50. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, Заса: використання автоматизованої системи документообігу Богуславського районного суду Київської області та рішення зборів суддів Богуславського районного суду Київської області від 19.06.202^ № 9, у зв`язку із припиненням трудових відносин судді ОСОБА_6 (звільнення суда Богуславського районного суду Київської області ОСОБА_6 на підстав пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України), здійснено повторний автоматизований розподіл даної справи.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.06.2024, головуючим суддею визначено суддю Тітова М.Б.

23 жовтня 2024 року від скаржника ОСОБА_2 до суду надійшла уточнена скарга про визнання неправомірною та скасування довідки-розрахунку №3984 від 29.03.2021 про стягнення заборгованості по аліментах, в якій він просить визнати неправомірними дії Головного державного виконавця Миронівського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Петрик А.В. щодо нарахування наявного боргу у загальній сумі 98 206,00 грн. за період з січня 2011 по лютий 2021 та складання щодо цього боргу довідки-розрахунку №3984 від 29.03.2021 по сплаті аліментів на утримання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у виконавчому провадженні відкритому 11.02.2021 постановою ВП №64453984 відповідно до виконавчого листа № 2-742/2009. Також просить, зобов`язати Головного державного виконавця Миронівського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Петрик А.В. скасувати довідку - розрахунок №3984 від 29.03.2021 та видати ОСОБА_2 іншу довідку - розрахунок про відсутність у нього заборгованості за період з січня 2011 по лютий 2021 по сплаті аліментів на утримання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у виконавчому провадженні відкритому 11.02.2021 постановою ВП №64453984 відповідно виконавчого листа № 2-742/2009 від 02.02.2021.

Ухвалою судді Богуславського районного суду Київської області Тітова М.Б. від 30 жовтня 2024 року прийнято до розгляду уточнену скаргу ОСОБА_2 до головного державного виконавця Миронівського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Петрик А.В., заінтересована особа: ОСОБА_4 , про визнання неправомірними дії та скасування довідки - розрахунку про нараховані аліменти та призначено розгляд скарги в судовому засіданні на 11 грудня 2024 року з 09 год. 30 хв., яке було відкладене на 10.01.2025.

Представник скаржника адвокат Іжак О.І. в судовому засіданні вимоги за поданими скаргами підтримав та просив їх задовольнити. Представник скаржника в обґрунтування вимог скарги послався на те, що скаржник, як боржник у виконавчому провадженні не був належним чином повідомлений про існування виконавчого провадження на виконанні та стягнення з нього аліментів на дитину. А також, державний виконавець не повідомляв ОСОБА_2 про прийняті рішення у виконавчому провадженні. Вперше про існування виконавчого провадження він дізнався 07.04.2021 року. Постанову державного виконавця про відкриття виконавчого провадження та довідку-розрахунок заборгованості ОСОБА_2 не отримував. Також посилається на те, що державним виконавцем не дотримано вимог ч.1 ст.194 СК України, зокрема в редакції, що діяла до 28.08.2018 року, згідно якої аліменти можуть бути стягнуті за виконавчим листом за минулий час, не більше як за три роки, що передували пред`явленню виконавчого листа до виконання, та незаконно визначив розмір аліментів за минулий час, за десять років. Крім того, зазначає, що з часу відкриття виконавчого провадження ОСОБА_2 регулярно сплачував аліменти на утримання дочки ОСОБА_5 , а тому він не має заборгованості по аліментах.

Головний державний виконавець Миронівського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Петрик Алла Володимирівна в судове засідання не прибула, про час та місце слухання справи була повідомлена належним чином.

Разом з тим, 02 листопада 2023 року до суду надійшло заперечення від Миронівського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), в якому зазначено, що скарга ОСОБА_2 про визнання неправомірних дій та скасування довідки-розрахунку про нараховану заборгованість не підлягає задоволенню, посилаючись на те, що дійсно у відділі ДВС перебуває на примусовому виконанні виконавчий лист № 2-742/09 від 02.02.2021 Богуславського районного суду про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 аліментів на утримання дитини дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку його доходу щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму, для дитини відповідного віку, починаючи з 19.10.2009 року і до повноліття дитини, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Рішення набрало законної сили 01.12.2009. Заява про відкриття провадження від стягувача надійшла 04.02.2021. Відкрито виконавче провадження 11.02.2021. Довідку-розрахунок №3984 згідно виконавчого листа № 2-742/09 від 02.02.2021 державним виконавцем складено 29.03.2021. Заборгованість за довідкою-розрахунком нараховано відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 194 Сімейного кодексу України, починаючи з січня 2011 року, заборгованість становить 98 206, 00 гривень. У зв`язку з чим 17.12.2021 року головним державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника. При цьому у запереченні зазначено, що у зв`язку із внесеними змінами згідно Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту прав дитини на належне утримання» від 03 липня 2018 року, який набрав чинності 28 серпня 2018 року, аліменти, згідно ч. 1 ст. 194 СК України, можуть бути стягнуті за виконавчим листом за минулий час, але не більше як за 10 років, що передували пред`явленню виконавчого листа до виконання. А, оскільки стягувач звернувся після 28 серпня 2018 року, а саме 04.02.2021 року згідно заяви про відкриття виконавчого провадження до відділу ДВС в Обухівському районі Київської області, державним виконавцем на підставі нового нормативного регулювання правильно застосовано строк нарахування аліментів за минулий період у 10 років. Тому вважають, вимогу ОСОБА_2 щодо скасування довідки - розрахунку №3984 від 29.03.2021 такою, що не підлягає задоволенню. Також вважають вимогу ОСОБА_2 , щодо виключення його з Єдиного реєстру вважають, такою, що не підлягає задоволенню, в зв`язку з тим, що у боржника є наявна заборгованість в сумі 98 206,00 гривень (згідно довідки-розрахунок № 3984 від 29.03.2021).

Стягувач ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилася, хоч належним чином була повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, про що є відомості в матеріалах справи.

Заслухавши представника скаржника адвоката Іжака О.І., допитаного в якості свідка скаржника ОСОБА_2 , свідків та дослідивши матеріали за поданою скаргою, суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

При розгляді скарги судом встановлено, що рішенням Богуславського районного суду Київської області від 18 листопада 2009 року по справі № 2-742/09 з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 стягнуті аліменти на утримання дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 19.10.2009 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 12).

02 лютого 2021 року на підставі вказаного рішення судом за заявою стягувача ОСОБА_4 їй було видано виконавчий лист №2-742/09 про стягнення з ОСОБА_2 на її користь аліментів на утримання дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 22, 23).

04 лютого 2021 року ОСОБА_4 звернулась до Миронівського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) із заявою в якій просила прийняти до виконання виконавчий лист №2-742/09 про стягнення із ОСОБА_2 аліментів.

11 лютого 2021 року головним державним виконавцем Миронівського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Петрик Аллою Володимирівною винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (ВП №64453984), копії якої надіслано сторонам (а.с.30, 43).

В ході здійснення виконавчих дій в межах даного виконавчого провадження головним державним виконавцем Миронівського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Петрик А.В. складено довідку-розрахунок від 29 березня 2021 року за № 3984 за період з січня 2011 року по лютий 2021 року. Заборгованість ОСОБА_2 , як платника аліментів за вказаний період та станом на 01 березня 2021 року складає - 98 206, 00 гривень (а.с. 31-32, 44-47).

29 березня 2021 року головним державним виконавцем Петрик А.В. винесено повідомлення про внесення відомостей про боржника ОСОБА_2 до Єдиного реєстру згідно довідки-розрахунку від 29.01.2021, в зв`язку з тим, що у боржника ОСОБА_2 наявна заборгованість по аліментах в розмірі - 98 206, 00 гривень.

17 грудня 2021 року головним державним виконавцем Петрик А.В. винесено постанову про арешт коштів боржника ОСОБА_2 (а.с. 48).

Вирішуючи скаргу суд враховує наступні положення чинного законодавства України.

Згідно зі ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, посадових та службових осіб.

Виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року.

Спори щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця під час виконання судового рішення врегульовано Розділом VII Цивільного процесуального кодексу України та Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року №1404-VIII.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а відповідно до ст. 13, - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.

Відповідно до ст. 129 Конституції України передбачено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до ЦПК України, порушено їхні права чи свободи.

Частиною 1 ст. 448 ЦПК України передбачено, що скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Згідно з ч.1, ч.2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Згідно з ч. 3 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ про стягнення періодичних платежів у справах про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок каліцтва чи іншого ушкодження здоров`я, втрати годувальника тощо може бути пред`явлено до виконання протягом усього періоду, на який присуджені платежі.

Порядок виконання рішень судів про стягнення аліментів визначений ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» та Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5.

Згідно п. 4 розділу ХУІ Інструкції з організації примусового виконання рішень в редакції згідно з Наказом Міністерства юстиції № 2522/5 від 02.08.2018, виконавець зобов`язаний обчислювати розмір заборгованості зі сплати аліментів щомісяця (додаток 15) та у випадках, передбачених частиною четвертою статті 71 Закону, повідомляти про розрахунок заборгованості стягувача і боржника.

Розрахунок заборгованості обчислюється в автоматизованій системі виконавчого провадження на підставі відомостей, отриманих із:

звіту про здійснені відрахування та виплати;

квитанцій (або їх копій) про перерахування аліментів, наданих стягувачем чи боржником;

заяв та (або) розписок стягувача;

інформації про середню заробітну плату працівника для цієї місцевості;

інших документів, що відображають отримання боржником доходу або сплату ним аліментів.

Сума заборгованості зі сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому статтею 195 Сімейного кодексу України.

Стягнення аліментів за виконавчими листами за минулий час проводиться в межах десятирічного строку, що передував пред`явленню виконавчого листа до виконання.

Якщо за виконавчим документом, пред`явленим до виконання, утримання аліментів не проводилося у зв`язку з розшуком боржника, стягнення аліментів має здійснюватись за весь період незалежно від установленого десятирічного строку та досягнення повноліття особою, на утримання якої присуджені аліменти в редакції згідно з Наказом Міністерства юстиції № 2522/5 від 02.08.2018.

Згідно з ч.ч. 1, 2, 3 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України. За наявності заборгованості із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці, стягнення може бути звернено на майно боржника. Звернення стягнення на заробітну плату не перешкоджає зверненню стягнення на майно боржника, якщо існує непогашена заборгованість, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці. Визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем в порядку, встановленому Сімейним кодексом України.

За вимогами статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця, а також проводити індексацію розміру аліментів відповідно до частини першої цієї статті. Виконавець зобов`язаний повідомити про розрахунок заборгованості стягувачу і боржнику у разі, зокрема, надходження виконавчого документа на виконання від стягувача; подання заяви стягувачем або боржником; надіслання постанови на підприємство, в установу, організацію, до фізичної особи-підприємця, фізичної особи, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію чи інші доходи.

Довідка про наявність заборгованості зі сплати аліментів видається органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем на вимогу стягувача протягом трьох робочих днів у випадках, встановлених законом.

Відповідно до пункту 1 частини тринадцятої статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» довідка про наявність заборгованості зі сплати аліментів дійсна протягом одного місяця з дня її видачі.

Враховуючи те, що довідка-розрахунок від 29.03.2021 року відповідно до викладених вище вимог закону втратила чинність 29 квітня 2021 року, тому її скасування судовим рішенням не призведе до поновлення порушених прав заявника.

Подібний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 15 грудня 2021 року у справі № 2208/4771/12 (провадження № 61-11331св21), а також в постанові Верховного Суду від 7 вересня 2023 року у справі № 148/87/23.

Щодо вимог скаржника про покладення зобов`язання на державного виконавця видати іншу довідку - розрахунок про відсутність у нього заборгованості за період з січня 2011 по лютий 2021 по сплаті аліментів на утримання дитини дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у виконавчому провадженні відкритому 11.02.2021 постановою ВП №64453984 відповідно виконавчого листа № 2-742/2009 від 02.02.2021, то належних доказів щодо добровільної сплати аліментів стягувачу ОСОБА_4 чи надання утримання самій дитині скаржник не надав суду та не заявляв клопотання про виклик у судове засідання самої стягувачки та дочки ОСОБА_7 .

Щодо обґрунтувань скаржника ОСОБА_2 в частині періоду нарахування заборгованості по аліментах, та того, що при обрахуванні періоду, за який стягується заборгованість, державний виконавець мав керуватись ч. 1 ст. 194 Сімейного кодексу України в редакції що діяла до 28.08.2018, тобто нарахувати заборгованість за минулий час не більше ніж за три роки, суд зазначає наступне.

На підставі п. 2 ч. 4 ст.71 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця. Виконавець зобов`язаний повідомити про розрахунок заборгованості стягувачу і боржнику у разі подання заяви стягувачем або боржником.

Частиною першою статті 194 СК України у редакції, що діяла на момент ухвалення рішення про стягнення аліментів, було передбачено, що аліменти можуть бути стягнуті за виконавчим листом за минулий час, але не більш як за три роки, що передували пред`явленню виконавчого листа до виконання.

Законом України від 03 липня 2018 року № 2475-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання», що набрав чинності 28 серпня 2018 року, до частини першої статті 194 СК України були внесені зміни і зазначена норма права викладена у такій новій редакції: «Аліменти можуть бути стягнуті за виконавчим листом за минулий час, але не більш як за десять років, що передували пред`явленню виконавчого листа до виконання».

Відповідно до статті 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

У Рішенні Конституційного Суду України від 12 липня 2019 року № 5-р(I)/2019 висловлено думку, що за змістом частини першої статті 58 Основного Закону України новий акт законодавства застосовується до тих правовідносин, які виникли після набрання ним чинності. Якщо правовідносини тривалі і виникли до ухвалення акта законодавства та продовжують існувати після його ухвалення, то нове нормативне регулювання застосовується з дня набрання ним чинності або з дня, встановленого цим нормативно-правовим актом, але не раніше дня його офіційного опублікування (абзац четвертий пункту 5 мотивувальної частини).

У теорії права допускається можливість застосування до триваючих відносин до їх завершення нормативно-правового регулювання, яке діяло на час їх виникнення, за окремим рішенням і розглядається з позицій встановлення спеціального регулювання перехідного періоду - «переживаючої» (ультраактивної) дії нормативно-правових актів. Водночас таке застосування повинно бути чітко обумовлено при прийнятті відповідних нормативно-правових актів. Відсутність такого застереження не надає суб`єкту владних повноважень права на самовільне застосування нечинних правових норм.

Правова визначеність як елемент верховенства права не передбачає заборони на зміну нормативно-правового регулювання. На думку Конституційного Суду України, особи розраховують на стабільність та усталеність юридичного регулювання, тому часті та непередбачувані зміни законодавства перешкоджають ефективній реалізації ними прав і свобод, а також підривають довіру до органів державної влади, їх посадових і службових осіб. Однак очікування осіб не можуть впливати на внесення змін до законів та інших нормативно-правових актів (абзац 4 пункту 4.1 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2018 року № 5-р/2018).

З урахуванням наведених положень закону та рішення Конституційного Суду України наявні підстави для висновку, що державний виконавець зобов`язаний був застосувати саме ту правову норму, сформульовану в законі, яка була чинною на момент вчинення ним відповідної процесуальної дії, зокрема й здійснення розрахунку розміру заборгованості за аліментами.

Заява про відкриття провадження від стягувача ОСОБА_4 до Миронівського відділу Державної виконавчої служби в Обухівському районі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) надійшла 04.02.2021, тобто вже після 28 серпня 2018 року.

Виконавче провадження відкрито 11 лютого 2021 року, а тому застосуванню підлягали саме положення частини першої статті 194 Сімейного кодексу України у редакції Закону України від 03 липня 2018 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання», який набрав чинності 28 серпня 2018 року.

Аналогічні висновки викладені у Постанові Верховного Суду від 22.05.2023 у справі №1007/13455/2012.

Таким чином, дослідивши матеріали скарги та виконавчого провадження, заслухавши пояснення учасників процесу, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні скарги, так як в діях державного виконавця при виконанні вищевказаного виконавчого провадження ознак неправомірності не вбачається.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 194, 195 СК України, ст.18, 39, 71 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 447-453, 354, 355 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Скаргу ОСОБА_2 до головного державного виконавця Миронівського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Петрик А.В., заінтересована особа: ОСОБА_4 , про визнання неправомірними дій щодо складання довідки - розрахунку про нараховані аліменти №3984 від 29.03.2021 та про зобов`язання вчинити дії по скасуванню довідки - розрахунку про нараховані аліменти №3984 від 29.03.2021 та видачу іншої довідки-розрахунку, залишити без задоволення.

Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий: суддя М. Б. Тітов