Ухвала

від 13.01.2025 по справі 308/2268/24

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 308/2268/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.01.2025 м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі:

Головуючого - судді ОСОБА_1

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_4 ,

учасників судового процесу: прокурора відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 та його захисника-адвоката ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадження № 11-сс/4806/797/24 за апеляційною скаргою прокурора відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 14 листопада 2024 року,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 14 листопада 2024 року, у задоволенні клопотання слідчого Шостого слідчого відділу (з дислокацією у м. Ужгороді) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові ОСОБА_8 , у кримінальному провадженні №62024140160000021 відомості про яке 23.01.2024 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, погоджене прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_9 , про застосування до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовлено.

Застосовано до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Мукачево Закарпатської області, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту без застосування електронних заходів контролю, із забороною залишати своє житло за адресою: АДРЕСА_1 в нічний час доби, а саме із 22 год. 00 хв. по 07 год.00 хв. наступної доби.

Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покладено на підозрюваного ОСОБА_6 певні обов`язки.

Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передано для виконання органу до Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.

Роз`яснено підозрюваному ОСОБА_6 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України: працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю. В разі невиконання вищевказаних зобов`язань може бути застосований більш жорстокий запобіжний захід.

Відмовляючи у задоволенні клопотання слідчого та обираючи відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, слідчий суддя з врахуванням сукупності викладених висновків, а також даних про особу підозрюваного, за відсутності обґрунтованої впевненості в тому, що більш м`які запобіжні заходи не зможуть забезпечити його належної поведінки, в силу характеру діяння, в якому підозрюється громадянин України ОСОБА_6 , наслідків, які настали внаслідок злочину та потреби у встановлені істини у кримінальному провадженні, та прийшов до висновку, що прокурором доведено обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої статті 194 КПК України, але не доведено обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, а тому в задоволенні клопотання про обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді взяття під варту відмовив.

В апеляційній скарзі прокурор вказує на те, що оскаржувана ухвала слідчого судді підлягає скасуванню у зв`язку із невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження. Зазначає, що підставою застосування підозрюваному ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні тяжкого злочину з корисливих мотивів, який має надзвичайно високий ступінь суспільної небезпеки, зумовленої тяжкими наслідками для держави, врахуванням суми завданих збитків, які у зв`язку із вчиненням кримінального правопорушення, які лягли на Державне підприємство, що у свою чергу могло негативно відобразитися на його діяльності на даний час та наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України. Просить суд, оскаржувану ухвалу слідчого судді скасувати, ухвалити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого та застосувати щодо підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування, тобто до 30.12.2024. У разі визначення застави, покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про суть ухвали слідчого судді, повідомлення про те, ким і в якому обсязі вона оскаржена, пояснення прокурора на підтримання апеляційної скарги, підозрюваного ОСОБА_6 та його захисника-адвоката ОСОБА_7 , які просили відмовити в задоволенні апеляційних вимог прокурора, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали судового провадження, колегія суддів приходить до наступного висновку.

При оцінці доводів апеляційної скарги та прийнятті судового рішення колегія суддів бере до уваги приписи таких нормативно - правових актів.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі й обставини, зазначені у ст. 178 КПК України.

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що наведені вимоги законодавства при розгляді клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_6 слідчим суддею дотримані.

Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, то слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише визначив, що причетність ОСОБА_6 до вчинення кримінального правопорушення, підозра у якому йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування слідчим суддею щодо нього обмежувального заходу у вигляді домашнього арешту, з покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

З такими висновками слідчого судді погоджується і колегія суддів апеляційного суду.

Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Так, слідчий суддя, відмовляючи у задоволенні клопотання слідчого про застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обґрунтовано зазначив, що достатніх підстав для обрання виняткового запобіжного заходу у вигляді взяття під варту немає, та дійшов до висновку, що до підозрюваного слід застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби, з покладенням обов`язків визначених ч. 5 ст. 194 КПК України, які будуть пропорційними, помірними, та таким, що не становитимуть надмірний тягар для підозрюваного, тобто не суперечитимуть п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України, та правовій позиції ЄСПЛ, що викладена у рішеннях «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 р.), «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 р.) та «Ізмайлов проти Росії» (рішення від 16 жовтня 2008 р.), оскільки саме даний запобіжний захід дасть змогу уникнути встановленим судом ризикам та забезпечити виконання ним покладених процесуальних обов`язків.

Також, у матеріалах клопотання відсутні будь-які об`єктивні дані про те, що підозрюваний може ухилятись від слідства та суду або не виконувати процесуальні дії і таких даних не надано стороною обвинувачення, як у суді першої, так і апеляційної інстанції, а тому за вказаних обставин слідчий суддя місцевого суду дійшов правильного висновку про те, що належну поведінку підозрюваного може забезпечити інший більш м`який запобіжний захід, тобто не пов`язаний із взяттям підозрюваного ОСОБА_6 під варту, зокрема домашній арешт в нічний час доби без застосування засобів контролю, поклавши на нього відповідні обов`язки.

Як вбачається із матеріалів судового провадження, при розгляді в суді першої інстанції клопотання про обрання запобіжного заходу, слідчий та прокурор не довели того, що застосований до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати місце свого проживання із 22 год. 00 хв. до 07 год. 00 хв. наступної доби, не забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

У Резолюції Комітету міністрів Ради Європи №11 від 09.04.1965 року «Взяття під варту» і Рекомендації R 11 від 27.06.1980 року «Про взяття під варту до суду» зазначено, що взяття під варту не повинно бути запобіжним заходом, що застосовується в обов`язковому порядку, судовий орган повинен приймати рішення з урахуванням фактів та усіх обставин справи.

Доводи прокурора в апеляційній скарзі про те, що підозрюваний вчинив тяжкий злочин з корисливих мотивів, який має надзвичайно високий ступінь суспільної небезпеки, зумовленої тяжкими наслідками для держави, врахуванням суми завданих збитків, які у зв`язку із вчиненням кримінального правопорушення, які лягли на Державне підприємство, що у свою чергу могло негативно відобразитися на його діяльності на даний час та наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, колегія суддів вважає такими, що не є обов`язковою підставою для застосування щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки підозрюваний після обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та до цього часу виконує покладені на нього обов`язки.

Крім цього, апеляційний суд звертає увагу на те, що стороною захисту в судовому засіданні, надано копію ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 26.12.2024, якою продовжено відносно ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, із забороною залишати своє житло за адресою: АДРЕСА_1 в нічний період доби з 22 год. 00 хв. по 07 год.00 хв. наступної доби, у межах строку досудового розслідування, а саме по 25 січня 2025 року із покладенням обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.

Таким чином, висновок слідчого судді про те, що докази та обставини, зазначені у клопотанні та наведені у судовому засіданні не дають підстав застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 винятковий запобіжний захід - тримання під вартою, ґрунтуються на матеріалах справи. Така позиція слідчого судді відповідає вимогам ст. 176-178,183,193,194 КПК України, що регулюють вирішення питання про обрання запобіжного заходу щодо підозрюваного.

У ході апеляційного розгляду апеляційним судом також не встановлено, та прокурором не надано будь-яких відомостей про те, що підозрюваний ОСОБА_6 вже після застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту в нічний період доби, ухилявся від органу досудового розслідування, незаконно впливав на свідків, чи вчинив інше кримінальне правопорушення, а тому висновок слідчого судді про обрання саме такого запобіжного заходу є обґрунтованим.

Інші посилання апелянта також не спростовують висновків слідчого судді про доцільність визначення запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, який є пропорційним тяжкості інкримінованого діяння та достатнім для досягнення завдань досудового розслідування.

Керуючись ст. ст. 176-178, 183, 194, 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу прокурора відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_5 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 14 листопада 2024 року, якою застосовано до ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту без застосування електронних заходів контролю, із забороною залишати своє житло в нічний час доби, а саме із 22 год. 00 хв. по 07 год.00 хв. наступної доби, до 27 грудня 2024 року, залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді: