Ухвала

від 08.01.2025 по справі 520/10636/24

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 січня 2025 р.Справа № 520/10636/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Спаскіна О.А.,

Суддів: Любчич Л.В. , Присяжнюк О.В. ,

за участю секретаря судового засідання Труфанова К.М.,

позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду заяву Управління соціального захисту населення Холодногірського району міста Харкова Харківської міської ради про роз`яснення постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 11.12.2024, по справі № 520/10636/24

за позовом ОСОБА_1 (законного представника ОСОБА_2 )

до Адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради , Управління соціального захисту населення Холодногірського району міста Харкова Харківської міської ради

треті особи: Служба у справах дітей по Холодногірському району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради , Секретаріат Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини

про визнання діяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради, Управління соціального захисту населення Холодногірського району міста Харкова Харківської міської ради, треті особи: Служба у справах дітей по Холодногірському району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради, Секретаріат уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в якій з урахуванням уточнених позовних вимог, просив:

- визнати протиправною діяльність Управління соціального захисту населення Холодногірського району міста Харкова Харківської міської ради Харківської області (адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради) щодо не надання паперової копії довідки ВПО неповнолітній ОСОБА_2 в додатку Дія від 17.04.2023 № 6329-7501606715, та визнати протиправним і необґрунтованим скасування довідки ВПО виданої від 17.04.2023 № 6329-7501606715, оформленої самостійно в додатку Дія;

- зобов`язати Управління соціального захисту населення Холодногірського району міста Харкова Харківської міської ради Харківської області (адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради) скасувати розпорядження від 03.10.2023 про скасування довідки про взяття на облік внутрішньо перемішених осіб оформлені через Дію від 17.04.2023 № 6329-7501606715, та поновити цю довідку з дати її отримання в додатках Дія отримувачу;

- відшкодувати моральну шкоду у розмірі 10 млн. грн. (10 000 000 гривень) за незаконні дії Управління соціального захисту населення Холодногірського району міста Харкова Харковської міської ради Харківської області (адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради) щодо неправомірних дій щодо скасування довідки ВПО та обвинувачення неповнолітньої доньки/дитини ОСОБА_2 у кримінальних злочинах згідно ст.190 Кримінального кодексу України, як вказано в відповіді від відповідача "через подачу завідомо недостовірних відомостей".

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2024 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.10.2024 по справі № 520/10636/24 скасовано.

Прийнято постанову, якою позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано протиправними та скасовано розпорядження Управління соціального захисту населення Холодногірського району міста Харкова Харківської міської ради від 03.10.2023 про скасування довідок про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб, оформлених через Дію 17.04.2023 № 6329-7501606715 та від 02.05.2023 № 6329-7501617874.

Зобов`язано Управління соціального захисту населення Холодногірського району міста Харкова Харківської міської ради повторно розглянути заяву ОСОБА_2 від 13.09.2023 року. В іншій частині позову відмовлено.

До Другого апеляційного адміністративного суду від Управління соціального захисту населення Холодногірського району міста Харкова Харківської міської ради надійшла заява про роз`яснення вказаної вище постанови суду апеляційної інстанції.

У поданій заяві відповідач просить роз`яснити резолютивну частину постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 11.12.2024, а саме: просить роз`яснити як Управління може повторно розглянути неіснуючу заяву ОСОБА_2 .

Позивач в судовому засіданні просив задовольнити заяву Управління соціального захисту населення Холодногірського району міста Харкова Харківської міської ради та роз`яснити постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 11.12.2024.

Представники відповідачів та третіх осіб в судове засідання не прибули, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Від Управління соціального захисту населення Холодногірського району міста Харкова Харківської міської ради надійшла заява на адресу суду про розгляд справи без його участі.

Відповідно до ч. 3 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз`яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, розглянувши заяву відповідача та доводи в її обґрунтування, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява задоволенню не підлягає, виходячи з такого.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно ч. 2, 3 ст. 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

У рішенні від 30 червня 2009 року №16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз.1 пп.3.2 п.3, абз.2 п.4 мотивувальної частини).

Виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатись як невід`ємна частина судового процесу для цілей ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 19 березня 1997 року у справі Горнсбі проти Греції суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід`ємна частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов`язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін (п. 40).

Крім того, у рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах Бурдов проти Росії від 07.05.2002 року, Ромашов проти України від 27.07.2004 року, Шаренок проти України від 22.02.2004 року зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов`язальне рішення залишалося без дієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід`ємною частиною судового процесу.

Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі Сокур проти України (Sokur v. Ukraine), №29439/02, від 26 квітня 2005 року, та у справі Крищук проти України (Kryshchuk v. Ukraine), №1811/06, від 19 лютого 2009 року).

Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 254 КАС України, за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

Аналіз вищевказаної норми законодавства вказує, що судове рішення може бути роз`яснено, якщо без такого роз`яснення його важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини.

Тобто, роз`яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі.

Механізм, визначений цією статтею, не може використовуватись, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі, не розуміє мотивації судового рішення. У разі незгоди з мотивацією судового рішення особи, які беруть участь у справі, можуть оскаржити це судове рішення в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.

Тобто, в ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

У заяві про роз`яснення рішення зазначається, що саме у резолютивній частині рішення є незрозумілим, в чому полягає незрозумілість рішення, які припускаються варіанти тлумачення рішення, як це впливає на його виконання.

Згідно з п. п. 1-3 ч. 5 ст. 246 Кодексу адміністративного судочинства України, однією із складових частин постанови суду є резолютивна частина, в якій зазначається висновок суду про задоволення адміністративного позову чи про відмову в позові повністю або частково щодо кожної із заявлених вимог; розподіл судових витрат; строк і порядок набрання рішенням законної сили та його оскарження.

Відповідно до п. 19 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20 травня 2013 року Про судове рішення в адміністративній справі, в ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Отже, рішення суду повинно бути зрозумілим. Зрозумілість рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення.

Підставою для роз`яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність

Ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення. Вимога логічності, зокрема, передбачає, що текст рішення має відображати причинно-наслідкові зв`язки у межах речення чи всього документу. Зокрема, мотивувальна частина рішення має відповідати його резолютивній частині. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання.

Недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання рішення суду, а тому роз`ясненню підлягають рішення суду у разі, якщо без такого роз`яснення їх важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.

Фактично роз`ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз`яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення.

Відтак, очевидним є те, що суд може роз`яснити рішення, яке підлягає виконанню та подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

Таким чином, роз`яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового рішення, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше, однак без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом. Тобто процесуальна процедура роз`яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення.

При цьому, конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визнання рішення незрозумілим процесуальний закон не визначає, але із його змісту слідує, що обґрунтування щодо незрозумілості має навести особа, яка звертається із заявою про роз`яснення судового рішення.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду від 07 лютого 2018 року у справі № 803/3805/15, від 25 квітня 2018 року у справі № 484/538/16-а, від 25 червня 2018 року у справі № 826/24294/15.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.10.2024 по справі № 520/10636/24 скасовано.

Прийнято постанову, якою позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано протиправними та скасовано розпорядження Управління соціального захисту населення Холодногірського району міста Харкова Харківської міської ради від 03.10.2023 про скасування довідок про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб, оформлених через Дію 17.04.2023 № 6329-7501606715 та від 02.05.2023 № 6329-7501617874.

Зобов`язано Управління соціального захисту населення Холодногірського району міста Харкова Харківської міської ради повторно розглянути заяву ОСОБА_2 від 13.09.2023 року. В іншій частині позову відмовлено.

Суд зазначає, що в резолютивній частині постанови суду достатньо зрозуміло та чітко зазначено про зобов`язання Управління соціального захисту населення Холодногірського району міста Харкова Харківської міської ради повторно розглянути заяву ОСОБА_2 від 13.09.2023 року.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 11.12.2024 є зрозумілою і додаткового роз`яснення не потребує, а викладені у заяві підстави для роз`яснення постанови суду є безпідставними.

Керуючись ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Управління соціального захисту населення Холодногірського району міста Харкова Харківської міської ради про роз`яснення постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2024 року по справі № 520/10636/24 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Спаскін О.А.Судді Любчич Л.В. Присяжнюк О.В.

Повний текст ухвали виготовлений 13.01.2025.