Ухвала

від 13.01.2025 по справі 380/6921/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

13 січня 2025 рокуЛьвівСправа № 380/6921/24 пров. № А/857/23584/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Пліша М.А.,

суддів Курильця А.Р., Мікули О.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Пліша Михайла Антоновича, суддів Курильця Андрія Романовича та Мікули Оксани Іванівни,-

В С Т А Н О В И В:

25 грудня 2024 року ОСОБА_1 подала заяву про відвід суддів Пліша М.А., Курильця А.Р. та Мікули О.І., яка мотивована тим, що колегія суддів є упередженою оскільки ухвалою суду від 21.11.2024 їй відмовлено у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору, що на її думку викликає сумнів у об`єктивності розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи заяви, колегія суддів дійшла висновку, що заява про відвід суддів є необґрунтованою виходячи з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.36 КАС України, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) : 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу (абз.1 ч.3 ст.39 КАС України).

Водночас, варто зазначити, що суд, який розглядає справу має бути «безстороннім» і «незалежним» (ст.6 ч.1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція)).

Отже, з урахуванням викладеного вище, колегія суддів приходить до висновку, що заява про відвід суддів є необґрунтованою, оскільки наведені позивачем доводи та фактичні обставини справи не можуть бути підтвердженням упередженості та небезсторонності судді по даній справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.

Загальна декларація з прав людини (ст.10) та Міжнародний пакт про громадянські і політичні права (ч.1 ст.14) гарантує право кожної особи на розгляд її справи компетентним незалежним та неупередженим судом у встановленому законом порядку. Незалежне суддівство є відповідальним за належну реалізацію цього права. Незалежність суддів передбачає, що судді повинні приймати безсторонні рішення згідно з власною оцінкою фактів і знанням права, без будь-якого втручання, прямого або непрямого, з будь-якого боку і з будь-яких причин.

Об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття (Розділ Другий показник. Об`єктивність. Бангалорські принципи поведінки суддів).

Частина перша статті 6 Конвенції містить вимоги щодо неупередженості суду.

Зокрема, Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) розрізняє чи в конкретній справі існує яке-небудь переконання або особиста зацікавленість даного судді та вимоги чи суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в цьому (рішення у справах Piersac vs Belgium, Grieves vs UK). Крім того, відповідно до принципу, який є стабільним та викладеним в Рішенні ЄСПЛ по справі Le Comte, Van Leuven i De Meyere vs Belgium, суд має бути неупередженим і безстороннім.

Особиста безсторонність судді презюмується, поки не надано доказів протилежного, про що зазначено у п.43 рішення ЄСПЛ по справі Веттштайн проти Швейцарії та у п.50 рішення ЄСПЛ по справі Білуха проти України.

Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно з усталеною практикою Європейського Суду з прав людини існування безсторонності суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (іі) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.

Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.

Верховний Суд зауважує, що з урахуванням положень пункту 1 статті 6 Конвенції, наявність безсторонності суду має визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями.

При об`єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. При цьому, вирішальним є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду.

Разом з цим, Верховний Суд зазначає, що суб`єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.

Розглянувши подану позивачкою заяву про відвід суддів та обставини, які в ній зазначені, колегія суддів дійшла висновку, що зазначена заява не містить жодних посилань на визначені процесуальним законом підстави для відводу суддів від розгляду цієї справи, а обставини, на які вказує позивачка у якості підстав для відводу, не є такими, що викликають сумнів у неупередженості та об`єктивності суддів та лише свідчать про фактичну незгоду особи, яка її подала, з діями суддів та прийнятими ними судовими рішеннями.

Колегія суддів вважає, що Лутчин Л.М., подаючи заяву про відвід суддів не навела належних та допустимих доказів стосовно обґрунтованого сумніву в неупередженості та необ`єктивності суддів, а відтак, такий слід вважати необгрунтованим та у задоволенні заяви відмовити.

Керуючись ст.ст.36, 40, -

У Х В А Л И В:

Визнати заявлений відвід головуючого судді Пліша Михайла Антоновича та суддів Курильця Андрія Романовича та Мікули Оксана Іванівни необґрунтованим.

Питання про вирішення відводу передати судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 КАС України.

Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя М. А. Пліш судді А. Р. Курилець О. І. Мікула