Ухвала

від 14.01.2025 по справі 380/6921/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення апеляційної скарги

14 січня 2025 рокуЛьвівСправа № 380/6921/24 пров. № А/857/23584/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача -Пліша М. А.суддів -Курильця А. Р. Мікули О. І.

перевіривши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2024 року про повернення позовної заяви у справі № 380/6921/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Відділ примусового виконання рішення Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м.Львів) про визнання протиправними дій,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою судді Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2024 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з невідповідністю апеляційної скарги вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: до неї не додано документа про сплату судового збору, у ній не зазначено вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, до суду апеляційної інстанції; обґрунтування вимог особи, яка подала апеляційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі та (або) застосування норм права і не додано копії апеляційної скарги відповідно до кількості учасників справи та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявленого недоліку.

Копію зазначеної ухвали скаржник отримав 11 листопада 2024 року згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення із штриховим ідентифікатором №0600297462218.

11 листопада 2024 року на адресу суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги, яке було обгрунтоване перебуванням на стаціонарному лікуванні та про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги, яке було обгрунтоване незадовільним майновим станом.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору. Клопотання ОСОБА_1 про продовження процесуального строку задоволено. Продовжено строк для усунення ОСОБА_1 недоліків апеляційної скарги на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2024 року про повернення позовної заяви у справі № 380/6921/24, зазначених в ухвалі судді-доповідача Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2024 року, на 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Копію зазначеної ухвали скаржник отримала 23 грудня 2024 року згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення із штриховим ідентифікатором №0610210492219.

31 грудня 2024 року на адресу суду надійшло клопотання ОСОБА_1 звільнення від сплати судового збору, яке обгрунтоване незадовільним майновим станом. На підтвердження доводів зазначеного клопотання щодо наявності підстав для звільнення від сплати судового збору додано: копію довідки Управління обслуговування громадян ГУ ПФУ у Львівській області №1300-5211-8/193804 від 27.11.2024, згідно даних якої вона станом на 01.11.2024 не перебуває на обліку в Пенсійному фонді як пенсіонер; копію довідки про неотримання допомоги Личаківського відділу соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради №1144 від 25.11.2024, згідно даних якої станом на 25.11.2024 вона не перебуває на обліку як одержувач державних соціальних допомог; копію відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за період з 1 кварталу 2022 року по 3 квартал 2024 року, в якому зазначено, що інформація щодо джерел/сум нарахованого (виплаченого) доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору в Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків відсутня.

01 січня 2025 року на адресу суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги, яке обгрунтоване тим, що в цей день у неї вже немає можливості отримати справу для ознайомлення, а 01.01.2025 вона їде до Києва, у зв`язку з чим виникають труднощі з подачею заяви та апеляційної скарги у новій редакції та доказів, зазначає, що у неї відсутні кошти, а копій її перебування у лікарні багато.

Проаналізувавши матеріали справи, суд прийшов до висновку про наявність підстав для повернення апеляційної скарги з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 6 частини 5 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Згідно з частиною 1 статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Судом апеляційної інстанції забезпечено для учасників справи процесуальну можливість доступу до суду, в тому числі шляхом надіслання до суду апеляційної інстанції необхідних процесуальних документів, пов`язаних з розглядом справи, як засобами поштового, так і електронного зв`язку, про що повідомлено на офіційному сайті Восьмого апеляційного адміністративного суду.

В свою чергу, скаржник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду справи, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

За приписами статті 129 Конституції України, статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України одним із завдань адміністративного судочинства є своєчасне вирішення судом спорів, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Щодо клопотання апелянта про звільнення від сплати судового збору слід зазначити наступне.

За приписами частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

При цьому відповідно до частин першої, другої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Частиною другою цієї ж статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Насамперед варто зауважити, що Законом України «Про судовий збір» визначений перелік осіб, які безумовно звільнені від сплати судового збору у всіх інстанціях у силу закону, який наділяє їх певним статусом, або виходячи із чітко визначеного предмета спору. Цей перелік наведений у статті 5 зазначеного Закону та є вичерпним.

З аналізу ж статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі №0940/2276/18.

Отже, враховуючи наведене, беручи до уваги суб`єктний склад учасників цієї справи та предмет спору, автор апеляційної скарги не є суб`єктом, на якого в цьому випадку розповсюджується дія законодавства щодо звільнення від його сплати.

Крім того, слід зазначити, що не перебування на обліку в пенсійному органі, чи не отримання допомоги у відділі соціального захисту, чи відсутність даних про доходи у Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків не є апріорі підтвердженням наявності підстав для звільнення від сплати судового збору, оскільки скаржник може отримувати дохід із інших джерел, окрім заробітної плати чи пенсії, бути працевлаштованим станом на дату подання клопотання про звільнення від сплати судового збору, отримувати виплати із центру зайнятості, тощо. При цьому, суд повинен враховувати майновий стан сторони в цілому, а не лише відсутність окремих джерел доходу, в даному випадку тих, що підлягають оподаткуванню.

Також слід зазначити, що Верховний Суд в ухвалі від 15.09.2020 у справі №640/20109/19 зазначив: оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (пункт 44 рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2005 у справі Княт проти Польщі (Kniat v. Poland), заява №71731/01; пункти 63- 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26.07.2005 у справі Єдамскі та Єдамска проти Польщі (Jedamski and Jedamska v. Poland), заява №73547/01).

У цій же справі Верховний Суд, відмовляючи у задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору, вказав, що надані позивачем відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за попередній рік не свідчать про відсутність у заявника інших джерел доходів, доводи про скрутний майновий стан належними та допустимими доказами не підтверджені.

З огляду на викладене, оскільки апелянт не надав належних і допутимих доказів для звільнення від сплати судового збору, підстави для задоволення поданого клопотання відсутні.

Як передбачено частиною 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга повертається скаржнику, якщо останній не усунув недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Щодо клопотання апелянта про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги колегія суддів зазначає, що скаржник мав достатньо часу для реалізації процесуальних прав, передбачених КАС України, зокрема, щодо виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, однак належних та допустимих доказів на підтвердження вжиття заходів спрямованих на сплату судового збору суду апеляційної інстанції не надав, у встановлений судом строк та на момент постановлення ухвали, недоліки апеляційної скарги не усунув. Відтак, суд вважає, що подану апеляційну скаргу слід повернути скаржнику.

Разом з тим, особі, яка подала апеляційну скаргу, необхідно роз`яснити, що повернення апеляційної скарги не позбавляє права на повторне подання апеляційної скарги в порядку, встановленому процесуальним законом.

На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 296, 298 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору.

Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2024 року про повернення позовної заяви у справі № 380/6921/24 повернути скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Суддя-доповідач М. А. Пліш судді А. Р. Курилець О. І. Мікула