Ухвала

від 09.01.2025 по справі 307/4926/24

ТЯЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 307/4926/24

Провадження №1-кс/307/8/25

УХВАЛА

про продовження строку запобіжного заходу

у вигляді тримання під вартою

09 січня 2025 року м. Тячів

Слідчий суддяТячівського районногосуду Закарпатськоїобласті ОСОБА_1 ,секретар судовогозасідання ОСОБА_2 ,за участюпрокурора Тячівськоїокружної прокуратури ОСОБА_3 , слідчогоСВ ТячівськогоРВП ГУНП вЗакарпатській області ОСОБА_4 ,підозрюваного ОСОБА_5 та йогозахисника ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судуклопотання слідчогоСВ ТячівськогоРВП ГУНП вЗакарпатській області ОСОБА_4 ,погоджене прокуроромТячівської окружноїпрокуратури ОСОБА_3 ,у кримінальномупровадженні №42024072160000056 про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, одруженого, не працюючого, раніше не судимого, маючого на утриманні троє неповнолітніх дітей

який підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України,

в с т а н о в и л а:

Слідчий СВ Тячівського РВП ГУ НП в Закарпатській області ОСОБА_4 08 січня 2025 року звернувся до слідчого судді Тячівського районного суду Закарпатської області з клопотанням, погодженим прокурором Тячівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_5 ..

В обґрунтування вказаного клопотання слідчий посилався на те, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 спільно з ОСОБА_7 та з невстановленою досудовим розслідуванням особою, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, під час дії воєнного стану, який постановлено ввести в Україні указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» з неодноразовим продовженням такого та який продовжував діяти на момент вчинення, достовірно знаючи про заборону виїзду за кордон громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, організували незаконне переправлення громадянина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Так, реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне збагачення, шляхом отримання коштів за незаконне переправлення особи через державний кордон України, ОСОБА_5 за попередньою вказівкою невстановленої особи, 14 листопада 2024 року, приблизно о 15 год. прибув на власному автомобілі марки «Opel», моделі «Vectra», номерний знак НОМЕР_1 до селища Солотвино Тячівського району Закарпатської області, де на попередньо визначеному місці підібрав до салону автомобіля ОСОБА_9 , який прибув до вказаного місця за вказівкою невстановленої особи. Після того, як вказана особа сіла до салону автомобіля, ОСОБА_5 почав вимагати від ОСОБА_9 грошові кошти за послугу з незаконного перетину кордону, однак отримавши відмову від останнього, під час телефонної розмови запевнив невстановлену особу про наявність грошових коштів в ОСОБА_9 , які власне були продемонстровані останнім. Надалі, між ОСОБА_5 та невстановленою особою була узгоджена передача грошових коштів ОСОБА_9 безпосередньо під час переміщення до місця незаконного перетину кордону.

Надалі, ОСОБА_7 , реалізовуючи свій умисел спрямований на незаконне збагачення, шляхом отримання коштів за незаконне переправлення особи через державний кордон України, за попередньою вказівкою невстановленої особи, 14 листопада 2024 року, приблизно о 15 год. 30 хв., керуючи транспортним засобом марки «Skoda», моделі «Fabia», номерний знак НОМЕР_2 , підібрала в селищі Солотвино Тячівського району Закарпатської області ОСОБА_9 , який прибув до вказаного місця за вказівкою невстановленої особи. Підібравши вказану особу, ОСОБА_7 вирушила до місця незаконного перетину кордону, де здійснила об`їзд контрольного посту (КРП) ДПСУ з метою уникнення викриття працівниками правоохоронних органів ОСОБА_9 , де власне під час слідуванню вище вказаному маршруту, перебуваючи в салоні автомобіля ОСОБА_9 передав ОСОБА_7 грошові кошти в загальній сумі 4500 доларів США за надання послуги щодо перетину кордону поза пунктом пропуску. Здійснивши зупинку на вказівку невстановленої особи біля готелю «Гранд», який розташований в селищі Великий Бичків, вул. Гоголя 11А Рахівського району, Закарпатській області, ОСОБА_7 підібрала до салону автомобіля ОСОБА_8 , який попередньо отримав від невстановленої особи обіцянку отримати послугу з незаконного перетину кордону останнім за суму грошових коштів 2000 доларів США та 1200 Євро.

Надалі, перебуваючи в салоні автомобіля, ОСОБА_7 надала ОСОБА_9 та ОСОБА_8 знаряддя для незаконного перетину кордону у вигляді гідрокостюмів та наказала останнім одягнути їх.

Після вказаних дій, ОСОБА_7 , керуючи транспортним засобом марки «Skoda», моделі «Fabia», номерний знак НОМЕР_2 , пасажирами якої були ОСОБА_9 та ОСОБА_8 вирушила до місця незаконного перетину кордону, де в подальшому, приблизно о 17 год. 40 хв., керуючи вище вказаним транспортним засобом в напрямку с. Біла Церква Тячівського району зі сторони селища Великий Бичків Рахівського району, на узбіччі дороги міжнародного значення Н09, на відстані приблизно 10 метрів від лінії державного кордону України в напрямку 301 прикордонного знаку, була зупинена та затримана разом з ОСОБА_9 та ОСОБА_8 працівниками УСБУ в Закарпатській області спільно з працівниками ОРВ ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Враховуючи викладене ОСОБА_5 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, тобто у організації незаконного переправлення особи через державний кордон України, керівництві такими діями, сприяння їх вчиненню порадами, вказівками, вчиненій за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів.

14 листопада 2024 року о 22 год. ОСОБА_5 був затриманий в порядку ст. 208 КПК України та поміщений до ізолятору тимчасового тримання.

15 листопада 2024 року ОСОБА_5 було вручено повідомлення про підозру, у зв`язку із чим, він набув статус підозрюваного в рамках даного кримінального провадження.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 підтверджується зібраними в ході досудового розслідування матеріалами кримінального провадження, а саме: протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 15 листопада 2024, протоколами пред`явлення для впізнання за фотознімками від 15 листопада 2024, протоколом огляду місця події від 14 листопада 2024 та іншими зібраними матеріалами кримінального провадження.

08 січня 2025 року керівником Тячівської окружної прокуратури продовжено строк досудового розслідування в кримінальному провадженні до трьох місяців, тобто до 15 лютого 2025 року, у зв`язку із необхідністю проведення ряду слідчих та процесуальних дій, а саме, проведено комплекс негласних слідчих (розшукових) дій, матеріали по яких на даний час не розсекречено; не вирішено питання про повідомлення про підозру іншим співучасникам кримінального правопорушення та у разі необхідності виділення матеріалів кримінального провадження відносно невстановлених осіб. Крім цього, виконати вимоги ст. 290 КПК України (відкриття матеріалів іншій стороні) надання достатнього часу для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження стороні захисту.

Згідно ухвали Тячівського районного суду від 15 листопада 2025 року, строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою становить по 13 січня 2025 року включно.

Таким чином, враховуючи, що підозрюваний ОСОБА_5 вчинив тяжкий злочин, за який передбачена кримінальна відповідальність у виді позбавлення волі на строк від 7 до 9 років, і, відповідно до вимог п.4) ч.1 ст.184 КПК України, під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. п.1), 3) ч.1 ст.177 КПК України, а саме встановлено, що ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене ним кримінальне правопорушення та може незаконно впливати на свідків, з метою можливої зміни показань на його користь або відмови від давання показань.

Вказані ризики доведені тим, що ОСОБА_5 може перетнути кордон України в будь-який момент, так як має на це законні підстави, будучи багатодітним батьком, може впливати на свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_8 . Також в ході досудового розслідування встановлено, що постійного місця роботи не має.

Так, в органу досудового розслідування наявні достатні докази вчинення ОСОБА_5 інкримінованого йому злочину, за вчинення якого йому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 9 років.

Отже, ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, може перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, і вище наведені ризики та обставини є реальними і триваючими, об`єктивно існують, тому тримання під вартою підозрюваного буде виправданим та необхідним.

Інший запобіжний захід, окрім тримання під вартою, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного. Альтернативні запобіжні заходи не забезпечать належний рівень гарантії доброчесної поведінки підозрюваного, тому наявна необхідність у запобіжному заході у вигляді тримання під вартою.

Під час розгляду вказаного клопотання прокурор Тячівської окружної прокуратури ОСОБА_3 в обґрунтування доводів клопотання посилався на викладені у ньому обставини.

Захисник підозрюваного ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_6 09 січня 2025 року подав клопотання про зміну запобіжного заходу із тримання під вартою на запобіжний захід, який не передбачає позбавлення волі, а саме на запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із носінням електронного засобу контролю.

В обґрунтування клопотання посилався на те, що ухвалою слідчого судді Тячівського районного суду від 15 листопада 2024 року відносно підозрюваного ОСОБА_5 обрано найсуворіший запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, із визначенням непосильної для нього застави, в розмірі 300 (трьохсот) прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Станом на 09 січня 2025 року, підозрюваний ОСОБА_5 продовжує утримуватися під вартою, оскільки майновий стан його сім`ї не дозволяє внести визначений розмір застави.

Крім того, на його думку, сторона обвинувачення не навела достатніх аргументів для продовження строку тримання під вартою ОСОБА_5 , оскільки підозра грунтується тільки на показаннях одного свідка, і це, на думку сторони захисту, не є достатніми доказами для продовження ОСОБА_5 строку тримання під вартою на максимальний строк досудового розслідування, а саме на 30 днів,. Так, із пояснень ОСОБА_5 видно, що він на прохання іншої особи мав підвезти продукти харчування та забрати кошти (призначення яких ОСОБА_5 до кінця не розумів та не був поставлений до відома) та керуючись принципом презумпції невинуватості особи, просить змінити підозрюваному найсуворіший запобіжний заход у вигляді тримання під вартою на той, який не пов`язаний із обмеженням волі, а саме на цілодобовий домашній арешт із носінням електронного засобу контролю, оскільки цього запобіжного заходу, на думку сторони захисту, буде достатньо для забезпечення виконання ОСОБА_5 процесуальних обов`язків, покладених на нього слідчим суддею, у разі зміни запобіжного заходу; або у разі, якщо слідчий суддя прийме рішення не змінювати запобіжний захід зменшити розмір застави відповідно до розміру, передбаченого ч. 5 ст. 182 КПК України, а саме від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Дослідивши обставини клопотання, слідчий суддя дійшла висновку про залишення без розгляду клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_5 -адвоката ОСОБА_6 про змінузапобіжного заходу та продовження строку тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_5 з таких підстав.

Відповідно до п. 18) ст. 3 КПК України, до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

У відповідності до ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження та відповідно до п. 9) ч. 2 цієї ж статті одним із заходів забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи.

Щодо клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу, слідчий суддя зазначає наступне.

Відповідно до вимог ст. 201 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбаченихчастиною п`ятою статті 194цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

Положеннями ч. 3 ст.201 КПК України, встановлені чіткі вимоги щодо переліку документів, які мають бути додані до клопотання, а саме:

1) копії матеріалів, якими підозрюваний, обвинувачений обґрунтовує доводи клопотання;

2) перелік свідків, яких підозрюваний, обвинувачений вважає за необхідне допитати під час розгляду клопотання, із зазначенням відомостей, які вони можуть надати, та обґрунтуванням значення цих відомостей для вирішення питання;

3) підтвердження того, що прокурору надіслана копія клопотання та копії матеріалів, що обґрунтовують клопотання.

Разом з тим, відповідно до ч. 5 ст. 201 КПК України, суд має право залишити без розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу, подане раніше тридцяти днів з дня постановлення попередньої ухвали про застосування, зміну або відмову у зміні запобіжного заходу, якщо у ньому не зазначені нові обставини, які не розглядалися слідчим суддею, судом.

Так, ухвалою слідчого судді Тячівського районного суду Закарпатської області від 20 грудня 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 з тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, із застосуванням спеціальних електронних засобів контролю та зменшення розміру застави до розміру, встановленого у п. 2) ч. 5 ст. 182 КПК України,

Оскільки, у поданому клопотанні захисником не зазначено та під час судового розгляду не наведено, які з вказаних ним обставин є новими та не розглядалися 20грудня 2024року слідчим суддею під час розгляду клопотання захисника ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу, та захисник ОСОБА_6 вказав, що нові обставини у поданому клопотанні відсутні, відтак, клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 -адвоката ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу слід залишити без розгляду як таке, що не відповідає вимогам ст. 201 КПК України.

Так, статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання зокрема, підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5)вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрювана, обвинувачена, засуджена може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених устатті 184цього Кодексу, повинно містити:

1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;

2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Із зазначеного клопотання слідчого СВ Тячівського РВП ГУ НП в Закарпатській області ОСОБА_4 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою видно, що воно відповідає вимогам ст. 199 КПК України та подане у строк, встановлений ч. 1 ст. 199 КПК України (а. с. 1-5).

15 листопада 2024 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Згідно ухвали слідчого судді Тячівського районного суду Закарпатської області від 15листопада 2024року до підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк до 60 днів, по 13 січня 2025 року включно та визначено заставу у розмірі 908 400? (дев`ятсот вісім тисяч чотириста) грн. 00 коп.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 18 лютого 2010 року у справі «Гарькавий проти України» зазначив, що особа не може бути позбавлена або не може позбавлятися свободи, крім випадків, встановлених у п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

У відповідності до ст. 5 п. "С" Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, нікого не може бути позбавлено свободи інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом, і в таких випадках, як: законний арешт або затримання особи, здійснені з метою припровадження її до встановленого законом компетентного органу на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо є розумні підстави вважати за необхідне запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Таким чином, право на свободу та особисту недоторканність не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, які чітко визначені в законі.

Суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Так, ризики, передбачені статтею 177 КПК України, які були підставою для застосування щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не зменшилися і тривають на даний час.

Згідно ч. 1 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали суду про продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Відповідно до ч.3 ст. 197 КПК України, строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування.

Згідно постанови керівника Тячівської окружної прокуратури від 08 січня 2025 року строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №42024072160000056 продовжено до трьох місяців, а саме до 15 лютого 2025 року. (а. с. 54 - 56).

Відтак, клопотання про продовження строку тримання під вартою підлягає задоволенню в межах строку досудового розслідування до 15 лютого 2025 року включно.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно ч. 4ст. 182 КПК України, розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбаченихст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно п. 3) ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної, обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

При визначенні розміру застави як альтернативного запобіжного заходу, суд вважає за можливе визначити у даному випадку заставу у розмірі, що перевищує встановлену п. 2) ч. 5ст. 182 КПК Українимежу застави, оскільки, зважаючи на тяжкість злочину, в якому обвинувачується ОСОБА_5 , обставини при яких вчинено злочин та наявність ризиків, які тривають на даний час, суд дійшов висновку, що застава у розмірі, визначеному казаним пунктом у розмірі від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб не здатна забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків.

Також суд враховує рішення ЄСПЛ у справі «Мангурас проти Іспанії» від 20 листопада 2010 року, у якому зазначено, що гарантії передбачені п. 3 статті 5 Конвенції (звільнення особи обумовлене гарантіями з`явитися на судове засідання) покликані забезпечити не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання.

Європейський суд з прав людини приділяє увагу питанню визначення розміру застави, яка за своїм характером не буде надмірною та зможе забезпечити виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на них обов`язків.

Згідно ухвали Тячівського районного суду Закарпатської області від 15 листопада 2024 рокупідозрюваному ОСОБА_5 визначено заставу, як альтернативний запобіжний захід, у розмірі300(трьохсот)прожиткових мінімумівдля працездатнихосіб,що становить908400?(дев`ятсотвісім тисяччотириста)грн.00коп., та у разі внесення застави покладено на підозрюваного ОСОБА_5 ряд обов`язків.

У той час визначена застава виявилася для обвинуваченого непомірною, оскільки внесена не була.

Зважаючи на практику ЄСПЛ, відповідно до якої з плином часу ризики, які існували на момент застосування запобіжного заходу поступово зменшуються, суд вважає можливим зменшити розмір застави і визначити підозрюваному ОСОБА_5 заставу у розмірі135 (ста тридцяти п`яти)прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить408780,00 грн., яка на даному етапі розгляду кримінального провадження будедостатньою для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, оскільки заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження, а не покарання особи, вина якої не встановлена вироком суду.

Такий розмір зможе забезпечити його належну поведінку, запобігти ризикам кримінального провадження та не являється завідомо непомірним для нього.

Визначений розмір застави є співмірним, а також буде достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, покладених на нього обов`язків.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України, у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Крім того, у випадку застосування щодо підозрюваного ОСОБА_5 альтернативного запобіжного заходу у виді застави, необхідно покласти на нього обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожною вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в`їзд в Україну; утримуватися від спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні та носити електронний засіб контролю.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний, обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому перебуває ОСОБА_5 , відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Керуючись ст. ст. 201, 371, 372, 376 КПК України,

п о с т а н о в и л а:

Задовольнити клопотання слідчого СВ Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Тячівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Продовжити ОСОБА_5 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 15 лютого 2025 року включно, тобто у межах строку досудового розслідування.

Одночасно визначити заставу у розмірі 135 (сто тридцяти п`яти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 408 780? (чотириста вісім тисяч сімсот вісімдесят) грн. 00 коп., яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) у будь-який момент протягом дії ухвали на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ: отримувач коштів: ТУ ДСА України в Закарпатській області, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26213408; розрахунковий рахунок - UA198201720355209001000018501; Банк отримувача: ДКСУ м. Київ; Код банку (МФО): 820172, призначення платежу застава.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Закарпатській області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно звільнити ОСОБА_5 з-під варти та повідомити про це суд.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_5 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_5 наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожною вимогою;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свої паспорти для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в`їзд в Україну;

- утримуватися від спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні;

- носити електронний засіб контролю.

Вказані обов`язки у разі внесення застави покладаються на ОСОБА_5 на строк до 15 лютого 2025 року.

У разі невиконання вище перелічених обов`язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

Залишити без розгляду клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу.

Копію ухвали вручити підозрюваному, прокурору та направити Державній установі «Закарпатська установа виконання покарань № 9».

Ухвала щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення та набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано, і може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а для особи, яка перебуває під вартою, в той же строк з моменту вручення копії ухвали.

Повний текст ухвали буде складено та оголошено 13 січня 2025 року о 16 год. 30 хв.

Слідчий суддя ОСОБА_1